Кіт і Лампа

2021-02-12 17:18:34 Неможливо все знати і розбиратися у всьому. Життя занадто коротке. 

А його усвідомлений і контрольований період – від повноліття до хатинки з маразму – ще більш короткий, ніж більшості з нас здається. 

Але є відносно простий лайфхак, як обійти систему. Я б розділив його на два пункти:

1. Не потрібно знати все. Але потрібно знати де і як знайти інформацію, коли в цьому виникне потреба.

2. Не потрібно розбиратися у всьому. Але потрібно вміти знайти тих, хто вже розібрався в цьому до вас.

В плані економії часу і можливості використання його для речей більш приємних, ніж страждання всілякою фігньою, ці два принципи – рулять. 

І дуже добре, якщо встигаєш дійти до розуміння цього ще тоді, коли на руках тільки студентський квиток, а не пенсійний. Відкрити / Коментувати

2021-02-11 17:59:46 ​​Хламові війни. Епізод I

Останнім часом я знайшов собі нове цікаве заняття - позбуватися від непотрібних речей.

Остаточна впевненість в тому, що час настав, прийшла тоді, коли я відкрив кладовку на балконі, і зрозумів, що якщо я викину звідти геть усе, то нічого в житті не втрачу. Просто стане на 2 квадратних метри більше вільного і чистого простору.

Причому, найбільшою проблемою став не так сам процес зачистки цих авгієвих стаєнь, як постійні спроби дружини і мами, зупинити мої абмітні плани ще на взльоті. Я навіть здогадатися не міг, що можна придумати стільки аргументів на користь того, щоб зберігати вдома всю цю ху@ню.

Хз чому, але в якийсь момент наявність в навколишньому просторі непотрібних і зайвих речей, почала давити на мене морально. Тому з шафи вилетіло штук пять пакетів одягу (дещо вдягалося за останні два роки разів так три), був практично повністю зачищений підвал, і десь на 2/3 - кладовка. В процесі переїзду на нову квартиру, думаю, я позбудуся і решти непотребу, який залишився.

Найкращим способом уникнути цієї проблеми знову, стали превентивні міри у вигляді системної ліквідації можливостей накопичення хламу як такого. Я просто навмисне підібрав квартиру з панорамною лоджією, де різного роду сміття буде складати явно не комільфо, і вирішив не ставити на перших порах двері в підвал, щоб мені не завалили його різного роду "потрібними речами".

А другий санвузол, який мав бути перетворений в кладовку, трансформувався в пральню, куди з ванни переїхала пралка і всі супутні речі.

Дружина і батьки були поставлені перед простим фактом - якщо щось з того, що вони вважають вкрай необхідним (а насправді нахер не впало), не перебазується на їхню житлову площу (підвал чи гараж), то все це буде ліквідовано мною з особливою жорстокістю.

Після пари-трійки показових розправ, урок було засвоєно і тепер мої слова сприймаються з усією серйозністю.

Ніщо не зберігається так трепетно, як непотрібний мотлох під назвою "а раптом знадобиться". Тому нехай не здригнеться ваша рука у цій священній війні.

Амінь. Відкрити / Коментувати

2021-02-08 20:18:16 Про алкоголь

У мене завжди були складні стосунки з алкоголем. Точніше, я знав, що пити треба в міру, але ніяк не міг вичислити, на якому саме рівні ця міра знаходиться.

Тому зазвичай, коли потрапляв на якусь п’янку, все приймало епічний розмах, "посидіти годинку" плавно переростало в курсування від бару до бару, зустріч світанку і розгадування квесту, що ти робив останні шість годин, якщо пам’ятаєш з них тільки дві.

В цьому були і свої плюси. Всі гопніки на районі тебе знають, продавці на заправці легко можуть пробити пляшчину і посеред ночі, а через курсування по різних компаніях легко прокачується навик комфортного спілкування з будь-якими людьми.

Однак мінусів все ж було задофіга.

По перше, просто "по 50" діло ніколи не обмежувалося, зазвичай вечір можна було просто викреслювати. По друге, через перебор з дозою, мені стабільно вибивало пам’ять. А це взагалі не прикольно, коли не пам’ятаєш, що чудив вчора і щоразу думаєш, що цього разу таки точно станеш зіркою YouTube. А чудили ми постійно, і проблем вистачало.

Ну і те, що перебор з алкоголем - найкращий спосіб в певний момент попрощатися не тільки зі здоров’ям, але і з ясним розумом, я в курсі.

Плюс, це блін дорого. Якщо, звичайно, не маєш бажання закидуватися чим попало, а в якості закуски смакувати батон з майонезом. Є явно кращі способи розпорядитися своїми фінансами.

