Get Mystery Box with random crypto!

Spartak Subbota

Адреса каналу: @spartak_subbota
Категорії: Психологія
Мова: Українська
Передплатники: 50.02K
Опис з каналу

facebook.com/subbota.spartak
instagram: @spartaksubbota

Ratings & Reviews

4.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 13

2023-09-20 09:12:20 Добрий ранок

Брехня
— це навмисний акт обману з наміром ввести в оману або створити хибне враження. Всі люди брешуть і роблять це з різних причин, тож і мотивація брехні може бути складною та багатогранною.

Уникання покарання
Захист себе та інших
Особиста вигода
Збереження конфіденційності
Соціальний конформізм
Страх конфлікту
Проблеми психічного характеру
Відсутність альтернатив

Феномен брехні — багатогранний аспект людської поведінки, а також складний біологічний процес. Він піднімає питання про етику, довіру, спілкування та способи, якими люди керують складною соціальною динамікою свого життя.
Коли людина бреше, в мозку відбуваються певні зміни:

Активація префронтальної кори. Префронтальна кора, зокрема дорсолатеральна префронтальна кора і передня поясна кора відіграють значну роль в обмані, адже вони беруть участь у прийнятті рішень, контролі імпульсів і регуляції емоцій. Коли хтось бреше, саме ці області часто виявляють підвищену активність.
Підвищене когнітивне навантаження. Брехня зазвичай потребує більше розумових зусиль, ніж говорити правду, оскільки люди повинні створити неправдиву розповідь, запам’ятати деталі брехні та стежити за своєю поведінкою, щоб забезпечити послідовність.
Активація мигдалини. Мигдалеподібне тіло, яке бере участь у обробці емоцій і виявленні загроз, може активізуватися, коли хтось бреше, особливо якщо він відчуває тривогу або страх бути спійманим.
Перешкоджання говорити правду. Мозок може активно перешкоджати правдивим відповідям, коли людина бреше. Це гальмування можна побачити в змінених патернах мозкової активності.
Підвищена реакція на стрес. Брехня може викликати реакцію на стрес у деяких людей, яка може спричинити вивільнення гормонів стресу, таких як кортизол. Реакція на стрес може вплинути на діяльність і поведінку мозку.

Брехня має різні негативні наслідки, як на індивідуальному рівні, так і в ширшому соціальному та етичному контексті.

Розмивання довіри
Зіпсовані стосунки
Юридичні наслідки
Етичні дилеми
Соціальні наслідки
Самообман
Втрачені можливості
Порушення суспільних цінностей
Психологічний вплив

Хоча, брехня зазвичай вважається негативною поведінкою через її потенціал для шкоди, є кілька ситуацій, коли брехня може сприйматися як така, що має позитивні аспекти або виправдані причини.

Захист почуттів. Брехня сказана, щоб пощадити чиїсь почуття або запобігти непотрібним емоційним стражданням, часто вважається формою доброти.
Сюрпризи та подарунки. Тимчасовий обман у таких ситуаціях може підвищити насолоду та створити позитивні емоції.
Захист особистої приватності. Наприклад, відмова відповідати на нав’язливі чи особисті запитання може бути способом захисту власної приватної інформації або кордонів.
Безпека. У надзвичайних ситуаціях брехня може бути виправданою, щоб захистити себе чи інших.
Терапевтичні або психологічні причини. Під час сеансів психотерапії або консультування людям іноді може знадобитися тимчасово замовчувати певні істини як частину терапевтичного процесу.
Дипломатія і такт. У дипломатичному та політичному контексті ретельно сформульовані заяви або замовчування певної інформації можуть допомогти підтримувати делікатні міжнародні відносини та переговори.

На кінець трохи статистики:

80% людства бреше кожного дня
65% людей вважають, що потрібно брехати, щоб не образити інших людей
95% підлітків брешуть своїм батькам
70% дівчат говорять неправду про свою вагу
15% співпрацівників викриваються на брехні прямо на роботі
20% хлопців брешуть про своїх колишніх дівчат
30% одружених людей брешуть один одному про власні гроші
80% чоловіків та жінок збрехали б один одному про свої хвороби, які  передалися статевим шляхом
12.9K views06:12
Відкрити / Коментувати
2023-09-19 09:26:03 Доброго ранку

Про стадний інстинкт. Частина 2.


