Верховний Суд

2023-03-03 15:55:12 ​​Верховний Суд опублікував огляд судової практики КАС ВС за 2022 рік

Пропонуємо вам ознайомитися з оглядом важливих правових позицій, висловлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у 2022 році – https://bit.ly/3Yc4xAw.

Для зручності в користуванні матеріал систематизовано за характером та категорією спорів відповідно до визначених спеціалізацій судових палат КАС ВС. Відкрити / Коментувати

2023-03-02 13:27:41 ​​ВП ВС – про звернення стягнення на майно та належний спосіб захисту в разі, якщо спірне майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, залишається у володінні іпотекодержателя

Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу АТ «Мегабанк» на судові рішення у справі за позовом ПрАТ «Львівський електроламповий завод "Іскра"» до АТ «Мегабанк» і приватного нотаріуса про визнання протиправними рішень про прийняття у власність майна, визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію права власності в межах справи № 914/2350/18 за заявою ТОВ «Львівський завод РЕМА» до заводу «Іскра» про банкрутство.

Суд першої інстанції позовні вимоги заводу «Іскра» задовольнив частково. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Касаційний господарський суд у складі ВС передав справу на розгляд ВП ВС. Велика Палата ВС касаційну скаргу АТ «Мегабанк» задовольнила, судові рішення скасувала в частині задоволення вимог, а в позові відмовила. ВП ВС дійшла таких правових висновків.

Щодо належного та ефективного способу захисту при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно надалі не було відчужене третій особі

ВП ВС зазначила, що належний та ефективний спосіб захисту прав позивача визначається з огляду на обставини конкретної справи. Обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами. Речово-правові способи захисту прав особи (зокрема віндикація) застосовуються тоді, коли сторони не пов’язані зобов’язально-правовими відносинами. Якщо спір стосується правочину (зокрема договору іпотеки), укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом (з приводу звернення стягнення на таке майно) мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав.

Якщо спірне майно, на яке було звернено стягнення на підставі договору іпотеки, надалі відчужив іпотекодержатель – скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав не може забезпечити поновлення прав позивача. Позивачеві слід пред’являти віндикаційний позов до останнього набувача цього майна.

Натомість у разі якщо спірне майно, на яке було звернено стягнення на підставі договору іпотеки, залишається у володінні іпотекодержателя (тобто не відбулось подальшого відчуження такого майна), відносини між іпотекодавцем та іпотекодержателем щодо такого майна мають договірну природу, що зумовлює можливі способи захисту прав.

За вказаних вище обставин незастосовні речово-правові способи захисту. При цьому для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за АТ «Мегабанк», позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення. Задоволення такого позову зумовлює внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Реєстр) відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення.

При цьому важливо уникати надміру формалізованого підходу до заявлених позовних вимог, відмова в позові виключно з причини відсутності посилання на певний спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України, не відповідає загальним засадам господарського та цивільного судочинства.

Детальніше – https://cutt.ly/o8bG5LQ.

Постанова ВП ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108480607.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #звернення_стягнення #ефективний_захист #процедура_банкрутства Відкрити / Коментувати

2023-03-02 10:00:06 ​​Верховний Суд опублікував зведений дайджест судової практики Великої Палати ВС за 2022 рік

Пропонуємо до вашої уваги зведений дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду за 2022 рік – https://bit.ly/3EOgdmj .

У дайджесті зібрано всі ключові правові висновки Великої Палати ВС за 2022 рік, описані в щомісячних дайджестах судової практики ВП ВС, які було опубліковано впродовж року.

Для зручності в користуванні правові висновки систематизовано як за підставами розгляду справ ВП ВС, так і за видом судової юрисдикції. Окрім того, дайджест містить лише короткий опис правових висновків із посиланням на ЄДРСР, що дає змогу швидко та легко ознайомитися з найактуальнішою судовою практикою ВП ВС. Відкрити / Коментувати

2023-03-01 15:26:05 ​​Відтерміновано початок відновлення та зміни територіальної підсудності судових справ судів Херсонщини

Початок відновлення та зміни територіальної підсудності судових справ судів, визначених пунктами 1, 2 розпорядження Голови Верховного Суду від 10 січня 2023 року № 2 «Про відновлення роботи та зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області» (https://bit.ly/3W4o58O), відтерміновано до 1 квітня 2023 року. Відповідне рішення ухвалила Вища рада правосуддя на засіданні 28 лютого 2023 року.

