Верховний Суд

2023-04-19 18:30:23 ​​ВП ВС розглянула справу щодо акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату

Компанія Trimcroft Services Limited звернулася до суду із позовом, у якому, зокрема, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений компаніями Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited, Gilson Investments Limited як продавцями, компаніями Eastcoast United Inc., Statex Corp., Newport Inc., Sayers Holdings Limited як покупцями, ПрАТ «Ділові партнери» як торговцем і АТ «Інг Банк Україна» як зберігачем, у частині, що стосується прав та інтересів компанії Trimcroft Services Limited щодо пакета простих іменних акцій, випущених ПрАТ «Полтавський ГЗК».

До суду звернулися також компанії Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited і Gilson Investmens Limited, які оскаржили зазначений договір у частині, що стосується їхніх прав та інтересів щодо пакетів акцій, і просили, зокрема, стягнути з Ferrexpo AG на їхню користь пакети акцій (у розмірі 12,1378 %, 12,1378 % та 6,5946 % відповідно) та зобов’язати депозитарну установу зарахувати вказані пакети акцій на їхні рахунки.

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позовів, а Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення і ухвалив нове, яким задовольнив позови частково: визнав спірний договір недійсним в оскаржуваній частині, витребував із володіння компанії Fеrrexpo AG пакети акцій на користь компаній Trimcroft Services Limited, Calefort Developments Limited, Emsworth Assets Limited і Gilson Investments Limited та зобов’язав депозитарну установу зарахувати акції на рахунки вказаних компаній, а в решті позовних вимог – відмовив.

Велика Палата ВС частково задовольнила касаційні скарги ПрАТ «Ділові партнери» та компанії Ferrexpo AG: скасувала постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції змінила в мотивувальній частині, а в іншій частині – залишила без змін.

Із повним текстом постанови ВП ВС у справі № 910/15551/20 (провадження № 12-41гс22) можна буде ознайомитися у ЄДРСР та в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login. Відкрити / Коментувати

2023-04-19 12:18:49 ​​Підтвердженням наявності прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента є виписка з рахунку в цінних паперах – КГС ВС

ТОВ-1 звернулося до господарського суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), серед іншого, про визнання недійсним рішення НКЦПФР щодо реєстрації випуску акцій ПрАТ (без здійснення публічної пропозиції), зобов'язання НКЦПФР скасувати реєстрацію випуску акцій ПрАТ, скасувати реєстрацію звіту про результати емісії акцій ПрАТ та анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ПрАТ. ТОВ-2 як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору також звернулося до суду з позовом до НКЦПФР з аналогічними вимогами.

Господарський суд позов ТОВ-1 та позов третьої особи із самостійними вимогами – ТОВ-2 задовольнив повністю. Постановою апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду, рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до положень підпунктів 3, 4 п. 3 та підпунктів 25, 27, 129 п. 4 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011, відповідач у цій справі повинен був, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів тощо. Проте суд апеляційної інстанції не встановив, а сторони не довели те, що відповідач у спірних правовідносинах не здійснював чи неналежно здійснював завдання, покладені на нього чинним законодавством.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента є виписка з рахунку в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством і договором про обслуговування рахунку в цінних паперах. Водночас сторонами у справі не надано виписки з рахунку в цінних паперах, яка б підтверджувала обставини щодо іншого складу акціонерів ПрАТ, ніж той, який був зазначений у документах, поданих НКЦПФР.

Отже, ТОВ-1 не доведено факту набуття статусу акціонера ПрАТ, тому позивач не має підстав стверджувати про порушення його корпоративних прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття оспорюваних рішень НКЦПФР.

Постанова КГС ВС від 14 березня 2023 року у справі № 917/1746/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854374.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КГС_ВС #ТОВ #ПрАТ #НКЦПФР #корпоративний_спір #права_на_цінні_папери #права_за_цінними_паперами Відкрити / Коментувати

2023-04-18 09:08:54 ​​Огляд актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якому представлені рішення, внесені до ЄДРСР, за лютий 2023 року - https://bit.ly/40icipu.

