Old York Times

2021-05-24 09:35:16 ​​ Коли Австралія відкриється для світу?

Австралія успішно поборола пандемію майже на самому початку — завдяки тому, що закрилася від усього світу.

Усі австралійці, які повертаються додому, мають пройти двотижневий карантин у спеціальному готелі (порівняйте із українською системою «самоізоляції» після повернення). Недавно уряд навіть на певний час заборонив своїм громадянам повертатися із Індії — безпрецедентний для будь-якої держави крок.

Система настільки успішна, що зараз австралійці ходять у кав'ярні і на концерти та загалом насолоджуються «нормальним» життям — і не спішать відкриватися для світу.

Вакцинація відбувається повільно, принаймні як для розвинутих країн. Хоча б одну дозу отримало 16 відсотків дорослих австралійців; багато хто не хоче вакцинуватися, бо не бачить у цьому потреби. (У Новій Зеландії загальна ситуація схожа, а вакцинація ще повільніша).

Виглядає, що ця ситуація затягнеться надовго. Звісно, така ізоляція не подобається австралійській діаспорі, інтелектуальній еліті, міжнародній пресі, деяким бізнес-лідерам та іншим космополітично налаштованим групам — але переважна більшість австралійців підтримує продовження закриття кордонів.

Уряд поки не показує бажання щось змінювати поза дрібними змінами на кшталт «бульбашки» із Новою Зеландією (уже реалізована) чи Сингапуром (ще не реалізована, але є шанси).

Тому схоже, що до Австралії ми потрапимо нескоро.

Більше на тему:
The New York Times про Австралію
The Economist про Австралію та Нову Зеландію

Антон
Фото: Dan Freeman, Unsplash Відкрити / Коментувати

2021-05-22 20:33:06 А ще гарна новина! Для підписників Old York Times кінотеатр Docuspace розігрує промокоди на безкоштовний перегляд фільмів «Громадянин Біо» та «76 днів» (він розповідає про перші дні пандемії COVID-19 в Ухані). Кожен промокод дає можливість переглянути обидва фільми.

Сьогодні ми розіграємо три промокоди. Щоб взяти участь, напишіть у коментарях до цього допису запитання про біохакінг, яке хотіли б задати спікерам онлайн-дискусії Docuspace — або на яке просто хотіли б отримати відповідь.

Увечері понеділка разом із Docuspace ми виберемо три найцікавіші запитання і надішлемо їхнім авторам промокоди.

Більше промокодів розіграємо у своїй імейл-розсилці — стежте за новинами!
Якщо не хочете чекати на результати розіграшів — переглянути обидві документалки можна в будь-який момент до кінця травня на сайті Docuspace.

#партнерський_матеріал Відкрити / Коментувати

2021-05-22 20:32:52 Інтервальне голодування і чип у зап’ясті: Хто такі біохакери

Засновник Твіттеру Джек Дорсі кожного дня приймає крижану ванну та їсть лише раз на день. Останнім часом усе більше техномільйонерів дотримуються схожих практик. Вони практикують інтервальне голодування та їдять різні добавки у погоні за продуктивністю.

Усе це є прикладом біохакінгу — тобто фізичних і ментальних маніпуляцій, метою яких є підвищення ефективності організму — здебільшого поза механізмами традиційної медицини.

Цей рух різноманітний: є також і більш відчайдушні біохакери, які зважуються на серйозніші втручання у своє тіло — наприклад, вживляють чип собі під шкіру. Але навіщо вони це роблять?

До кінця травня у онлайн-кінотеатрі документального кіно Docuspace можна подивитися документальний фільм «Громадянин Біо» про другу категорію біохакерів — «глибоке занурення в підпільний світ біохакерів, які намагаються подовжити людське життя»

А зараз у партнерстві із Docuspace відповідаємо на кілька основних питань про біохакінг.

Час на прочитання — 5 хвилин

https://telegra.ph/Biohacking-05-22

Захар
#партнерський_матеріал Відкрити / Коментувати

2021-05-20 21:29:38 ​​ Рекомендація книжки: “Happiness By Design”

Продовжуємо розповідати вам про цікавий англомовний нонфікшн, який рекомендуємо у своїй щотижневій розсилці.

Сьогоднішня рекомендація — від Ірини Купчинської, фахівчині у галузі комунікацій та соціальної антропології. Вона розповіла про книжку “Happiness By Design: Finding Pleasure and Purpose in Everyday Life” Пола Долана:

«Пол Долан — зірка у Британії із поведінкових наук (behavioral science), працював із урядом над доказовими політиками і викладає у Лондонській школі економіки. Спираючись на дослідженнями з біхевіористики, соціології, психології та антропології, у книзі “Happiness by Design” він доводить, що для щастя ключовим є не те, як ми думаємо, а що ми робимо.