Звісно, стадна поведінка має негативні наслідки, особливо коли вона призводить до нераціональних або необдуманих дій. Особливої уваги даний ефект заслуговує через свою проблемність, адже при виникненні стадного почуття в соціумі остаточно падають моральні і ціннісні барʼєри, людина відчуває цілковиту безкарність за будь-які дії. Це відкриває доступ до здійснення тих вчинків, які є неприпустимими для індивідуального рівня свідомості. Тож, саме натовп може зробити, що завгодно. Відсутність внутрішніх моральних рамок опускає людину до рівня тварини.

Найбільшими негативними наслідками стадної поведінки є:

Стадна мораль. Не рідко, стадна поведінка призводить до неетичних або аморальних дій. Люди можуть брати участь у шкідливих подіях, якщо вважають, що це виправдано, оскільки «всі інші це роблять». Наприклад, це може увічнити дискримінацію, упередження чи іншу негативну поведінку, якщо вона розглядається як соціальна норма в конкретній групі.
Поширення неправдивої інформаці. Поведінка натовпу призводить до швидкого поширення неправдивої або оманливої ​​інформації, особливо на платформах соціальних мереж. Вірусна дезінформація може мати згубні наслідки, як для обʼєкту брехні, так і для «споживача», а також для суспільства загалом.

Окрім того, поведінка натовпу викликає такі проблеми, як:

Фінансові втрати. Стихійна поведінка призводить до спекулятивних бульбашок і наступних крахів. Коли людина йде за натовпом без проведення ретельного дослідження, зазнає значних фінансових втрат.
Відсутність критичного мислення. Люди, які мають стадну поведінку, часто відмовляються від критичного мислення та незалежного судження. Це може призвести до неправильного прийняття рішень і неврахування потенційних ризиків або недоліків.
Дисбаланс розподілу ресурсів. Стадний інстинкт призводить до неправильного розподілу ресурсів. Коли всі поспішають у певну галузь, це призводить до надмірних інвестицій і браку ресурсів в інших сферах.
Втрата індивідуальної автономії. Ефект більшості часто передбачає віддачу своєї автономії та прийняття рішень колективом, де незгодні голоси чи альтернативні точки зору замовчуються або ігноруються. Це призводить до втрати свободи волі та індивідуальної відповідальності.
Посилення страхів. У кризових ситуаціях стадний інстинкт посилює страх і паніку. Люди можуть приймати необдумані рішення на основі емоцій, а не раціональної оцінки, що призводить до подальшого хаосу та нестабільності.

Щоб помʼякшити небезпеку стадної поведінки, людям слід заохочуватись до критичного мислення, самостійно збирати інформацію та приймати рішення на основі власного аналізу, а не сліпо слідувати натовпу.
13.8K views06:26
Відкрити / Коментувати
2023-09-18 19:07:30
А на каналі новий випуск подкасту з туру.
Приємного перегляду



13.9K views16:07
Відкрити / Коментувати
2023-09-18 08:44:57 Добрий ранок
Про стадність. Частина 1.

Стадна поведінка, також відома як стадний рефлекс, — це психологічний феномен, при якому люди в групі чи суспільстві схильні слідувати діям, рішенням або поведінці більшості, а не робити самостійний вибір на основі власних суджень чи інформації. Така поведінка часто виникає в ситуаціях, коли люди хочуть відповідати соціальним нормам, не виділятися або відчувати почуття безпеки в кількості.

