2022-05-15 14:35:10
Від учорашнього вечора на вустах всієї Європи — українська пісня про матір. Без сумніву,
Stefania від
Kalush Orchestra вже вписана в історію нашої музики. Як і інша культова композиція на цю тему, про яку з такої нагоди хочу розповісти докладніше.
“Баладу про мальви” Володимир Івасюк написав у 1975-му. На той час він вже мав статус популярного сонграйтера, за плечима якого були
“Червона Рута” та
“Водограй”. Обидва свої найголовніші хіти композитор створював у муках творчості. Він правив музику та тексти по кілька років, поки не приходив до варіанту, який влаштовував його повністю. “Балада про мальви”, на відміну від них, написалася одразу, мов на одному диханні. А от лірика до пісні йшла зі скрипом.
Першу версію тексту “Балади…” написала чернівецька поетеса-піснярка Тамара Севернюк. Мелодія Івасюка нагадала їй колихання хвиль. Так з’явився красивий вірш про море. Івасюк чемно подякував Севернюк за гарний текст, але вирішив, що його романтична аура зовсім не резонує із драматичним настроєм, з яким він писав музику.
Тоді ж Володимир Михайлович познайомився із Богданом Гурою — поетом і журналістом, що вчився на чернівецькій філології. Гура по дружньому показав Володі свій вірш “Мальви”. Прочитавши його, композитор зрозумів: це саме той текст, який личитиме його новій пісні! Але…з невідомих причин залишив його у шухляді.
У лютому 74-го газета “Радянська Буковина” надрукувала вірш Володимира Івасюка “Чарівна недея”. У матеріалі повідомлялося, що він стане основою для нової пісні композитора. Текст поезії ідеально лягає на мелодію “Балади про мальви”. Він розповідає про хлопця, який мріє зійти зі своєю коханою на найвищу вершину Карпат і там зізнатися їй у своїх почуттях. Нічого не нагадує? Так, паралелі з “Червоною Рутою” очевидні. Сам же Івасюк відчував, що ця пісня про інше. Знову не те.
У 75-му композитор розпочав роботу над великою платівкою авторських пісень для Софії Ротару. Одним із її треків стала “Балада про матір”, пізніше перейменована в “Баладу про мальви”. Імовірно, це мала бути зовсім інша пісня. Але в якийсь момент Володимир Михайлович вирішив, що нове — це добре забуте старе, тому знову підігнав під вже готову музику поезію Богдана Гури, трохи її переробивши.
Головна героїня “Балади…” — матір, яка чекає свою дитину з війни, споглядаючи “самотні мальви під вікном”.
Зверніть увагу: пісня написана від жіночого імені! Здавалося б, дрібниця — особливо якщо зважати, що фінальний варіант створювався спеціально під Ротару. Але не зовсім.
Тодішні естрадні слухачі звикли до пафосних тирад про загиблих героїв, яких оплакують їхні матері. А тут, бачте, і не хлопець зовсім, а дівчина, що проростає цвітом біля маминого підвіконня і просить у неї пробачення за те, що вже не повернеться до рідного дому. Ось і виходить, що
Володимир Михайлович — трендсетер фемінізму на українській поп-сцені. Годі й казати про те, наскільки органічно “Балада про мальви” поєднується з реаліями сучасної війни в Україні проти рашизму, де за наше майбутнє воюють не тільки захисники, а й захисниці.
"Балада про мальви" увійшла до нині культової платівки
“Софія Ротару співає пісні Володимира Івасюка” (1977). Співачка могла записати її з власним ансамблем “Червона Рута”, як робила зазвичай. Але цього разу вона вчинила інакше і запросила в якості акомпаніаторів Естрадний оркестр українського телебачення та радіо. У результаті альбом отримав розкішний бароко-роковий саунд, що лише підкреслює мелодійність та емоційність усіх 12 пісень включно з “Баладою…”
151 viewsedited 11:35
П
