Old York Times

2022-04-08 09:06:19 "Як Україна використала свій різношерстий арсенал, щоб перешкодити російським атакам із повітря" - так називається спецпроект The Wall Street Journal, у якому журналісти не лише описали, але й візуалізували згаданий арсенал: https://cutt.ly/oFaQ7RZ

Видання нагадує: Росія розпочала війну з Україною, маючи перевагу в повітрі. Але завдяки радянським системам ППО та імпортним ПЗРК українські війська дають гідну відсіч.

Отож, на що звернули увагу журналісти WSJ:

Більшість втрат серед російських літаків були спричинені ракетами "земля-повітря".

С-300 - важлива зброя в системі ППО України. За даними лондонського центру "Міжнародний інститут стратегічних досліджень", до початку війни Україна мала близько 250 цих систем радянського виробництва. Попри те, що С-300 вже багато років, зброя залишається ефективною для ураження повітряних цілей на відстані 25-150 км.

ЗРК "Оса" - ще один зразок радянської зброї, яка, хоч і має меншу за С-300 дальність дії, є ефективною, дуже мобільна, плюс такий ЗРК легко приховати.

Що стосується переносних ЗРК, то на озброєнні в нас є радянські "Стріли" та американські "Стінгери". Вважаються високоточними.

Хоч росіяни й стверджують, що їхні війська збивають в Україні "Байрактари", ці ударні безпілотники завдали немало клопоту російським конвоям. WSJ нагадує: "Байрактари" можуть залишатися в повітрі впродовж 24 годин, максимальна висота - понад 7500 метрів.

Росії не вдалося ліквідувати ракети класу "земля-повітря", що є на озброєнні в української армії, а також повністю знищити арсенал українських винищувачів, що завадило Росії встановити перевагу в повітрі і повноцінно підтримати свої сили на землі. Оскільки Україна готується до нової фази війни, під час якої Росія може бомбардувати ще активніше, WSJ вважає, що ППО відіграватиме критично важливу роль. Відкрити / Коментувати

2022-04-07 12:00:14 ​​Як розвантажити голову з користю
#реклама

Читати новини і стежити за ситуацією зараз важливо, але деколи варто й розвантажити голову: наприклад, почитати якусь цікаву книжку.

Наші друзі із видавництва «Лабораторія» недавно відновили відправку книг у ті регіони, де працює пошта. Це хороший спосіб почитати щось цікаве — і заодно підтримати українське книговидання, якщо маєте таку можливість.

Директор видавництва Антон Мартинов радить особливо звернути на такі книжки:
«Внутрішній голос» — про те, що вас з’їдає з середини;
«Досить уже помилок» — про те, як ми приймаємо рішення;
«Взаємодія з ворогом» — про те, як вести переговори;
«Каста» та «Гітлер і Сталін» — про історичні паралелі до сьогоднішнього моменту.

А також можна встигнути замовити свій екземпляр «Канцлерки» про Ангелу Меркель, бо на фоні останніх подій «Лабораторія» вирішила не перевидавати її в майбутньому.

Замовити книжки можна на сайті https://laboratoria.pro/

Якщо ж не можете чи не хочете замовляти паперові книжки — нагадуємо про онлайн-бібліотеку Librarius. Відкрити / Коментувати

2022-04-05 09:29:39 ​​Як довгостроково підірвати російську економіку: план із чотирьох пунктів

Розвинуті країни наклали на Росію потужні фінансові санкції — але це далеко не межа того, що потрібно зробити. Поточні санкції нанесли сильної шкоди російській економіці, але збитки не катастрофічні, і поки російський уряд справляється.

Американський економіст і блогер Ноа Сміт написав статтю про те, що потрібно від Заходу, аби позбавити російську машину смерті економічних ресурсів. Сміт пропонує план із чотирьох пунктів:

1. Встановити експортний контроль

Потрібно заборонити продавати Росії товари, які можуть бути використані для її військової техніки. Це не дасть Путіну оновити її запаси.

У США є ефективна система експортного контролю щодо Ірану й Північної Кореї, яку вони зараз почали застосовувати й до Росії. Потрібно, щоб до цієї системи повноцінно долучився Євросоюз та розвинуті країни Азії (Японія, Південна Корея, Тайвань).

2. Позбавити Європу залежності від російського газу

Дослідження показують, що це реалістично, пише Сміт. Звичайно, це принесе певний економічний біль — але насправді не такий вже й великий. «Між відновлюваними джерелами енергії, ядерною енергією та імпортованим ЗПГ — є багато альтернатив тому, щоб платити мільярди доларів Путіну».

