Get Mystery Box with random crypto!

сховок.

Логотип телеграм -каналу fen_met — сховок. С
Логотип телеграм -каналу fen_met — сховок.
Адреса каналу: @fen_met
Категорії: Література
Мова: Українська
Передплатники: 628
Опис з каналу

феноменальна метапоезія і не тільки
@dee_chubay

Ratings & Reviews

2.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

2

1 stars

0


Останні повідомлення 7

2021-12-06 01:51:27 несу в кулаці своє серце
щоби віддати
першій людині що йтиме пустою дорогою

легко стало раптом руці
і долоня виявилась порожньою
і дорога була безлюдна
316 views22:51
Відкрити / Коментувати
2021-12-04 20:30:15 [ не слід порушувати звучности слів, не слід забігати наперед, не слід хапати вогонь грішною рукою ]
— ґадамер, "гьольдерлін і ґеорґе"
222 views17:30
Відкрити / Коментувати
2021-12-01 21:54:15 підвівши повіки вій не побачив мене
його жовті зіниці шукали когось на стіні наді мною
і не знайшли

— ось я стою чуєш ось я стою
чуєш ось же я —

вони тут застигли усі як один
сліпі та завмерлі
не знають кого покликати
й що робити
щоб відшукати мене —

я так само не знаю
122 views18:54
Відкрити / Коментувати
2021-11-27 17:07:10 [ ]


руки що намагались утримати
чашу такі худі що немає їх —
горя іще по вінця а пити нíкому

кров іще є а тіла уже немає
кров із землі кричить про своє —
страшне як дорога до міста
чи переховування ікони

скоро посутеніє —
щоб вони повернулися
кожна шиба
свій колосок засвічує
97 views14:07
Відкрити / Коментувати
2021-11-24 12:06:13
він ніколи не звикне до цих пелюсток
із заліза котрі пливуть
у кривавих сльозах богородиці

наші лежать на них
наші на них лежать
наші лежать тут повсюди
й ніщо не змогло захистити їх

— сидить понад берегом і не стає
ні вогню ні води горе виплакати
50 views09:06
Відкрити / Коментувати
2021-11-19 12:05:16 ніхто не спиняв нас хоча не можна
вибирати кого ненавидіти
поглядом зверненим усередину

приходимо поночі до виноградника
щоб не питати про те що турбує

зрештою хай
потоне усе що вміє горіти
і взяте із каменю в камінь перейде —
тільки би не дізнатися що
робити тепер із клубком
котрий катуляється поміж ребер та
не розмотується

каміння котиться нам із очей:
куди подіти нечуле серце куди
утекти від нього
120 views09:05
Відкрити / Коментувати
2021-11-13 21:40:25 радили бігти так швидко щоб
тінь моя стоншилась і не змогла
наздогнати мене

лихо
казали
наче ворожа стріла
ляже поруч але не влучить

чому ж я тоді
спіткнулась об власне тіло
завмерле від болю в торішній траві?
чому це червоні мурахи
повзають коло нього
просячи пояснити що це таке —
на смак
липке, залізне?

висока стіна стоїть тепер надо мною
висока стіна
159 views18:40
Відкрити / Коментувати
2021-11-09 12:51:01 ніхто не скаже як увійти в це місто зі срібла та кришталю
в ньому, говорять, радо приймають тих
хто ідучи до сну під голову підкладає
місяць замість білого каменя

місто світитиметься
навіть якщо не просити його про це —
усі надвечір виходять дивитись
на світло і темряву коло нього
й не можуть взяти ані того ні іншого
й заходять додому понурі з пустими руками

вони часто йдуть до застояної води
щоб коливати у ній долонею й говорити:
"дивися, це рух" —
бо не повинно бути між ними
чогось покинутого

може хоч там
ми не будемо зайві
110 views09:51
Відкрити / Коментувати
2021-11-03 14:51:01 бджола прокинулась серед зими
і не впізнала світу:
хто це кинув стільки солі мовчання
на свіжі рани могил?
стільки вишневого цвіту
лежить над торішнім листям
і місяць що вийшов із ока
маленького снігиря
став великим-великим —
мабуть не знає як це в собі
для себе місця не мати
127 views11:51
Відкрити / Коментувати
2021-10-31 13:48:01 той чоловік що носив на вказівному пальці
рубець замість перстня прийшов до вас
і сказав що треба тікати — ви всі почули що він
буде у кожному вашому
страшному сні

а тоді ти прокинулася від спраги
в хаті де вам дозволили заночувати
й побачила як він плаче

тоді ви сиділи поряд на ґанку він не запитував
які числа ти знаєш і скільки хрестів
видно отам праворуч

він пояснив що таке колобок
і розповів ту єдину казку яку пам'ятав
а сльози і далі викочувались йому
за пороги повік

він розказав що з дому не завжди ідуть для того
щоб повернутися

потім ти згадувала його ніби пісню з якої
знаєш лиш кілька рядків
і співаєш, співаєш
114 views10:48
Відкрити / Коментувати