Невизначеність. Невпевненість в конкретній ситуації, часто змушує шукати поради в інших. Така невизначеність може виникнути на фінансових ринках або в соціальних умовах, де люди можуть бути невпевнені щодо відповідної поведінки в певному контексті. Слідування за натовпом забезпечує відчуття безпеки та зменшує невизначеність.
Інформаційна асиметрія. В деяких випадках існує дисбаланс у доступності інформації. Люди можуть спостерігати, як інші приймають рішення, і припускати, що ці особи мають доступ до кращої інформації чи розуміння, що спонукає наслідувати їх приклад.
Соціальний конформізм. Люди мають природну бажання відповідати соціальним нормам та очікуванням і уникати виділення або критики. Коли поведінка чи рішення стають загальноприйнятими в групі чи суспільстві, людина може підкорятися їм, щоб отримати соціальне схвалення.
Страх втратити. Страх втратити потенційні здобутки чи досвід може бути потужним мотиватором. Людина бачить, що інші отримують користь від певного рішення чи тенденції, і мотивуються приєднатися, щоб не відчувати себе покинутими або не жалкувати пізніше.
Стадність у засобах масової інформації. ЗМІ, в тому числі соціальні мережі, можуть посилити поведінку стада. Новини та тренди в соц. мережах створюють ефект переможця, заохочуючи більше людей слідувати за ними.
Евристика доступності. Це когнітивне упередження виникає, коли люди приймають рішення на основі легкодоступної інформації або прикладів навколо них.
Брак часу та ресурсів. У деяких випадках люди можуть не мати часу, ресурсів або досвіду та можуть вирішити не збирати та не аналізувати інформацію самостійно, оскільки вважають, що це вже зробили інші. Тож, слідувати за натовпом може бути зручною та швидкою стратегією прийняття рішень.
Мімікрія. Люди часто імітують поведінку оточуючих. Це може бути несвідомою реакцією, коли люди автоматично наслідують дії інших, свідомо не враховуючи власних уподобань чи переконань.

Стихійна поведінка є складною і може призвести як до позитивних, так і до негативних результатів. В деяких ситуаціях це слугує адаптивною стратегією, наприклад, коли люди швидко слідують за натовпом у безпечне місце під час надзвичайної ситуації. Однак, це також може призвести до ірраціональних, необдуманих дій, оскільки люди можуть відмовитися від власних суджень і піти за групою, навіть якщо це не в їх інтересах.
13.0K viewsedited  05:44
Відкрити / Коментувати
2023-09-17 09:02:37 Добрий ранок

Нічні жахи
— досить рідкісний розлад сну парасомнічного спектру, що характеризується різким і недовгим пробудженням в стані сильного страху.
Вражає переважно дітей, хоча може виникати і у дорослих. Що характерно, раптові та інтенсивні епізоди страху, крику або хвилювання виникають на більш глибоких стадіях сну та, на відміну від кошмарів, які, як правило, виникають під час швидкого сну і часто яскраво запам’ятовуються після пробудження.

Час. Нічні страхи зазвичай виникають протягом перших кількох годин сну, під час переходу від стадій не швидкого сну до більш глибоких стадій не швидкого сну.
Зовнішні прояви. Під час нічних жахів людина може раптово сісти в ліжку, кричати або битися, виглядає дуже схвильованою та наляканою, очі можуть бути широко розплющеними.
Тривалість. Нічні жахи зазвичай тривають кілька хвилин, але можуть коливатися від декількох секунд до 30 хвилин.
Надмірне збудження нервової системи. Під час епізоду нічного страху відбувається надмірна активація центральної нервової системи, що призводить до прискореного серцебиття та дихання, пітливості та підвищеного м’язового тонусу.

Нічні жахи можуть бути спровоковані різними факторами, включаючи стрес, втому, неврологічні фактори.

Незріла нервова система. Нічні жахи частіше спостерігаються у дітей, особливо у віці від 3 до 12 років. Оскільки мозок і нервова система дитини продовжують розвиватися, вони можуть бути більш схильні до порушень свого режиму сну.
Механізми збудження мозку. Нічні страхи зазвичай виникають під час переходу від не-REM (швидкого руху очей) сну до більш глибоких не-REM-стадій. Під час цього переходу механізми збудження мозку можуть не працювати належним чином, що призводить до епізодів сильного страху та хвилювання.
Стрес і тривога. Емоційний стан, стрес та тривога можуть збільшити ймовірність нічних жахів. Ці фактори підвищують загальний рівень збудження людини під час сну та роблять її більш сприйнятливою до нічних жахів.
Режим сну. Недосип, нерегулярний сон, втома можуть порушити нормальний цикл сну та призвести до більш частих пробуджень протягом ночі, збільшуючи ймовірність виникнення нічних жахів.
Ліки. Деякі ліки, наприклад, певні антидепресанти або стимулятори, можуть впливати на режим сну та потенційно сприяти нічним страхам.
Лихоманка та хвороба. Нічні жахи можуть бути спровоковані хворобливим станом, особливо у дітей. Висока температура тіла порушує сон і збільшує ймовірність нічних страхів.
Розлади сну. Люди з іншими розладами сну, такими як апное під час сну або синдром неспокійних ніг, можуть мати вищий ризик виникнення нічних жахів.

