сховок.

2022-04-24 10:38:42 не зрозумієш що смерті нема поки сам не помреш
скільки лишилося непереступлених меж
скільки вогню щоб його нести на долоні

заклик іти — твоє перше й останнє слово
так і вчиняєш: ступаєш на жар і йдеш
знаючи що цього разу
ніхто тебе не вбереже Відкрити / Коментувати

2022-04-21 09:02:30 серед невиконаних обіцянок —
пам'ятати якою була земля
до того як ми збудували на ній свій дім

вочевидь пам'ять це матеріал
непридатний до закарбовування
тож було і нема —
не встигли забрати старі фотографії
й стали безрідними бо
першими забуваються
лиця та голоси
а спроби пригадування — як будити померлого
і дивуватись чому він не прокидається

історія зрештою це граната що не розірвалася —
досі триває хвилина мовчання між тими хто нападав
і тим хто вже вирвав чеку
щоб продати своє життя
якнайдорожче Відкрити / Коментувати

2022-04-16 21:49:29 лазар умів роздмухувати вогонь
тому діти кликали його до своїх багать

він виносив дрібної картоплі,
вони разом пекли її — діти й лазар

він завжди мав трохи солі
у сірниковій коробочці
завжди просив щоб ніхто
не називав його "дядьку"

одного вечора лазар не вийшов палити вогнищ
і потім більш не виходив —
ні за чотири дні
ні за п'ять
ні за десять Відкрити / Коментувати

2022-04-11 14:32:37 людина тікає під землю від цвіту папороті
що горить тут скрізь
ніч за ніччю

людина розуміє
що нічого не знала про любов
поки в неї не відібрали можливість любити

з неба падає квітка й лишає вирву —
людина не знає
земля не знає
чому
досі живе її пошматоване тіло
чому вигоріла квартира серця
чекає що хтось повернеться до неї Відкрити / Коментувати

2022-04-07 18:57:57 [благовіщення]


ця замінована дорога обрала тебе сама:
тепла долоня торкнула хребет між лопатками
й вибору не лишилось —
тільки прийняти цю чашу вдаючи
що питво в ній солодке

це виявилось про тебе: зробити біль
мірилом усього що можеш в собі вмістити бо ти
наступиш на ніж
вберігши того хто піде за тобою Відкрити / Коментувати

2022-04-04 00:30:58 це місце зветься по-різному:
бабин яр освенцим сребреніца буча ірпінь маріуполь —
ось і світлини звідти:
спершу от чорно-білі ось кольорові

хіба це все — тільки привід
для щорічного покладання квітів
і повторення марного
ніколи знову
? Відкрити / Коментувати

2022-04-02 19:36:50 вибухи й крик перелітних птахів
— два голоси що не можуть зійтися
в темряві ворог не бачить — новий
єрусалим забув як світитися

дітям на очі — не нам — пов'яжи
крайку відірвану мирного неба:
вже неважливо — відходити чи
лишатись назавжди: однаково треба
пройти крізь вогонь із вогнем на плечі Відкрити / Коментувати

2022-03-29 19:30:02 ми гасимо вогнище бо на денці
світлового дня
лишилося зовсім трохи

ще зовсім трохи — слова які більше не помагають витримувати
бо витримувати — це не знати є в тебе страх чи ні
це коли сняться ранкові години тиші
поки дзвони старої церкви
стогнуть від сильного вітру

ми запеклися в цю землю як кров у тканину
ми наче зціплені зуби
однаково
налиті терпінням —

очі наповнилися побаченим
і не хочуть приймати більше:
ось люди випадково називають домом
не те місце з якого тікали
а потім довго мовчать Відкрити / Коментувати

2022-03-22 19:59:11 ходжу дивлячись тільки під ноги —
рух сонця від сходу на захід
лишається незбагненним

бджоли ж не знають як
сонце здійнялось від грудня до березня
й тим не менш
танцем святкують весняне пробудження
вдаючи що неподалік
не відлунює вибухами
totentanz

— цікаво кому
легше дрижати: шибі чи павутинці? Відкрити / Коментувати

2022-03-18 20:10:29 війна це як пити з чужої чашки
не знаючи де твоя
це мить поки звук
наздоганяє світло від вибуху
щоб штовхнути у спину — гра у квача;
довгі години тиші минають
швидше за неї

ні дня ні ночі немає:
ми залишили їх удома —
пам'ятаєш як ключ провертався в замку?
так хрускає хрящ на зубах у приблудного пса
цим звуком пояснюємо собі
чому розділили останнє з ближніми й дальніми
а правдивого гніву не стало менше Відкрити / Коментувати