В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.

У рішеннях у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено правові позиції колегій суддів про:

включення витрат до фінансових показників господарської діяльності платника;

вмотивованість рішення про відмову в реєстрації податкової накладної;

встановлення вимог щодо форми та змісту фіскальних чеків;

оформлення реєстраційних карток щодо внесення правильних ідентифікаційних даних осіб для належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;

анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

оподаткування податком на додану вартість, якщо ліквідовано основні виробничі або невиробничі засоби під час переміщення вантажів через лінії зіткнення;

процеси перетворення сировини, що є складовою господарської операції;

виконання митних формальностей під час здійснення транзитних переміщень;

встановлення наявності або відсутності адміністративного правопорушення під час митного оформлення автомобіля.

У рішеннях у справах щодо захисту соціальних прав містяться висновки судової палати про залежність порядку застосування та розрахунку суми штрафу, що застосовується Національним банком України, від понять «ризикова діяльність» та «ризикова діяльність у сфері фінансового моніторингу». Також вміщено правові позиції колегій суддів стосовно:

умов, за яких підлягає застосуванню такий захід впливу, як анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності;

належності до адміністративних послуг погодження історико-містобудівного обґрунтування;

граничності терміну надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати;

відсутності підстав для виключення квартири, наданої військовослужбовцю, з числа службових у разі ініціювання цього питання колишнім членом сім’ї військовослужбовця.

У рішеннях у справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян наведено правові позиції колегій суддів щодо:

відсутності залежності застосування ст. 236 Кодексу законів про працю України в разі затримки виконання рішення про поновлення на роботі від оскарження такого рішення суду в апеляційному порядку;

неправильності уособлення поняття «автомобільний перевізник» з власником / користувачем транспортного засобу при застосуванні відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт;

відсутності повноваження у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для повторного розгляду справи у разі скасування попереднього її рішення в судовому порядку.

Огляд містить також важливі правові позиції процесуального характеру, зокрема щодо примирення учасників судового процесу у справі, предметом якої є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Відкрити / Коментувати

2023-04-14 12:12:25 ​​Колабораційна діяльність: ВС розглянув справу стосовно вчительки, яка публічно заперечувала війну

У травні 2022 року вчителька однієї із житомирських шкіл публічно переконувала колег та інших осіб, що на території України відбувається не війна, а «спеціальна військова операція» збройних сил рф, спрямована на надання допомоги братському українському народу у відстоюванні своїх конституційних прав. Крім того, вона переконувала в необхідності відновлення дружніх стосунків України з рф, у нездатності українських військ захистити український народ і вказувала на безперспективність опору населення України та її збройних сил військам рф. Також учителька доводила своїм колегам, що українські ЗМІ дезінформують населення про наслідки окупації російськими військами частин території України, штучно створюючи «постановочні» відеосюжети, які не відповідають дійсності, зокрема про наслідки незаконних дій збройних сил рф у м. Бучі Київської області.

Відповідно до вироку місцевого суду, залишеного без змін апеляційним судом, жінка була засуджена за колабораційну діяльність до покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 10 років. Верховний Суд погодився з призначеним покаранням.

Як зазначила колегія суддів ККС ВС, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обране засудженій покарання відповідатиме його меті, а саме сприятиме її виправленню й запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

ККС ВС також вказав, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником. Працівники, які виконують виховну функцію, зокрема учитель, педагог, вихователь, повинні, крім іншого, бути патріотами своєї батьківщини, активними носіями моральних переконань, оскільки вони впливають на формування особистості учнів, а їхня поведінка має бути прикладом для наслідування.

Отже, трудовим законодавством передбачено в разі вчинення аморального проступку вчителем накладення на нього стягнення згідно з нормою КЗпП України.

До того ж колегія суддів зауважила, що відповідно до наданої стороною обвинувачення інформації засуджена звільнена з посади вчителя.