Нічні страхи мають значний вплив на життя людини, а також на життя членів її сім'ї та близьких.

Порушення сну. Нічні жахи порушують режим сну людини, що призводить до недосипання та денної втоми. Тож, це впливає на загальне самопочуття, когнітивні функції та здатність концентруватися протягом дня.
Емоційний дистрес. Навіть якщо людина не пам’ятає змісту нічного жаху, сильний страх і збентеження під час епізоду нічного жаху і призводять до тривожного стану.
Вплив на стосунки. Гучні крики та збуджена поведінка, пов’язані з нічними страхами, можуть налякати членів сім’ї чи партнерів, які спостерігають їх.
Порушення повсякденної діяльності. Нічні страхи призводять до сонливості вдень, що впливає на здатність виконувати повсякденні дії, включаючи роботу, навчання та соціальні взаємодії. Також, люди відмовляються брати участь у громадських заходах, подорожувати або спати далеко від дому.
Занепокоєння безпекою. Під час нічних жахів людина може вдатися до небезпечної поведінки, наприклад бити, блукати або намагатися втікти. Це може становити загрозу безпеці для них самих та інших.

Важливо зазначити, що нічні страхи заважають повсякденному життю, тому, важливо проконсультуватися зі спеціалістом для оцінки стану та визначення потенційних варіантів лікування. Важливо усунути основні фактори, стрес або недосипання, також в деяких випадках, можуть бути рекомендовані медикаменти або когнітивно-поведінкова терапія.
13.2K views06:02
Відкрити / Коментувати
2023-09-16 10:01:39 Доброго ранку

Розлади харчової поведінки — це складні стани психічного здоров’я, які характеризуються ненормальними харчовими звичками та заклопотаністю їжею, вагою, зовнішнім виглядом тіла. Розлади харчової поведінки мають серйозні наслідки для фізичного здоров’я, включаючи недоїдання, електролітний дисбаланс, проблеми з шлунково-кишковим трактом, серцеві проблеми тощо. Вони також мають значний вплив на психічний та емоційний стан, часто призводячи до депресії, тривоги та низької самооцінки.

Нервова анорексія. Характеризується сильним страхом набрати вагу та спотвореним уявленням про своє тіло, що змушує людей обмежувати споживання їжі та часто займатися надмірними фізичними вправами.
Нервова булімія. Включає повторювані епізоди переїдання, під час яких люди споживають велику кількість їжі за короткий проміжок часу та відчувають втрату контролю над своїм прийомом їжі. Ці епізоди зазвичай супроводжуються компенсаторною поведінкою, такою як блювота, застосування проносних або діуретиків, голодування або надмірні фізичні навантаження.
Компульсивне переїдання. Характеризується повторюваними епізодами переїдання без використання компенсаторної поведінки, яка спостерігається при булімії. Такі люди часто з’їдають велику кількість їжі за короткий час і відчувають втрату контролю під час цих епізодів.
Розлад уникнення/обмеження споживання їжі. Характеризується надзвичайним уникненням або обмеженням певних продуктів або груп продуктів, що призводить до дефіциту харчування. На відміну від анорексії, цей розлад не зумовлений​​ занепокоєнням щодо ваги чи образу тіла.
Нервова орторексія. Включає в себе одержимість здоровим харчуванням і зосередженість на споживанні лише продуктів, які вважаються «чистими» або «правильними». Ця одержимість може призвести до обмежувальних моделей харчування та погіршити якість життя.

