Психологічна підтримка

2024-02-21 20:49:42 ​Чому закоханість не переростає у глибоке почуття: причини

Є люди, які втрачають інтерес до партнера вже після перших кількох побачень. Для них стосунки зупиняються на стадії легкої закоханості, яка так і не переростає у глибоке почуття. Через неможливість побудувати близькі серйозні стосунки в людини виникає страх залишитись одній.

Розберемо причини, що заважають будувати близькі стосунки.

Страх близькості

Причини страху близькості пов’язані з тим, що в дитинстві людині не давали достатньо відчути самостійність. Дитині потрібно мати достатньо автономності, щоб вона могла пізнавати світ. Люди, яких виховували надміру тривожні дорослі, часто асоціюють близькі стосунки з несвободою, адже їх надміру контролюють у дитинстві. Тому в дорослому віці вони попри все будуть намагатися зберегти власну незалежність. Як наслідок: вони тримають дистанцію, бояться висловлювати свої почуття, першими припиняють стосунки.

Уникаючий тип прив’язаності

Коли дитину виховує емоційно холодний або деспотичний дорослий, це формує у ній уникаючий тип прив’язаності. Оскільки перший досвід взаємин зі значним дорослим був руйнівним, то в дорослому віці така людина сприйматиме міжособистісний контакт як загрозливий. І для неї тоді прийнятним буде лише фізичний контакт. Вони не вірять, що близькі стосунки можуть бути безпечними. Тому секс для таких людей – єдина можливість відчути зв’язок із партнером.

Нереалістичні очікування

На початку стосунків ми ідеалізуємо іншу людину. Вона може здаватися нам особливою та загадковою. Проте у деяких людей після сексуальної близькості партнер може втратити своє значення. Він перестає бути таємницею: після сексу ідеальний образ іншого розсіюється, натомість реалістичний не встигає сформуватися.

Що робити в такому разі? Дослідіть асоціації, які викликає сексуальна близькість, та співставте образи партнерів «до» та «після» сексу. Згадайте, в який момент інтерес почав згасати, якими були попередні стосунки, в яких ви бачили з партнером спільне майбутнє. Це допоможе проаналізувати, що відбувається зараз.

Страх бути покинутим

Якщо людину одного разу покинули, знехтували нею (не обов’язково в романтичних стосунках), у майбутньому вона може ініціювати розрив стосунків першою. Все заради того, щоб уникнути тих неприємних емоцій, які були пережиті від попереднього досвіду: люті та сорому.
Йти від партнера першим – це спосіб зберегти самоповагу. У такому разі важливо відокремити свій минулий досвід від нинішнього. Бути сміливим відкритися до нових стосунків.

Досвід безпечних і довірчих взаємин може дати психотерапія. Зверніться до психотерапевта, щоб навчитися будувати міцні романтичні стосунки.

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати

2024-02-16 19:11:56 ​«Творець» (2023)

Події розгортаються у майбутньому, під час війни між людьми та штучним інтелектом. Колишній спецпризначенець Джошуа разом із загоном оперативників отримує завдання знайти та вбити архітектора просунутого штучного інтелекту — Творця, який розробив зброю, здатну покласти край не лише війні, а й усьому людству...

«Між минулим та майбутнім» (2021)

Саманта, у минулому популярна співачка, стоїть на життєвому роздоріжжі. Закінчена кар'єра, хворий батько, що накопичив купу мотлоху, який збирав все життя, останні творчі невдачі — все це занурює її в депресію. Але іронічне ставлення до себе та до навколишніх проблем дозволяє Саманті знайти причини для нового життя.

«Офіційний конкурс» (2021)

Марнославний мільярдер поставив ціль вписати своє ім'я в історію, взявшись за створення ідеального фільму. Сценарій — книга Нобелівського лауреата, режисер — модна та ексцентрична, у головних ролях — секс-символ, кумир мільйонів та високолобий драматичний актор. Чекати на шедевр чи чекати біди?

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати

2024-02-14 17:18:54 ​Як управляти стресом

Причиною стресу є незадоволені потреби. Людина не може жити без їжі й води, тому насамперед повинна закрити свої фізіологічні потреби. Щойно потреби нижчого рівня задовольняються, людина перемикається на задоволення потреб вищого рівня: це визнання, самовираження тощо.

Однак і потреби вищого рівня можуть стати домінантними – найважливішими. І поки людина не задовольнить свої потреби, вона перебуватиме у стресовому стані.

Як людина реагує на стрес?

