Сомельє в зелених штанях

2021-02-09 11:12:37 ​ А поговорімо про один з найекзотичніших ароматів, які можна відчути у вині. У буквальному сенсі.
Йдеться про лічі.

Цей фрукт родом з Китаю. Має чудову рожево-червону шкірку і ніжний білий м'якуш. Він відрізняється солодкуватим фруктовим і квітковим ароматом з легкою гіркуватістю, а смак має приємний, м’який, солодкуватий з пікантною кислинкою
У класифікації винних ароматів його відносять до групи тропічних фруктів – так само як і манго, банан, ананас і пасифлору.

Зустріти аромат лічі ви зможете у першу чергу у деяких білих винах з ароматичних сортів винограду, яким притаманні ніжні фруктові та квіткові аромати.

Звідки ж там береться аромат цього екзотичного плоду? Все просто. За його наявність у вині відповідають дві органічні сполуки – фенілетиловий спирт та (не лякайтесь) метилтиогексилацетат. Фенілетиловий спирт зазвичай міститься в різних ефірних оліях – троянди, герані, неролі та інших. Схожу природу мають аромати маракуї, гіацинту, бузку, лілій, піону, і, звісно ж, троянди. Погодьтеся, непогана компанія!

Отже, які вина потрібно дегустувати, щоб зустріти й розпізнати цей чарівний аромат?
Радимо почати з Гевюрцтрамінерів, особливо з тих, що походять з відносно прохолодних регіонів – Ельзасу, італійського Альто-Адідже, або ж з новозеландської долини Мальборо. Але це ще не все!

Аромат лічі можна відчути також у Совіньйон бланах з Нової Зеландії, в австрійських Грюнер Вельтлінерах, аргентинських Торронтесах та у Піно Гріджо, Соаве і Просекко з Італії.

Отакої! Екзотичному фруктові — екзотична винна географія!

Сомельє в зелених штанях бажає вам неймовірних подорожей винним світом, яскравих вражень і незабутніх ароматів! Відкрити / Коментувати

2021-02-08 12:11:27 ​ Хто був першим маркетологом Бордо?
Як Арно де Понтак змусив Лондон платити втридорога?

У 17 столітті вина були білі, червоні, французькі, іспанські, рошельські, севільські тощо, але усі no name. Ідентифікації 0, амбіцій теж – лили всі вина в одну бочку та й відправляли на продаж.

І тут раптом бордоський юрист, поміщик, перший президент парламенту Бордо, підприємець Арно де Понтак починає постачати на основний ринок збуту бордоського вина – Лондон, – не збірну безіменну солянку, а вина власних господарств. Вино з О-Бріон (Haut-Brion) йшло під ім'ям господарства, а з маєтку Де Пез, що у Сент-Естефі, як “понтак”. Ціна на них була вища за ринкову.

Тобто в нас є дві ключові та взаємопов'язані факти – вина отримують ім'я, та за це ім'я треба платити більше.
Втім висока ціна була виправдана, у Понтака були не тільки амбіції, але й високі стандарти виноробства, до того ж убога гравійна ділянка з виноградником, яку обрав ще прадід Понтака, є доброю для лози.

Документальні джерела свідчать, що його вино "має хороший і найбільш специфічний смак, який я коли-небудь зустрічав", – Семюел Піпс, автор найбільшого в англійській літературі щоденника, запис від 10 квітня 1663 року.
А ще достеменно відомо, що ці вина були у королівських погребах Чарльза II (в опису винного льоху від 1660 року згадуються 169 пляшок wine of Hobriono).

У 1666 році Арно де Понтак зробив ще один важливий маркетинговий та логістичний крок – він відправив свого сина Франсуа Огюста відкривати в Лондоні таверну "Голова Понтак". Ціни на вино там були у 3-4 рази вищими (“гобріон” коштувало 7 шилінгів за глечик проти 2, які платили лондонці в інших місцях за інші вина), їжа також виявилася на висоті, як за якістю, так і за ціною. І знаєте? Лондонці із радістю витрачали гроші – таверна мала шалений успіх! Вона стала першим рестораном Лондона (проіснувала понад 100 років) і базовим складом для вин Шато О'Бріон, які незабаром можна було скуштувати у багатьох закладах міста
А незрозуміла назва вин "понтак" і "гобріон" міцно увійшли в ужиток лондонців і схоже, що це стало першим випадком закріплення за вином не тільки регіону походження, а й назви виноробні.

