Get Mystery Box with random crypto!

OPORA: Психологічна підтримка у UK

Логотип телеграм -каналу opora_mentalhealth — OPORA: Психологічна підтримка у UK O
Логотип телеграм -каналу opora_mentalhealth — OPORA: Психологічна підтримка у UK
Адреса каналу: @opora_mentalhealth
Категорії: Подорожі
Мова: Українська
Передплатники: 823
Опис з каналу

OPORA допомагає українцям впоратись зі складнощами переїзду та підвищити рівень ментальної обізнаності.
Головний канал OPORA https://bit.ly/3OH5IVt
Сайт OPORA https://ua.opora.uk/
https://www.opora.uk/disclaimer

Ratings & Reviews

4.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення

2023-03-09 21:02:39
Ми з рекомендацією літератури.

ВОЛОДИМИР СТАНЧИШИН “ЕМОЦІЙНІ ГОЙДАЛКИ ВІЙНИ”

ПРО КНИГУ:
Зараз немає життя, яке не змінилося би повністю з початком війни в Україні. Але змінилося не лише наше повсякдення, а й емоційні реакції. Усе — від страху, тривоги та злості до почуття провини й смутку — проявляється настільки насичено, що інколи складно уявити, як узагалі можна дати раду цим емоціям. Бо якщо раніше в нас були певні зразки того, як поводитися в кожній ситуації, то зараз усі ці зразки поламані, а в голові — суцільний хаос.

Будь-яка емоційна реакція є нормальною на ненормальні обставини війни. Але емоції не дорівнюють поведінці.

ПРО АВТОРА:
Володимир Станчишин — психолог-психотерапевт. З 2019 року очолює Центр психічного здоров’я «Лабораторія змін».
Автор книжок «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю та депресією», «Для стосунків потрібні двоє» та подкасту «Бо любов. Війна» на Радіо Сковорода.

«Емоційні гойдалки війни» тепер доступна і в електронному форматі тут:
http://bit.ly/3YBdpQu
290 views18:02
Відкрити / Коментувати
2023-03-07 21:01:31 8 БЕРЕЗНЯ ТА ЯК ПІКЛУВАТИСЬ ПРО СЕБЕ В СКЛАДНІ ЧАСИ?

Зовсім скоро день жіночності, ніжності і рівності прав. Ми не могли оминути увагою це свято і користуючись нагодою, нагадуємо про необхідність і важливість піклування про найголовнішу людину в нашому житті – про себе.

Зібрали для вас прості  і корисні поради для збереження психічного здоров'я від Юнісеф:
Робіть приємне для свого тіла і думок. Ваше тіло й думки пов’язані. Ось кілька речей, які можна зробити, щоб вони були здоровими:
• Знайдіть те, що робить вас щасливими та приділяйте цьому ще більше часу! Співати, слухати музику, читати, грати в ігри, спілкуватися з друзями, вирощувати рослини, готувати, грати у футбол, малювати, гратись із домашніми тваринами…так багато варіантів! Можна навіть спробувати щось нове!
• Пам’ятайте про харчування. Спробуйте перейти на здорове харчування, якщо є можливість. Їжте регулярно, і пийте достатньо води.
•Спіть. Намагайтеся дотримуватися правильного балансу сну щоночі. Це допоможе вашому організму розвиватись, залишатися здоровими та зберігати ясний розум.
•Займайтеся фізичними вправами. Фізична активність корисна для вашого тіла і може допомогти й психіці також. За можливості виходьте на прогулянки, побігати, поїздити на велосипеді чи зайнятися будь-яким іншим видом спорту. Якщо ж ви перебуваєте в приміщенні, спробуйте потанцювати, порозтягуватися чи якось інакше порухатися. Знайдіть те , що вам підходить, але водночас не перевантажуйте себе.

Залишайтесь на зв'язку з близькими. При можливості підтримуйте зв’язок з родиною та друзями у різні способи. Використовуйте соціальні мережі, електронну пошту, телефонні дзвінки, напишіть звичайного паперового листа! Підійдіть до цього творчо. Вашим близьким також потрібна підтримка.

Зрозумійте свої почуття. Важливо усвідомлювати, що ви відчуваєте. Не ігноруйте своїх емоцій. Інколи варто висловлювати свої почуття письмово, або говорити про них із людьми, яким довіряєте.. Може здаватися, що це легко і просто, але спробуйте розпочати розмову: «Просто зараз я відчуваю…».

