2022-03-17 11:10:37
Як упоратися? Що робити і чого не робити, щоб залишатися здоровим фізично, при здоровому глузді, максимально збережним і конструктивним?
Давайте скористаємося досвідом людей, які пережили кошмари, подібно до війни, концтабору, інших катастроф. Багато хто з них не просто вижив. Вони зробили багато корисного і стали сильнішими в результаті пережитих випробувань.
1. Перше, про що говорять усі ці люди, для виживання важливо знайти те, на що ми можемо впливати. А це насамперед базові речі: наше самопочуття, нормальне харчування, здоров’я, сон. Наші діти. І наші емоції.
Часто в стресі ми забуваємо про найголовніше, захоплюючись сильними переживаннями, новинами, розмовами, вигадуванням варіантів розвитку подій і турбуючись про те, на що ми не можемо впливати. Тим часом, як наше фізичне здоров’я — це наша відповідальність. Регулярно їсти, багато пити, гуляти, приймати медикаменти — все це, наскільки можна, ми зобов’язані робити. Війна скінчиться, а здоров’я не купиш. Та й на війні корисніше бути здоровим.
2. Далі. Наш емоційний стан — це також наша відповідальність.
Тут найголовніше пам’ятати те, що емоції заразні ще більше, ніж вірус. Ми заражаємо своїм станом інших і заражаємось самі. Найнебезпечніші люди у ситуації катастрофи — панікери. Їхній єдиний спосіб справлятися з тривогою — заражати панікою інших. Так вони не почуваються самотніми у своїх емоціях, їм стає легше, але решті — гірша. Рішення, прийняті в паніці, завжди виявляються невірними та неконструктивними. Нервова система страждає, організм перевантажується та ламається.
3. Третє, про що говорять всі, хто вижив. Щоб бути конструктивними та корисними для себе, своїх коханих, країни, важливо по можливості зберігати концентрацію та сфокусованість. Всі стресові реакції пов’язані з розфокусованістю уваги — станом ступору або безглуздої метушні.
Писати в щоденнику, пити чай, ходити вулицями, ліпити вареники, вмитися, стискати еспандер, посидіти в тиші, помедитувати — будь-які дії, які збирають увагу, заспокоюють та зосереджують, надзвичайно корисні в нашій ситуації. Знайдіть, що допомагає вам зібратися, сфокусуватися, сконцентрувати увагу — від цього може залежати життя.
4. Остання, але дуже важлива.
Люди — це нащадки стадних ссавців. Мільйони років наш вид розвивав емоційну систему для підтримки соціальних зв’язків, передачі важливої інформації та виживання.
Щоб залишатися в хорошій формі, зберігати оптимізм, психічне і фізичне здоров’я, людині важливо організовуватися в групи, підтримувати зв’язки та робити щось корисне для інших людей. Це можуть бути дрібниці: допомогти людям похилого віку, піднести, поділитися ліками, дати притулок, скинути гроші, здати кров, підвезти тощо. Коли ми потрібні, ми люди. У нас працюють ті частини мозку, які заспокоюють нас, виділяють гормони щастя та фокусують. Ми відчуваємо причетність та пов’язаність. У нас з’являється сенс.
У випадку з хомо сапієнс саме ці почуття виявляються базовими для збереження здоров’я, спокою, життя.
ПСИХОЛОГІЯ ЖИТТЯ у період війни.
ПОШИРИТИ
2.8K viewsedited 08:10
П
