Висновки ВС та ВАКС від АО АС

2021-05-12 09:31:16 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 28 квітня 2021 року (справа N552/5608/18, провадження N51-4784км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Відповідно до усталеної судової практики розбій як злочин проти власності                          - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Виходячи зі ст. 187 КК, розбій характеризується нападом, який може бути відкритим або несподіваним для потерпілого (таємним). Напад завжди супроводжується насильством над потерпілим як способом подолання дійсного чи можливого опору з метою заволодіння чужим майном. Обов`язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, насильство.

Небезпечне для життя чи здоров`я насильство - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96669443 Відкрити / Коментувати

2021-05-11 07:20:41 Постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 27 квітня 2021 року (справа №333/1571/16-к,
провадження № 51-1768км19)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, іншої особи від суспільно небезпечного посягання.

Якщо визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, бажання розправитися з ним, то такі дії за своїм характером не становлять необхідної оборони і мають розцінюватися на загальних підставах.

Поведінка обвинуваченого та потерпілого, відсутність даних про наявність конфлікту між ними, тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, їх локалізація, спосіб завдання свідчать про те, що засуджений не відчував реальної загрози з боку потерпілого та свідчать про наявність у діях обвинуваченого прямого умислу на заподіяння смерті потерпілому.

Поведінка засудженого після вчинення злочину (в тому числі й неповідомлення правоохоронним органам про факт нападу на нього зі сторони потерпілого) додатково свідчить про відсутність підстав вважати, що останній був у стані необхідної оборони.

Про спрямованість умислу на позбавлення життя особи можуть свідчити, зокрема, спосіб та знаряддя вчинення злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Одним із доказів, який вказує на умисність завдання смерті іншій особі, є спричинення ушкоджень у життєво важливі органи потерпілого, у результаті чого настає його смерть.

Норма ч. 3 ст. 404 КПК надає апеляційному суду право, а не наділяє обов`язком повторного дослідження обставин справи. При цьому таке клопотання повинно бути належно мотивованим. Доводи захисту з цього приводу є необґрунтованими, якщо фактично зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду.

Нова редакція статті КК (частини статті) є більш м`якою, ніж попередня, якщо це пов`язано з виключенням із неї більш суворого виду покарання при альтернативних видах покарання, а тому є підстави для зворотньої дії закону в часі.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96632017 Відкрити / Коментувати

2021-05-07 10:21:32 Ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2021 року (справа N711/3111/19, провадження N11-кп/991/33/21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимим слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

Надходження та реєстрація заяви про злочин із внесенням відомостей до ЄРДР пізніше, ніж це передбачено КПК не призводить до порушення фундаментальних прав чи свобод людини та не завадило органу досудового розслідування отримати достовірні дані з приводу обставин, котрі підлягали доказуванню.

Отримання в ході досудового розслідування додаткових доказів, які обумовили наступну зміну кримінально-правової кваліфікації не свідчать про прийняття рішення стосовно первинної кваліфікації з порушенням закону України про кримінальну відповідальність чи кримінального процесуального закону.

Жодною з норм КПК не передбачено, що визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні, має здійснюватися виключно шляхом винесення постанови про це та не може оформлятися, шляхом надання доручення.

КПК не вимагає, щоб кожне рішення, яке приймається із розслідуванням кримінальної справи, викладалося у формі постанови.

КПК не вимагає, щоб цитування показань усіх допитаних у ході судового розгляду свідків було відображено у вироку.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96555708 Відкрити / Коментувати

2021-05-06 12:29:34 Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 квітня 2021 року (справа N712/48/15-к, провадження N51-1872км18)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Витяг з ЄРДР не є кримінальним процесуальним рішенням, яке викликає правові наслідки у вигляді об`єднання в одне декількох конкретних кримінальних проваджень. Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.

У випадку отримання інформації за результатами НСРД в рамках кримінального провадження, яке в подальшому було об’єднано з іншим кримінальним провадженням, окремої ухвали про надання дозволу на використання такої інформації не потрібно.

Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв`язку між його об`єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов`язана, як правило, не з встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а з встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи).