Будьте добрими до себе. Це нормально – відчувати те, що ви відчуваєте. Якщо тиснути на себе з ціллю «завжди бути щасливим», «залишатися позитивним», чи «бути продуктивним», це може навіть погіршити ваше самопочуття. Якщо ви помітили, що переживаєте складні емоції, спробуйте сказати собі: «Я відчуваю хвилювання і страх, але це не означає, що я не впораюсь»; «Це був складний період, і це нормально що я сумую»; «Я відчуваю [вкажіть своє почуття] — і це нормально»; «Зараз складні часи, сумувати – це нормально».

Дослухайтесь до власного тіла. Наше тіло переживає і реагує на те, що ми відчуваємо. Чи часто у вас болить голова? Ви іноді відчуваєте напругу в плечах, грудній клітці чи животі? Спробуйте заплющити очі та прислухатися до власного дихання. Зверніть увагу на те, що ви відчуваєте в кожній частині тіла, від голови до пальців ніг. Зверніть увагу, чи відчуваєте ви напругу, біль чи тиск у тілі. Усвідомлення того, де ви відчуваєте напругу, може допомогти вам її позбутись.

  Спробуйте заспокоїтись за допомогою дихальних вправ. Повільне дихання – це один з найшвидших способів заспокоїти організм, коли ми відчуваємо страх, хвилювання чи злість.

Заплющте очі й уявіть якесь спокійне місце. Уявіть, що ви там, відчуйте, як розслабляєтесь.
Зосередьтесь на повільному диханні.
Вдихайте і видихайте на повільний рахунок до трьох.
Повторюйте це кілька хвилин.
Як тепер почуваєтесь?

Уникайте нездорових шляхів боротьби зі стресом. Коли ви переживаєте складні емоції, важливо знайти здорові способи піклування про себе. Постарайтесь більше приділяти увагу тому, що добре впливає на ваш організм і психологічний стан — сон, правильне харчування, спорт, самоосвіта, спілкування з друзями, висловлення своїх почуттів.

Шукайте позитив. Не кожен день хороший, але в кожному дні завжди є щось хороше. Подумайте перед сном хай навіть про якусь дрібницю, за яку ви вдячні.  

Розкажіть, які ритуали піклування використовуєте ви?  

 #самопоміч #selfhelp
560 viewsedited  18:01
Відкрити / Коментувати
2023-03-03 21:01:24 Вітаємо!
OPORA створює загальну інтерактивну карту психологічної допомоги для українців у Великобританії і просимо вас долучитись
Ми збираємо усі можливі варіанти психологічної допомоги.

Якщо ви українець у Великобританії і
звертались за допомогою до психолога тут;
відвідували заходи (групи підтримки, терапії, лекції);
маєте інформацію щодо майбутніх заходів;
організатор заходів для українців;
практикуючий психолог чи психотерапевт.


Надішліть нам на mentalhealth@opora.uk інформацію наступного складу:
ваше ім’я та роль (психолог / учасник чи організатор);
місцезнаходження (онлайн або назву міста);
формат заходу (сесія з психологом, група підтримки, лекція тощо);
дата проведення (якщо це лекції чи групи);
вартість (безкоштовно чи ні).

Дякуємо, що допомагаєте нам допомагати іншим
619 views18:01
Відкрити / Коментувати
2023-03-02 21:01:51 ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ?

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та високий рівень стресу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Завдання дорослого допомогти дитини нормалізувати стан та мінімізувати рівень тривоги.

Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків, тому пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну:

Дати дитині відчуття безпеки. Вони мають бути впевнені, що коли приходять до своїх дорослих, яким довіряють — отримають відповідь. Діти, особливо маленькі, можуть ставити ті самі питання знову і знову, ходячи по колу. Дорослим треба бути готовими щоразу терпляче відповідати на ці питання.

Мати тілесний контакт. У будь-якій тривозі завжди задіяне тіло. Тому важливо обіймати, давати відчути кордони.

Підготуватися до розмови. Бути готовим, що коли в інформаційному полі тема існує — діти можуть прийти з питаннями. Важливо не відвертатися, не казати «заспокойся», а дати правдиву відповідь відповідно до віку.