Так, переноситься відновлення територіальної підсудності судових справ Херсонського апеляційного суду, Білозерського районного суду Херсонської області, Великоолександрівського районного суду Херсонської області, Нововоронцовського районного суду Херсонської області.

Також відтерміновується зміна територіальної підсудності судових справ 17 судів Херсонської області.

Крім того, Одеський апеляційний суд, Київський, Малиновський, Приморський, Суворовський районні суди м. Одеси, Біляївський, Комінтернівський районні суди Одеської області, Теплодарський міський суд Одеської області мають продовжити розгляд справ, які надійдуть на розгляд цих судів до 31 березня 2023 року включно. Відкрити / Коментувати

2023-02-28 14:03:35 ​​Верховний Суд опублікував огляд правових висновків палат ВС щодо вирішення корпоративних спорів та захисту корпоративних прав

Пропонуємо до вашої уваги огляд правових висновків палат Верховного Суду щодо вирішення корпоративних спорів та захисту корпоративних прав у 2022 році – https://bit.ly/3IA5yfW.

Матеріали напрацьовано управлінням забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі ВС.

В огляді наведено правові висновки Великої Палати Верховного Суду, палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів і об’єднаної палати КГС ВС щодо:

співвідношення установчих зборів та загальних зборів юридичних осіб;

скасування державної реєстрації юридичної особи, створеної в процедурі злиття двох юридичних осіб із порушеннями закону, які неможливо усунути;

належних та ефективних способів захисту;

правової природи акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ;

юрисдикції спору;

забезпечення позову в корпоративному спорі;

права на отримання компенсації за примусово вилучені акції;

розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства;

позовної давності для оскарження рішень загальних зборів громадських об’єднань;

вирішення корпоративних спорів у підприємствах оборонно-промислового комплексу. Відкрити / Коментувати

2023-02-27 12:33:58 ​​Вимога про припинення трудових відносин за певних обставин є належним способом судового захисту – КЦС ВС

Позивач працював згідно з контрактом, до закінчення дії якого підприємство реорганізували шляхом приєднання до іншого, позивачу запропонували нижчу посаду, від якої він відмовився. Наказ про звільнення з роботи позивачу не видали, у трудовий контракт змін не вносили, питання щодо його дострокового розірвання роботодавець не ставив. Позивач просив суд, зокрема, зобов’язати роботодавця звільнити його з посади у зв’язку із закінченням строку дії контракту, провести з ним розрахунок при звільненні, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки дія контракту продовжилася, працівника не звільнено, тож немає порушеного права, яке б підлягало судовому захисту.

Апеляційний суд змінив мотиви рішення районного суду і відмовив у задоволенні позову з інших правових підстав. Цей суд зазначив, що позивач не ставив вимогу про припинення трудового договору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні рішення і визнав припиненими трудові відносини, що виникли на підставі контракту, зробивши такі правові висновки.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2 ст. 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права / інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права / інтересу позивача.

У частинах 3 та 4 ст. 36 КЗпП України визначено, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також не зобов’язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Тому контракт припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Винятком із цього правила є фактичне продовження трудових відносини, коли жодна зі сторін за закінченням строку дії трудового договору не поставила вимогу про їх припинення.

Після закінчення строку дії контракту трудові відносини з позивачем фактично припинилися, проте рішення про таке припинення відповідач не ухвалив, відповідно, наказ про звільнення позивача у зв’язку із закінченням строку дії контракту не видавався.

За таких обставин відповідач не виконав свого обов’язку щодо прийняття рішення про звільнення позивача у зв’язку із закінченням строку дії контракту, тому право позивача на припинення трудового договору є порушеним.

Недосконалість національного законодавства та прогалини в правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав в обраний нею спосіб.

Постанова Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20 (провадження № 61-13316св21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109156923.

Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #судова_практика #трудові_спори #ефективний_спосіб_захисту Відкрити / Коментувати

2023-02-27 10:00:49 ​​Верховний Суд опублікував зведений огляд практики ЄСПЛ за 2022 рік

Верховний Суд пропонує до вашої уваги зведений огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, викладеними в оглядах практики ЄСПЛ, які було опубліковано впродовж 2022 року – https://bit.ly/3Z7rbeE.