Та й період відходу від чергових посиденьок з кожним роком ставав довшим. Якщо в 24-25 я на другий день до обіду вже був як новенький, то вже після 30 остаточний ефект штормив мене добрих дві доби. І це при тому, що п’янствували ми з друзями значно рідше.

Тому в певний момент мені це остаточно набридло і я просто відмовився від міцного алкоголю взагалі. Тупо виключив все, що потенційно може вивести мене в зону втрати контролю над собою і ситуацією. Залишив тільки вино і решту лайтових напоїв, і то чисто через те, що мені подобається сам смак.

З того моменту минуло вже достатньо часу, і можу сказати, що це одне з найбільш правильних прийнятих мною рішень, про яке я жодного разу не пожалів.

Рекомендую повторити цей кейс кожному, хто над подібним задумувався.

За що і піднімемо келих Відкрити / Коментувати

2021-02-06 16:01:38 Управління ризиками

Коли приймаєш ризиковані рішення – в цьому мало приємного. Тим більше, що ще з дитинства в наших краях прийнято вбивати в голову – не висовуйся, тобі не найбільше треба, краще синиця в руці, etc.

Але ризикувати приходиться. Комусь більшою, а комусь меншою мірою. І інколи здатність йти на ризики може мати вирішальний вплив на роботу, стосунки, і життя в цілому.

Є простий спосіб як знизити рівень несприйняття ризиків своєю свідомістю, а відповідно і легше такі кроки сприймати. Бо ніхто не знає, коли така необхідність з’явиться наступного разу. Можливо через рік, а можливо і завтра.

Достатньо всього лише зрозуміти і прийняти простий факт: у більшості випадків найгірше, що з тобою може статися у разі невдачі – це повернення у вихідну позицію. І на фоні цього перспективи можливого виграшу в разі якщо все вигорить, легко перекривають страхи невдачі.

А розум це така штука – він може практично все. Наше завдання в тому, щоб навчитися його в цьому переконувати. Відкрити / Коментувати

2021-02-05 19:48:58 ***

На гори ніч лягає пеленою,
І срібним бісером розкидує зірки.
А шепіт вітру грається з тобою,
Кружляє в танці розум і думки.

Ти знаєш, інколи буває,
Що все не так, і люди не такі.
Та це мине, це довго не триває,
І доля усміхнеться, се ля ві.

Цінуй прості, правдиві речі,
Які по справжньому тобі близькі.
І дивні, незабутні ті хвилини,
Що назавжди у серця глибині.

Візьми за руку, обійми за плечі,
Скажи так бажані оті слова....
Мільярди раз це бачив тихий вечір,
Та ця історія — вона лише твоя.

/ 5 лютого 2021 р. / Відкрити / Коментувати

2021-02-04 18:03:58 Регулярність і перспектива

Якщо спробувати оцінити будь-яке заняття в довгостроковій перспективі, починаєш дивитися на нього зовсім по-іншому. 

Давайте в якості прикладу я візьму "ефект лате". Якщо замість того, щоб купувати чашку кави по дорозі на роботу, просто ці гроші відкладати (каву можна зробити ще вдома, або вже в офісі), то виходить ніби і фігня, подумаєш, 30 гривень. 

Але за місяць це вже буде 660 грн. За рік - 7 920 грн. А якщо покласти на депозит і під відсотки з капіталізацією - 8 247 гривень. Нічого так. Особливо, якщо врахувати, що ти нічого то і не втрачаєш. Мінус одна кава в день.

Два тижні тому я написав, що планую прочитати всі ті книжки, які куплені і лежать в мене в бібліотечці, але ще не прочитані. Здавалося б, якщо витрачати на це півгодини в день, то далеко не заїдеш. Але тим не менш, я дочитую вже другу. І це при тому, що пару-трійку днів пропустив.

Достатньо просто виділяти на це півгодини ввечері. Хоч це здається "ні про що", але півгодини в день за рік дають 180 додаткових годин чисто на читання. За пять років - 900 годин. Це дійсно багато. 

Та й читати - це явно корисніше, ніж свайпати екран перед сном.

Тому вся справа в регулярності і тривалості. Спробуйте оцінювати речі в такому вимірі, і на багато можна буде поглянути з іншої сторони. Відкрити / Коментувати

2021-02-01 19:01:50 Тебе це ні до чого не зобов'язує
 
Величезна кількість чудових історій, прекрасних стосунків і щасливих днів разом не почалася через те, що хтось до когось не підійшов, не познайомився, не заговорив чи не написав першим.
 