Відповіді на питання, які ставить дитина. Вже з 4–5 років діти можуть приходити з питаннями про війну, про насилля. Дітям такого віку важливо давати інформацію коротко. Відповідати саме на те питання, яке ставить дитина. Не підіймати тих аспектів, про які дитина не запитує.
Дітям молодшого підліткового віку теж слід давати відповідь саме на поставлене питання. Можна ділитися своїми думками, почуттями. Але треба бути готовим, що діти молодшого підліткового віку і підлітки можуть мати свою точку зору і хотітимуть поділитися нею. Неодмінно слід давати їм таку можливість.
Із підлітками шукати відповіді разом. Іноді питання, які ставлять підлітки, заганяють у глухий кут. Тоді важливо чесно про це сказати: «Я зараз не знаю відповіді, дай мені трохи часу, і ми повернемося до цієї теми». Або можна сісти разом пошукати інформацію в інтернеті. Добре поділитись висловлюваннями авторитетних для дорослого лідерів думок. Разом почитати їхні дописи, знайти спільно відповідь. Інформаційне поле — бездонне, а критичне мислення в підлітків ще здебільшого не сформоване.

Нагадати, хто є поруч з дитиною. Дошкільнятам і молодшим школярам важливо дати зрозуміти: «Я поруч з тобою. А ще поруч з тобою є…» — перерахувати тих близьких, які піклуються про дитину і до яких вона може звернутися.

Дозволити почуття. Відповідь «не хвилюйся» не позбавить тривожного імпульсу. Можна казати: «Я бачу, що ти хвилюєшся за країну, за людей, довкола яких війна. Я теж хвилююся». Показати, як саме дорослі переживають ці почуття, як справляються зі своїм страхом. Допомогти прожити цей імпульс — дати глину, помалювати, адже дитина не завжди може виразити словами свої почуття.

Емоційний стан важливіший за слова. Стан, у якому дорослі говорять з дитиною, важливіший за слова, якими вони говорять. Дитина має бачити, що дорослий стабільний. Так, він має право на свої почуття. Дорослий хвилюється, переживає, співчуває, але він залишається стабільним — для дитини це найважливіше.

До речі, Дія.Цифрова освіта запустила серіал про підтримку психічного здоров’я дітей під час війни.
«Бути поруч» — серіал, який допоможе краще розуміти почуття та емоційні реакції дітей, правильно реагувати на несподівані ситуації та застосовувати методи заспокоєння для стабілізації власного стану й підтримки малечі.
Отримаєте рекомендації, як правильно побудувати спілкування з дитиною.
Набудете навичок підтримки психічного здоров’я дітей під час навчання.

Дбайте про свій емоційний стан — бо це є основою для стабільного стану дитини.

Знаходьте ресурс в щоденній рутині: в свіжості після дощу, смачній каві зранку чи міцних обіймах дитини перед сном.
А якщо ваші життєві обставини склалися таким чином, що вам важко впоратись і ви не знаєте, як знайти вихід — напишіть нам на пошту mentalhealth@opora.uk і ми разом спробуємо знайти рішення.

Обіймаємо

 #самопоміч #selfhelp
613 views18:01
Відкрити / Коментувати
2023-02-28 21:01:39 ЯК РОЗІБРАТИСЬ У СВОЇЙ ПОВЕДІНЦІ ТА ЕМОЦІЯХ?
 
Чому люди так по-різному реагують на ту чи іншу подію? Чому хтось сміється, хтось плаче, хтось бере дистанцію, а комусь навпаки треба близькість? Чому декому вдається перетворювати злість та образу на любов, а хтось застрягає в переживаннях і не здатен рухатися далі?

Ми з рекомендацією літератури.

Ілля Полудьонний, Марк Лівін «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях» та «Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці».

ПРО КНИЖКИ
У цих книжках ви познайомитесь з багатьма способами, якими ми «захищаємося» від обставин, — запереченням, проєкцією, ідеалізацією, відстороненням, контролем тощо. Вони допоможуть ще краще зрозуміти себе і свої емоції та поведінку: приміром, як ми реагуємо на втрати, переживаємо через виступ, даємо раду образам чи вибудовуємо межі. Тема складна, але Марк з Іллею подають основні ідеї простою мовою, звертаються до світил від Фройда до Голліса, ілюструють теми історіями з життя і сучасними прикладами. Також до кожного розділу вони додають вправи для пропрацювання й назви фільмів і книжок, що допомагають глибше зрозуміти тему.

