2022-01-13 19:36:38
Ви, мабуть, знали, що молекулярні механізми, завдяки яким відчуваємо біль, дотик, гарячі предмети, відчуваємо аромати, смаки та інші подразники, довгий час залишалися незрозумілими та небагато вивчались.
Але, мабуть, також чули, що остання Нобелівська премія була вручена вченим, які працювали з сенсорними відчуттями – відчуттям гостроти та дотиком.
Фізіолог Девід Джуліус із Каліфорнійського університету в Сан-Франциско досліджував, як речовина під назвою капсаїцин взаємодіє з нервовими клітинами і викликає біль. А з капсаїцином знайомий кожен, хто куштував перець чилі, адже саме вона відповідає за його пекучі властивості.
Так от, шляхом складних експериментів він винайшов білок, який слугує рецептором капсаїцину - TRPV1, і тут БАЦ, виявилося, що цей рецептор також реагує на високу температуру.
Тобто не просто так вас кидає в жар, коли ви з‘їсте червоного перцю!
А далі фізіолог Джуліус і (незалежно від нього!) інший американський дослідник Ардем Патапутян виявили ще один рецептор – TRPM8, завдяки якому ми відчуваємо холод. І зробили це да допомогою речовини, яка всім нам відома - ментолу, а точніше добментолу.
А потім ще вчені винайшли рецептори, які активуються за інших температур і дозволяють нам розрізняти холодне від теплого.
Як бачите, лише нещодавно ці рецептори були винайдені і тільки зараз вчені отримали доказ важливості своїх відкриттів!
Це змусило нас замислитися про інші експерименти, які стосуються наших відчуттів, особливо сприйняті смаків та ароматів.
Чи є дослідження?
Чи знаємо ми себе?
Ми з @Кузменчук Артем вивчали питання всю осінь і готові почати нову серію публікацій, де розповімо про незвичайні та інколи навіть дивакуваті експерименти, які показують, як наш мозок сприймає інформацію.
Залишайтесь з нами, дізнаєтесь про себе багато нового)))
П.с. Уявляєте, ці рецептори відкрили НЕЩОДАВНО , а здавалось, що ми знаємо це з дитинства
282 views16:36
С
