Spartak Subbota

2023-10-07 09:38:57 Добрий ранок

Стресостійкість — здатність людини підтримувати психологічне та емоційне благополуччя та ефективно адаптуватися та справлятися зі стресовими факторами, негараздами та складними ситуаціями. Стресостійкі люди швидко відновлюються після важких обставин і зберігають відчуття рівноваги та стабільності.

Ключові компоненти стресостійкості включають:

Емоційна регуляція. Такі люди вміють керувати своїми емоціями та зберігати спокій під тиском. Вони можуть відчувати негативні емоції, не будучи подавленими ними.
Навички вирішення проблем. Передбачає здатність виявляти та конструктивно вирішувати проблеми. Стресостійкі люди більш схильні шукати рішення, а не зупинятися на невдачах.
Гнучкість і адаптивність. Відкритість до змін і здатність адаптуватися до нових обставин є важливим аспектом стійкості. Гнучкість дозволяє коригувати цілі та стратегії у відповідь на негаразди.
Соціальна підтримка. Підтримка друзів, сім’ї чи інших довірених осіб може надати ресурси під час стресових ситуацій. Стійкі до стресу люди вміють шукати та приймати допомогу, коли вона потрібна.
Позитивне мислення. Позитивний світогляд, оптимізм і віра у свою здатність подолати виклики пов’язані зі стійкістю. Позитивне мислення допомагає людям зберегти надію та мотивацію у важкі часи.
Турбота про себе: Тренування, здорове харчування, достатній сон, медитація та інші способи релаксації сприяють фізичному та психічному благополуччю, що впливає на стресостійкість.
Мета. Відчуття мети та сенсу життя підвищує стійкість до стресу. Люди, які відчувають сильну цілеспрямованість, більш мотивовані долати виклики.
Навчання на негараздах: Стресотійкість часто передбачає навчання та особистісне зростання через складний досвід. Люди можуть використовувати негаразди як можливість для самопізнання та розвитку.

Стійкість до стресу є якістю, необхідною в різних аспектах життя, щоб ефективно справлятися з проблемами, невдачами та стресовими факторами.

Робота. Стресостійкість допомагає людям залишатися продуктивними, адаптуватися до мінливих умов роботи та справлятися з ситуаціями високого тиску. Також запобігає виснаженню та сприяє успіху в кар’єрі.
Особисті стосунки. Відіграє життєво важливу роль у підтримці здорових і позитивних особистих стосунків. Дозволяє врегулювати конфлікти, ефективно спілкуватися та відновлюватися після труднощів у стосунках.
Здоров’я та благополуччя. Допомагає людям впоратися з хворобами, керувати симптомами тривоги та депресії, вчасно звертатися за допомогою та зробити вибір в користь здоровому способу життя, незважаючи на стресові фактори.
Освіта. Студенти отримують користь від стресостійкості, оскільки це допомагає їм справлятися з академічним тиском, залишатися мотивованими та адаптуватися до вимог навчання.
Виховання дітей. Стресостійкі батьки краще підготовлені для того, щоб справлятися з проблемами виховання дітей, зокрема безсонними ночами, істериками та підлітковим бунтом. Це дозволяє їм зберігати терпіння та забезпечує стабільне та сприятливе середовище.
Особистісний ріст. Сприяє особистісному зростанню та самовдосконаленню, також дозволяє сприймати виклики як можливості для навчання та розвитку.
Спільнота та соціальна залученість. Сприяє залученню до громади та соціальній активності. Це дозволяє людям вирішувати суспільні проблеми, брати участь у волонтерській діяльності та робити позитивний внесок у суспільство.
Надзвичайні ситуації. У надзвичайних ситуаціях і кризах стресостійкість може врятувати життя. Це допомагає людям зберігати спокій, приймати раціональні рішення та вживати необхідних заходів для захисту себе та інших.
Життєві зміни. Під час великих життєвих змін, таких як переїзд на нове місце, початок нової роботи, одруження або вихід на пенсію стресостійкість сприяє адаптації до змін.