Що спонукало Арно де Понтак дати своїм винам ім'я, можна тільки гадати. Але рішення це було геніальним, а вплив на винну культуру – неосяжним. По-перше, багато хто замислився щодо якості (спочатку методи виробництва Понтака перейняли винороби Медока, інші пізніше). По-друге, винороби зрозуміли, що за ім’я люди готові платити більше. Тож, по-третє, зробити бренд з власного ім’я або ім’я маєтку стало мрією кожного власника.

Сомельє в зелених штанях бажає вам лише найцікавіших історій за келихом не менш чудового вина! Відкрити / Коментувати

2021-02-05 12:56:47 ​ Добрий день, я Аняженя Янченко, засновниця цього блогу, який, я сподіваюсь, для багатьох з вас є корисним. Зараз я працюю над магістерським дипломом для ОНАПТ ONAFT
у співробітництві з інститутом Hochschule Geisenheim University

І роблю винне дослідження, яке є більш масштабним, ніж будь-які, що коли-небудь проводилися в Україні.
Найбільше за всі, що були.
Моя мета у цьому дослідженні - отримати 1000 відповідей.

Мета моєї діяльності в цілому - змінити нашу культуру споживання міцного алкоголю на вино, тим самим знизити кількість серцевого-судинних хвороб і підвищити середню тривалість життя в Україні. Знаю, що це звучить нереально, але насправді це можливо.

Прошу вас про допомогу - стати частиною цього дослідження.

Якщо ви не з винного світу, будь ласка, пройдіть опитування, це займе не більше 10 хвилин, я перевіряла на фокус-групі. Всі питання сформульовано у форматі вибору варіантів, потрібно лише поставити позначки, від себе вигадувати нічого не потрібно.

Якщо ви сомельє або працівник винної індустрії, будь ласка, розповсюдьте опитування серед друзів.

Ось опитування:

https://forms.gle/9WJh7Ui6gjUbGkwM8

І ще одне - для проведення дослідження я отримала грант, і планую його витратити на набори гарних вин, які розіграю серед всіх, хто приймав участь у опитуванні. Розіграш буде 5 березня, про все буду писати тут.

Дякую вам! Відкрити / Коментувати

2021-02-04 16:39:36 ​ Фейсбук нагадав мені, що 3 роки тому в цей час я була саме на Антепримі Амароне у місті Верона, де наосліп дегустувала понад 80 зразків свіженьких молоденьких, часто ще навіть не бутильованих Амароне за один день.

Комісія складалась з приблизно 50 міжнародних журналістів і критиків - італійців, французів, англійців, китайців та американців - і всі тоді страждали
Пили воду як не в себе, жерли хліб, як тільки його приносили, і взагалі подія нагадувала анекдот про мишок, які плакали, але не припиняли жерти кактус.

Ні, ви не подумайте, серед зразків були дуже знатні вина. Я поясню - Амароне це дуже дорогі специфічні вина, адже їх виготовляють з підсушеного по певній технології “апасімьєнто” винограду, а потім ще й витримують у дубі протягом мінімум 2 років (а часто набагато довше). Так от, це ті вина, яким потрібен час, аби стати класними, насиченими, концентрованими, збалансованими приємними та густими винами. А поки вони такими не стали, то їх смак нагадую кристально чисту сіркову кислоту, або джерельний напалм, смак виїдає слизову. І от ти дегустуєш вино і розумієш, що за 2-3-5 років в пляшці буде справжній нектар. Бо оці жорсткі таніни пом’якшаться і перетворяться на хвилі гармонії, а різка фруктова кислотність стане оксамитовим даром богів.

Так от, до чого я все це згадала - ось вам витриманий нектар. Це вино, Villa Belvedere Amarone della Valpolicella, - це не для звичайного дня розвага, тут варто насичену вечерю приготувати, може друзів покликати. Це вино - насичене Амароне, виноград для нього збирається вручну і зберігається у спеціальних складах, де висушується добре вентильованих площинах. Після сушіння виноград піддається м'якому пресуванню і ферментації, а потім витримується 18 місяців в дубових бочках. При цьому частина вина протягом року розвивається в барріках з французького дуба. Потім ще слідує витримка в пляшці 4 місяці. Все це для того, аби отримати яскравий смак та насичений аромат у спокійному та гармонійному вині.