Стрес можуть викликати як реальні події, так і уявні. І організм реагує на них більш-менш однаково. Реакція може відрізнятися лише силою емоцій: від легкого занепокоєння до паніки. А також рівнем фізичного напруження: від практично невідчутного до «вискакування серця» із грудей і «заціпеніння» м'язів.

На фізіологічному рівні організм реагує інстинктивним бажанням усунути причину стресу або ж уникнути зіткнення з нею. Тому фізіологічну реакцію на стрес визначають як «боротися чи втікати».

У цей момент організм мобілізує всі резерви: частішає дихання, пришвидшується серцебиття, напружуються м'язи. Це важливо в екстремальній ситуації, коли людина змушена діяти негайно заради свого порятунку. Проте так само організм реагує і на стрес, викликаний не такими критичними обставинами.

На психологічному рівні стрес викликає в людини неприємні відчуття – занепокоєння, страх, гнів. Ознаками стресу також є збудженість, агресивність, дратівливість, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на виконанні повсякденних справ. Може виникнути відчуття втрати контролю над собою і ситуацією, почуття безпорадності, пригніченості, безнадії. Страх, викликаний стресом, може спричинити паніку.

Стрес позначається і на поведінці людини. Щоб позбутися стресу, люди, наприклад, починають зловживати алкоголем, більше курити, замість того, щоб розв'язувати проблеми, впадають у бездіяльність і апатію.

Як безпечно керувати стресом?

Існує безліч ефективних і цілком безпечних способів, що допомагають керувати стресом.

Фізичні способи керування стресом

Фізичні вправи допомагають майже відразу. Навіть 20 хвилин фізичної активності щодня значно покращує самопочуття.

Раціональне харчування. Люди у стані хронічного стресу часто зловживають солодощами. Однак набагато корисніше їсти овочі, в яких містяться потрібні для подолання стресу вітаміни й мінерали.

Відпочинок і сон. Порушення сну – перший симптом стресового перевантаження. Щовечора треба лягати в той самий час. Перед сном потрібно провітрити спальню, прийняти теплу ванну чи душ, можна випити склянку трав'яного чаю або молока з медом.

Емоційні способи керування стресом

Стрес потрібно «проговорити» – висловити свої почуття словами, розповісти про них близькій людині.
Можна записати ваші думки й почуття. Викладені на папір, вони втрачають руйнівні властивості.

Інтелектуальні способи керування стресом

Планування часу – неодмінна річ для профілактики стресів. Складіть список справ і поступово викреслюйте вже зроблене. Найважливіші й термінові справи зі списку потрібно виконувати найперше.

Позитивне мислення (при можливості) послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

Галина Волошина, психологиня

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати

2024-02-05 18:40:00 ​Читаємо та зцілюємося: 6 книг із терапевтичним ефектом

Читання книг — це якісний час наодинці із собою, котрий, наприклад, відволікає від проблем, що вже є корисним для психіки. Деякі ж книги здатні ще й наповнювати людину, давати їй нові теми для роздумів, підказки, котрі допомагають знайти свій шлях до ментального здоров’я. 

Марк Лівін — сучасний український письменник, журналіст, порадив декілька дуже цікавих книг. Їх можна сміливо порівняти з терапією.

Адже ці книги:
допомагають розпізнати та зрозуміти свої емоції;
вчать справлятися із труднощами та стресом;
дарують нове бачення життя та мотивують до змін;
надихають на саморозвиток і самопізнання.

Отже, читаємо:

“Що знають мої кістки: мемуари зцілення”
Стефані Фу

Ця книга поєднала в собі два стилі: мемуари та дослідження теми травми. Авторка — емігрантка з Малайзії, батьки якої втекли до США, коли їй було 2 роки. Вона пережила комплексний ПТСР, одужала й ділиться досвідом, який може бути корисним.

“Цей день і є життям”
Єнс Андерсен

Біографія казкарки Астрід Ліндгрен, яка назавжди змінила роль дитячої літератури, давши світові рольові моделі Пеппі Довгапанчоха, Братів Лев’яче Серце, Расмуса Волоцюги. У книзі є чимало про психологію та ментальне здоров’я. Дивовижно, але в 1940-50 роках пані Астрід переживала те ж, що переживаємо ми зараз.

“Дофамінове покоління”
Анна Лембке

Як поведінка людини стає залежністю? В який момент келих вина ввечері переростає в алкоголізм, а солоденьке — в заїдання емоцій? Професорка зі Стенфорду Анна Лембке на прикладі власної практики пояснює, як працює адиктивна поведінка і як її можна уникнути.

“Сараєво для початківців”
Озрен Кебо

Це історія про чоловіка, який свідомо обрав життя у Сараєво в найважчий період історії — під час облоги міста з 1992 до 1995 року силами югославської армії. Це глибока, подекуди іронічна, а місцями разюча історія переживання війни, яка з позиції часу дає розуміння, що переживає людина в таких умовах.