ДЛЯ КОГО ЦІ КНИЖКИ?

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче краще зрозуміти себе та навчитись швидко адаптуватися до життєвих ситуацій.

ПРО АВТОРІВ

Марк Лівін — журналіст і письменник, викладач сторітелінгу. Видавець The Village Україна та Inspired. Спікер конференції TEDx. Співавтор популярного українського подкасту про психологію «Простими словами».

Ілля Полудьонний — психолог, гештальт-терапевт, співзасновник сервісу онлайн-психотерапії TreatField.com. Співавтор популярного українського подкасту про психологію «Простими словами».

Онлайн версію книг можна придбати тут: http://bit.ly/3xHkpQF 

Яку книжку про емоцій чи поведінку ви би порадили?

#психоедукація
#psychoeducation
640 views18:01
Відкрити / Коментувати
2023-02-25 13:01:07 СКЛАДНОЩІ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ У НОВІЙ КРАЇНІ. ЯК ДОПОМОГТИ?

Процес адаптації створює навантаження на всі сфери діяльності дитини – фізичну, емоційну й когнітивну. Наші діти і так травмовані подіями та змінами, тому особливо потребують нашої підтримки і турботи.

Це нормально, якщо спершу складно. Нагадайте про це дитині, якщо дозволяє вік, й запевніть, що допомагатимете подолати цей шлях, підтримуйте та підбадьорюйте, розпитуйте та давайте поради, якщо це буде потрібно.

Скільки може тривати період адаптації до нової країни, садочка чи школи?
За різними дослідженнями, дітям необхідно від 6 місяців до 1 року для адаптації до нової країни та до 2 місяців — до садка та школи. Діти адаптуються значно швидше, ніж дорослі.

Як спілкуватися з дитиною, аби знизити рівень її тривожності?
Діти адаптивні, але при цьому вони дуже добре відчувають емоційний стан своїх близьких, тому найперше завдання дорослих – заспокоїтися самим чи принаймні транслювати дітям упевненість.
Обов’язково треба проговорити з дітьми, якщо дозволяє вік, що відбувається зараз, де вони перебувають та дати їм “горизонт майбутнього”, розуміння наступних кроків. Діти сприймають зовнішній світ через історії, і коли близький дорослий не розповість дитині цю історію, вона зробить це сама.

Організуйте побут, щоб мінімізувати стрес.
Щоденний розклад дитини має бути організований максимально схожим на той, який вона мала вдома. В щоденному розкладі дитини мають бути й навчальні заняття, і гра, і прогулянки на свіжому повітрі.

Адаптація до дитячого садку чи школи.
Підготували для вас список рекомендацій від Міністерства охорони здоров'я України, що полегшують процес адаптації до дитячого садка чи навчального закладу в іншомовній країні:
1. Знайомство з територією. Важливо дізнатися, де в закладі розташовані туалет, їдальня, спортзал. Це надасть впевненості й зніме хоча б напругу через дезорієнтацію.
2. Знання = сила. Познайомтеся самі та за можливості познайомте дитину з викладачами та іншими особами, з якими контактуватиме дитина впродовж навчання.
3. Спілкування = сила. Обмін досвідом та знаннями лише позитивно вплине на адаптаційний період дитини. Будьте відкриті до спілкування: запитуйте поради у українців, що переїхали раніше, у викладачів чи просто знайомих, що колись мали такий досвід.
4. Особливі потреби. Якщо у дитини є якісь особливі потреби або інша інформація, наприклад, щодо раціону, стану здоровʼя, поведінкових особливостей, – обов'язково розкажіть про це викладачеві.
5. Зʼясування та дотримання правил. Щоб легше адаптуватися й почуватися «своїм» у колективі, варто дізнатися про правила навчального закладу. Зʼясуйте, до прикладу, що зазвичай діти приносять на перекус, які є вимоги до одягу, змінного взуття тощо. Дізнайтеся, як відбувається обмін інформацією між вчителем і батьками.
6. Контакт із давніми друзями. Якщо дитина сумує за однокласниками зі своєї української школи, допоможіть їй підтримувати спілкування з ними. Поясніть дитині, що перехід до нового садочка чи школи не є зрадою українських друзів, проте є збагаченням новими контактами.
7. Помірні очікування. Дитина, яка переживає стрес, може бути розсіяна, їй складно підтримувати концентрацію уваги. Тому батькам важливо наголошувати на тому, що ми розуміємо, як їй зараз важко, що ми впевнені в тому, що вона впорається, і ми їй допоможемо, якщо потрібно.
8. Відзначання досягнень і перемог. Питайте у дитини про те, що сьогодні було його силою і новою перемогою. Які труднощі спіткали, і як вона з цим впоралася.
9. Комунікативні навички. Для дитини важлива спільнота, бути прийнятим в колективі. Якщо дитина має складності в спілкуванні, не може сама попросити про допомогу – попрактикуйтесь робити це вдома. За потреби можна підготувати картки з картинками і словами з найголовнішими потребами (наприклад, «погано почуваюся», «хочу пити», «не розумію» тощо). Це важливо, щоб дитина не почувалася безпорадною через неможливість пояснити щось.