Неможливо знайти своє, якщо не робиш нічого для того, щоб почати шукати. І неможливо зрозуміти, що є твоїм, якщо не пробувати різні варіанти. А коли мова йде про емоційний контакт між людьми, в більшості випадків достатньо і однієї зустрічі, щоб зрозуміти, варто продовжувати цю історію чи ні.
 
Проблема в тому, що ми живемо в час, коли віртуальне спілкування все більше витісняє реальне. І замість того, щоб ще з дитячого віку прокачувати емпатію, соціалізацію і навики спілкування у всіх його проявах - ми поступово ці навики втрачаємо. Сюди додається сучасний темп життя, постійні стреси, психологічний тиск з усіх сторін, і все скочується до банального небажання щось робити взагалі.
 
Ти ще не зробив жодного кроку назустріч, а вже сам для себе вирішив - в цьому і так немає смислу. Всеодно нічого не вийде. Я не такий. Вона не така. Світ не такий.
 
Але є один простий спосіб як цього позбутися, почати нарешті знайомитися і спілкуватися з цікавими тобі людьми, і не втрачати можливості на рівному місці. Врешті-решт, може Боженька давно десь там заготував тобі твій особистий джек-пот, тільки треба нарешті підняти свій зад і піти хоча б лотерейний білет купити.
 
Перше, що варто зробити - взяти і прийняти для себе просту річ: будь-який твій крок назустріч комусь, тебе ні до чого не зобов'язує. Ти нікому нічого не повинен (чи повинна) доводити. Це не змагання за приз, де виживе тільки один. За тобою не спостерігає мільйон глядачів в прямому ефірі. Ти нічого не втрачаєш в разі фейлу. Все.
 
Хочеш написати в приват? Ок, напиши, за це по лиці не дадуть. Максимум просто не відпишуть. Хочеш запросити когось на каву? Ок, жодних проблем. Якщо все пройшло добре і історія отримає продовження - прекрасно. Якщо ж ні - ну і пофіг, це була просто кава.
 
Найгірше, що може статися у випадку невдачі – це повернення у вихідну позицію. Ну а якщо пощастить, і все піде як треба – згадаєш цей пост, і вишлеш мені пляшку хорошого вина.
 
Бо якщо хтось і повинен зробити перший крок, то цей хтось – це ти сам. Відкрити / Коментувати

2021-01-31 20:02:01 Не варто ускладнювати

Одне з найскладніших завдань у житті - це змусити себе ставитися до всього простіше. Речей, роботи, подій і навіть інших людей.

Це справді нелегко.

Більшість наших проблем є похідними від свідомого чи несвідомого бажання все ускладнювати, бачити якісь приховані смисли там, де їх ніколи не було, і самому ж собі створювати проблеми на рівному місці. 

Це можна спроектувати практично на будь-яку сферу. Але саме простота і природність - необхідна умова прекрасного. Той самий ключ, який відкриває більшість дверей.

І один з таких прикладів я наведу в наступному пості. Відкрити / Коментувати

2021-01-30 10:49:33 ЗСЖ

Всі вже мабуть чули про ЗСЖ - Здоровий Спосіб Життя. Я придумав цікавішу концепцію, під тією ж абревіатурою - За@батий Спосіб Життя.

За@батий спосіб життя - це коли тобі не треба алкоголю, клубів чи іншого набору штучних дофамінів для того, щоб розслаблятися. Ти просто не напрягаєшся.

Ймовірність зловити психосоматику від постійних стресів, нервів і решту джентельменського комплекту сучасного життя, падає до нуля. Немає нервів - немає і проблем.

За@батий спосіб життя - це коли ти в гробу бачив спортзали з залізяками, фітоняшні дієти і решту єресі, яка потрібна тим, хто вірить, що людина народжена для страждань.

Ніт. Плавання, фітнес, йога і банальні пробіжки зранку чи поїздки на велосипеді приємніші, дають користі для здоров‘я більше, і при цьому з мінімальними ризиками зловити мікроінфаркт чи парочку випадкових переломів.

Одним словом, ложив я на ЗСЖ, який проповідують інфоцигани, аскети і послідовники всіляких Комаровських. Я вірю в доказову медицину яка стверджує: ймовірність передчасно врізати дуба від бездумного слідування дурним порадам, спроб іти проти своєї ж природи і експериментів над тим, над чим експериментувати не варто - набагато вища, ніж якщо просто не робити нічого і насолоджуватися життям.

Не бачив я ще старих веганів чи фітоняшок, які дожили до виплати пенсії. Я за За@батий спосіб життя. Це як здоровий спосіб життя, тільки без дибільних самообмежень і з вином.

Це як мінімум приємніше. І потім хоч буде що згадати. Відкрити / Коментувати