Get Mystery Box with random crypto!

Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦

Логотип телеграм -каналу cslewisua — Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦 К
Логотип телеграм -каналу cslewisua — Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦
Адреса каналу: @cslewisua
Категорії: Релігія
Мова: Українська
Передплатники: 1.53K
Опис з каналу

КСЛ - ірландський письменник, історик літератури середньовіччя, християнський апологет, автор "Хронік Нарнії", один з друзів Джона Толкіна. Телеграм-канал присвячений його творчості.
Адмін: @demchukoleh
Також: facebook.com/cslewisua

Ratings & Reviews

2.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

1


Останні повідомлення 5

2022-07-20 08:02:01 Якби комусь захотілося осягнути смирення, то я, мабуть, міг би підказати перший крок. Полягає він у тому, щоб усвідомити свою гординю. Це - крок дуже значний, повірте. Принаймні, доки його не зробиш - далі не підеш. І, до речі, якщо ви вважаєте себе зовсім не зарозумілим, то це тільки свідчить про те, що ви таки й справді дуже зарозумілі.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
310 views05:02
Відкрити / Коментувати
2022-07-19 08:02:01 Не варто думати, що справді смиренна людина бодай чимось нагадувала б тих, кого зазвичай називають "смиренними" в наш час; то аж ніяк не був би якийсь облесливий індивід, який без кінця розпинається єлейним голосом про те, що сам він, звісно ж, просто ніхто та й годі. Найімовірніше, ви подумали б, що це - веселий, розумний хлопець, який щиро цікавився всім тим, що ви йому говорили. А якби він не припав вам до вподоби, то це свідчило б тільки про те, що ви трохи заздрите людям, здатним тішитися життям так просто. Про своє смирення він і не згадає, бо взагалі про себе не думає, у тім-то й річ.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
260 views05:02
Відкрити / Коментувати
2022-07-18 08:02:01 Не варто думати, нібито Бог забороняє гординю, бо вона Його ображає, а смирення вимагає для того, щоб наголосити на своїй гідності - так, наче Він і сам не вільний від гордині. Насправді я не певен, чи переймається Бог чимось іще менше, ніж власною гідністю. Ні, тут ідеться про інше: Він хоче, щоб ми Його пізнали, хоче подарувати нам себе самого. А річ у тім, що і Він, і ви - істоти такого штибу, що, торкнувшись Його по-справжньому, ви неминуче сповнитеся смиренням - смиренням надзвичайно приємним - і відчуєте незмірне полегшення, бо нарешті позбудетеся усіх тих безглуздих нісенітниць, пов'язаних із почуттям власної гідности, які ціле життя вас непокоїли і завдавали вам прикрощів.

Смиренними Він намагається нас зробити саме для того, щоб ми отримали змогу пережити це полегшення; намагається звільнити нас від того благуватого, осоружного вбрання, яке ми самі на себе нап'ялили, а тепер із дурнуватим виглядом знай походжаємо навколо, як ті пави. Я й сам хотів би стати хоч трохи смиреннішим, ніж є наразі; якби мені це вдалося, то я, можливо, й зумів би розповісти вам більше про те, яка ж це полегша й утіха - скинути зі себе те блазенське вбрання, позбутися своєї фальшивої сутности з усім притаманним їй позуванням і претензіями: "Гляньте на мене, хіба ж я не хлопець хоч куди?!". Наблизитися до цього стану, хоча б на мить, - це приблизно те саме, що ковток холодної води для того, хто заблукав у пустелі.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
181 views05:02
Відкрити / Коментувати
2022-07-17 08:02:01 Частенько чуємо, що хтось "пишається" (а чи й "гордиться", "відчуває гордість" і т.д.), приміром, своїм сином, або батьком, або школою, або полком, тож може виникнути й питання щодо того, чи варто вважати гріхом і "гордість" такого штибу. Як на мене, все тут залежить від того, що саме ми маємо на думці, уживаючи слова "гордитися", "пишатися" та інші з подібним значенням. Дуже часто вони звучать у наших вустах як синонім словосполучення "захоплюватися від усього серця". А таке захоплення, ясна річ, нічого спільного з гріхом не має. Утім буває й інакше: той, хто полюбляє згадувати, що "гордиться" чи "пишається" своїм відомим батьком або службою у знаменитому полку, може дерти з цього приводу носа. Тут уже, звісно, йдеться про ваду, та все ж це краще, ніж гордитися собою. Любити когось і захоплюватися кимось опріч себе самого - це вже крок убік від цілковитої духовної руїни, хоч насправді нам не зцілитися, доки любитимемо когось і кимось захоплюватимемося більше, ніж любимо Бога і Ним захоплюємося.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
264 views05:02
Відкрити / Коментувати
2022-07-16 08:01:01 Якщо вам приємно, коли вас хвалять, то це аж ніяк про гординю не свідчить. Дитина, яку поплескали по плечу за добре виконане завдання, жінка, чиєю вродою захоплюється коханий, спасенна душа, яку вітає Христос, - усі вони задоволені і мають на це повне право. Адже задоволення тут викликає не те, які ви, а те, що ви зробили приємне тому, кого хотіли потішити (і то цілком заслужено). Клопоти починаються тоді, коли після думки: "Я його потішив, от і чудово", приходить інша: "Який же я, напевне, хороший, якщо так зробив". Що більше ви захоплюєтеся собою і менше - самою похвалою, то гіршим стаєте. Коли захоплення собою заполонює вашу уяву повністю, а похвала як така взагалі вилітає вам із голови, значить, ви досягли дна.