Як пройшла адаптація у ваших дітей?
Ось, до речі, цікаве дитяче відео на цю тему.

http://bit.ly/3m1mhkx

#самопоміч #selfhelp
693 views10:01
Відкрити / Коментувати
2023-02-24 13:02:22 OPORA пропонує вам долучитися до обговорення тем пов'язаних з Mental Health у нашому чаті Психологічне здоров'я.

Приєднатися до чату за посиланням тут.

Ваш досвід може бути корисним іншим учасникам чату, дуже часто чужі історії допомагають подивитися на ситуацію з іншого кута, побачити проблему та знайти в собі сили рухатися далі.

Якщо ваші життєві обставини склалися таким чином, що вам важко впоратись з вашим емоційним станом і ви не знаєте , як знайти вихід з ситуації, яка склалася, то напишіть нам на пошту mentalhealth@opora.uk і ми разом спробуємо знайти вихід.
637 views10:02
Відкрити / Коментувати
2023-02-23 21:00:39 ВЖЕ РІК. ЯК ПРОДОВЖУВАТИ ЗНАХОДИТИ В СОБІ СИЛИ?

Це був складний рік, але водночас і рік надії. Український опір переписав історію для багатьох із нас.

Чи був хтось з нас готовий психологічно? Ні. Ми не раз за цей рік переживали тривогу, страх та відчуття невідомості. Ми втрачали матеріальне та емоційне. Було важко, іноді нестерпно важко. Буча. Маріуполь. Краматорськ. Дніпро. Бахмут. Багато інших міст та сіл нашої країни.

АЛЕ МИ ВИСТОЯЛИ.
І стоїмо далі. У кожного з нас був вибір: життя на стоп або продовжити жити. І ми обрали і щоденно обираємо друге.

Чи нормально те, що я намагаюсь продовжувати жити в умовах війни?
Так, нормально. Так влаштована наша психіка та мозок. Усе, що повторюється певну кількість разів перетворюється у мозку на нейронні ланцюги. А те, що стало нейронним ланцюгом — стало нормою для нас.

Як продовжувати триматись емоційно?
Знаємо, що всі втомлені від очікувань перемоги і часто можемо впадати в стан “радіти або планувати своє життя почну після перемоги” і то є самообман. Ми втікаємо від реальності, очікуючи “кращих днів”.
В таких ситуаціях важливо нагадувати собі, що наше життя відбувається саме в цю секунду і лише нашою відповідальністю є його повноцінність та наповненість.

Зібрали для вас декілька порад, які будуть особливо зараз актуальними:
Припиняйте озиратись на те, як було раніше. Припиняємо думати про те, як могло б бути, витрачати енергію на те, що ми не можемо змінити. Приймайте нову реальність.
Продовжуйте рухати життя. Щоб рухатись, нам потрібен ресурс. Тому наш щоденний пріоритет на цей час – наш внутрішній стан. Скануйте себе протягом дня. Ставте собі питання: «Що я відчуваю?» Проживайте емоції, не відкладайте на потім, не пригнічуйте. Проживайте і відпускайте, дихайте і відпускайте. Запитуйте далі у себе: «Що я зараз можу зробити, щоб мені стало краще?». Прийде проста відповідь – зробіть це. Ви зможете допомогти іншим лише після того, коли допоможете собі.
Згадайте, що було джерелом ресурсу в періоді «до» і доступне зараз. Дозвольте собі це без почуття провини.
Зосереджуйте увагу на тому, що важливо особисто для вас «тут і тепер».
Фокусуйтеся на тому, що маєте, а не на тому, що втратили.