Це могла б бути чергова книга із саморозвитку, якби до типових сторітеллінгових рефлексій на власне життя не додалася добра наукова база. Зокрема, концепція балансу між задоволенням та метою (pleasure-purpose balance) та способи як цього досягнути.

Варті уваги дрібні і не дуже лайвгаки із дизайну щасливішого життя:
планувати зустрічі із приємними вам співробітниками наприкінці робочого дня, бо ми найбільше пам’ятаємо початок і кінець досвідів;
вікна роблять щасливішими (пацієнти лікарень із вікнами на парк видужують швидше, аніж ті, чиї вікна виходять на стіни);
а ще обирати житло неподалік від людей, які роблять нас щасливішими.

Рекомендую для тих, хто відкриває для себе біхевіористику, бо окрім утилітарних порад, є трохи про використання стимулів та дизайну досвідів у створенні політик чи веденні бізнесу».

Фото: Penguin Books
#OldYorkTimes_BookReview Відкрити / Коментувати

2021-05-18 20:46:00 ​​Справжній вплив пандемії: аналіз від The Economist

За офіційними даними, понад три мільйони людей у світі померли від ковіду. Однак насправді ця цифра значно вища — у багатьох країнах офіційна статистика суттєво занижена, здебільшого через недостатнє тестування.

Команда відділу даних The Economist проаналізувала «надлишкові смерті» (надсмерті, excess deaths) по всьому світу із початку пандемії. Цей показник вимірює рівень смертності понад той, який можна було б очікувати з огляду на попередні демографічні тренди.

Деякі країни вимірюють надсмертність самостійно, але багато менш розвинутих держав не роблять цього. Тому для них у The Economist спробували змоделювати ці дані самостійно, з допомогою різних прямих і непрямих індикаторів та складного алгоритму на основі машинного навчання.

Враховували як очевидніші фактори на кшталт (не)введення локдаунів, так і менш очевидні, як-то рівень свободи слови — загалом брали до уваги 121 індикатор.

Висновок — справжня кількість смертей, викликаних пандемією, приблизно утричі вища. «[Наша] робота показує 95-відсоткову ймовірність, що число жертв станом на зараз становить між 7,1 мільйона до 12,7 мільйонів, із центральною оцінкою у 10,2 мільйона».

Ще кілька спостережень:
Як і можна було очікувати, надсмертність значно вища у менш розвинутих країнах. У 37-ми розвинутих країнах індекс «надлишкових смертей» у 1,17 разів вищий за офіційні дані, однак в Африці на південь від Сахари він вищий у 14 разів.

Серед європейських країн один із найвищих рівнів надсмертності — у Росії: він у понад 5 разів вищий за офіційну смертність, за оцінками The Economist. Якщо у більшості країн відмінність пояснюється недостатнім тестуванням, а не навмисним приховуванням, у російському випадку імовірною причиною є якраз замовчування реальних даних.

В Україні рівень «надлишкової смертності» нижчий, ніж у сусідніх країнах, хоча й вищий, ніж у багатьох розвинутих державах.

Навіть якщо врахувати реальну смертність, а не лише офіційну, в Азії й Африці вона все одно удвічі нижча на душу населення, ніж у Європі. Автори дослідження припускають, що справа у віковому розподілі населення. У розвинутих країнах значно вищий середній вік, а ковід небезпечніший для старших людей.

Південно-Східна Азія все одно залишається історією успіху. Як офіційні оцінки, так і модель The Economist показують дуже низьку смертність у цьому регіоні (хоча останнім часом вона почала збільшуватися).

Статті The Economist: результати дослідження • опис методології ( пейвол)
Читайте також: Чому країни Заходу не справилися із пандемією

Антон Відкрити / Коментувати

2021-05-18 12:52:37 ​​Як вивчити німецьку: Рекомендуємо якісний курс

Мрієте поїхати в Німеччину на навчання чи просто давно думали про те, що було б корисно вивчити німецьку? Рекомендуємо хорошу можливість — курс німецької мови від школи Dakad.

Ми розповідали про них кілька місяців тому, але якщо ви не встигли чи не змогли зареєструватися тоді, хороші новини — скоро починається новий курс! Можна обрати як онлайновий варіант, так і навчання в їхньому офісі, якщо ви зі Львова.

Нагадуємо особливості Dakad:
Вони спеціалізуються саме на німецькій мові, тому мають тут унікальну експертизу.
Окрім базового навчання, Dakad пропонує багато додаткових переваг — мовні клуби, спеціальні матеріали, заняття з носіями мови.
Інтенсивне навчання і власна мотиваційна система — якщо гарно вчишся, отримуєш знижку на наступний семестр.