Через це у марнославстві - тому різновиді гордині, який проявляється переважно на поверхні, - зла, в принципі, найменше, а пробачити його найлегше. Марнославна людина прагне похвали, оплесків і захоплення понад міру і повсякчас їх домагається. Це, ясна річ, вада, але якась, сказати б, дитиняча і навіть, хоч це й звучить парадоксально, скромна. Вона лише свідчить, що цілковито вдовольнитися захопленням собою зі свого боку вам ще не до снаги. Інших людей ви ще цінуєте достатньо, щоб хотіти привернути їхню увагу. Отже, по суті, людської подоби ви ще не втратили.

Достеменна, чорна, диявольська гординя заполонює вас тоді, коли на інших ви дивитеся настільки зверхньо, що вам уже байдуже: мовляв, нехай собі говорять, що хочуть. Звісно, така поведінка часом цілком слушна, а часто це й узагалі наш обов'язок - не перейматися думкою інших, однак лише за умови, що чинимо так з належної причини, як-от через те, що незрівнянно більше дбаємо про те, що подумає Бог. Але горда людина не звертає уваги на людську думку з огляду на зовсім іншу причину. "Чому це я маю турбуватися про те, що там подумає та потолоч - так, наче їхня думка чогось вартує? А навіть якщо й вартує, то хіба ж я, почувши схвальний відгук, щоразу шарітимусь від задоволення, ніби дівчинка, яку вперше запросили до танцю? Ні, звісно, я ж - зріла, цілісна особистість. Хай що я зробив, це було в ім'я моїх ідеалів... або моїх мистецьких смаків... або традицій моєї родини... зрештою, просто через те, що такий я вже є. Якщо натовпу це до вподоби, то й нехай. Все одно для мене ці люди - ніщо". Таким чином, справдешня, незмірна гординя може іноді гамувати марнославність, адже, як я вже зазначив, диявол полюбляє "зцілювати" менші вади, наділяючи натомість більшими. Марнославности треба уникати, це так, але намагатися викоренити її за допомогою гордині не слід.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
270 viewsedited  05:01
Відкрити / Коментувати
2022-07-15 08:01:01 Жахливо, що найгірший із усіх пороків може прокрастися у самісіньке осереддя нашого релігійного життя. Утім причини цього - зрозумілі. Інші, не такі важкі пороки з'являються через те, що диявол впливає на нас через нашу тваринну природу. Натомість цей порок до нашої тваринної природи жодного стосунку не має, бо виходить зі самісінького пекла. Він - суто духовний, а тому діє набагато тонше і з набагато гіршими, смертельними наслідками. З тієї ж причини гординю часто використовують, щоб викорінити простіші вади. Учителі, приміром, часто нагадують учням про гордість (яку полюбляють називати ще самоповагою), щоб спонукати тих поводитися належним чином; багато хто зумів подолати в собі боягузтво, хіть чи схильність до роздратування, призвичаївшись до думки, що ці вади - нижчі за його гідність, тобто, по суті, завдяки гордині.