Постанова ККС ВС у справі № 295/5493/22 (провадження № 51-791км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110055033.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.


#Верховний_Суд #ККС_ВС #КК #КЗпП #кримінальне_провадження #війна #воєнний_стан #колабораційна_діяльність #колаборант #заперечення_війни #аморальний_проступок Відкрити / Коментувати

2023-04-14 09:04:13 ​​Огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж лютого 2023 року: https://bit.ly/3ofsoCY.

Цей огляд, окрім іншого, містить рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі HALET v. Luxembourg щодо порушення права на свободу вираження поглядів заявника, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з обставинами цієї справи працівник приватної компанії передав на публікацію в ЗМІ конфіденційні документи, захищені професійною таємницею. Велика Палата ЄСПЛ не вбачила порушення в його діях, оскільки суспільний інтерес до обговорення питань, які містили ці документи, зокрема питання щодо ухилення від сплати податків мультинаціональними компаніями, та право заявника на поширення інформації переважили негативні наслідки, яких зазнала компанія-роботодавець унаслідок таких дій заявника.

Також у лютому ЄСПЛ розглянув, серед іншого, дві справи за ст. 2 Конвенції (ELVAN v. Türkiye і HUBERT NOWAK v. Poland), яка захищає право особи на життя та імпліцитно передбачає позитивні зобов’язання держави, що йому кореспондують. У першому з рішень ЄСПЛ розглянув відповідні зобов’язання в контексті позбавлення особи життя агентами держави під час нібито вчинення правомірних дій із придушення заворушень. Натомість у другій справі йшлося про оцінку в конкретному випадку підходу до надання медичної допомоги постраждалому в аварії.

Варта ознайомлення і справа CATANĂ v. the Republic of Moldova, розглянута ЄСПЛ 21 лютого 2023 року. Вона стосувалася скарги заявниці – судді – за ст. 6 Конвенції на те, що уповноважені державні органи не змогли розглянути дисциплінарне провадження проти неї незалежно та неупереджено і що перегляд Верховним судом відповідних рішень не був належним. Скаргу заявниця обґрунтовувала, зокрема, тим, що у складі органу, який розглядав дисциплінарне провадження, були троє членів ex officio: Міністр юстиції, Генеральний прокурор та Голова Верховного суду. Міністр юстиції був представником виконавчої гілки влади і своєю участю порушував принцип поділу влади між виконавчою та судовою гілками, а Генеральний прокурор, серед іншого, особисто ініціював провадження щодо заявниці. ЄСПЛ у своєму рішенні ще раз нагадав вимоги до поняття «справедливий суд» і констатував порушення з боку держави через їх недотримання.

Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3KAdPl2. Відкрити / Коментувати

2023-04-13 16:03:52 ​​Право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї – КЦС ВС

Позивач прийняв у спадщину частину будинку після смерті дружини як спадкоємець першої черги за законом, оскільки постійно проживав зі спадкодавицею на час відкриття спадщини та подав до нотаріуса заяву про її прийняття. Відповідачка змінила замки на вхідних дверях і найняла охоронну фірму, яка не пускала позивача до будинку, тому він звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку.

Суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу, проте апеляційний суд скасував рішення районного суду й відмовив у задоволенні позову. Вказав, що оскільки позивач не отримав свідоцтво про право на спадщину, то не набув права власності на спірне майно, а отже й не має права користуватися ним. Крім того, заяву про вступ у спадщину подала сестра спадкодавиці, вона також звернулася до суду з позовом про усунення позивача від права спадкування, визнання шлюбу між ним і спадкодавицею недійсним, ця справа перебуває на розгляді суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, залишив у силі рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Після смерті дружини позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину, яка складається зі спірної частини будинку, тобто правові підстави користування позивачем спірною частиною житлового будинку змінилась, а не припинились.

З моменту відкриття спадщини позивач як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, набув право володіння та право користування спадковим майном і набуде право ним розпорядитися після оформлення спадщини.