По суті, стресостійкість є цінним активом, який сприяє загальному добробуту людини та успіху в різних сферах життя. Це дає людям змогу протистояти труднощам із більшою силою та здатністю до адаптації, що зрештою покращує їхні можливості процвітати та жити повноцінним життям. Відкрити / Коментувати

2023-10-06 08:56:07 Добрий ранок

Стрес – це природна фізіологічна та психологічна реакція, яка виникає, коли людина відчуває загрозу чи виклик. Стрес може бути викликаний різними ситуаціями або стресорами, які можуть бути реальними або уявними. Деякі поширені фактори стресу включають тиск на роботі, проблеми у стосунках, фінансові проблеми, значні зміни в житті та навіть позитивні події, як-от одруження чи початок нової роботи.
Стрес може проявлятися різними способами, і його симптоми можуть бути як фізичними, так і психологічними:

Фізичні симптоми. Головний біль або мігрень, напруга м’язів, часто в шиї, плечах і спині, відчуття хронічної втоми або брак енергії, зниження якості сну, швидке, поверхневе дихання або задишка можуть виникнути під час періодів стресу.
Емоційні та психологічні симптоми. Тривалий стрес сприяє почуттю підвищеної тривоги, смутку, безнадійності та відсутності інтересу чи задоволення від діяльності, викликає дратівливість та гнів, погіршує такі когнітивні функції, як пам’ять і концентрація, зʼявляється емоційна нестабільність та негативно впливає на самооцінку.
Поведінкові симптоми. Відбуваються зміни в харчових звичках такі, як переїдання чи недоїдання, призводить до ізоляції та уникнення соціальної діяльності, зʼявляються нервові звички, такі як гризіння нігтів, а деякі люди вдаються до алкоголю, наркотиків чи інших психоактивних речовин.

Стрес можна класифікувати на різні типи на основі різних факторів, включаючи його джерело, тривалість і вплив на людину.

Гострий стрес. Це короткочасна і зазвичай інтенсивна форма стресу, яка є наслідком конкретного та безпосереднього стресора чи виклику. Природна реакція на передбачувану загрозу, і її часто називають реакцією «бий або біжи».
Хронічний стрес. Це тривалий стрес, який триває протягом певного періоду, часто місяців або навіть років. Хронічний стрес має більш глибокий і тривалий вплив на фізичне та психічне здоров’я, потенційно призводячи до таких станів, як тривога, депресія та хронічні захворювання.
Епізодичний гострий стрес. Повторювана картина гострого стресу через власний спосіб життя чи особливості характеру, відома як епізодичний гострий стрес. Люди з епізодичним гострим стресом можуть постійно турбуватися про потенційні стресори, що призводить до більш високого ризику проблем зі здоров’ям, таких як гіпертонія або серцево-судинні захворювання.
Травматичний стрес. Виникає в результаті впливу травматичної події або серії подій, які часто загрожують життю, надзвичайно тривожні або виходять за рамки нормального людського досвіду. Травматичний стрес може призвести до посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Фінансовий стрес. Пов’язаний із занепокоєнням щодо грошей, включаючи борги, безробіття, економічну нестабільність і фінансову незахищеність. Це може бути значним джерелом хронічного стресу для багатьох людей.
Стрес у стосунках. Спричинений конфліктами чи труднощами в особистих стосунках, наприклад з партнером, членом родини чи другом. Це може бути результатом проблем у спілкуванні, розбіжностей або інших міжособистісних проблем.
Щоденні клопоти. Це незначні стресові фактори, з якими люди стикаються у повсякденному житті: пробки, домашні справи або невеликі подразнення. Хоча кожна задача може бути відносно незначною, сукупний ефект щоденної рутини може сприяти загальному рівню стресу.

Важливо визнати, що не всякий стрес за своєю суттю є негативним. Певний стрес, такий як стрес, пов’язаний із прийняттям нових викликів або досягненням особистих цілей (еустрес), мотивує та підвищує ефективність. Однак хронічний або надмірний стрес, незалежно від його типу, має негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я.

