Свята [кримінальна] Юстиція

2021-11-26 21:46:40 https://pravo.org.ua/pryznachennya-suddiv-ksu-bez-nayavnosti-vakantnyh-mists-ye-nelegitymnym/ Відкрити / Коментувати

2021-11-26 21:46:40 26 листопада Президент підписав укази № 596/2021 «Про призначення О. Грищук суддею Конституційного Суду України» та № 597/2021 «Про призначення О. Петришина суддею Конституційного Суду України» за відсутності відповідних вакансій у КСУ за квотою Президента.

ЦППР вже звертав увагу на те, що Указ Президента від 27 березня 2021 року № 124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України», відповідно до якого глава держави скасував укази Президента України від 14 травня 2013 року № 256 «Про призначення О. Тупицького суддею Конституційного Суду України» та від 17 вересня 2013 року № 513 «Про призначення О. Касмініна суддею Конституційного Суду України», є неконституційним.

Відповідно до Конституції України в редакції після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ, однак рішення про звільнення з посади судді КСУ ухвалює виключно КСУ, а не суб’єкт призначення (частина друга статті 148, стаття 149-1). Також суддя КСУ не може бути звільнений через скасування акта про його призначення, оскільки набуття повноважень судді КСУ пов’язане зі складенням ним присяги на спеціальному пленарному засіданні Суду, а не з ухваленням акта про його призначення (частина сьома статті 148 Конституції України). Тому скасування такого акта не породжує будь-яких юридичних наслідків для суддів КСУ, які вже набули повноважень.

Призначення нових суддів КСУ за відсутності відповідних вакансій у КСУ за квотою Президента суперечить логіці конкурсного відбору суддів КСУ, а також підриває легітимність конституційного складу та діяльності КСУ в цілому. Як відомо, частина членів конкурсної комісії з відбору суддів КСУ, зокрема Богдан Футей, попереджали, що не можна призначати суддів КСУ, доки у КСУ не з’являться вакансії. Крім того, призначення суддів КСУ у нелегітимний спосіб провокує конфлікт всередині самого КСУ, оскільки інші судді КСУ можуть відмовитися від участі у спеціальному пленарному засіданні КСУ для складання присяги новопризначеними суддями КСУ.

Все що потрібно знати про черговий неконституційний крок, якому передувало скасування акту індивідуальної дії про призначення та відсторонення у неконституційний спосіб. Ось вам справжня конституційна криза, наслідки якої очікують нас у майбутньому. Відкрити / Коментувати

2021-11-26 14:14:06 Вчора набрав чинності Закон №1888-ІХ – зміни до КУпАП, КК, КПК для забезпечення роботи Бюро економічної безпеки.

Крім технічних доповнень БЕБом відповідних переліків органів правопорядку, що мають повноваження на здійснення слідчих та процесуальних дій, та гарантій діяльності у вигляді кваліфікованої відповідальності за перешкоджання роботі БЕБ, – також доповнюються «правила підслідності» для всіх органів досудового розслідування та прокуратури.

А саме до КПК внесено зміни:

7) у статті 214:
…
частину сьому викласти в такій редакції:
"7. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування";


9) частину другу статті 218 викласти в такій редакції:
"2. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він зобов’язаний протягом п’яти днів з дня встановлення таких обставин письмово повідомити про них прокурора та проводити розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Прокурор розглядає письмове повідомлення слідчого протягом десяти днів з дня його отримання та в разі підтвердження наведених у ньому обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності.
Прокурор у разі самостійного встановлення обставин, що свідчать про необхідність визначення іншої підслідності, протягом десяти днів з дня встановлення таких обставин зобов’язаний прийняти постанову про визначення підслідності";

Тобто якщо раніше порядок передачі провадження за підслідністю не містив граничні строки такого передання, то тепер у слідчого є 5 днів на те, щоб повідомити прокурора, а у прокурора 10 днів на те, щоб цю передачу здійснити.

Ще одна грудка піску та щебеню в «цементування підслідності». Відкрити / Коментувати

2021-11-25 17:16:43 Спостереження про БЕБ.

Сьогодні офіційно розпочав роботу новий орган правопорядку – Бюро економічної безпеки. Відповідне рішення міститься у Розпорядженні Кабміну від 24.11.2021 р. №1493-р.

БЕБ, в очах тих, хто просував цю назву, мабуть, це омонім до (У)БЕП - «управление по борьбе с преступностью», яке колись існувало в складі МВС. Українською це було УБЕЗ, звісно, але російської мови в органах влади було більше, тож і «бепівці» запамʼятались російською абревіатурою. В органах правопорядку насправді люблять наступництво та символи, тож залишимо це просто як цікавий факт.