Бережіть себе, турбуйтеся про здоров’я і свій внутрішній світ, щоб мати змогу допомогти зовнішньому. Життя неможливо поставити на паузу. Його потрібно жити щомиті. Робіть те, що можете і з тими ресурсами, що у вас є. Вірте у себе і в найскорішу перемогу України.

Що для вас було найскладнішим за цей рік?

#selfhelp #самопоміч
688 viewsedited  18:00
Відкрити / Коментувати
2023-02-18 13:01:37 ЖИТТЯ ЗІ СПОНСОРОМ ТА ВЛАСНІ КОРДОНИ

Жити на одній території з кимось — це може бути викликом для будь-яких взаємовідносин. У ситуації, коли через війну доводиться ділити простір з рідними або друзями, більшість вже навчилася відстоювати свої кордони та знаходити компроміси. Але як бути, якщо ви виїхали за кордон і маєте жити з незнайомою людиною?

Як підготувати себе?
З самого початку обговоріть ваші очікування. Якщо вам потрібні особливі умови проживання (наприклад, маєте домашню тварину), одразу попередьте про це. Також варто спитати чи існують певні «правила дому». Обговорити максимально детально всі подробиці одразу - означає зберегти собі час у випадку виникнення спірних питань.

Які ситуації можуть стати сигналом перетину кордонів?
нав’язування вам свого бачення життя;
давати поради, якщо ви не запитували;
приймати за вас рішення, з якими ви не погоджуєтесь;
знецінювати те, що важливо для вас.

Що робити, якщо кордони порушили?
проговоріть зі спонсором ситуацію, коли це сталось. Спокійно, але аргументовано доведіть вашу думку та покажіть, що для вас це важливо;
якщо маєте мовний бар’єр — напишіть листа, використовуючи перекладач;
якщо ви не знайшли спосіб домовитись і ситуація погіршується — зверніться в локальний council або в центр допомоги українцям за порадою.

Нагадаємо:

Прохати про допомогу — це нормально. Не коріть себе за те, що чогось не знаєте або не вмієте у новому середовищі. Не бійтесь задавати питання. Пам’ятайте, що рішення допомогти вам - це свідомий вибір іншої людини. Проте будьте вдячні за допомогу та підтримку, що надає вам спонсор.

Повідомляйте свого спонсора про ваші плани на майбутнє, щоб уникнути непорозуміння. Якщо збираєтесь їхати кудись, переїзджаєте на інше житло, маєте зміни в питанні працевлаштування або ж плануєте йти на мовні курси.

Дайте собі стільки часу на адаптацію, скільки треба. Не порівнюйте себе з людьми, які давно переїхали або народилися у цій країні.

Відстоювання кордонів дітей — задача батьків. Поясніть спонсорам, що у ваших дітей стрес від війни та переїзду, тому в них є потреба проводити з вами якомога більше часу, щоб відчувати безпеку. Наприклад, діти можуть відмовлятися ночувати окремо та просити батьків спати в одному ліжку.

Ваші цінності та цінності господаря можуть не збігатися. І це нормально. Поважати чужі погляди — треба. Відмовлятися від своїх — ні.

Враховуйте різницю менталітету під час спілкування. Вивчіть особливості культури нової країни. Дайте собі час на те, щоб пройшов період культурного шоку. Ось тут можете переглянути документальний фільм про історію Великобританії, щоб трохи поринути в період її становлення та мати більше розуміння щодо культурної складової: https://bit.ly/3jWjwRb

Частіше нагадуйте собі про досягнення та сильні сторони. Зберігайте почуття власної гідності та усвідомлення своєї цінності як особистості. Дякуйте собі за пройденний шлях.

Чи порушували спонсори ваші особисті кордони? Як саме?

Обіймаємо

#самопоміч
#selfhelp
2.1K views10:01
Відкрити / Коментувати
2023-02-15 21:01:31 ЯК ДОПОМОГТИ ЛІТНІМ ЛЮДЯМ ВПОРАТИСЬ З ТРИВОЖНІСТЮ ПРИ ПЕРЕЇЗДІ?

