Old York Times

2021-04-28 17:00:59 ​​Як приймати рішення краще

Люди — недосконалі створіння. У своїй роботі ми регулярно приймаємо неправильні рішення: занадто довіряємо інтуїції, спираємося на інерцію, піддаємося груповому мисленню.

Погані новини: стати раціональним роботом і приймати 100% рішень правильно ви не зможете. Гарні новини: можна прочитати книгу «Досить уже помилок» та навчитися приймати рішення краще. Її автор Олів’є Сібоні розповідає про когнітивні упередження й логічні хиби, які змушують нас чинити неправильно — і дає рецепти, як із ними боротися.

Книга вийшла українською мовою у видавництві «Лабораторія». Ви можете прочитати її в будь-якому зручному форматі — паперовому, електронному чи аудіо.

Дізнавайтеся більше та купуйте книжку за посиланням — https://bit.ly/3gJKsPQ

#реклама Відкрити / Коментувати

2021-04-25 19:11:31 ​​Чому «Оскар» втрачає популярність

Сьогодні ввечері пройде щорічне вручення премії «Оскар» — але воно не викличе такого ажіотажу, як це було колись. The Economist розповідає про те, чому «Оскар», «Еммі», «Греммі» та інші премії масової культури втрачають свою релевантність.

Частково справа у пандемії: кіностудії відклали вихід багатьох гучних фільмів на #післякарантину, коли можна буде показати їх у кінотеатрах. Однак церемонії нагородження великих кінопремій почали втрачати популярність ще задовго до 2020 року.

Частково причиною є формат цих церемоній — навіщо дивитися довге телешоу, якщо можна почитати, що про нього пишуть у твіттері, і подивитися потім найцікавіші моменти на ютубі. Однак «Оскар» та інші премії не лише втрачають у глядачах самої церемонії, а й мають менше культурного впливу загалом.

На думку The Economist, головною причиною є зміни у популярній культурі, від якої залежить «Оскар» та інші великі премії. Сьогодні ми вибираємо що подивитися, послухати і почитати на основі алгоритмізованих рекомендацій, а не призів — а ще споживаємо значно більш різноманітний контент.

«Робити рейтинг найкращих митців було логічніше в епоху, коли люди споживали приблизно однаковий контент… Ці дні давно позаду. Сьогодні Spotify пропонує понад 70 мільйонів пісень, і ця цифра збільшується на 60 тисяч щодня. Глядачі, які колись обирали із кількох телеканалів та пари місцевих кінотеатрів, сьогодні мають доступ до сотень кабельних і стрімінгових сервісів… Аудиторії навігують у цьому культурному океані з допомогою персоналізованих рекомендацій, що робить навіть менш імовірним можливість того, що вони побачать і почують однакові речі».

Утім, нагороди все більше виконують іншу роль — не курувати культуру для широкого загалу, а відкривати «приховані скарби»; розкривати ширшій аудиторії митців, яких обійшли алгоритми. У цьому сенсі автор статті порівнює «Оскар» із книжковими преміями: у них ніколи не було монополії на визначення найбільш читаних книжок, але вони можуть привернути увагу до непомічених шедеврів.

Переможці останніх «Оскарів» гарно показують цей тренд: там усе менше блокбастерів і все більше оригінального авторського кіно. Минулого року найкращим фільмом стала південнокорейська картина «Паразити», перед тим американська біографічна драма «Зелена книга», а цього року серед фаворитів «Земля кочівників». Усі ці фільми не увійшли в топ-10 найбільш популярних картин своїх років — тренд, який ще десять років тому був незвичним.

Час на прочитання оригінальної статті — 8 хвилин.
Читайте також наш архівний матеріал про те, як виграти «Оскар» і чому зняти хороший фільм для цього недостатньо.

Антон
Фото: Noom Peerapong, Unsplash Відкрити / Коментувати

2021-04-23 18:10:55 ​​Рекомендація книжки: «Єгипет: харам, халяль»

Якщо ваші знання про Єгипет обмежуються пірамідами і пляжами, але хочеться дізнатися більше, раджу «Єгипет: харам, халяль». Це приклад якісної репортажистики, яка розповідає про сучасний «нетуристичний» Єгипет. Написана польським журналістом Пьотром Ібрагімом Кальвасом, вона вийшла українською у видавництві «Човен» у 2018 році.

Автор описує сучасний Єгипет — як його складну політичну історію, яка в останнє десятиліття стала свідком трьох різних політичних режимів, так і повсякденне життя. Окремою великою темою цієї книги є гендерна (не)рівність в Єгипті.

Перевагою книги Кальваса є те, що вона здебільшого побудована на розмовах із єгиптянами різних соціальних станів і національностей, зокрема й із ідеологічними опонентами Кальваса. Це допомагає йому не тільки розповідати про глобальні суспільно-політичні проблеми, а й додавати цікаві замальовки з життя Єгипту — наприклад, про популярність в країні Гітлера, про екзотичний загальнонаціональний ритуал жертвоприношення овець і корів чи про підпільні концерти металістів у підвалі поблизу мечеті.