Важливо визнати, що розлади харчової поведінки пов’язані не лише з їжею чи вагою, вони часто служать для людей способом впоратися з глибинними емоційними проблемами або почуттями.

Генетичні фактори. Генетичні фактори можуть впливати на схильність людини до тривоги, депресії та незадоволення зовнішнім виглядом, які пов’язані з розладами харчування.
Психологічні фактори. Невдоволення зовнішнім виглядом, негативне уявлення про своє тіло, перфекціонізм, низька самооцінка, труднощі впоратися з емоціями (стресом, тривогою, депресією або травмою).
Екологічні та соціокультурні фактори. Тиск ЗМІ та суспільства, вплив однолітків і сім’ї, культура харчування.
Біологічні фактори. Нейробіологічні фактори, такі як дисбаланс хімічних речовин мозку (нейротрансмітерів), таких як серотонін, дофамін і норадреналін, можуть сприяти виникненню та підтримці розладів харчової поведінки.
Життєві зміни та стреси. Вступ у навчальний заклад, початок нової роботи або переживання травми, можуть спровокувати або загострити розлади харчової поведінки в деяких людей.
Спорт. певні види спорту та види діяльності, які підкреслюють худорлявість, вагу або форму тіла, такі як гімнастика, танці та бодібілдинг, можуть сприяти розвитку розладів харчової поведінки у спортсменів.

РХП є причиною близько 7000 смертей на рік (станом на 2010), що робить їх психічними захворюваннями з найвищою смертністю.

Однак, раннє розпізнавання та відповідне лікування мають вирішальне значення для одужання та мінімізації фізичних і психологічних наслідків цих розладів.
13.2K viewsedited  07:01
Відкрити / Коментувати
2023-09-15 15:57:51 Спочатку було слово. Слово складалось з «букв».

А тепер трошки про медіа.
У одного з медіа дуже цікава історія. Зараз як раз відбувається процес стабілізації, де реальний власник медіа бореться з тими, хто його намагався вкрасти.

Посилання залишу тут на оригінальний канал, аби ви не потрапили на вкрадений або фейковий.


https://t.me/bukvy
13.3K views12:57
Відкрити / Коментувати
2023-09-15 09:27:47 Доброго ранку

Обійми — це не просто випадкові фізичні жести, вони є потужним виявом любові, співпереживання та зв’язку. Це більше, ніж просто дотик, вони необхідні для нашого добробуту. Обійми мають силу зцілювати, втішають, долають мовні та культурні бар’єри, доносять те, що неможливо проговорити одними словами, слугуючи універсальною мовою співчуття та любові.
Обійми важливі з кількох причин, оскільки вони приносять фізичну, емоційну та психологічну користь:

Фізичний комфорт. Обійми забезпечують фізичний комфорт і тепло. Дотик обіймів може дати відчуття безпеки, особливо під час стресу, тривоги або смутку.
Зменшення стресу. Одним із чудових аспектів обіймів є їх здатність зменшувати стрес. Коли ми обіймаємо когось, хто нам дорогий, наш організм виділяє окситоцин. В свою чергу, окситоцин сприяє виникненню почуття довіри та зв’язку, одночасно зменшуючи рівень кортизолу. Таким чином, обійми діють як природний засіб для зняття стресу, допомагаючи легше справлятися з життєвими викликами.
Поліпшення настрою. Міцні обійми підвищують настрій і збільшують відчуття щастя. Такий фізичний контакт викликає викид ендорфінів та в результаті, прості обійми можуть покращити настрій і принести в життя моменти щастя.
Покращення стосунків. Обійми — це надійний спосіб виразити прихильність і любов. Регулярні фізичні дотики, зокрема обійми, можуть зміцнити емоційні зв’язки та створити довіру у стосунках між партнерами, членами родини чи друзями.
Зменшення відчуття самотності. Самотність може мати негативний вплив як на фізичне, так і на психічне здоров’я. Обійми та інші форми фізичного контакту допомагають боротися з почуттям самотності, створюючи відчуття зв’язку з іншими людьми та необхідності.
Покращення функціонування імунної системи. Деякі дослідження показують, що позитивні соціальні взаємодії, включаючи обійми, можуть зміцнити імунну систему. Хоча точні механізми не повністю вивчені, емоційна користь від обіймів може сприяти загальному здоров’ю.
Спілкування та зв’язок. Обійми – це невербальна форма спілкування, яка може ефективно передавати емоції та почуття. Вони можуть допомогти людям налагодити зв’язок на більш глибокому рівні та зміцнити стосунки.
Фізичне самопочуття. Звісно, обійми мають переваги для фізичного здоров’я. Наприклад, під час обіймів спостерігається зниження кров’яного тиску. Також сприяє кращому сну, оскільки розслаблення, спричинене обіймами, може допомогти легше заснути.
Зменшення болю. Обійми та інші форми фізичного дотику можуть зменшити відчуття болю. Цей ефект частково пояснюється вивільненням ендорфінів, які діють як природні болезаспокійливі, і емоційним комфортом, який забезпечують обійми.