Люди похилого віку більш вразливі, стан тривоги та страху від вашого або власного переїзду негативно впливає не лише на їхню емоційну сферу, а й фізичну. Сім’я в цей час повинна бути згуртована та об’єднана для протидії складнощам, тому ми підготували для вас деякі рекомендації, що допоможуть пережити цей період.

 Що можна зробити, щоб полегшити літнім людям переїзд у Великобританію?

Мати готовий план – це найкраще. Опишіть кожен крок, розкажіть про план «Б». Важко наважитися їхати «в нікуди», якщо сил будувати нове життя немає. Людина літнього віку має відчувати безпеку. Розуміти, чим буде корисна. І бути певна, що вона вам не заважатиме. Знайдіть ті справи, якими вона буде зайнята. Вони мають опиратися на те, що важливо людині і що вона звикла робити вдома: доглядати за будинком, сидіти з малечею, берегти традиції.
Згадайте, що саме роблять ваші літні близькі і адаптуйте це до нового місця. Ваша пропозиція не має бути обов’язком для людини (мене беруть як няньку). Вона має звучати як прохання про допомогу і можливість бути поруч. «Мені дуже важливо, аби ти був/-ла поруч. З твоєю допомогою я зможу спокійно працювати і знати, що вдома все добре. А також бачити тебе щовечора, разом пити чай, а не хапати телефон кожної хвилини, не їсти і не спати. Нам краще буде разом, чи ти згоден/-на?».

Коли людина буде готова до поїздки, перевірте разом наявність потрібних ліків, одягу, інших важливих речей. Поясніть це турботою, не нервуйте, спокійно перепитайте, що і де лежить. Краще в особистих речах чи кишені лишити контакти англійською мовою, за якими можна з вами зв’язатися. Людина може загубитися чи перелякатися під час подорожі. Якщо необхідно, вкажіть на папірці хронічні хвороби чи потрібні ліки, щоб ті, хто знайде людину, зрозуміли чим допомогти.

Дорогою перепитуйте літню людину, чи хоче вона їсти, пити, в туалет. Часто люди старшого віку соромляться, мовчать, щоб не бути «тягарем». Пропонуйте невеличкі зупинки кожні 3-4 години, якщо є така можливість. Кровообіг з віком стає гіршим, тому треба частіше його поновлювати у кінцівках. Якщо немає змоги зупинитися – разом трясіть пальцями рук, поворушіть ногами, шиєю. Це допоможе. Також через сповільнений кровообіг у літніх людей спостерігається відчуття холоду в кінцівках. Утепліть взуття людини, нехай вдягне тепліші панчохи, можливо, рукавички чи розтирає руки.

Говоріть протягом дороги. Не про переїзд, не про дорогу (тільки якщо ви внесли якісь зміни чи вам потрібно нагадати наступні кроки). Розпитайте про щасливі моменти з дитинства чи юності. Згадайте події, що прожили разом і які принесли вам радість. Заспівайте у автівці.

Частіше обіймайте. Переоцінити важливість дотиків просто неможливо, і зараз вони потрібні як ніколи. Так проявляється ваша любов і турбота, дарується почуття захищеності, потрібності, знімається безліч психологічних та фізіологічних проблем.

 Що я можу зробити, щоб допомогти літнім людям, які залишились в Україні?

Підтримуйте постійний зв’язок. Слід телефонувати літнім членам родини, не проявляючи власну тривогу та страхи. Під час розмов слід бути впевненими та спокійними. Передавайте слухавку дітям та онукам для підняття настрою. Проговоріть, що дзвінки не прояв контролю, а турбота.

Проговоріть план дій на випадок кризи. Розробіть та обговоріть план максимально конкретно, за пунктами – від документів та аптечки до точки збору. Така послідовність та ясність заспокоїть літніх людей.

Піклуйтеся про здоров’я своїх літніх родичів. Запитайте, чи всі ліки вони мають, яке в них самопочуття. Якщо необхідно поповнити аптечку, особливо коли йдеться про ліки проти хронічних захворювань, допоможіть їм у цьому.

Обговоріть де саме та які новини краще дивитися та слухати. Поясніть, що наразі велика кількість інформації є провокативною та неправдивою, а отже може зашкодити. Разом оберіть одне чи кілька ЗМІ, яким ви довіряєте, щоб ваші рідні не стали жертвами фейків.

Що ви використали з цього списку?
Обіймаємо

#самопоміч
#selfhelp
1.6K views18:01
Відкрити / Коментувати