Диявол же спостерігає за всім цим і сміється. Його цілковито влаштовує, що ви стаєте цнотливішими та відважнішими і вчитеся контролювати себе, якщо при цьому він отримує нагоду підкорити вас диктату гордині; точнісінько так само він тішився би, якби замість зашпорів міг нагородити вас, наприклад, раком. Адже гординя - це і є духовний рак: вона пожирає саму можливість любови, задоволення і навіть здорового глузду.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
261 viewsedited  05:01
Відкрити / Коментувати
2022-07-14 08:01:01 ...виникає страшне запитання. Як можуть ті, кого, без жодного сумніву, пожирає гординя, стверджувати, що вірять у Бога, і вважати себе людьми дуже побожними? Боюсь, це означає лише, що вони поклоняються не справжньому Богу, а уявному. Теоретично ці люди визнають, що порівняно з цим примарним Богом вони - ніщо, проте насправді постійно уявляють собі, нібито Він їх схвалює, приймає і вважає значно кращими за інших, пересічних людей; фактично, своє ламаного гроша не варте, уявне смирення перед Ним вони вимінюють на повновагу гординю у стосунку до інших. Гадаю, саме таких людей мав на думці Христос, коли сказав: будуть такі, що про Нього проповідуватимуть і виганятимуть Його іменем бісів, а коли настане кінець світу, почують, що Він і не знав їх ніколи.

У цій смертельній пастці будь-якої миті може опинитися будь-хто з нас. На щастя, маємо можливість перевірити себе. Щоразу, коли у нас виникає враження, ніби завдяки своєму релігійному життю ми стаємо добрими, ба навіть кращими за інших, можемо, як на мене, бути цілком певні, що це - не від Бога, а від диявола. Справжнім же доказом перебування у Божій присутності є те, що ми або геть-чисто про себе забуваємо, або бачимо себе зовсім не значними і не надто чистими. Найліпше - повністю про себе забути.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
90 viewsedited  05:01
Відкрити / Коментувати
2022-07-13 09:35:16 Християни мають рацію: саме гординя від початку світу ставала основною причиною лиха у кожній країні і кожній сім'ї. Інші пороки можуть людей єднати: так, поміж п'яними чи схильними до розпусти доходить мало не до братання, не кажучи вже про жарти та приязні стосунки. Та гординя незмінно передбачає ворожість; властиво, вона і є ворожістю. Причому ворожістю не лише між людьми, але й у ставленні до Бога.

У Бозі ви стикаєтеся з чимось, що з будь-якого погляду незмірно за вас вище. Доки ви не усвідомите Бога в цьому сенсі - а відтак і себе як ніщо у порівнянні з Ним, - вам Його взагалі не спізнати. Горда людина пізнати Бога просто не спроможна. Адже вона завжди воліє дивитися на всіх і на все звисока, згори вниз; а дивлячись згори вниз побачити щось над собою неможливо.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
220 viewsedited  06:35
Відкрити / Коментувати
2022-07-12 08:01:01 Жадібність, звісно, спонукає прагнути грошей - заради того, щоб мати кращий дім, можливість краще проводити відпустку і споживати кращі наїдки та напої. Однак тільки до певної межі. Що змушує людину, яка заробляє 10 000 фунтів на рік, прагнути доходу у 20 000 фунтів? Адже це вже не просто жадоба насолоди. На 10 000 фунтів можна забезпечити собі всі розкоші, потрібні будь-кому для справжньої насолоди. Ні, це гординя - прагнення бути багатшим за якогось іншого багатія, а ще більше - прагнення влади. Бо ж ніщо не тішить гординю так, як влада; ніщо не дає такого відчуття переваги над іншими, як можливість бавитися ними, немов іграшковими солдатиками. Що підштовхує вродливу дівчину сіяти нещастя на кожному кроці, збираючи навколо себе справжнісіньку колекцію залицяльників? Звісно ж, не статевий потяг; дуже часто такі дівчата у сексуальному сенсі доволі холодні. Гординя. Що спонукає політичного лідера, а чи й цілу державу постійно прагнути чогось нового і вимагати щораз більше й більше? Знову ж таки, гординя. Дух суперництва властивий гордині від природи, тому зупинитися вона просто не здатна. Якщо я - чоловік гордий, то доти, доки у світі залишатиметься ще бодай одна сильніша, багатша чи розумніша за мене людина, вона буде мені суперником і ворогом.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity
272 viewsedited  05:01
Відкрити / Коментувати
2022-07-11 17:52:47
На фото:
Льюїс (зліва) і Педді Мур (справа), 1918 рік, Оксфорд.

#фото
247 views14:52
Відкрити / Коментувати