Також колегія суддів зазначила, що наявність судового спору щодо спадкового майна не припиняє право позивача як спадкоємця на спадкове майно, а тому не є перешкодою для захисту такого права в судовому порядку до моменту, поки суд не встановить відсутність такого права.

Постанова Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц (провадження № 61-12264св22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109855002.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #спадкові_спори #прийняття_спадщини #усунення_перешкод_у_користуванні Відкрити / Коментувати

2023-04-13 14:32:15 ​​Висновок Етичної ради щодо невідповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності не підлягає судовому оскарженню – ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі, у якій позивач просив визнати незаконним і скасувати рішення Етичної ради про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя.

Касаційний адміністративний суд у складі ВС відмовив у відкритті провадження в цій справі, зазначивши, що спір, якого стосується позов, не підлягає судовому розгляду.

Велика Палата ВС погодилася з позицією КАС ВС, вказавши, що вона відповідає висновкам, викладеним у постанові ВП ВС від 10 листопада 2022 року у справі № 990/120/22.

Залишаючи ухвалу КАС ВС без змін, Велика Палата ВС акцентувала на тому, що Етична рада є допоміжним органом, який лише сприяє суб'єктам обрання (призначення) членів ВРП у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.

Остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів ВРП, ухвалюються саме за результатами голосування з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів України, всеукраїнської конференції прокурорів, з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, Верховної Ради України (щодо обрання членів ВРП), а також Президентом України (щодо їх призначення).

Висновки Етичної ради щодо відповідності або невідповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності самі собою не мають наслідком обрання / призначення на відповідну посаду, а є лише однією з умов для розгляду цих питань компетентним органом (етапом у процедурі обрання / призначення члена ВРП), тобто не зумовлюють самостійних правових наслідків, а тому й не можуть бути самостійним предметом судового розгляду.

Таким чином, спір з Етичною радою з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності (крім як щодо оцінювання членів ВРП), зокрема оскарження висновку щодо відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності, а також списку кандидатів, рекомендованих для обрання на цю посаду, не належить до юрисдикції судів України (у тому числі його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), а Етична рада в таких правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, який може бути відповідачем.

Водночас до предметної юрисдикції адміністративного суду належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради у зв’язку з оцінюванням нею членів ВРП, як це визначено в п. 5 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» і п. 3 розд. VII «Перехідні положення» КАС України в редакції цього Закону.

Постанова ВП ВС від 23 березня 2023 року у справі № 990/161/22 (провадження № 11-151заі22) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110111446.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВП_ВС #Етична_рада #ВРП Відкрити / Коментувати

2023-04-13 11:23:27 ​​Огляд актуальної судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за лютий 2023 року: https://bit.ly/3msf261.

В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

акцентовано на тому, що здійснюючи перекваліфікацію дій обвинуваченого з п. 14 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК України, суди першої та апеляційної інстанцій, які виходили з того, що в діях обвинуваченого, який вчинив убивство потерпілого, відсутній мотив расової, національної чи релігійної нетерпимості, не взяли до уваги, що обвинувачений прагнув продемонструвати людську неповноцінність потерпілого через його належність до конкретної національності та внаслідок цього виявив своє упереджене ставлення до нього, поєднане з національною нетерпимістю.

У сфері кримінального процесуального права:

констатовано, що одночасна участь у кримінальному провадженні адвоката як захисника обвинуваченого та як представника цивільного відповідача не є порушенням права на захист і не викликає конфлікту інтересів, якщо обвинувачений не є цивільним відповідачем з огляду на різний інтерес та мету цих суб’єктів у кримінальному провадженні, а також відсутність заперечень учасників кримінального провадження проти такого представництва;

визначено, що питання, які випливають із розгляду справи, у тому числі й щодо зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання, мають вирішуватися апеляційним судом при постановленні ухвали, а прийняття апеляційним судом двох ухвал про зарахування різних періодів попереднього ув’язнення у строк відбування покарання у виді позбавлення волі не відповідає вимогам КПК України.