Важливо зазначити, що не всім може бути комфортно фізичний дотик, тому завжди слід поважати особисті кордони. Однак для багатьох людей обійми можуть відігравати важливу роль у сприянні емоційному та фізичному благополуччю, а також у зміцненні глибших зв’язків з іншими.
15.4K viewsedited  06:27
Відкрити / Коментувати
2023-09-14 20:44:28
Всім гарного вечора.

На каналі новий випуск «Під питанням».
Гарного перегляду




15.7K views17:44
Відкрити / Коментувати
2023-09-14 10:16:02 Добрий ранок

Продовжимо вчорашню тему.

Звісно, синдром дефіциту уваги та гіперактивності часто пов’язаний із проблемами та негативними наслідками, але, важливо визнати, що СДУГ може мати й деякі позитивні аспекти:

Творчі здібності та інновації. Багато людей із СДУГ мають дуже творчий розум. Вони часто нетипово мислять, придумують нестандартні ідеї та досягають успіхів у творчих сферах, таких як мистецтво, музика, письменництво та підприємництво.
Гіперфокус. Хоч СДУГ характеризується труднощами в утриманні уваги, деякі люди, навпаки, відчувають «гіперфокус» на завданнях, які їх справді цікавлять. У ці періоди вони можуть демонструвати виняткову продуктивність і концентрацію.
Ентузіазм. Люди зі СДУГ часто мають запал та тягу до життя. Їх ентузіазм заразний і вони надихають та мотивують інших своєю пристрастю та енергійністю.
Швидке мислення. Як правило, це люди, які швидко думають і приймають рішення на місці, що може бути перевагою в ситуаціях, які вимагають швидкого вирішення проблем або адаптації до мінливих обставин.
Адаптивність. Завдяки своїй здатності швидко зміщувати фокус уваги, люди, які мають СДУГ можуть бути адаптивними та процвітати в середовищах, які вимагають гнучкості та багатозадачності.
Стійкість. Чимало людей зі СДУГ стикалися з численними проблемами протягом свого життя. Це розвиває стійкість і рішучість, що допомагає їм вистояти перед обличчям труднощів.
Високий рівень енергії. Їх високий рівень енергії може бути перевагою у фізично важких заняттях та спорті, дозволяючи їм досягати успіхів.
Емпатія та чутливість. Часто такі люди демонструють високий рівень емпатії та чутливості до емоцій і переживань інших, що робить їх співчутливими та турботливими.
Схильність до ризику та підприємливість. Імпульсивність, якщо її використовувати правильно та контролювати, може призвести до готовності йти на ризик, що може бути цінною рисою для підприємців та інноваторів.
Масштабне мислення. Також, вони можуть бачити картину світу ширше та встановлювати зв’язки між, здавалося б, непов’язаними концепціями, що є корисним у стратегічному плануванні та вирішенні проблем.

Важливо пам’ятати, що люди зі СДУГ часто мають унікальні сильні сторони та таланти, і за належної підтримки вони можуть використати ці якості, щоб досягти успіху в різних аспектах життя.
13.3K views07:16
Відкрити / Коментувати