Чи небезпечний стрес? Звісно!
Ось, трохи статистики:

У 2011 році кожен 10-й вихідний у Німеччині був прийнятий з посиланням на стрес.
2008-2009 в France Telekom здійснюється 39 самогубств через стрес, спричинений реструктуризацією корпорацій.
У 27 державах-членах ЄС стрес, пов’язаний з роботою, ставить під загрозу чверть працівників.
В США 1 мільйон людей щодня відсутні на роботі через стрес. Відкрити / Коментувати

2023-10-05 10:52:38 А тепер важливе…

Близький мені товариш із ССО просить допомогти в зборі.
Про підрозділ вже знято не один фільм. Скину посилання на один з таких.

На важливу справу.





На Archer TSA-7

Ціль: 800 000.00 ₴

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3wUkUsoBcv

Номер картки банки
5375 4112 0868 3750 Відкрити / Коментувати

2023-10-04 08:53:38 Сподіваюсь, ви виспались

Сон — базова потреба людини та є необхідним для багатьох фізіологічних, когнітивних і емоційних функцій. Повнота, глибина, фазовість сну необхідні для відновлення і коригування всіх функцій життєдіяльності.

Сон має фундаментальне значення для психічного та фізичного здоров’я людини. Ось деякі з них:

Відновлення організму
Консолідація пам’яті
Емоційна регуляція
Вплив на фізичне здоров’я
Регуляція гормонів
Енергозбереження

Постійний та якісний сон має важливе значення для підтримки психологічного здоров’я та стійкості до стресу.

Емоційне регулювання. Під час глибокого сну мозок обробляє та консолідує емоційні переживання дня. Це допомагає людям справлятися з емоційними переживаннями та осмислювати їх.
Настрій. Достатній сон допомагає стабілізувати настрій і сприяти позитивному настрою.
Управління стресом. Коли люди добре відпочили, вони краще готові справлятися зі стресовими ситуаціями та мають більш збалансований погляд на життєві виклики.
Когнітивні функції. Якісний сон впливає на вирішення проблем, прийняття рішень, увагу, концентрацію, покращує навчання та запам’ятовування інформації, допомагаючи краще виконувати завдання, які вимагають гостроти розуму.
Креативність. Часто люди після хорошого нічного сну знаходять творчі ідеї або рішення проблем, адже хороший сон впливає на творчі здібності, дозволяючи мозку консолідувати та реорганізовувати інформацію.
Психологічна стійкість. Достатній сон сприяє психологічній стійкості, допомагаючи людям краще справлятися з життєвими викликами та невдачами.

Недосипання має значний вплив як на фізичне, так і на психічне здоров’я, порушуючи фізіологічні та когнітивні процеси в організмі.

Змінена мозкова діяльність. Брак сну впливає на роботу мозку, змінюючи патерни мозкових хвиль. При недосипанні, мозок демонструє більш високий рівень бета-хвиль, пов’язаних із неспанням, навіть у періоди, коли має бути в повільніша стадіях сну. Це призводить до труднощів із зосередженням та зниження пильності.
Когнітивні порушення. Поганий сон призводить до погіршення пам’яті, уваги, здатності приймати рішення, розв’язувати проблеми. Складні завдання стають складнішими, а швидкість реакції сповільнюється, що збільшує ризик нещасних випадків і помилок.
Емоційна нестабільність. Брак сну призводить до підвищеної дратівливості, перепадів настрою та негативного емоційного сприйняття. Людям важко впоратися зі стресом і вони більш схильні до симптомів тривоги та депресії.
Наслідки для фізичного здоров’я. Недосипання згубно впливає на фізичне здоров’я. Послаблює імунну систему, роблячи людей більш сприйнятливими до інфекцій і хвороб, провокує розвиток ожиріння, діабету, хвороб серця.
Гормональний дисбаланс. Нестача сну порушує баланс гормонів в організмі. Це призводить до збільшення викиду гормонів стресу, таких як кортизол, що має негативний вплив на настрій, імунну функцію та загальний стан здоров’я. Крім того, дефіцит сну зменшує вивільнення гормону росту, який необхідний для фізичного відновлення та розвитку.
Мікросон. Під час сильної нестачі сну люди відчувають мимовільні короткі епізоди сну, які називаються мікроснами. Ці епізоди можуть тривати лише кілька секунд і виникають навіть тоді, коли людина намагається не спати. Мікросон може бути надзвичайно небезпечним, особливо під час керування автомобілем або роботи з механізмами.
Психічні розлади. Порушення сну часто зустрічаються при різних психічних розладах, включаючи тривожні розлади, депресію, біполярний розлад і шизофренію.
Психосоціальне функціонування. Поганий сон впливає на соціальні взаємодії та стосунки. Позбавлені сну люди стають більш дратівливими, менш співчутливими та відчувають труднощі з розумінням соціальних сигналів.

