Get Mystery Box with random crypto!

сховок.

Логотип телеграм -каналу fen_met — сховок. С
Логотип телеграм -каналу fen_met — сховок.
Адреса каналу: @fen_met
Категорії: Література
Мова: Українська
Передплатники: 628
Опис з каналу

феноменальна метапоезія і не тільки
@dee_chubay

Ratings & Reviews

2.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

2

1 stars

0


Останні повідомлення 11

2021-06-14 17:47:08
зі слова твойого вийшов багряний шум
і сказав що од тебе походить —
кліткою озивається як починаєш у простір вірити

та слухай же:
кличуть тебе поправді

поправді кличуть —
входячи в видимість пригадай що тебе нема
і смійся щосили
119 views14:47
Відкрити / Коментувати
2021-06-09 19:55:00 [кінець всіх страшних казок]


брат же найменший мертвої випив води
оком лихим на себе поглянув —
запалась під ним гора

плакали ті що у ній сиділи:
не смій вибачати не смій вибачати нікому
щоб довше провини твої пам'ятали

в торбину рукою сягни:
нема у ній яблука золотого
повороту тобі нема

ступай же тепер у вогонь терновий —
нехай пече
124 views16:55
Відкрити / Коментувати
2021-06-05 20:33:01
[гра в зайчика]


зайчику-зайчику мій братчику
вийди наш рід спом'янути

найперше — сліпих мишенят із кубла:
то небожі наші

зайчику-зайчику мій братчику
тітку свою зозулясту квочку згадаймо
свекра крота спом'янімо зайчику

зайчику-зайчику мій братчику
не запитуй хто ніжку тобі перебив
хто небожів наших втопив у полумиску хто
тітку та свекра зарізав

отець то мій зайчику

зайчику-зайчику
мій братчику
148 views17:33
Відкрити / Коментувати
2021-06-02 19:39:01
ніхто не згадає тобі
що все поза тим починається як
стихає останнє слово
що завжди йде за тобою

"я говорю до живих і до мертвих" — міддю глухо дзвениш і не можеш ущухнути
і повторюєшся повторюєшся:
змовкати страшно

перед тим як осісти в намул
слово останнє сказало як гарно
бути іржавим дзвоном без калатала
лежати в траві і слухати бджіл
що в тобі дзвенять
135 views16:39
Відкрити / Коментувати
2021-05-29 15:47:09
[
що у дитинстві ти називав
зерном і сильцем?
клубок трухлявої нитки
що взявся якось розмотувати й покинув:
як перестане бути клубком і
ниткою станеться — що тоді?

зляканий потім біг до старого соняха:
до тебе він завжди звертав віспувате чорне лице
і говорив що усе попереду
]
106 views12:47
Відкрити / Коментувати
2021-05-24 18:39:01 танцюєте:
постать із каменю й ти навпроти —
радуйся куряву топчучи на кургані
й пісні половецькі співаючи

станеться місяць жовтим неначе степ
радуйся радуйся
забуті пісні чебрецям нагадуючи

шкірить попсовані зуби до тебе постать насупроти:
"меч кривулястий на нитці вгорі повис
рани ж мені не зможе завдати" —
співай же на голос стріли що знає куди летіти
співай же на лука голос розпружений
радуйся радуйся радуйся
132 views15:39
Відкрити / Коментувати
2021-05-21 21:42:19
[антифони]


І
для нас богородиця уночі плаче над кропивою для нас це
для тих що вийдуть босоніж і скажуть:
не жалить

ІІ
станемо перед іншим мовимо: ти святий
тільки для тебе неба лице погідним стає
кожна пісня що ми заспіваємо виявиться про тебе

ІІІ
праведники нам мову вкладають в уста
щоб як мовчати було прокинувшись на світанні
кожен щоб знав: від сходу лице відвертаємо
щоб ненароком господа не побачити

ІV
станемо перед іншим мовимо: все тобі
вимовлене і промовчане
зотліле й проросле
бери ж тепер що захочеш
наше життя — найменше чого
віддати не пожалкуємо
84 views18:42
Відкрити / Коментувати
2021-05-16 20:44:48
[апологія тиші]


вище літає в час медобору ластівка безголоса
щоб дощ не прикликати —
бджоли стають безгомінням тоді
мовчанням пасічник робиться
лісу відзвук зелений під супокійним вітром
тишу для всіх витанцьовує:
"хóроше" мовчки сміється
"хóроше!"
113 views17:44
Відкрити / Коментувати
2021-05-10 22:25:01
[
ніде нема мені місця і форми
моєї жодне чекання не набирає

любов моя вутла: не стане її й на мене —
втону від берега не відпливши

зрештою спинимось всі
зрештою спинимось —

тут і лишатимусь тут тоді буду де темно
]
140 views19:25
Відкрити / Коментувати
2021-05-06 15:10:50
[vitam laudans]


за сміхом своїм вибігаєш на лід серед літа:
кожна дорога твоя — осоння весняне
і стільки дзвону в тобі і стільки в тобі пісень!

ти ліс одинокий що всякого вхожого любить
ти гнізда зимові що ждуть птахів повороту
шабля при боці вершника ти що погоні кінця чекає —

і срібного скільки довкруг
і скільки довкруг золотого!
225 views12:10
Відкрити / Коментувати