Усвідомлення винуватим, кому саме належить чуже для нього майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет злочину, не є обов`язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 2 ст. 190 КК.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96545086 Відкрити / Коментувати

2021-05-05 13:10:43 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 квітня 2021 року (справа N578/789/19, провадження N51-4176км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Зміна раніше повідомленої підозри може здійснюватися шляхом внесення корективів як у фактичну сторону розслідуваного кримінального правопорушення, так і в юридичну оцінку вчиненого та виражатися, у тому числі через уточнення або зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення. Стаття 277 КПК не ставить до слідчого, прокурора вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення.

Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей із використанням власних процесуальних прав і кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96503134 Відкрити / Коментувати

2021-04-30 12:08:25 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 квітня 2021 року (справа N708/392/18, провадження N51-5945км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Відсутність заперечень з боку власника/володільця щодо проведення огляду транспортного засобу сама по собі не може свідчити про правомірність дій працівників правоохоронного органу в ході проведення слідчої (розшукової) дії та його добровільну згоду на такий огляд.

В провадженні, де йдеться про встановлення шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, відсутні підстави до її встановлення відмінним від проведення експертизи шляхом. Наданий органом досудового слідства розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів риб та інших об`єктів водного промислу, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неналежним доказом того факту, що внаслідок незаконного вилову риби було завдано істотної шкоди, оскільки цей документ не може замінити собою висновок експерта.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96503136 Відкрити / Коментувати

2021-04-29 22:01:03 Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 квітня 2021 року (справа N991/6516/20, провадження N51-562км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Доводи, наведені у касаційній скарзі, про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (відкриття матеріалів у порядку ст. 290 КПК) включає складення обвинувального акта і його вручення, є безпідставними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів. Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.

Твердження прокурора про те, що суд ухвалив своє рішення тільки на підставі наданих захисником копій документів є непереконливими, а тому
і неприйнятними. Зокрема, прокурор у скарзі не заперечує існування тих обставин та документів, на які послався суд у своєму рішенні, а крім того, як убачається з наявного у провадженні реєстру матеріалів досудового розслідування, ці матеріали були у справі.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96484363 Відкрити / Коментувати

2021-04-28 20:48:05 Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 квітня 2021 року (справа N229/3512/14-к, провадження N51-3029км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

ч. 1 ст. 258-3 КК передбачає кримінальну відповідальність за створення терористичної групи чи терористичної організації, керівництво такою групою чи організацією або участь у ній, а так само організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації.
При цьому, під сприянням у діяльності такої групи чи організації розуміється будь яка допомога винної особи як організації в цілому, так і її підрозділам чи окремим учасникам, спрямована на забезпечення існування і розвитку організації з метою можливості реалізації злочинних планів та намірів, які вони ставлять перед собою. В свою чергу, суб‘єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, коли особа чітко усвідомлює, що надання нею будь якої допомоги  самій організації чи її членам підтримує її діяльність та сприяє у досягненні злочинної мети, що призводить до негативних наслідків для людей та суспільства, а отже усвідомлює протиправний  характер своїх дій і можливість настання цих наслідків, яких вона бажає, припускає або до яких ставиться байдуже.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96465195 Відкрити / Коментувати

2021-04-27 08:52:30 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 квітня 2021 року (справа N227/641/18, провадження N51-5051км20)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Для захисту прав особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, одразу після вручення такого повідомлення залучається захисник. При цьому обов`язковою є участь захисника під час усіх слідчих дій, які проводяться за участі підозрюваного з метою запобігання порушенню права останнього на захист. Разом з тим КПК не вимагає обов`язкової участі захисника під час проведення слідчих дій, до участі в яких не залучається підозрюваний, оскільки проведення таких слідчих дій не порушує прав останнього.

Оскільки речі не були тимчасово вилученим майном у розумінні ст.ст. 160-166 КПК і на них не накладався арешт відповідно до вимог ст. 170-174 КПК, а тому дозвіл слідчого судді у формі відповідної ухвали для повернення вказаних речей їх законним володільцям (потерпілим) після проведення з цими речами усього необхідного комплексу слідчих дій не потрібен.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96406913 Відкрити / Коментувати

2021-04-26 08:15:43 Постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 15 квітня 2021 року (справа N662/1156/19, провадження N51-182км21)

Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:

Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за  різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Повний текст судового рішення за посиланням:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96406930 Відкрити / Коментувати