Важливо розставляти пріоритети та підтримувати послідовний графік сну, щоб уникнути негативних наслідків недосипання та сприяти кращому здоров’ю та продуктивності. Відкрити / Коментувати

2023-10-03 09:02:42 Масштаб особистості — сукупність наявних психологічних та здобутих особистісних якостей, що визначає можливості розумових процесів і їх практичного застосування для досягнення поставленої мети. Тобто, рівень відповідальності та успіх у вирішенні проблем відповідає масштабу особистості.

Особистість — відносно стабільний набір характеристик, який є унікальним для кожної людини. Це те, що вирізняє кожного з нас, визначає, як ми взаємодіємо зі світом та іншими людьми та складається з:

Риси характеру
Спадковість та виховання
Культурні та контекстні відмінності
Психічне здоров’я
Самосвідомість

Масштаб особистості визначається величиною проблеми, яка здатна вивести з себе.

Тож особистість можна масштабувати наступним чином:

Великий масштаб. Проявляється у вигляді амбіцій високого рівня та інтелектуально-професійного потенціалу.
Середній масштаб. Характерні середні показники амбіцій та інтелектуального потенціалу людини.
Малий масштаб. Слабка позиція, низький потенціал та невмотивованість — основні прояви.
Псевдомалий масштаб. Низький рівень амбітності приховує високий рівень інтелектуально-професійних якостей.
Псевдовеликий масштаб. Поєднує високий рівень амбіцій і низький рівень інтелектуально-професійного потенціалу особистості.

Ще одна класифікація масштабу особистості:

Я — щось окреме від сім'ї, колективу, країни, світу. Проблеми цієї людини обертаються навколо неможливості отримати щось бажане для себе, однак вплив її діяльності на інших мало турбує.
Я — частина сім'ї чи найближчого оточення. Проблеми такої особистості стосуються близьких, присутнє мислення категоріями «ми», думки не лише про власний комфорт, а й про сімейний.
Я — частина держави. Кожен мешканець країни для цієї людини важливий. Її проблеми – низька народжуваність, низький рівень життя, маленькі пенсії. Така людина може йти у владу, щоб щось змінити, адже вона мислить процесами у державі, а не власним комфортом.
Я — частина світу. Кожна людина важлива і відчувається як «ближня». Проблеми, які готова вирішувати така особистість – голод, світові війни, конфлікти, стихійні лиха, трагедії.

Існують різні моделі, які намагаються охопити поняття «масштаб особистості». Одна з найпоширеніших — велика п’ятірка, що визначає п’ять широких спектрів особистості.

Відкритість до досвіду. Відображає бажання досліджувати нові ідеї, досвід і способи мислення. Люди з високим рівнем відкритості цікаві, творчі та відкриті, тоді як люди з низьким рівнем — більше віддають перевагу фамільярності.
Сумлінність. Стосується рівня організації, самодисципліни та цілеспрямованої поведінки людини. Люди з високим рівнем сумлінності організовані, надійні та відповідальні, тоді як люди з низьким рівнем — більш спонтанні та менш структуровані у своєму підході до життя.
Товариськість. Це стосується комунікабельності, напористості та переваги в соціальних взаємодіях. Більш товариські люди комунікабельні, енергійні та насолоджуються товариством інших людей, тоді як менш товариські — стримані та почуваються добре на самоті.
Привітність. Відображає ступінь індивідуальної теплоти, емпатії та готовності до співпраці. Люди з високим рівнем привітності співчутливі, уважні та прагнуть допомогти іншим, тоді як люди з низьким рівнем привітності більш конкурентоспроможні та менш стурбовані потребами інших.
Нейротизм. Також називають емоційною стабільністю. Особи з високим рівнем нейротизму схильні до негативних емоцій, таких як тривога та смуток, тоді як люди з низьким рівнем нейротизму більш емоційно стійкі та стабільні.

