Get Mystery Box with random crypto!

Верховний Суд

Логотип телеграм -каналу supremecourtua — Верховний Суд В
Логотип телеграм -каналу supremecourtua — Верховний Суд
Адреса каналу: @supremecourtua
Категорії: Новини , Позики, податки та закони
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 14.69K
Опис з каналу

Правові висновки Верховного Суду

Ratings & Reviews

2.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

1


Останні повідомлення 5

2023-05-23 12:25:48 ​​У Верховному Суді відбудеться Пленум

26 травня 2023 року о 10:00 у приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8 розпочнеться засідання Пленуму Верховного Суду.

Проєкт порядку денного Пленуму Верховного Суду передбачає розгляд питань щодо обрання Голови Верховного Суду та заступника Голови ВС.

Засідання Пленуму Верховного Суду транслюватиметься на офіційному ютуб-каналі ВС.

Акредитація представників ЗМІ відбуватиметься до 14:00 25 травня 2023 року за номером телефону: (044) 253-06-48.

Plenum Will Be Held in the Supreme Court

On May 26, 2023 at 10:00 a.m., the Plenum of the Supreme Court will start its meeting in the premises of the Supreme Court at the address: 8 Pylypa Orlyka str.

The draft agenda of the Plenum of the Supreme Court envisages the consideration of issues related to the election of the President of the Supreme Court and the Vice-President of the Supreme Court.

The meeting of the SC Plenum will be streamed on the official YouTube channel of the Supreme Court.

For media accreditation call us at (044) 253-06-48 by May 25, 2023, 2:00 p.m.
1.7K views09:25
Відкрити / Коментувати
2023-05-23 09:00:09 ​​Порушення порядку повідомлення учасника про намір продати частку не завжди означає порушення його переважного права на придбання цієї частки

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановами господарського суду і Верховного Суду, позовні вимоги позивача задоволено частково, переведено на нього права та обов’язки покупця за спірними договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ. У задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору про переведення прав і обов’язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, – відмовлено.

Задовольняючи частково первісний позов, господарський суд виходив з недотримання визначеної чинним законодавством процедури відчуження учасниками ТОВ своїх часток внаслідок неповідомлення позивача про намір продати відповідні частки у статутному капіталі ТОВ. Так, у матеріалах справи немає будь-яких доказів на підтвердження письмового повідомлення позивача за первісним позовом про намір акціонерів здійснити продаж належних їм часток у статутному капіталі ТОВ, у зв’язку з чим суди дійшли висновку про порушення переважного права позивача за первісним позовом на придбання частки інших учасників цього товариства.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання третіх осіб за первісним позовом на те, що позивача за первісним позовом усно повідомляли про намір учасників ТОВ здійснити відчуження своїх часток у статутному капіталі вказаного товариства, зазначивши, що приписами ч. 3 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» імперативно встановлена виключно письмова форма відповідного повідомлення, водночас, навіть якби усна форма повідомлення була допустимою, доводи скаржників про усне повідомлення позивача не підтверджуються жодними доказами.

Колегія суддів Верховного Суду вказала, що порушення порядку повідомлення учасника про намір продати частку не завжди означає порушення його переважного права на придбання частки. При вирішенні спору про переведення на учасника прав та обов’язків покупця частки суд має не лише встановити факт належного повідомлення учасника про намір продати частку, а й перевірити наявність відмови учасника від реалізації переважного права, якщо про цей факт стверджує інша сторона спору і надає відповідні докази.

Учасники товариства шляхом участі та голосування на зборах за відчуження іншими учасниками частки в статутному капіталі товариства самі відмовилися від реалізації свого переважного права на придбання частки. Така відмова свідчить про обізнаність учасників з наміром продати цю частку і відсутність намірів її придбати.

Постанова КГС ВС від 16 березня 2023 року у справі № 915/1172/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109645652.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КГС_ВС #ТОВ #ВАТ #корпоративний_спір #переважне_право #частка #статутний_капітал #переведення_прав
704 views06:00
Відкрити / Коментувати
2023-05-22 11:01:05 ​​КАС ВС висловився щодо повноважень Держрибагентства з питань міжнародного співробітництва у сфері рибного господарства

Українська незалежна морська профспілка оскаржила до суду дії Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Державне агентство рибного господарства України) щодо роботи української делегації Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі на ХХХІ сесії цієї комісії за Угодою між Державним комітетом України з рибного господарства та рибної промисловості і Комітетом російської федерації з рибальства в Азовському морі від 14 вересня 1993 року в частині забезпечення набуття чинності Протоколу ХХХІ сесії, зокрема Порядку здійснення контролю вилучення промисловими і іншими суднами водних біологічних ресурсів в Азовському морі в Керченській протоці на 2020 рік як додатка VIIІ до цього Протоколу, а також бездіяльність відповідача щодо невжиття ним заходів виходу з такої угоди, неповідомлення про прийняті в межах цього міжвідомчого міжнародного договору акти, їх неоприлюднення та неопублікування.

На обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилався на те, що участь України в такій Угоді в умовах тимчасової окупації державою-агресором відповідних територій України, протиправної ліквідації на цих територіях органів ДАРГУ та утворення незаконних органів, що беруть участь у реалізації Угоди, створює ризики фактичного визнання відповідачем через такі дії повноважень незаконних органів влади щодо громадян та риболовних суден України, а також порушує права та інтереси рибалок.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доказів денонсації Угоди суду надано не було, а тому такий документ є чинним і підлягав виконанню відповідачем.

За результатами розгляду справи ВС у складі колегії суддів КАС скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд зазначив, що Держрибагентство уповноважене законом на представництво України за міжвідомчими міжнародними договорами і забезпечення виконання взятих Україною зобов’язань за ними з питань, що належать до компетенції цього органу.

Ці повноваження, як і будь-які інші повноваження Держрибагентства, повинні здійснюватися у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, а оскільки стосуються зовнішньополітичної діяльності, то повинні також враховувати задекларовані на законодавчому рівні принципи зовнішньої політики України, норми міжнародного права. Реалізуючи такі публічно-владні управлінські функції, Держрибагентство зобов’язане дбати насамперед про національні інтереси, забезпечувати й захищати їх.

У разі ж наявності реальних і потенційних загроз Україні, її громадянам і юридичним особам відповідач, у межах наявної в нього компетенції та повноважень, зобов’язаний вживати своєчасних та адекватних заходів захисту національних інтересів.

ВС зазначив, що у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями, зокрема, готувати пропозиції щодо укладення та денонсації міжвідомчих міжнародних договорів і, на переконання колегії суддів, зобов’язаний їх невідкладно реалізувати за наявності передбачених законом підстав, зокрема: у разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його сторонами; наявності реальних і потенційних загроз Україні, її громадянам і юридичним особам; якщо виконання договору може зашкодити національним інтересам України; в інших випадках, передбачених міжнародним правом.

Крім того, колегія суддів звернула увагу, що Протокол і Порядок підписані на виконання та в рамках Угоди, а отже є її невід’ємною частиною і також мають статус міжвідомчих міжнародних договорів.

Детальніше – https://cutt.ly/RwqyMye7.

Постанова ВС від 13 квітня 2023 року у справі № 420/8381/20 –
https://reyestr.court.gov.ua/Review/110216011.

Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КАС_ВС #правова_позиція #міжнародні_договори #рибне_господарство
798 views08:01
Відкрити / Коментувати
2023-05-19 09:01:53 ​​Верховний Суд опублікував огляд практики ЄСПЛ за березень 2023 року

Верховний Суд підготував огляд практики Європейського суду з прав людини за рішеннями, ухваленими впродовж березня 2023 року – https://bit.ly/3MIwrBS.

Насамперед звертаємо увагу на актуальні висновки ЄСПЛ у справі MAMASAKHLISI AND OTHERS v. Georgia and Russia, яку він розглянув за скаргами заявників у світлі статей 3, 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обставини справи стосувалися подій до збройного конфлікту 2008 року між Грузією та росією, а саме арешту, жорстокого поводження та ув’язнення де-факто абхазькою владою двох заявників. ЄСПЛ розглянув питання щодо юрисдикції держав-учасниць Конвенції на той час, щоб установити, на кого мала покладатися відповідальність за вказані порушення. Він вказав, що для відповіді на це питання одним із вирішальних фактів було те, яка саме з Договірних Держав здійснювала ефективний контроль над територією. За результатами розгляду справи такою була визнана росія.

Важливими є також висновки, зроблені ЄСПЛ у справі PIRTSKHALAVA AND TSAADZE v. Georgia, розглянутій за ст. 6 Конвенції.

У цій справі ЄСПЛ оцінив допустимість показань свідків, що були співучасниками заявників у вчиненні кримінального правопорушення. ЄСПЛ не вбачив ознак порушення ст. 6 Конвенції і загалом виснував, що спірні показання семи свідків не були вирішальними для засудження заявників, так само як і їх виключення із сукупності доказів не привело б до виправдання заявників з огляду на інші матеріали у справі.

У справі ROGALSKI v. Poland заявника, адвоката, притягнули до дисциплінарної відповідальності за його нібито недостатньо обґрунтовану заяву про вчинення прокурором кримінального правопорушення (отримання неправомірної вигоди). Порушення за ст. 10 Конвенції в цій справі спричинила відсутність ретельної перевірки дисциплінарними органами непрямих доказів, наданих заявником.