Врешті, спочатку пропонувалась фінансова поліція (2008, 2016), потім Служба фінансових розслідувань (2017) та Національне бюро фінансових розслідувань (2018), а вже у новому скликанні Ради всім полюбився саме БЕБ (2019). Ну БЕБ, то і БЕБ, головне, щоб працював належним чином.

В Концепції реформування кримінальної юстиції (2008) мова йшла про створення таких органів досудового розслідування:
1) національна поліція (створено у 2015 р.);
2) фінансова поліція (оце якраз предмет цього допису);
3)військова поліція (очікує свого часу, давно час цю підслідність у ДБР забрати чи в окремий орган, чи до Нацполу, адже це 90% їхнього робочого навантаження. Звісно, це не має бути у гіпертрофованому варіанті ДБВЮ Матіоса (згадаємо 2018 рік), проте ідеї є);
4) слідчий підрозділ СБУ (о ні, ні, тут на щастя погляди змінились і ніхто вже всерйоз не хоче залишати слідство за цим контррозвідувальним органом. Тут малась на увазі якраз підслідність злочинів проти нацбезпеки, тероризм, контрабанда та службові злочини – усе це має осісти в ДБР);
5) спеціально утворений орган досудового розслідування корупційних правопорушень (антикорупційний орган) (створено у 2015 р.).

Звісно, це не ідеальний дизайн спеціалізації, бо його мета була більш операційна і відповідала на питання, що робити з підслідністю прокуратури та МВС.

Це все я до того, що дизайн спеціалізації органів правопорядку може змінюватись і надалі. Немає наукової доктрини чи якихось зобовʼязань у цій сфері, це просто питання розподілу ресурсу. Є функція, її треба виконувати, буде це поліція+один спеціалізований орган (як у Штатах), то буде так. Але віриться нашому суспільству, що кожна спеціалізація краще за іншу, тож чим більше окремих незалежних органів тим краще. Нехай буде так, аби координаційна роль прокуратури в кримінальному процесі працювала якісно.

Це все ліричний відступ. По суті хочеться сказати, що кожен новостворений орган запускався з безліччю проблем – БЕБ не виняток. А ті, які запустились, як виявилось можуть по два роки працювати без Директора чи крутити організаційно-правову форму як того депутати забажають. Взагалі це складно описати зваженими словами.

Врешті час покаже буде це просто податкова міліція з новою вивіскою або дійсно якісно-новий орган. Як показав досвід ДБР, через роки нічого ще не зрозуміло і поле для розвитку постійно є :) Разом з тим я не розумію ту ненависть та висміювання, яке супроводжує запуск БЕБ, адже це в будь-якому разі краще, аніж податкова міліція і ресурс на його запуск уже витрачено, його не повернеш назад. Відкрити / Коментувати

2021-11-24 21:40:36 "Ми гарантуватимемо, що НАБУ буде мати первинну
юрисдикцію у кримінальних справах про корупцію в межах своєї слідчої юрисдикції щодо
інших правоохоронних органів, включаючи нове Бюро економічної безпеки" – пункт 28а Листа про наміри, який є додатком до Меморандуму з МВФ.

Глосарій:
- "первинна юрисдикція";
- "слідча юрисдикція";
- "правоохоронні органи".

Прямо не вистачає старого як світ поняття "власть следственная"...

P.S. Не маю нічого проти змісту, хоча вся ця тенденція до цементування неіснуючого поняття "виключна підслідність" мені дуже не подобається. Просто глосарій, який глосарій... Відкрити / Коментувати

2021-11-23 13:06:49 ​​«Правила Мендеса» українською

Цього року у світі процесуального інтервʼю (методика отримання інформації під час розслідування злочину, яка застосовується до підозрюваних, потерпілих, свідків) відбулось дві значні події:
1. На 14му Конгресі ООН із запобігання катувань та кримінальної юстиції (7-12 березня) було ухвалено Кіотську декларацію, в якій у частині вдосконалення процедур кримінальних розслідувань рекомендується заохочувати впровадження та поширення успішної практики застосування законних та науково обґрунтованих методів допиту, тобто процесуального інтервʼю. Тобто це не просто успішний досвід окремих країн, а загально-визнаний тренд у кримінальній юстиції всього світу. Кіотська декларація.
2. Після майже 4х років дослідження провідні організації у цій сфері презентували «Принципи проведення ефективного розслідування та збору інформації» (Principles in Effective Interviewing), які отримали скорочену назву «Принципи Мендеса» (Mendez Principles), адже Хуан Мендес був спецдоповідачем ООН з питань катувань (2010-2016) і доклав багато зусиль до впровадження ненасильницьких методів збору інформації з метою отримання доказів для цілей кримінального правосуддя. Принципи.