Особистість складна і багатогранна, продовжує розвиватися та лишається предметом дискусій. Особистість охоплює широкий спектр характеристик, включаючи установки, цінності, переконання, мотивацію та емоційні реакції. Тож, її можна змінювати, покращувати та робити масштабнішою . Відкрити / Коментувати

2023-10-02 21:21:09 Новий випуск «Під питанням» вже на каналі.
Гарного перегляду



Відкрити / Коментувати

2023-10-02 09:02:16 Добрий ранок всім

Тривога має широкий спектр впливу на психічне, емоційне та фізичне благополуччя людини:

Фізичні симптоми: частий пульс і серцебиття, задишка або прискорене дихання, м’язова напруга, біль або тремтіння,надмірне потовиділення, головні болі, втома і порушення сну.
Емоційні симптоми: надмірне занепокоєння і страх, дратівливість.
Поведінкові симптоми: уникнення ситуацій або місць, які викликають тривогу, труднощі з прийняттям рішень, пошук запевнення в інших, хвилювання або метушливість.
Когнітивні симптоми: нав'язливі думки, катастрофічне мислення, проблеми з концентрацією та пам'яттю, сумніви в собі.
Соціальні та міжособистісні ефекти: соціальна ізоляція або уникнення, труднощі у формуванні та підтримці відносин, почуття самотності.
Вплив на повсякденне життя: труднощі у виконанні повсякденних обов’язків, погіршення успішності в навчанні, зміни в особистому та сімейному житті, зниження якості життя.

Боротися з тривогою може бути складно, але існує багато стратегій і методів, які можуть допомогти вам впоратися з симптомами тривоги та зменшити їх.

Свідоме пробудження. Фокус уваги на собі до того, як взяти телефон та читати новини.
Техніки релаксації. Буде корисними вправи на глибоке дихання, прогресивне розслаблення м’язів, медитація усвідомленості та йога.
Соціальна підтримка. Розмова з родиною чи друзями забезпечить емоційну підтримку та зменшить відчуття ізоляції.
Догляд за собою. Заняття хобі, проведення часу на природі, читання або прослуховування спокійної музики принесуть радість та розслаблення.
Щоденник настрою. Відстеження думок та почуттів допоможе визначити шаблони та тригери, а також дасть можливість для самовираження.
Управління стресом. Використання методів управління стресом, таких як управління часом, встановлення реалістичних цілей і практика наполегливості. Виявлення та усунення джерел стресу житті допоможе зменшити тривогу.
Реалістичні цілі. Розподіл завдання та цілей на менші, зрозумілі кроки, щоб не відчувати себе перевантаженими.

Тривога – це стан, який піддається лікуванню за допомогою різних підходів, включаючи терапію (наприклад, когнітивно-поведінкову терапію), ліки (за рекомендацією медичного працівника), зміни способу життя та техніки управління стресом.

Трохи статистики:
62% - стільки людей відчуває тривогу.
31% з усіх дорослих людей у ​​певний момент свого життя зазнає тривожного розладу.
Тривожні розлади частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків.
Серед підлітків, які страждають на ­тривожні розла­ди, 9 % мають суїцидальні наміри.
За останні декілька років на 26-28% зріс рівень тривожності в світі . Відкрити / Коментувати

2023-10-01 09:01:27 Добрий ранок

Тривога – це стан, який виникає у відповідь на стрес або загрози. Проявляється у вигляді почуття занепокоєння, страху або нервозності, і часто включає такі фізичні симптоми, як прискорене серцебиття та м’язова напруга. Хоча, певний рівень тривоги може бути адаптивним і допомагати реагувати на складні ситуації, надмірна або хронічна тривога виснажує та заважає повсякденному життю.