Можливість звернення державної організації телерадіомовлення до ЄСПЛ для захисту своїх прав була з’ясована у справі CROATIAN RADIO-TELEVISION v. Croatia.

ЄСПЛ вирішив, що ця установа не перебувала під «державним контролем», а отже могла звернутися із заявою до ЄСПЛ. Щодо суті порушення Конвенції, а саме її ст. 6 через імовірну суперечливість практики національних судів при розгляді судами подібних справ, ініційованих цією організацією, ЄСПЛ не побачив ознак порушення вказаної статті Конвенції. В цій справі було встановлено, що наявні суперечності в судовій практиці усунув Верховний суд через законодавчо закріплені механізми. У своїх міркуваннях ЄСПЛ покликався і на Висновок КРЄС № 20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону.

Нагадуємо, що зі всіма оглядами практики ЄСПЛ, підготованими Верховним Судом, ви можете ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/42POxY6.
4.1K viewsedited  06:01
Відкрити / Коментувати
2023-05-18 16:08:08 ​​Верховний Суд залишив без змін покарання жінці, яка виправдовувала збройну агресію рф проти України

18 травня 2023 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу захисника жінки, засудженої за виправдовування та визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України (ч. 1 ст. 436-2 КК України), а також поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування та визнання такої агресії правомірною (ч. 2 ст. 436-2 КК України).

Як установили суди попередніх інстанцій, у забороненій в Україні соцмережі засуджена вподобала й поширила публікації, у яких, зокрема, висловлювалися схвалення та підтримка агресивної війни рф проти України і зневага до військовослужбовців ЗСУ.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області, залишеним без змін ухвалою Вінницького апеляційного суду, жінку засуджено до 3 років позбавлення волі.

ККС ВС залишив призначене покарання без змін.

Повний текст постанови у справі № 127/12127/22 (провадження № 51-4009км22) буде проголошено 23 травня о 15:30.
5.1K views13:08
Відкрити / Коментувати
2023-05-16 17:43:11 Пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Голови ВС Всеволода Князєва внаслідок висловлення йому недовіри

Сьогодні, 16 травня 2023 року, відбулося засідання Пленуму, на якому розглянули питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду.

За результатами таємного голосування більшістю голосів Пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Голови Верховного Суду Всеволода Князєва з 16 травня 2023 року. Таке рішення підтримало 140 суддів Верховного Суду.

Питання щодо висловлення недовіри Голові Верховного Суду ініціювала у зв’язку з оприлюдненням НАБУ та САП у ЗМІ повідомлення про ймовірне вчинення Головою ВС корупційних діянь, заподіянням шкоди авторитету Верховного Суду та зниженням довіри громадян до суду ініціативна група суддів Верховного Суду на підставі ст. 41 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до обрання нового Голови Верховного Суду його адміністративні повноваження здійснює суддя, який має більший стаж роботи на посаді судді Верховного Суду. Таким суддею є секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої судової палати КЦС ВС Дмитро Луспеник.
4.4K views14:43
Відкрити / Коментувати
2023-05-16 15:30:51 Пленум Верховного Суду щодо вирішення питання про висловлення недовіри Голові ВС відбудеться 16 травня о 15:30

У зв’язку з оприлюдненням НАБУ та САП в ЗМІ повідомлення про ймовірне вчинення Головою Верховного Суду корупційних діянь, заподіянням шкоди авторитету Верховного Суду та зниженням довіри громадян до суду, ініціативна група суддів Верховного Суду на підставі ст. 41 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» внесла подання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду. Це подання підписало 138 суддів ВС.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», питання про висловлення недовіри Голові Верховного Суду розглядається Пленумом Верховного Суду за поданням не менш як однієї третини від складу Пленуму ВС. Для проведення Пленуму ВС з питання висловлення недовіри Голові Верховного Суду судді створюють організаційний комітет та призначають його голову і заступника.

За рішенням Пленуму ВС до організаційного комітету ввійшли судді Верховного Суду Валерій Суховий (КГС ВС), В’ячеслав Хохуляк (КАС ВС), Наталія Антонюк (ККС ВС), Ірина Дундар (КЦС ВС) і Дмитро Луспеник як секретар Пленуму ВС. Головою організаційного комітету обрано Дмитра Луспеника, заступником голови – Наталію Антонюк.

На засіданні організаційного комітету ухвалено рішення, що Пленум Верховного Суду щодо вирішення питання про висловлення недовіри Голові ВС відбудеться сьогодні, 16 травня, о 15:30.
3.0K viewsedited  12:30
Відкрити / Коментувати
2023-05-16 15:26:43 Пленум Верховного Суду затвердив заяву щодо інформації НАБУ та САП

Верховний Суд, повністю усвідомлюючи свою роль і місце в системі правосуддя, бере на себе повну відповідальність за події, що відбуваються у зв’язку з імовірними корупційними діяннями його окремих представників.