Смак тут елегантний, з відтінками спецій і підліску, помірною кислотністю, м'якими танінами й довгим, стійким посмаком, де домінує чорнослив. Ніжно та тендітно, як для Амароне, концентровано та насичено, як для більшості червоних вин.

П.С. Увага - спец вартості на вина з курсу ще діють, але лише до березня)))) Тож якщо ви хотіли, але не були впевненими, то покваптеся сюди https://silpo.ua/about/events/podorozh-vinami-yevropi
А придбати вино онлайн з доставкою можна ось тут: https://is.gd/aFSr6a

Чудових вам винних цікавинок та класних знань! Відкрити / Коментувати

2021-02-03 14:54:17 ​ Друзі, сьогодні у нас в меню свиняча рулька, вона ж голонка, вона ж айсбайн

Історія розгорталася десь в лісах Богемії (нинішньої Чехії) у глибокому середньовіччі. У той час, мисливцям потрібно було віддавати майже всю свою здобич власникам територій, на яких вони полювали. Ось уявіть, зловив вепра, а радіти не можеш – господар земель, лісів і річок майже все собі забирає, а ти задовольняються крихтами – колінами. Колінами вепра. А вони при приготуванні на вертелі (а це був традиційний спосіб готування) залишалися жорсткими та малоприємними. Але їсти хочеться, ось і довелося викручуватися якось. Стали рульку довго-довго запікати, і виявилася вона ніжною та соковитою, і навіть її шкіра (дуже жорстка у приготуванні у будь-який інший спосіб), приємною на смак.

І у 11 столітті (!) запечена рулька вже існує, як історичний, документально зафіксований факт. До цього моменту, рульку полюбили пани, та вважають, що за часів Карла IV вона стає вже блюдом королівського столу (прям "був Іваном, а став паном" ;)). Незабаром у хід пішли й домашні свині, та й кухарі стали експериментувати зі спеціями і маринадом, – блюдо на століття закріпилося у кухні місцевого населення.
А потім була війна. Богемія потрапила під владу угорців, після стала частиною Австро-угорської імперії та, зрозуміло, волею-неволею, відбувалося змішання культур і національних страв. А свиня була добра, смачна, то ж не дивно, що її коліна “підхопили” інші народності. І ось підсумок: сьогодні рулька є частиною національної кухні Чехії, Німеччини, Австрії, Польщі, Швейцарії (друзі, продовжить список!).

Зрозуміло, рецепти відрізняються:
її шпигують і карамелізують,
кладуть на "подушки" з яблук або джему,
запікають в пиві або у вині,
варять, а потім запікають,
просто варять і їдять.
Їдять гарячою і холодною під пиво і вино. Так! Ми дійшли до нашої найулюбленішою частини: підбираємо вино до свинячої рульки))

І наше винне тріо сьогодні відкриває біле сухе вино з сорту Рислінг, а саме – Cuvee Rene Dopff Riesling – прямісінько з Ельзасу (вартість на поличках магазинів "Сільпо" - приблизно 300 грн). Спершу може здатися, що це просто кричущий мезальянс – дзвінки ноти яблука, персика, груші, духмяні квіти і... масна свинина... Ан ніт! Живий, мінеральний та чудово збалансований Рислінг є таки ідеальною парою рульці. Не вірите? Спробуйте самі ;)

Ну як же свинина без червоного вина? Тому у нас на черзі D'Angelo Aglianico del Vulture DOC. Вино виготовлене з винограду, який росте на вулканічних ґрунтах - у підніжжя згаслого вулкану Вультуре, що в Італії. В ароматі цілий козуб лісових ягід, згодом у вині з'являються спеції. Чудовий баланс, добре структуровані таніни, щедрий аромат - безпрограшний варіант для свинини. Вартість вулканічного Альяніко становить близько 420 грн в магазинах "Сільпо".

І наостанок, здивуємо. Gran Baron Cava Brut Nature - ігристе вино, з Каталонії (Іспанія), (ціна у магазинах "Сільпо" - близько 200 грн). Напис "Brut Nature" підказує, що вино буде висококислотним, а до рульки це те, що доктор прописав ;) В ароматі та смаку ігристого присутні тони зеленого яблука, грейпфрута, груші, мигдалю, трохи тостів і мінералів. І, між іншим, на Japan Women's Wine Awards 2017, кава була вшануваною срібної медалі
Обирайте!

Сомельє в зелених штанях бажає вам вдалих еногастрономічних експериментів! Відкрити / Коментувати