Кальвас є цікавою фігурою сам по собі. Поляк за походженням, він прийняв іслам і переїхав до Єгипту — хоча потім виїхав з нього. Попри віросповідання Кальваса, його складно запідозрити у фанатичній відданості ісламу. Його книга значною мірою критична — не лише до суспільства і культури Єгипту, а й до арабської версії ісламу як такої (сам автор симпатизує суфізму).

Кальвас із запалом критикує численні недоліки єгипетського суспільства: надмірний і часто лицемірний релігійний фанатизм; гендерну нерівність і особливо ганебну, але дуже поширену практику жіночого обрізання; відсталість інтелектуальної традиції; переслідування релігійних меншин.

Книга закінчується фразою «критикуй з любові» — але насправді нечисленні вставки Кальваса про його любов до Єгипту виглядають дещо награно на фоні повсюдної критики. В одному своєму інтерв’ю Кальвас сказав, що «любов до Єгипту здолала ненависть» у ньому — однак книга цього майже ніяк не показує. (Чи не єдине, що автор описує із справжнім задоволенням — це єгипетська їжа!)

Ця певна ненейтральність автора може бути як перевагою, так і недоліком книги. В будь-якому разі, «Єгипет: харам, халяль» є хорошою можливістю вивчити Єгипет з висоти власного дивану — і не Єгипет пляжів Хургади, а справжній, закритий для туристів Єгипет.

Антон
Фото: Summering2018, CC BY-SA 4.0

#OldYorkTimes_BookReview Відкрити / Коментувати

2021-04-22 20:05:31 Нагадуємо про опитування від Old York Times — і відповідаємо на три часті питання

Минулого тижня ми запустили опитування для читачів Old York Times. Якщо ще не заповнили, обов'язково зробіть це.

Це опитування допоможе нам вдосконалитися, а також може принести користь і вам — ми розіграємо серед його учасників три сертифікати на книжки по 150 гривень.

Користуючись нагодою, відповідаємо на кілька частих запитань, про які ви писали нам в опитуванні.

1. Чому б нам не зробити архів своїх матеріалів
Одна підписниця запропонувала нам створити архів матеріалів Old York Times та скоординувати його по темах. Гарні новини: такий каталог у нас вже давно є, і зараз там уже 116 статей

Можете знайти його за посиланням.

2. Чому ми даємо посилання на статті під пейволом
Деколи ми оглядаємо статті, які розташовані під пейволом — тобто ресурс вимагає від вас підписатися, щоб прочитати оригінальну статтю. За моделлю платних підписок працюють The New York Times, The Economist, The New Yorker, The Atlantic і ще багато хороших видань.

Ми розуміємо, що це проблема, але все-таки не хочемо обмежувати себе і відмовлятися від використання цінних ресурсів. Маємо на це два виправдання:
Часто статтю можна прочитати і без купівлі підписки. Спосіб залежить від ресурсу; два найпростіших варіанти — відкрити статтю в анонімному режимі браузера (це діє для тих ресурсів, які дозволяють прочитати безкоштовно кілька статей на місяць, як-то The New Yorker чи The Atlantic) або перевірити пропозиції від сайту — наприклад, деякі видання дозволяють прочитати кілька додаткових статей за безкоштовну реєстрацію.
Ми намагаємося писати свої дописи так, щоб самого посту було достатньо для розуміння основної ідеї, а читання повної статті було бажаною, але необов'язковою частиною.

3. Що робити, якщо вам не приходить наша розсилка
Якщо ви підписалися на нашу щотижневу розсилку, але не бачите листів від нас, перевірте спам і вкладку «Реклама». Коли знайдете, додайте адресу oldyorktimes@substack.com у список контактів свого поштового сервісу. У Gmail буде достатньо перемістити листа з випуском розсилки у категорію «Основні» (“Primary”).

Якщо це не допомагає, можете протестувати доставку імейлів за цим лінком або написати нам — будемо розбиратися.

#OldYorkTimes_Insider Відкрити / Коментувати

2021-04-20 19:47:23 «Розумні» міста — міста без приватності

За останніх десять років кількість проектів «розумних» міст зросла до небес. Саудівська Аравія, Китай, Сингапур та багато інших країн інвестують в розбудову нового типу міст — з меншою кількістю викидів, зручним пересуванням та технологіями, які роблять життя містян кращими.

Однак, як пише Роберт Мугга для Foreign Policy, «розумні» міста стали евфемізмом для міст з необмеженими системами спостереження. Сюди входить відеоспостереження, розпізнавання облич, автоматичний збір даних про мешканців міста та інші форми стеження.

Цю тему важливо обговорювати, бо виглядає, що багато із цих нововведень можуть стати нормою для більшості великих мегаполісів у найближчі десятиліття.

Час на прочитання оригінальної статті — 6 хвилин

Захар
#ShortYorkTimes Відкрити / Коментувати

2021-04-18 14:07:10 ​​Куди подівся Трамп?