“Вузька стежка на Далеку Північ”
Річард Фленеган

Історія австралійського полковника, який потрапив у японський полон і був змушений разом з іншими в’язнями будувати так звану Дорогу смерті між Бірмою і Таїландом. За цей роман автор отримав Букерівську премію 2014.


“Під скляним ковпаком”
Сильвія Плат
У цьому автобіографічному романі описано досвід дівчини, яка попри всі свої бажання й амбіції підкорити світ, переживає великий депресивний розлад. Відвертий текст, який змушує уважніше придивитися до власного життя.

Читайте, досліджуйте, знаходьте те, що вам підходить. І пам’ятайте: зміни на краще можливі, якщо ви цього дійсно хочете.

Джерело: howareu_program

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати

2024-02-02 19:40:10 ​​"Вонка" (2023)

Мріючи відкрити магазин у місті, що славиться своїм шоколадом, молодий і бідний Віллі Вонка виявляє, що цією індустрією керує картель жадібних шоколатьє.

"Солтберн" (2023)

У 2006 році Олівер Квік, який виріс у Ліверпулі в неблагополучній родині, вступає на стипендію до Оксфордського університету. Сором'язливий і непоказний, він щосили прагне інтегруватися в незвичне для себе суспільство багатих і впевнених у собі студентів. Якось Оліверу вдається потоваришувати з привабливим Феліксом Кеттоном, який з розумінням ставиться до його розповідей про проблеми в сім'ї. Головний герой стикається з найбільш насиченим та незабутнім літом у своєму житті, коли новий друг запрошує його провести літні канікули у своєму розкішному родовому маєтку Солтберн.

"Геній математики" (2022)

Хан Джі-у навчається у випускному класі елітної школи зі спецпрограмою, куди зазвичай беруть дітей багатих батьків. Якось через безглузду витівку Джі-у на місяць відраховують із гуртожитку, і, вирішивши не засмучувати матір, хлопець напрошується пожити в комірчині шкільного охоронця — перебіжчика з Півночі, якого хлопці прозвали Комуністичним офіцером. А коли Джі-у з'ясовує, що той непогано знає математику, то вмовляє охоронця стати своїм репетитором.

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати

2024-01-31 19:06:39 ​Як не псувати собі життя через помилки мислення

Часто емоційні страждання людини є безпідставними і зумовлені когнітивними викривленнями. Її думки, як криве дзеркало, можуть спотворювати реальність. Людина може робити поспішні, занадто емоційні висновки чи надмірно фокусуватися на негативному, або ж приписувати іншим людям погані думки про себе.

Такі помилки мислення негативно впливають на загальне психічне здоров’я.

Тож розберімось, які бувають когнітивні викривлення, як їх виявити та знешкодити:

Перебільшення негативу і применшення позитиву

Це про той випадок, коли людина перебільшує негативну інформацію та недооцінює позитивні моменти.

Наприклад, після пікніка із друзями згадує лише похмуру погоду або недопечене м’ясо на барбекю.

Проте варто позбуватися таких думок та об’єктивно оцінити ситуацію. Наприклад, нагадати собі, що пікнік – передусім можливість чудово провести разом час, поспілкуватися із друзями. І їжа тут не головне.

Негативне пророцтво

Ніхто з нас не знає, що буде в майбутньому. Але це нормально намагатися передбачити варіанти розвитку подій. Однак є люди, що мають схильність будувати саме негативні прогнози. Вони впевнені у провалі, в катастрофічних наслідках. Наприклад, що самостійна подорож без знання іноземної мови принесе більше дискомфорту, ніж вражень. Або ж що економічна криза обов’язково потягне за собою звільнення та неможливість знайти нову роботу.

Заспокоїти себе можна думками про те, що подорож – це завжди новий досвід, який може бути позитивним навіть без знання іноземної мови. І що економічна криза – це не завжди про відсутність можливості заробити собі на життя.

Персоналізація

Персоналізація – це про впевненість у тому, що можеш читати чужі думки про себе. Коли людина приймає рішення за інших стосовно оцінки своєї особистості, часто перебільшуючи власну значущість.

Наприклад, це такі думки: “Раз він/вона мені не дзвонить, значить, сердиться”, “Якщо вони побачать мене в цьому одязі, то подумають, що я потвора”, “Якщо він/вона запізнюється, значить, не поважає мене” тощо.

Але світ не обертається навколо нас. Люди можуть просто бути зайнятими, можуть потрапити в затор, а їхні думки далеко не завжди зайняті нами.