Політичні переваги цього кроку очевидні: Європа не буде настільки залежати від Росії, а європейські політики не матимуть мотивації потурати Кремлю.

3. Висмоктати з Росії розумних і компетентних людей

Десятки тисяч росіян втекли з країни, коли почалася війна і навколовоєнні репресії. «Імовірно, що це саме ті люди, які були б потрібні потрібні Росії для підтримки своєї військової машини — інженери, техніки та кваліфіковані менеджери». Сміт вважає, що розвинуті країни мають надати цим людям притулок у себе.

Це у свою чергу заохотить ще більше талановитих росіян втекти з країни. На відміну від звичайної міграції освічених людей у дружні країни (наприклад, індійців до США), це викличе значний відтік мізків: російські емігранти не надсилатимуть гроші на батьківщину і не захочуть туди повертатися, щоб почати свій бізнес.

4. Знизити ціни на нафту завдяки переходу на електромобілі 

На відміну від газу, Росї простіше порівняно швидко замінити західні країни на Китай як ключового покупця нафти. Однак розвинуті країни можуть допомогти назавжди здешевити цей ресурс.

Як пише Сміт, «на автомобільний транспорт припадає приблизно половина світового попиту на нафту, тому, коли світ перейде на електромобілі, нафта стане набагато менш цінним товаром. Ця трансформація назавжди послабить Росію, тому США та Європа зобов’язані просувати її якомога швидше».

Читати повну статтю (~12 хвилин)

Постер: Waone Interesni Kazki, Never Again Gallery Відкрити / Коментувати

2022-04-03 09:54:56 The Wall Street Journal поговорили із трьома десятками високопосадовців з Європи і США — й опублікували детальну передісторію повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Центральна ідея, яка випливає зі статті — лідери США, Франції, Німеччини й інших країн Заходу не справилися із загрозою Путіна. Вони підтримували Україну достатньо для того, щоб провокувати Росію, але не зробили достатньо, аби повноцінно захистити Україну. Наприклад, публічно підтримали прагнення України рухатися до НАТО, але не дали реального шансу вступити до альянсу.

Якщо є час, почитайте всю статтю: це хороший спосіб освіжити передісторію війни за останні двадцять років — або принаймні те, як цю передісторію трохи спрощено бачать на Заході.

І ще у матеріалі багато цікавих деталей — від Путіна, який криє матом свого перекладача, до Меркель, яка чудово розуміє натуру кремлівського диктатора, але все одно вважає, що комерційна співпраця допоможе інтегрувати Росію в європейський простір.

Читати статтю (~25 хвилин)
Також на «Європейській правді» є новини про декотрі нові деталі, які ми дізналися з цієї статті — «Україна у січні отримала від США інформацію, що могла бути ключовою для захисту Києва», «Канцлер Німеччини закликав Зеленського відмовитися від членства в НАТО, щоб запобігти війні» Відкрити / Коментувати

2022-04-02 22:11:52 П'ять цікавих статей іноземних медіа про Україну — рекомендуємо одним реченням:

Фоторепортаж The Guardian про те, як Укрзалізниця працює під час війни, щоб вивозити людей із небезпечних місць (дивіться також відео від Vox на цю тему).

Стаття The Economist про те, як українські біженці можуть вплинути на Європу — зокрема на європейську економіку.

Аналіз від NBC News темпів постачання зброї Україні західними союзниками — чи можуть країни НАТО надати достатньо озброєння, щоб забезпечити українську перемогу у війні.

Матеріал Politico про журналіста Террелла Джермейна Старра — афроамериканця, який живе в Україні уже кілька років, і здобув популярність у Твіттері завдяки своєму оригінальному журналістському стилю.

Стаття Los Angeles Times про те, як українська мова здобуває популярність за кордоном — і чому кількість людей, які хочуть її вивчити, сильно зросла.

Підписуйтеся на нас: @oldyorktimes у Телеграмі • імейл-розсилка

#OldYorkTimes_digest Відкрити / Коментувати

2022-04-01 14:14:14 ​​Чому так багато російських генералів загинули в Україні

На початку війни генерал-лейтенант російської армії Яков Рєзанцев хвалився, що війна проти України закінчиться за кілька годин. Через місяць закінчилося його життя: 24 березня ЗСУ завдали удару в Чорнобаївці по передовому командному пункту 49-ї загальновійськової армії, яку він очолював.