Курс починається 24 травня і триватиме 15 тижнів (три заняття на тиждень по півтори години). Усі заняття проходять з живими викладачами.

Дізнатися більше

#реклама Відкрити / Коментувати

2021-05-17 19:24:13 Китай витратив багато зусиль та грошей, щоб покращити свій міжнародний імідж під час пандемії. Один із пріоритетних напрямків — висвітлення країни в міжнародних мейнстрімних медіа. Nieman Lab пише про тактики, які використовував Китай, щоб ЗМІ в різних країнах «правильно» говорили про цю країну.

З найцікавішого — тактика донорства китайських вакцин в поєднанні із «меморандумами про взаєморозуміння» між китайськими державними медіа із місцевими ЗМІ. Наприклад, в Італії урядове новинне агентство ANSA уклало угоду з найбільшим китайським новинним агентством Сіньхуа (державним, звісно). Все це Китай підкріпив координованою кампанією про те, що це Італія, а не Китай, є джерелом вірусу.

Схоже, такий підхід працює. Результати дослідження Міжнародної федерації журналістів (IFJ) показали, що у близько половини з 50-ти країн, де проводилося опитування, висвітлення Китаю стало кращим, ніж було на початку пандемії.

Час на прочитання — 5 хвилин

Захар
#ShortYorkTimes Відкрити / Коментувати

2021-05-16 18:13:38 Вчимо уряди боротися із наркоторгівлею: Чотири уроки від автора «Наркономіки»

Наркоторгівля — це один із найбільших глобальних бізнесів, і для боротьби з нею потрібно розуміти економічну логіку дилерів.

Це головна теза книжки «Наркономіка: Як керувати наркокартелем» журналіста The Economist Тома Вейнрайта. У книжці він показує: щоб ефективно боротися із наркобізнесом, потрібно думати про неї як про звичайний бізнес.

Розповідаємо про чотири уроки для урядів по всьому світу, які виділяє Вейнрайт.

Час на прочитання — 3 хвилини

https://telegra.ph/Narconomics2-05-16

Антон Відкрити / Коментувати

2021-05-15 13:18:56 ​​Чи існує кохання з першого погляду?

Кохання — навряд чи. До такого висновку дійшов Стернберг, автор теорії про те, що кохання будується на основі пристрасті, близькості та зобов’язання. На основі опитування 1459 жінок і чоловіків він зрозумів, що кохання з першого погляду — це просто сексуальний потяг.

А на основі своїх життєвих історій та висновків з них, психологічних теорій та книг дві подруги, Аня і Таня, створили україномовний Інстаграм-блог про стосунки для чоловіків і жінок @pots.i.lunky.

Авторки блогу розповідають:
як відрізнити турботу від контролю;
що заважає відпускати колишніх;
чому у стосунках буває нудно;
як Я-речення у конфліктах допоможе зміцнити стосунки.

Підписуйтесь та будуйте кращі стосунки щодня:
instagram.com/pots.i.lunky

#реклама Відкрити / Коментувати

2021-05-13 20:04:27 ​​ Рекомендація книжки: “Words on the Move”

У своїй щотижневій розсилці ми регулярно публікуємо гостьові рекомендації цікавих книжок; деколи будемо розповідати про них тут.

Минулого тижня книжку порекомендував Отар Довженко — журналіст і медіааналітик, співавтор розсилки і Телеграм-каналу про медіа «ДовгийПес». (Ми із задоволенням читаємо «ДовгогоПса» — і радимо вам також підписуватися).

Отар розповів про книжку “Words on the Move: Why English Won't — and Can't — Sit Still (Like, Literally)”:

«“Words on the Move” Джона МакВортера — книжка, яка примирить вас (можливо) зі змінами у мові, які дратують. І не лише в англійській, хоча ця книжка — саме про неї.

Головна ідея ніби й банальна: мова жива й весь час трансформується. Втім автор, викладач Колумбійського університету, пояснює й ілюструє цю ідею так елегантно, доступно й дотепно, що на другій сторінці ти забуваєш, що англійська — не твоя рідна. Й невдовзі починаєш сумніватися, чи аж така вона нелогічна, як видається.

Дізнаєшся, наприклад, що “like” у староанглійській означало “тіло”, а тепер стало словом без певного значення, але з важливою емоційною функцією. Починаєш розуміти, що у зміні вимови голосних є закономірності. А коли дочитаєш, уже не так сильно кортить прискіпуватись до людей, які пишуть “будь-ласка” через дефіс. А раптом це правило завтрашньої української?»

Фото: Amador Loureiro, Unsplash
#OldYorkTimes_BookReview Відкрити / Коментувати