Упродовж лютого 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики. Відкрити / Коментувати

2023-04-11 12:00:32 ​​Банкрутство фізосіб: на заявника грошових вимог до боржника на підставі боргової розписки покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування

У справі про неплатоспроможність фізичної особи кредитор звернувся із заявою про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 5 млн грн, що виникли на підставі договору позики та відповідної розписки.

Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, в задоволенні зазначеної заяви відмовлено. За висновком судів, вимога кредитора – фізичної особи має ознаки фіктивності, враховуючи, що сума його доходу за останні приблизно 10 років згідно з відомостями податкової декларації становила 788 498,00 грн. Належних і достатніх документальних доказів щодо інших джерел походження позичених боржникові коштів заявник не надав.

З метою формування сталої судової практики з розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб і необхідності уточнення правової позиції про застосування визначеної в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину в поєднанні з положеннями КУзПБ при розгляді заяви з кредиторськими вимогами за борговою розпискою та визнання кредиторських вимог колегія суддів ВС передала справу на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС.

Судова палата залишила касаційну скаргу кредитора без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін, сформулювавши такі висновки про застосування норм права.

Задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора – фізичну особу як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування в разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

Під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника господарському суду потрібно враховувати достатність (повноту і всебічність) поданих доказів як взаємозв’язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.

У разі вмотивованих сумнівів інших кредиторів щодо реальності (дійсності) такої заборгованості обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.

При цьому визначена приписами ст. 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов’язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог.
Отже, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов’язань на підставі інших доказів, що підтверджують / спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики боржнику.

Постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 1 березня 2023 року у справі № 902/221/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109897991.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #КГС_ВС #КУзПБ #реструктуризація_боргів #вимоги_кредитора #банкрутство_фізособи #неплатоспроможність Відкрити / Коментувати

2023-04-06 16:06:38 ​​Законодавством не передбачено можливості виключення осіб зі складу членів кооперативу за рішенням суду – КГС ВС

Позивачі звернулися до господарського суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу про виключення їх зі складу членів (засновників) кооперативу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту створення юридичної особи відповідача його господарська діяльність не велася (не розпочиналася), запрошень для участі в загальних зборах кооперативу позивачі не отримували, зв’язку з іншими членами та органами управління кооперативу вони не мають.

Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд і Верховний Суд залишили без змін, у задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд зазначив, що з огляду на зміст статей 8 та 13 Закону України «Про кооперацію» законодавець розмежував поняття припинення членства у кооперативі шляхом добровільного виходу з нього та припинення членства у кооперативі шляхом виключення особи зі складу членів кооперативу.

Моментом виходу члена з кооперативу є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі кооперативу або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Приписи цивільного законодавства та положення статуту кооперативу безпосередньо не пов'язують добровільний вихід члена кооперативу ні з рішенням зборів членів кооперативу, ні з внесенням змін до його установчих документів, тому зазначена заява є достатньою правовою підставою для припинення членства особи в кооперативі.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивачів про виключення їх зі складу членів (засновників) кооперативу на підставі рішення суду, оскільки вони не надали доказів скликання в установленому порядку загальних зборів членів кооперативу, до компетенції яких згідно з нормами Закону України «Про кооперацію» та статуту відноситься вирішення цього питання. Норми вказаного Закону і статуту не передбачають можливості виключення осіб зі складу членів кооперативу за рішенням суду, який не може перебирати на себе повноваження органів управління кооперативу та приймати таке рішення самостійно.

Тож виключна компетенція загальних зборів полягає в тому, що саме вони є єдиним органом, який може вирішувати питання про виключення учасника з товариства, а не учасники товариства як такі чи суд.

Постанова КГС ВС від 9 березня 2023 року у справі № 910/1442/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109440766.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КГС_ВС #ТОВ #ВАТ #корпоративний_спір #загальні_збори #виключення_учасника_ТОВ Відкрити / Коментувати