Він не один російський генерал, який вже на концерті Кобзона. Крім нього, за місяць повномасштабного російського вторгнення в Україні загинули ще п’ять генерал-майорів і один генерал-лейтенант. А також чимало старших офіцерів: полковників та підполковників.

Це безпрецедентна цифра — скажімо, за двадцять років американської війни в Афганістані загинув лише один американський генерал (і то не на полі бою). Генерали є найвищими військовими командирами, які командують великими військовими з’єднаннями; їхні життя гарно охороняють.

Як пише The Economist, найближча історична аналогія — найгірші місяці німецько-радянської війни вісімдесят років тому. Тоді гинуло стільки ж радянських генералів, скільки зараз російських: приблизно шість щомісячно. 

У чому причина? Одна з них — централізованість російської армії. Молодші офіцери у російських збройних силах не є настільки ініціативними та самостійними, як у арміях НАТО. Тому, в умовах російських невдач в Україні, генералам доводиться брати справу в свої руки і мікроменеджерити війська на місці. Тут не допомагає також низький моральний стан російських солдатів. 

Крім того, українська армія приділяє особливу увагу старшим та вищим офіцером російської армії. За повідомленнями Wall Street Journal, українська розвідка має окрему команду, яка визначає місцезнаходження російських командирів: генералів, пілотів, артилерійських командирів. В умовах, коли Росія має чисельну перевагу, це допомагає українцям пріоритезувати ресурси — а також успішніше вести інформаційну війну. 

Як українцям це вдається? Зокрема тому, що у російської армії проблеми з безпечними комунікаціями. Як нагадує BBC, росіянам не вистачає спорядження для захищеної комунікації, тому вони часто змушені використовувати незашифроване радіо та звичайні мобільні телефони. Відкрити / Коментувати

2022-03-29 10:02:43 ​​ Як Фінляндія готується до можливої війни з Росією

Вісімдесят років тому Фінляндія була змушена захищати себе від вторгнення Радянського Союзу у Зимовій війні. Фінам вдалося зберегти незалежність своєї країни та нанести СРСР значно вищих втрат, ніж вони зазнали самі, але у підсумку довелося поступитися значною частиною своїх територій.

Зараз Фінляндія продовжує бути вразливою до російського вторгнення: достатньо лише подивитися на мапу, щоб побачити, наскільки довгим є її сухопутний кордон з Росією. Фінляндія не входить до НАТО (хоча рекордна кількість фінів зараз підтримує вступ до альянсу).

Утім, як пише Financial Times, сьогодні фіни значно краще готові до війни — а задно й до інших незгод: скажімо, масштабної кібератаки чи пандемії.

«Якщо найгірші побоювання Європи реалізуються і конфлікт в Україні пошириться по континенту на інших сусідів Росії, то Фінляндія буде готова.

Вона має запаси. У Фінляндії є щонайменше шестимісячні стратегічні резерви усіх основних видів палива та зерна, а фармацевтичні компанії зобов’язані мати в запасах всі імпортовані ліки на 3-10 місяців.

Вона має цивільну оборону. Усі будівлі вище певного розміру повинні мати власні бомбосховища, а решта населення може використовувати підземні автостоянки, ковзанки та басейни, які готові до перетворення в центри евакуації.

І вона має бійців. Майже третина дорослого населення цієї нордичної країни є резервістами — це означає, що Фінляндія може залучити одну з найбільших армій порівняно до свого розміру в Європі... Вона продовжувала призивати до армії всіх чоловіків-випускників шкіл навіть після закінчення Холодної війни, коли багато країн Європи скасували призов. Фінський уряд зберіг значні витрати на оборону, навіть коли інші скорочували їх у 1990-х і 2000-х роках».

Що не менш важливо, фіни працюють над тим, аби всі прошарки суспільства були готові до потенційних кризових ситуацій. Наприклад, у країні проходять регулярні курси національної оборони: не лише для політиків, а й для лідерів бізнесу та громадського сектору

Тому Фінляндія була досить гарно підготовлена до пандемії ковіду два роки тому. Утім, пандемія показала й слабкі місця у її стратегії, над якими країна активно працює зараз.

Фінів мотивує воля до перемоги, яку зараз показують українці — але вони хочуть поєднати її із вищим рівнем підготовки до потенційного збройного конфлікту.

Читати повну статтю (~10 хвилин) Відкрити / Коментувати

2022-03-28 20:00:15 Нагадуємо: у Old York Times є своя імейл-розсилка.

Зазвичай ми публікуємо там ті ж статті, що у Телеграмі — але рідше, підбіркою одразу з кількох текстів.