Існує кілька типів тривожних розладів:

Генералізований тривожний розлад (ГТР). Надмірне, постійне занепокоєння з приводу різних аспектів життя, таких як робота, стосунки чи здоров’я, навіть якщо для занепокоєння немає конкретних причин.
Соціальний тривожний розлад. Сильний страх перед соціальними ситуаціями, взаємодіями або засудженням, що призводить до уникнення масових зібрань або публічних виступів.
Панічний розлад. Раптові та інтенсивні епізоди страху, відомі як панічні атаки, часто виникають несподівано і можуть супроводжуватися прискореним серцебиттям, задишкою та запамороченням.
Специфічні фобії. Ірраціональні та інтенсивні страхи перед конкретними об’єктами чи ситуаціями, такими як висота, павуки або політ.
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). ОКР включає постійні, нав’язливі думки (обсесії) і повторювану поведінку або ритуали (компульсії), які люди змушені виконати, щоб зменшити тривогу.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). ПТСР може розвинутися після переживання травматичної події. Він характеризується такими симптомами, як спогади, кошмари та підвищене збудження.
Сепараційний тривожний розлад. Насамперед вражає дітей і містить надмірну тривогу через розлуку з вихователем або коханою людиною.

Тривога — це природна й адаптивна реакція, яка розвинулась у людей як частина нашого механізму виживання та виконує кілька основних функцій:

Реакція на загрозу. Тривогу часто називають реакцією «бий або біжи». Це означає сплеск адреналіну, підвищену пильність та обізнаність про оточення, що збільшує шанси на виживання.
Оцінка ризику. Допомагає оцінювати ризики та потенційні небезпеки в оточенні. Будучи обережним та пильним, можна уникнути ситуацій, які завдають шкоди або роблять вразливими.
Підвищення продуктивності. В деяких випадках легка тривога може покращити продуктивність та спонукає ретельно готуватися до виконання завдань або викликів, що призводить до кращих результатів.
Соціальний зв’язок. Також має соціальну функцію. Це допомагає зберегти соціальні зв’язки всередині групи, заохочуючи співпрацю та пильність проти потенційних загроз з боку сторонніх.

Однак проблеми виникають, коли тривога стає хронічною, надмірною або непропорційною ситуації. Це може статися через різні фактори, зокрема:

Генетика. Деякі люди можуть бути генетично схильні до тривожних розладів.
Хімія мозку. Дисбаланс нейромедіаторів, таких як серотонін і дофамін, може сприяти тривожним розладам.
Фактори навколишнього середовища. Травматичний досвід, хронічний стрес або несприятливі життєві події провокують або посилюють тривожні розлади.
Особистісні фактори. Певні риси характеру, такі як перфекціонізм, катастрофізація або схильність до негативізму, роблять людей більш сприйнятливими до тривоги.
Біологічні фактори: Зміни, що пов’язані з гормональними розладами або менопаузою, сприяють виникненню симптомів тривоги.
Нейробіологічні фактори. Аномалії структур головного мозку або ланцюгів, що беруть участь у регуляції емоцій і реакцій на стрес, відіграють роль у тривожних розладах.

Тривога - це складний і багатогранний стан, і індивідуальні переживання можуть сильно відрізнятися. Крім того, певний рівень тривоги є нормальною реакцією на складні або потенційно загрозливі ситуації Відкрити / Коментувати

2023-09-30 08:59:05 Добрий ранок

Поговоримо про образи?

Люди можуть ображатися з різних причин, і часто це залежить від їх особистих переконань, цінностей, досвіду та чутливості.

Образа — деструктивне відчуття , що заважає розвитку особистості.

Причин для виникнення образ є декілька:

Культурні та соціальні відмінності: те, що одна людина вважає цілком прийнятним, може вважатися образливим для людей з іншої культури чи суспільства.
Особисті переконання та цінності: образа може виникнути внаслідок розбіжності між глибоко укоріненими переконаннями однієї людини та заявами чи діями іншої.
Травма або досвід минулого: люди, які зазнали травми або дискримінації в минулому, можуть бути більш чутливими до певних тем або дій, які нагадують їм про цей болісний досвід.
Образлива лексика: образи, принизливі зауваження або нешаноблива лексика можуть бути образливими, оскільки вони безпосередньо завдають емоційної шкоди.
Відсутність співчуття або розуміння: люди можуть образитися, коли помітять відсутність співчуття або розуміння з боку інших.
Моральні та етичні цінності: дії чи заяви, які суперечать чиїмось моральним чи етичним принципам, можуть викликати почуття образи. Люди часто гостро ставляться до таких питань, як етика, справедливість і права людини.