Судді Верховного Суду шоковані зазначеними подіями.
Верховний Суд наголошує, що повне об’єктивне розслідування всіх обставин сприятиме якнайшвидшому встановленню істини та відновленню справедливості. За будь-який корупційний злочин має бути невідворотне покарання.

Судді та працівники ВС добровільно і повною мірою співпрацюють зі слідством.

Судді Верховного Суду вимушені констатувати, що корупційні діяння в судах будь-яких ланок, а тим більше у ВС, завдають непоправної шкоди репутації та довірі до Суду, нищать авторитет правосуддя.

Верховний Суд діє і буде діяти за принципом самоочищення, вживаючи всіх необхідних заходів.

Це чорний день в історії Суду. Ми мусимо бути гідними та витримати цей удар.

Plenum of the Supreme Court approved the Statement regarding the information of the National Anti-Corruption Bureau of Ukraine and the Specialized Anti-Corruption Prosecutor's Office

The Supreme Court, fully aware of its role and place in the justice system, takes full responsibility for the events that occur in connection with the alleged corrupt activities of its individual representatives.

Judges of the Supreme Court are shocked by these events.

The Supreme Court emphasizes that a full objective investigation of all circumstances will contribute to the speedy establishment of the truth and restoration of justice. There must be an inevitable punishment for any corruption crime.

Judges and staff of the Supreme Court voluntarily and fully cooperate with the investigation.

Judges of the Supreme Court are forced to state that corrupt activities in courts of any level, and even more so in the Supreme Court, cause irreparable damage to the reputation and trust in the Court, destroy the image of justice.

The Supreme Court acts and will act on the principle of self-purification, taking all necessary measures.

This is a dark day in the history of the Court. We must be worthy and withstand such a blow.
3.4K viewsedited  12:26
Відкрити / Коментувати
2023-05-16 13:21:19 Шановні представники ЗМІ та громадського сектору!

Звертаємо вашу увагу, що позачергове засідання Пленуму Верховного Суду транслюватиметься на офіційному ютуб-каналі Верховного Суду: https://bit.ly/3MsQnZ4

Позачергове засідання Пленуму Верховного Суду відбудеться сьогодні, 16 травня 2023 року, о 14:00.
4.4K views10:21
Відкрити / Коментувати
2023-05-15 14:46:15 ​​Вимоги податкового органу про зобов’язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести зміни до акцептованого реєстру мають немайновий характер

Податковий орган звернувся до господарського суду з позовом, у якому просив зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію неплатоспроможного банку внести та затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку.

Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, повернув позовну заяву позивачеві. Суди керувалися тим, що вимога про затвердження змін шляхом включення кредиторських вимог податкового органу до акцептованого реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку є вимогою майнового характеру, тому за подання такого позову сплачується судовий збір у відповідному розмірі з урахуванням ціни позову (суми грошових вимог податкового органу). Позивач оскаржив ці судові рішення до Верховного Суду.

Верховний Суд зауважив про те, що грошові вимоги дійсно є майновим поняттям, оскільки мають конкретно визначену вартісну оцінку. Однак при пред’явленні такого позову об’єктом вимоги є саме дія зобов’язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, адже вирішення такого спору не вплине на припинення вимог податкового органу до неплатоспроможного банку.

Це пояснюється тим, що задоволення Фондом вимог кредиторів неплатоспроможного банку відбувається (за певними винятками) виключно після затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, інвентаризації майна банку, формування ліквідаційної маси та реалізації майна, включеного до цієї маси (статті 44–52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

При цьому об’єктом вимоги є саме дія зобов’язаної сторони (відповідних органів чи уповноважених осіб Фонду), адже внесення кредиторських вимог податкового органу та затвердження змін до акцептованого реєстру вимог неплатоспроможного банку ще не свідчить про реальне стягнення грошових вимог у виді податкової заборгованості. Задоволення (повне, часткове) чи незадоволення таких вимог залежить від низки факторів, основним серед яких є обсяг ліквідаційної маси банку, та відбувається за результатом проведення ліквідаційної процедури цього неплатоспроможного банку.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги податкового органу про зобов’язання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду – затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку мають немайновий характер. Отже, розмір ставок судового збору за їх подання визначається відповідно до підпункту 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Постанова КГС ВС від 19 квітня 2023 року у cправі № 910/21935/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110427715.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду –
lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #ВС #КГС_ВС #КУзПБ #судовий_збір #майновий_спір #ФГВФО #ДПС #немайновий_спір
2.0K views11:46
Відкрити / Коментувати