Кіт і Лампа

2021-03-02 10:08:09 Про маршрутки

Громадський транспорт в Україні, в більшості випадків, це абсолютно пекельний винахід, який більше нагадує інструмент по системному випилюванню громадян, не привертаючи при цьому уваги правозахисних організацій.

Але є у поїздках маршрутками і один неочевидний плюс - це можливість зайнятися в дорозі тим, на що зазвичай не вистачає часу в інших умовах. Перевірити пошту, почитати блоги чи канали в Telegram, послухати подкасти, глянути відео з уроками англійської на YouTube і т. д.

Це саме той момент, коли навіть при перебуванні у стрьомному і некомфортному середовищі можна знайти якийсь позитив. І скористатися цим часом з користю. Відкрити / Коментувати

2021-02-27 17:17:24 Книжкова полиця. Частина #1

В обговоренні до одного з минулих постів я обіцяв залишати відгуки до прочитаних книжок в рамках марафону, як тільки назбирається блок з семи книжок. Отож, перший пішов.

1. Володимир Лис - «‎Діва Млинища.»
Цікавий калейдоскоп історій, які відбуваються в різні часи, з жителями одного віддаленого села. Все в стилі теплого, лампового Лиса, якого ми любимо. Рекомендую.

2. Володимир Лис - «‎Стара холера.»
Знову ж той же автор, тільки історія цього разу більш прохідна і шаблонна. Емоційно і мелодраматично, але можна не витрачати час.

3. Ірена Карпа - «‎Як виходити заміж стільки разів, скільки захочете.»
Гумор, іронія, і популярна психологія простими словами в одному флаконі. В принципі, гуд, хоча і ціна на книжку явно завищена. Але рекомендую.

4. Мішель Обама - «‎Становлення.
Велика і епічна історія сім'ї Барака Обами, і його становлення як Президента світової супердержави. Але 500 сторінок (!), тому читати варто лише якщо вас цікавить внутрішня кухня американського політикуму. Я особисто, дізнався для себе багато нового.

5. «‎Смертельний ворог. Людство проти мікробів-убивць» - Майкл Остергольм Марк Олшейкер.
Написано крутим епідеміологом, який схоже є ветераном війн з найстрашнішими епідеміями нового часу. На любителя, хоча написано простою мовою і досить цікаво. 

6. Ніка Нікалео - «‎Черешні з коньяком».
Чисто жіноче чтиво, в комплекті до якого додаються рожеві окуляри і декілька бокалів з вином. Скоротати декілька вечорів піде, але в цілому, можна не витрачати час.

7. Ернест Хемінгуей - «‎Свято, яке завжди з тобою».
Нотатки молодого Хемінгуея, про його життя в Парижі 1920-х. Ніби машина часу, яка переносить в далеке і чарівне минуле. Окрему рецензію можна прочитати за цим посиланням. Однозначно рекомендую!

#книжкова_полиця Відкрити / Коментувати

2021-02-24 13:07:21 Час для себе
 
Є одне просте правило, яке дозволяє суттєво підвищити продуктивність роботи над будь-яким проектом: навіть якщо справ вище голови, і немає часу навіть нормально виспатися, потрібно все одно обовязково залишати невеликий заділ по часу чисто для себе.
 
Хоча б півгодинки, але повністю вільних від роботи як такої. Щоб розслабитися, відволіктися чи почитати щось цікаве по темі, а то й відсторонено.
 
Якщо накопичену за робочий день/тиждень інформацію згодувати нашій внутрішній нейромережі і дати їй час на обробку цього масиву даних без зайвого відволікання, цей механізм здатний інколи видавати доволі незвичайні результати. Це можливість зловити те, що в психології називають "інсайтом".
 
Є одна така давня і вже напівміфічна історія, яка тут буде якраз в тему.
 
***
 
Одного вечора відомий англійський учений Ернест Резерфорд зайшов у лабораторію. Хоча час був пізній, в лабораторії схилився над приладами один з його численних учнів.
- Що ви робите тут так пізно? - запитав Резерфорд.
- Працюю, - була відповідь.
- А що ви робите вдень?
- Працюю, звичайно ж, - відповів учень.
- І рано вранці теж працюєте?
- Так, професоре, і вранці працюю, - підтвердив учень, розраховуючи на похвалу з вуст відомого вченого. Але Резерфорд спохмурнів і роздратовано запитав:
- Послухайте, якщо ви постійно працюєте, то коли ж у вас є час думати? Відкрити / Коментувати

2021-02-23 14:18:59 Є речі, на які можна дивитися вічно. Наприклад, як танцюють роботи Boston Dynamics ) І не забудьте увімкнути звук


Відкрити / Коментувати

2021-02-22 17:54:05 Котики, а які у вас хобі та інтереси? Чим вже із задоволенням займаєтеся у вільний час, і чим хотіли б зайнятися у майбутньому? До чого проявляєте поглиблений інтерес?

В мене це фотографія і книжки (схоже я їх навіть колекціоную). Ведення блогу теж можна віднести до списку хобі. Повернувся давній інтерес до психології, ну і останнім часом все більше цікавлюся усім, що пов’язане з вином.

А що у вас? Відкрити / Коментувати

2021-02-21 11:17:51 ​​Речі vs враження

Є два основні напрямки в які можна інвестувати свій час і гроші - речі і враження. Ще донедавна основним і безумовний трендом для більшості були саме речі. Навіть сама спроба поставити це під сумнів, вже могла викликати щире здивування.

А зараз я все частіше зустрічаю людей, які обирають саме враження. І якщо без фанатизму, то я вважаю, що це справді правильно. Причому, далеко не завжди подібний досвід потребує якихось відчутних грошей. 