І от сьогодні опублікований переклад Принципів українською, підготовлений командою, яка впроваджує процесуальне інтервʼю в Україні.

Про що ж кожен з принципів?
1) про основи: Проведення ефективних інтерв'ю спирається на наукові, правові та етичні основи.
2) про практику: Ефективне процесуальне інтерв'ю — це всебічний процес збору точної та достовірної інформації за умови забезпечення відповідних правових гарантій.
3) про вразливість: Ефективне інтерв'ю вимагає виявлення та задоволення потреб опитуваних, що перебувають у ситуаціях вразливості.
4) про навчання: Процесуальне інтерв'ю — це професійна діяльність, яка вимагає спеціального навчання.
5) про підзвітність: Для ефективного інтерв'ю потрібні прозорі та підзвітні установи.
6) про реалізацію: Запровадження ефективного інтерв'ю потребує жорстких національних заходів.

Звісно, на перший погляд ці принципи здаються не новими, а будь-який слідчий прекрасно знає психологічні методи як налаштувати особу на повідомлення тієї інформації, яка необхідна. А в умовах перевантаженості яка різниця є там психологічний тиск чи немає, все ж по закону…

Проте в цьому і полягає відмінність процесуального інтервʼю – науково доведено, що насильство створює ефект хибної памʼяті (false memory), адже жертва намагається повідомити будь-що, аби від неї відчепились. А якщо це не фізичне насильство, то просто закривається і не налаштована на повідомлення будь-якої інформації (особливо актуально для свідків та потерпілих).

Тож процесуальне інтервʼю це інструмент, який застосовується у складних справах, за наявності часу і мети розвʼязати складну задачу. Це не про крадіжки чи некваліфіковані шахрайства, де все зрозуміло, а нетипові провадження, де дійсно є проблема і тільки отримання інформації від особи може допомогти завершити розслідування.

Про це багато можна почитати в літературі, не буду переказувати. Головне зрозуміти, що це методика/інструмент, який матиме користь у вмілих руках і залишиться балаканиною про «треба добре ставитись до підозрюваного» у невмілих. Відкрити / Коментувати

2021-11-19 19:49:02 Аркадій Бущенко, суддя ККС Верховного Суду про допустимість/недопустимість доказів, як вона розроблялась під час підготовки проєкту КПК 2012 року і була втілена – https://justtalk.com.ua/post/pravila-pro-nedopustimist-dokaziv--novij-pidhid-u-kpk-2012-roku?fbclid=IwAR0l-b6hWpqoHrvr3yVogLkHZbJYKteaWeGMkw4BPysbFnPSdZ6-anRQwtI.

Це третій матеріал із рубири "автори КПК пишуть про те, що було в проєкті і увійшло або увійшло, але реалізовано не так" (робоча назва рубрики, яка в голові крутиться).

Матеріал – "огінь", не подшкодуєте. Моя б воля, так я б "вимучив" авторів по кожній главі КПК і це було б чудовим ориджіналістським чтивом з певною історією формування думки.

А поки що збираємо по крихтам до 9ї річниці КПК :) Відкрити / Коментувати

2021-11-19 14:51:36 Завтра чинному КПК виповниться 9 років (якщо рахувати момент набрання чинності).

Тому всім небайдужим пропоную пройти невеличких тест з 9-ти питань, який з одного боку розважальний, з іншого – дозволяє задуматись про різні речі

Але більше – розкажу по секрету – що сьогодні, як і в попередні пʼятниці, вийде матеріал з рубрики "автори КПК пишуть про те, що було в проєкті і увійшло або увійшло, але реалізовано не так" (робоча назва).

Матеріал дуже крутий і сфокусований на одній темі – докази. Скоро буде. Відкрити / Коментувати

2021-11-18 18:51:22 АПД: там ще 382 - умисне невиконання судового рішення. А це злочин, вибачте, недостежив. Тоді ладно. Відкрити / Коментувати

2021-11-18 18:46:30 "Лерос у залі у залі суду відзначив, що здивований, що йому обрали особисте зобов'язання" .

Враховуючи, що під час розсідування кримінального проступка у формі дізнання можна обрати тільки два запобіжних заходи - особисте зобов'язання або особисту поруку, - то здивування якось нещиро виглядає. А ч.1 ст. 296 КК України якраз проступок, не злочин.

До того ж, як уже писав, за кримінальні проступки не "садять". Відкрити / Коментувати