Образа — вибір самої людини.

Тож, образа — це не однорідне почуття, а комплекс станів, емоцій та гормонів:

Злість: обуреність, незадоволеність, роздратованість джерелом образи
Жалість до себе: засмученість через те, що образило.
Бажання: бажання усунути джерело дискомфорту або, щоб хтось вплинув на почуття образи.

Коли людина ображається, активно виділяється гормон стресу — кортизол. Це блокує діяльність всього організму. В компанії з адреналіном та норадреналіном, блокує виділення серотоніну.

Образи можуть мати різні наслідки. Однак, як правило, вони непродуктивні для вирішення конфліктів або покращення стосунків. Конструктивне та шанобливе спілкування є кращим підходом до вирішення розбіжностей і непорозумінь.

Ображені почуття. Образи завдають емоційної шкоди та викликають смуток або гнів.
Конфлікт. Ображена людина захищається або мститься, що призводить до порушення комунікацій та погіршення ситуації.
Шкода стосункам. Образи підривають довіру та псують стосунки, що ускладнює співпрацю та підтримку позитивних звʼязків.
Негативний емоційний вплив. Образи мають тривалий емоційний вплив, який спричиняє стрес, занепокоєння та навіть довгострокову емоційну травму для деяких людей.
Знижена самооцінка. Повторювані образи знижують самооцінку та згубно впливають на психічне та емоційне благополуччя.
Соціальні наслідки. Образи мають соціальні наслідки, наприклад, завдають шкоди репутації чи змушують дистанціюватися від особи, яка ображає. У деяких випадках це може навіть призвести до соціальної ізоляції.
Психологічний вплив. Образи викликають психологічні реакції, такі як стрес, тривога або депресія. У деяких випадках може знадобитися консультація або терапія, щоб впоратися з емоційними наслідками образ.
Упущені можливості для зростання. Образа перешкоджає людям брати участь у конструктивних дискусіях або почути різні думки, що може завадити особистому зростанню та навчанню.

Образа сама по собі не шкідлива. Почуття образи — це природна емоційна реакція на певні слова, дії чи ситуації, і вони можуть служити сигналом того, що щось не так або що чиїсь цінності та кордони були порушені. Відкрити / Коментувати

2023-09-29 22:00:54 Дублюю, аби потім не питали, чому не бачили. Бо вже написали кілька людей.

Онлайн лекція: Масштаби особистості

Усі ми є суб'єктами соціокультурного життя, які розкривають свою індивідуальність у контексті соціальних стосунків і предметної діяльності, проте масштаби нашої діяльності та нашої особистості різні. І вже цієї суботи ми поговоримо про соціально-психологічні аспекти масштабу особистості.

На лекції ви дізнаєтеся:
⁃ що таке особистість і які її основні атрибути;
⁃ що таке масштаб особистості;
⁃ які є критерії оцінки масштабу особистості;
⁃ чи можливо змінювати масштаби особистості та які чинники на це впливають;
⁃ з якими людьми і на яких позиціях комфортніше співпрацювати;
⁃ чи можуть особистості з різним масштабом мати хороші стосунки.

Як взяти участь у заході та як він буде проходити?

1. Придбати квиток за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/lecture3009

2. Після реєстрації на пошту надійде повідомлення із запрошенням до телеграм-спільноти саме цієї лекції. В день лекції опублікуємо там лінк на конференцію.

Отже:
Дата/час: 30.09, 17:00 - 19:00;
Локація: онлайн конференція;

*для всіх, хто переніс квиток з минулої лекції - ця онлайн та наступна оффлайн лекція - безкоштовні. Настпуний оффлайн захід - 07.10. Щоб отримати лінк - прохання написати сюди: @spartak_support

До зустрічі! Відкрити / Коментувати