Записатися на кулінарний майстер-клас, піти в похід з дітьми у ліс, зїздити з друзями на вихідних в інше місто, відвідати цікаву подію, сходити на якийсь фестиваль - в фінансовому плані це можуть бути дрібниці, але взамін ви отримуєте щось, що знову і знову зможе генерувати для вас позитивні емоції.

Справа в тому, що речі приносять радість лише протягом якогось дуже короткого часу. А от емоції від пережитих вражень можна відчувати навіть багато років опісля. Більше того, якщо ви проводите цей час ще з кимось іще, свою порцію щастя отримує і ця людина також.

Та й врешті-решт, саме емоції, події, враження, спілкування з цікавими людьми - все це і дає особливе відчуття того, що ти живеш. Відчуття моменту тут і зараз. 

А спогади - як хороше вино. Їх можна смакувати тихими вечорами, дістаючи улюблені пляшки з винотеки памяті.

Створюйте для себе спогади. Відкрити / Коментувати

2021-02-18 20:07:36 ​​Різносторонні контакти

Я часто спілкуюся з людьми, які відчутно старші або молодші за мене. Інколи на років 10-12, а то й більше. Причому, такі знайомства зав’язувалися якось цілком органічно, і ця різниця при спілкуванні з часом перестає відчуватися від слова зовсім.

Це цікавий елемент лайфстайлу який дозволяє з часом виробити навик легко входити в контакт практично з будь-якою людиною, незалежно від її віку. А найголовніше - переймати чужий досвід і розуміти паттерни спілкування, характерні для різних поколінь.

Зациклюючись лише у власній віковій "бульбашці", є ризик того, що з часом ти перестаєш розуміти, чим живуть інші. Та ж проблема "батьки і діти" - один з яскравих прикладів такої ситуації. Бо насправді, незважаючи на певні відмінності в інтересах, цінностях чи проблемах, які приходиться вирішувати на конкретному етапі життя, у всіх нас є багато спільного, незалежно від відмотаних на лічильнику часу років.

Фокусуватися треба саме на тому, що поєднує, а не зациклюватися на відмінностях.

Важливий бонус, який дає формування навколо себе такого оточення - це можливість переймати в старших чи молодших людей їхній унікальний досвід і знання. А кожен з нас в чомусь кращий за інших. Хтось вирізняється гострим розумом, хтось життєвою мудрістю, в когось є незвичайні навики, а завдяки іншим можна як мінімум дізнатися, яких помилок повторювати не варто.

І ще один неочевидний плюс такого спілкування - ти й сам стаєш цікавим для інших. Бо поступово концентруєш в собі все те розмаїття знань, навиків, характерів і унікального життєвого досвіду, квінтессенцією яких є люди з якими ти спілкуєшся. Відкрити / Коментувати

2021-02-16 18:30:15 Віртуальне vs Реальне

Все, що ми зараз створюємо в цифровому світі, може стати "нечитабельним" через якихось 5-10 років. 

Друкуйте свої фото. Просто щоб якось раптом не сталось так, що разом з поламаним смартфоном, чи заблокованим акаунтом в Instagram, не пішло у небутті і декілька років життя.

Я за звичкою зберігаю всі фото, які колись робив для будь-кого на свій фотоапарат, в архіві у хмарах. Це дало мені можливість вже як мінімум декілька разів відчути себе великим відновлювачем чужих емоцій та історій.

А заодно, в цьому світі стало трішки менше людей, яким треба пояснювати для чого потрібні всі ці олдскульні паперові знімки в фотоальбомах. Відкрити / Коментувати

2021-02-14 19:18:11 ​​Посміялись, розпрощались…
Заплющені очі.
По бруківці прогулялись
У обіймах ночі.

Лютий місяць календарний.
Але погляд теплий.
Далі буде? Час покаже…
А може й не треба.

Ти все знаєш. Збережеться
В телефоні номер.
Й лабіринтом сонних вулиць
Дорога додому.

Хоч світанок недалеко,
Та чи варто спати?
Я не знаю чи насмілюсь.
Чи зможу сказати.

А дозволиш? Ще хоч вечір.
Каблучків цих стукіт…
Ще два тижні, зовсім мало.
Й закінчиться лютий…

/ 15 лютого 2013 р. / Відкрити / Коментувати

2021-02-13 20:07:44 Знаю, що багато хто зустрічає день Св.Валентина сам, без валентинок, квітів, романтичної вечері і усіх тих популярних атрибутів, в необхідності яких переконує нас масова культура. Їх просто може бути нікому дарувати. C'est La Vie.

Це може викликати певне збентеження, інколи навіть сум і відчуття того, що "все у мене неправильно", і "я якийсь не такий". Але не партеся, все це фігня малята. 

Ніхто і ніколи не може вказувати вам, що правильно, а що ні, коли мова йде про особисте. Тому можна закупитися пляшчиною хорошого вина, шоколадом, і цілий вечір позалипати собі за переглядом якихось цікавих комедій. Або пустити скупу сльозу над душевними історіями Коельйо чи Сафарлі.

Колись давно, вісім років тому, я з другом зустрічав день Святого Валентина на кухні в обшарпаній старій квартирі, попиваючи зелений чай, в компанії з кальяном і котом, в якого були явно не в порядку нерви. 

Перед тим нам принесла смачні пончики подруга, і життя впевнено входило в зону світлих смуг.

Ми не дарували нікому валентинки, нам було по барабану чи є вільні столики в ресторані, у нас в запасі було ще добрих півпляшки віскі, і ми не збиралися нікуди в цей вечір йти. 

По кухні стелився ароматний дим і нам було за@бісь. Відкрити / Коментувати