Навішування ярликів

Це про людей, які схильні приписувати собі або іншим фіксовані характеристики, розділяти оточення на категорії. Наприклад, називати себе “жахливою людиною” після того, як забули зателефонувати комусь, або ж “поганою мамою” після єдиного гримання на дитину.

Але пам’ятайте про те, що погані, жахливі люди не відчули б провини. Можливо, порушувати домовленості, кричати на дитину – не у ваших правилах і зазвичай ви собі не дозволяєте такої поведінки. Тоді подумайте, що змусило вас так вчинити, які форс-мажорні обставини стали цьому причиною.

***

Шкідливих звичок мислення можна і варто позбутися. Не бійтеся сперечатися зі своїми думками, щоб об’єктивно оцінити ситуацію. Уникайте слів “завжди” і “ніколи”, намагайтеся не перебільшувати обсяг невдач. Повірте, не буває абсолютно безнадійних ситуацій.

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати

2024-01-29 19:12:19 ​Як впоратися з тривогою, яка не зникає?

Тривога — це відчуття неспокою, внутрішньої напруги, хвилювання чи страху, яке може бути легким або сильним. Це реакція організму на стрес або невизначеність, часто супроводжується фізіологічними проявами, такими як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску та напруження м'язів. 

Кожен відчуває тривогу в якийсь момент свого життя. Наприклад, під час співбесіди.

Але невпинна тривога може бути виснажливою, яку б форму вона не прийняла: жахливе занепокоєння, задушливе відчуття паніки, страх перед соціальними ситуаціями тощо. 

Деяким людям важко контролювати свої хвилювання, і це часто може впливати на їхнє повсякденне життя.

Що ви можете зробити, коли тривога просто не зникає? 
Спробуйте випробувати такі п'ять підходів і визначте, які з них будуть для вас ефективні:

Запросіть тривогу в себе
Опір тривозі не тільки не зникає, але й посилює її. Дайте їй зрозуміти, що вона може залишатися скільки завгодно, а тим часом ви подбаєте про інші справи. 

Пірніть у своє тіло
Тривога часто вбивається вам у голову і від’єднує вас від фізичного тіла. У результаті тривога все більше й більше захоплює вашу увагу та енергію. Сконцентруйтеся на тому, що відбувається у вашому тілі. Зробіть кілька легких вдихів, коли помітите будь-які відчуття — жар, холод, тяжкість, напругу. 

Прислухайтеся до себе
Тривога — це сигнал, а сигнали призначені для того, щоб привернути вашу увагу. Замисліться, що ваш розум, позасвідоме і тіло можуть намагатися вам сказати.

Почніть діяти
Перемістіть свою увагу з фіксації того, що ви відчуваєте, на виконання завдання, яке потребує вашої уваги.

Поставте під сумнів свої припущення
Щоб знайти спокій, коли ви хвилюєтеся, часто потрібно помиритися з тривогою. Коли ви запитуєте, чому тривога не зникає, нагадайте собі, що, можливо, це непотрібно. Можливо, це не ваша робота — усувати тривогу. Можливо, це нормально хвилюватися.

Попри те, що почуття відіграють важливу роль у нашому житті, вони не є основним показником успішного життя. Натомість зосередьте свою енергію на тому, що приносить реальну цінність вашим дням.

Джерело: Лариса Пастушок, психологиня Відкрити / Коментувати

2024-01-24 17:40:54 ​Співчуття до себе: що це таке і чому воно важливе?

Уявіть, що вам потрібно відмовити комусь у послузі, і через це відчуваєте провину. Але у вас дійсно багато справ та й загалом немає можливості допомогти. Якщо ми розповімо про своє рішення сказати “ні” другові, він поставиться до цього з розумінням. Підтримає вас і скаже, щоб ви не хвилювалися. Проте чому ж часто ми не можемо поставитися самі до себе з добротою та розумінням? І як навчитися бути для себе тим самим другом?

Сучасна культура заохочує бути вимогливим до себе: бути кращим, сильнішим, добрішим, ніж інші. Але люди не ідеальні, ми можемо відчувати емоційний біль, переживати важкі часи, до того ж завжди знайдеться хтось розумніший, кращий за нас. І тому в нас часто прокидається внутрішній критик, який реагує на будь-які наші прояви слабкості.

Чому важливо розвивати співчуття до себе?

Надмірна вимогливість до себе часто є перешкодою на шляху до щасливого життя в гармонії із самим собою. Як стверджує докторка психологічних наук Крістін Нефф, люди, які зі співчуттям ставляться до себе і своїх недоліків, щасливіші, ніж ті, хто схильний себе засуджувати.