Це питання ставить собі автор The Atlantic Девід Ґрем.

За останні три місяці Трамп займає незвично дрібне місце в американській (і глобальній) колективній свідомості. Його гучні заяви привертають значно менше уваги, ніж раніше; Трампа перестали так часто гуглити і згадувати у медіа.

Пропадати з медійних радарів — це звична справа для колишніх президентів, але Трамп за останні шість років порушив усі звичаї політики, тому він сподівався продовжувати привертати заголовки та вершити долі і після 20 січня.

Частково справа у тому, що Трамп досі забанений у Твіттері — і не має миттєвого доступу до стрічок майже 90 мільйонів підписників. Але причина не лише у Твіттері; зрештою, у Трампа є багато інших інструментів публічності, від імейл-розсилок журналістам до інтерв'ю для книг про його президентство.

Ґрем припускає, що «Трамп міг стати жертвою свого колишнього успіху у формуванні новинного дискурсу. По-перше, преса нарешті вивчає урок про висвітлення його найпорожніших, найбільш тролінгових наживок. По-друге, Трампова здатність контролювати новини частково залежала від усе грандіозніших провокацій. Коли ти вже спробував змінити результат президентських виборів, не залишається багато простору для ескалації».

Але загалом, звичайно, головна проблема Трампа у тому, що він вже не президент. «Він втратив більшість свого позитивного впливу — можливості робити реальні справи, роздавати призначення і помилування, просувати ідеї», пише Ґрем. І, попри надії прихильників Трампа та побоювання лібералів, у цьому випадку йому не вдається зламати звичну практику втрати колишнім президентом релевантності.

Звісно, найбільше відкрите питання зараз — наскільки сильним буде Трамповий політичний вплив на Республіканську партію: як на президентських виборах 2024, так і на проміжних виборах наступного року.

Більше від нас на тему:
Чотири справжні досягнення Трампа
Моя (англомовна) стаття про те, як журналістам писати про політиків-популістів, не попадаючись на їхні наживки

Антон
Фото: Gage Skidmore, CC BY-SA 4.0 Відкрити / Коментувати

2021-04-17 16:00:11 Що кажуть великі дані про світ, який нас оточує

Щоб регулярно дізнаватися відповідь на це питання, підписуйтеся на канал @textyorgua.

Наприклад, «Тексти»:
вирахували, якою буде ваша пенсія, якщо зараз вам 30 років;
навчили штучний інтелект визначати місця незаконного видобутку бурштину на супутникових знімках;
з великою точністю передбачили результати президентських виборів на основі агрегованих рейтингів.

Окрім якісної журналістики даних, «Тексти» роблять, за нашими спостереженнями, найкращу в українському медіапросторі аналітику про пандемію.

Долучайтеся — https://t.me/textyorgua

#OldYorkTimes_рекомендує Відкрити / Коментувати

2021-04-16 21:12:30 Як онлайн-інтерфейси маніпулюють нами

Ви помічали, що коли якийсь новинний сайт запрошує підписатися на їхню імейл-розсилку, кнопка «Підписатися» велика і красива, а хрестик для закриття спливного вікна майже не помітний?

Це приклад «темного патерну» (dark pattern). Таким терміном позначають неочевидний та заплутаний дизайн інтерфейсів, який спонукає онлайн-користувачів до певних дій — або навпаки: подалі від певних дій.

Розповідаємо про темні патерни та чому навколо все більше розмов про те, що їх варто заборонити

Час на прочитання — 5 хвилин

https://telegra.ph/Dark-patterns-04-16

Захар Відкрити / Коментувати

2021-04-15 22:23:22 ​​Опитування від Old York Times

Ми хочемо постійно вдосконалюватися, а для цього нам важливо постійно розуміти наших читачів — знати, що ви думаєте про нас та про нашу роботу

Тому ми підготували нове опитування для підписників каналу (і розсилки) Old York Times — і дуже просимо вас його заповнити.

Заповнення у середньому займе 5-10 хвилин

Традиційно ми підготували призи за заповнення — цього разу рандомно розіграємо серед усіх учасників опитуванння три сертифікати на книжки по 150 гривень. Результати оголосимо через два тижні.

Лінк на заповнення Відкрити / Коментувати

2021-04-14 21:28:50 Машини не заберуть нашу роботу — вони стануть нашими босами
#OldYorkTimes_архів

Оптимісти вірять, що скоро ро́боти будуть виконувати за нас всю нецікаву роботу. Песимісти думають, що автоматизація принесе масове безробіття. Але насправді не буде ні першого, ні другого.

Машини не забирають небезпечну і брудну роботу — і не забирають нашу роботу взагалі. Натомість вони стають нашими босами: заміняють собою менеджерів середньої ланки.

І це не завжди добре. Минулого року ми зробили переказ розслідування The Verge про те, як машини ускладнюють життя робітників.

Час на прочитання — 4 хвилини

https://telegra.ph/Robots-07-25

Антон Відкрити / Коментувати