Для зручності в користуванні рішення, наведені у зведеному огляді, систематизовано за статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, кожне рішення містить посилання на відповідний переклад витягу в огляді.

Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3Sv4vCH. Відкрити / Коментувати

2023-02-24 11:31:44 ​​Опубліковано дайджест правових позицій Великої Палати Верховного Суду за грудень 2022 року

Пропонуємо до вашої уваги дайджест правових позицій Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за грудень 2022 року) – https://bit.ly/3Ky7hoE.

Серед них – позиції щодо:

порядку призначення ліквідаційної комісії, якщо із заявою про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, та строку заявлення кредиторських вимог до юридичної особи, що припиняється;

ефективного способу захисту прав стягувача в разі ухвалення виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження;

змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідного для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу;

порядку відшкодування шкоди, завданої державним / приватним виконавцем боржнику, який перебуває у процедурі банкрутства;

розміру ставки судового збору в разі подання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд»;

юрисдикційності спору за позовом НАЗК про припинення дії контракту, укладеного АТ «НАК “Нафтогаз України”» з головою правління з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», тощо. Відкрити / Коментувати

2023-02-23 19:00:38 ​​ВП ВС розглянула справу про відсторонення від роботи через відсутність щеплення від COVID-19

У грудні 2021 року працівницю АТ «Укрзалізниця» було відсторонено від роботи через відсутність щеплення від COVID-19. Вона оскаржила до суду цей наказ, просила його скасувати, поновити її на посаді та стягнути заробітну плату.

Суд першої інстанції позов задовольнив, мотивуючи відсутністю в Україні законів, які передбачають право роботодавців відсторонювати від роботи працівників, які відмовилися від вакцинації проти COVID-19. Апеляційний суд це рішення скасував, а в задоволенні позовних вимог відмовив. Позивачка оскаржила постанову суду апеляційної інстанції до Верховного Суду. Касаційний цивільний суд у складі ВС передав справу на розгляд Великої Палати ВС.

Проаналізувавши законодавство, підзаконні нормативно-правові акти, Велика Палата ВС констатувала, що відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачено законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дають можливість працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві – визначити порядок дій щодо такого працівника.

Чинним законодавством не передбачено обов’язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця може бути передбачено інші умови.

Велика Палата ВС зауважила, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов’язків, зокрема оцінки об’єктивної необхідності під час їх виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи, тощо.

ВП ВС констатувала, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов’язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи слід керуватися не тільки Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ України № 2153, але й оцінкою загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, треба враховувати і такі обставини, як:

– кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих / непрямих);

– форма організації праці (дистанційна / надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

– умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потреба відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

– контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

Детальніше – https://cutt.ly/88eIujn.

Постанова ВП ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109075195.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #ВП_ВС #СОVID-19 #вакцинація #трудові_спори #відсторонення #виключна_правова_проблема Відкрити / Коментувати

2023-02-21 10:11:11 ​​Верховний Суд опублікував дайджест правових позицій КГС ВС щодо застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства

Пропонуємо до вашої уваги дайджест правових позицій Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства (рішення, внесені до ЄДРСР за листопад – грудень 2022 року) – https://bit.ly/3SefrnY.

Матеріал напрацьовано управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС.

Дайджест містить актуальну судову практику КГС ВС, зокрема, щодо:

– розгляду спорів, стороною в яких є боржник;

– правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство;

– покладення на керівника боржника солідарної відповідальності;

– визнання недійсними правочинів боржника;

– застосування позовної давності при вирішенні спорів у справі про банкрутство;

– необхідності визначення вартості предметів застави на підставі здійсненої оцінки ринкової вартості майна в процедурі розпорядження майном боржника;

– права уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника на оспорення аукціону з продажу його майна;

– покладення на засновників та керівника банкрута субсидіарної відповідальності у зв’язку з доведенням його до банкрутства;

– визнання в Україні іноземної процедури банкрутства;

– питань, що виникають у судових процедурах, які застосовуються щодо боржника – юридичної особи, фізичної особи, тощо. Відкрити / Коментувати