Це може бути корисно, якщо наші дописи в Телеграмі у вас губляться у незліченному списку інших каналів. Також знадобиться для ваших друзів-знайомих, яким не зручно читати Телеграм-канали. Порадьте їм підписатися!

Підписуйтеся за посиланням: https://oldyorktimes.substack.com/subscribe Відкрити / Коментувати

2022-03-27 22:55:16 П'ять цікавих статей про Україну — рекомендуємо одним реченням:

Історія The Wall Street Journal про те, як адміністрація Білла Клінтона протиснула ядерне роззброєння України — і не надала реальних гарантій безпеки взамін.

Стаття кореспондента The Atlantic, який поспілкувався з американським добровольцем в Україні, колишнім морпіхом — той розказує, у чому перевага України у цій війні (спойлер: частково це мотивація і моральний стан воїнів, але не лише).

Колонка військового історика Антоні Бівора для The Atlantic про те, як Путін повторює помилки Другої світової війни — і не розуміє, що військова справа з того часу сильно еволюціонувала.

Замітка Axios про те, чому Індія не долучається до антиросійської коаліції Заходу і продовжує активні торгові відносини з Росією.

Текст The New York Times про те, як українська авіація (неочікувано успішно для Заходу) бореться з російською авіацією, попри велику чисельну перевагу окупантів.

#OldYorkTimes_digest Відкрити / Коментувати

2022-03-26 20:02:28 У Wall Street Journal вийшла нова стаття про те, як країни Заходу постачають зброю Україні — і з якими викликами при цьому стикаються. Кореспонденти видання приїхали до польського міста Ряшів недалеко від кордону з Україною, через яке проходить багато поставок.

Ми обрали кілька цікавих цитат із статті:

Про те, як Захід недооцінив був Україну і зараз намагається із цим справитися:

«Західні високопосадовці кажуть, що їхня стратегія спочатку передбачала оснащення зароджуваного українського повстанського руху — як це було з передачею зброї моджахедам, які перемогли Радянський Союз в Афганістані, — що використовував би партизанські тактики проти російських окупантів.

Натомість, оскільки українським військовим вдалося стримати московський наступ у більшій частині країни, завдання [Заходу] перетворилося спорядження регулярної армії, яка бере участь у широкомасштабній конвенціональній війні.

“Українці витрачають багато боєприпасів; це більше, ніж ми очікували”, — каже [неназваний] безпековий посадовець західної країни. “Ми намагаємося збільшити потік зброї, щоб задовольнити ці нові вимоги, і стикаємося з постійним дефіцитом”».

Про польське місто Ряшів, через яке постачається чимало озброєння:

«Головною артерією передачі зброї є тихе містечко Ряшів на півдні Польщі. Місцевий аеропорт зазвичай обслуговує бюджетні авіакомпанії, які перевозять мандрівників з інших країн Європи. Зараз пасажирські літаки там поступаються місцем гігантським військовим транспортним літакам С-130. Ракетні комплекси “Patriot” стоять на варті біля злітно-посадкової смуги…

Місцеві чиновники кажуть, що збільшення кількості військових заспокоює, але вони стурбовані, що це може зробити Ряшів ціллю [росіян]. Польські фермери виставляють землю на продаж, переживаючи, що їхнє майно занадто близько до лінії фронту. Минулого тижня мер міста Конрад Фійолек закликав містян перевірити умови у бомбосховищах, побудованих під час Холодної війни».

Про формат передання військової допомоги від центральноєвропейських країн:

«Тепер, коли війна, схоже, наслідує Другу світову, оборонні підрядники намагаються збільшити поставки зенітної і протитанкової зброї та боєприпасів. Міністри оборони Центральної Європи кажуть, що вони створили гарячу лінію для України, щоб військові командири на службі у президента Володимира Зеленського могли замовити зі їхніх запасів колишню радянську техніку.

Чеська Республіка передала Міністерству оборони Києва перелік спорядження на 500 мільйонів доларів на чеських складах і каже, що США сигналізували готовність придбати більшу частину цього обладнання для подальшої передачі Україні. Пункти у списку варіюються від звичайних кулеметних боєприпасів до зенітних ракет, здатних перехоплювати військові літаки на великих висотах, і всі вони можуть бути доставлені протягом чотирьох днів після замовлення».

Читати повну статтю (~7 хвилин)

До речі: зазвичай статті Wall Street Journal та низки інших західних видань — під пейволом і доступні лише для платних підписників (або через різні обхідні шляхи). Однак з початку війни чимало з топових видань зробили безкоштовними статті про Україну та/або для українців. Відкрити / Коментувати