Вміння підтримати себе допоможе стати більш стійким емоційно та зменшити прояви гніву й роздратування. Це про турботу про себе, і це не має нічого спільного з егоїзмом. Адже практикуючи співчуття до себе, ми навчимося краще проявляти тепло, розуміння, ласкавість та підтримку щодо інших.

Як навчитися співчувати собі?

Будьте собі другом. Друзі зазвичай співпереживають один одному, сприймають слабкості чи недоліки один одного з добротою та розумінням. Якщо друг відчуває емоційний біль або переживає важкі часи, ви запропонуєте йому підтримку та допомогу.

Співчуття до себе це також про здатність не засуджувати, не критикувати себе, а співпереживати собі, коли щось не вийшло, з чимось не справляєтесь або зіткнулись із життєвими труднощами.

Прийміть свою неідеальність. Жодна людина не є досконалою, адже у всіх бувають провали, всі припускаються помилок. Зазвичай в інших ми це легко приймаємо, тоді як себе за таких же обставин можемо і посварити. Але робити цього не варто – подбайте й про себе.

Живіть усвідомлено – будьте відкритими до реальності теперішнього моменту. Це про здатність усвідомлювати всі думки, емоції, відчуття без опору чи уникання проблеми. Таке вміння дозволить розуміти та справлятися зі своїми емоціями у здоровий спосіб.

Джерело: Mindful Self-Compassion Workbook, Kristin Neff, PhD, Christopher Germer, PhD. Відкрити / Коментувати

2024-01-22 15:14:03 Психологи кол-центру #ВАРТОЖИТИ надають безкоштовну психологічну допомогу цивільним та військовим українцям та їхнім близьким.

Телефонуйте на номер 5522 та обирайте:
1 - лінія психологічної підтримки цивільних та онкопацієнтів.
2 - лінія психологічної підтримки військових та їхніх близьких.

Для абонентів Lifecell, Vodafone, Київстар усі дзвінки безкоштовні.

Графік роботи лінії:
11:00 - 19:00 з понеділка по п'ятницю.
Вихідні: субота, неділя, державні свята.

Якщо вам складно впоратися зі стресом і ви потребуєте підтримки, дзвоніть на номер 5522. Відкрити / Коментувати

2024-01-10 18:20:25 ​Все сама, або можу, роблю, тягну

Мити підлогу вночі, коли вся сім’я спить; тягнути сумки з магазину, коли чоловік та дорослий син спокійно вдома дивляться телевізор; сплачувати кредит, котрий ви взяли задля допомоги дорослим дітям, щоб купити автівку, житло, або на ремонт...

Іноді людина намагається рятувати всіх навколо себе, включно з колегами на роботі, рідними, найкращою подругою, чоловіком-алкоголіком. Роль доброї феї якийсь короткий час може приносити задоволення, але з часом вона стає тягарем і може принести відчуття невизнаності та того, що вашу допомогу не цінують. Також подібна поведінка робить оточення безпорадним, залежним, інфантильним, не пристосованим до життя.

Є фактори, що формують у людині сценарій поведінки, в якій її власні потреби завжди перебувають на другому плані.

Ось кілька можливих причин:

Низька самооцінка: людина може думати, що це єдиний шлях бути цінною або визнаною.

Соціокультурний тиск: на людину можуть впливати стереотипи, наприклад, щодо "жіночих обов’язків".

Сімейний досвід: виховання в сім’ї, де любов виявлялася лише в разі виконання конкретної справи чи завдання.

Необхідність контролю: хтось бере на себе велике навантаження, вірячи, що це забезпечить кращі результати та допоможе уникнути проблем.

Що робити? Почніть із запитань до себе:

Чи важко мені?
Чи роблю я більше своїх сил, чекаючи, що хтось врятує мене?
Чи вмію делегувати обов’язки оточенню?
Чи можу я просити про допомогу?
Чи не намагаюся я робити за близьких те, що вони можуть зробити самі?
Чи дозволяю іншим брати участь у розв’язанні поточних завдань і проблем?

Поради:

Збалансуйте роботу, сім’ю, відпочинок, власні потреби та інтереси.

Слідкуйте за часом, котрий ви приділяєте собі й оточенню.

Навчіться чітко формулювати й висловлювати свої почуття, думки та потреби.

Працюйте над самооцінкою і встановленням особистих кордонів.

Зверніться до психолога/психотерапевта.

І головне, прийміть той факт, що ви не повинні все робити самостійно, адже це стає тягарем особисто для вас і не приносить користі вашим близьким.

Підписатися на канал «Психологічна підтримка» Відкрити / Коментувати