сховок.

2021-05-01 18:34:01 [
завжди надвечір спиняєшся над потоком
питаєш куди біжить і плюєш у воду —
піна у піні піна у піні
"так само і я колись..." — думаєш

знову забрала вода
сон той самий що завше так закликаєш:
вийшло так мало встигнути
а більше й не треба
] Відкрити / Коментувати

2021-04-26 09:25:02 і виспівався би — але в холодній хаті
все слухає стіна і свічка на столі
пильнує стеля аркуші твої
щоб до одного всі запам'ятати

а ти як одіссей хотів би відчайдухом
зробитися а сам мов вилитий еней
що кориться богам; і стільки скрізь очей
і світ весь нашорошений мов вухо

і кожна річ кричить про кару і розплату  —
про що ти говорив насамоті?
про те як чути мертвих захотів
як лебедем хотів в озер гладінь впливати?

таким тоді був день спізнілий той квітневий:
зламався олівець мов зведене крило
до шиби білий світ так близько підійшов
і заспів за вікном списів лунав сталевий

//зеров — 131// Відкрити / Коментувати

2021-04-17 17:44:16 над миші норою схилився
й розказував про пісні не можна яких співати:

"це як стояти під першим громом і у долоні ховатися
це як дивитись на сонце й повік не мати

той говорив до мене згадати кого бояться
той говорив що тіні навіть своєї бачити не дозволяє

каже: обмовишся — дикою птахою
я тебе оберну
зробишся тим що можна лише почути"

деревом стала наступного літа нора
й пугач наляканий поміж листя тулився
тільки надвечір ім'я того промовляв
що тіні своєї побачити не дозволив Відкрити / Коментувати

2021-04-14 13:19:00 нате трохи малої прози — не те щоб хорошої, не те щоб поганої. Відкрити / Коментувати

2021-04-11 10:58:36 одна сигара на двох
руки тремтять — розріже нехай
другий, молодший

назвеш його сином якоїсь миті —
чи не тоді як схилиться він до руки твоєї
чи не тоді як пальців твоїх торкнеться
щоб не дістався вітер запаленого сірника?

ось воно ось горить
між чотирьох ваших долонь —
велике сумне почуття якого не вимовиш

сину

ти скажеш —
не буде в ньому ні страху ні здивування хіба
твій страх і подив в очах йому відіб'ються

сину тікай доки не пізно —

ось він отут поруч тебе а ти
вже мов вагон відчеплений від паротяга Відкрити / Коментувати

2021-04-07 18:19:01 [nox irae]


море стало китом що викинувся на берег
стогнало посеред ночі — глухо й натужно

один по однóму ви підійшли
боялися слово до штилю промовити

промінь повного місяця ліг
на воду наче на кригу
а ви
досі боялись спитати

так і стояли
ви і вода
що ваших долонь торкатися не хотіла Відкрити / Коментувати

2021-04-02 21:12:39 [тобі-бо належить]


стоїть твоя велич супроти мене —
в поміч собі буду її закликати:
хто ж як не ти світло від світла відділить?

знагла промовлю: хай же не буде мене
інші за мене слова мої хай проговорять
інші нехай замість мене повторяться

риби вистрибують у траву посеред листопаду
очі щоб мати людські

вовк через сніг до осель підступає
щоб мати вуха людські

птах до сильця підходить людської навчитися мови

хай же не буде мене
буде нехай міднолуска рибина
вовче нічне виття замість мене хай буде
птаха нехай у дуплі відсутність мою висиджує Відкрити / Коментувати

2021-03-30 15:07:33 слухайте всі аж до краю землі
слухайте і вбачайте:

збирають розвіяний попіл зі світу сторін з чотирьох
ліплять із нього людину
ім'я їй колишнє вертають —
не означає тепер воно страху вогню
блідості воску тепер воно не означає

на сторони всі на чотири вклоніться
зачувши як вітер свіжий шумить:
з попелу квіти несе вам людина
прийшовши з дороги Відкрити / Коментувати

2021-03-28 01:09:15 і всякий повертається хто рушив
і бог сумних звірят предметів і людей
собі за упокій усміхнено співає

тихіший од мовчать той величальний спів
що кожен мандрівник на звук його приходить —

кому господь залюблений в звірятах
за упокій душі виводить через силу?
чому себе твоїм найменням нарікає?

тобі
таки
іти Відкрити / Коментувати

2021-03-24 18:26:29 [пісня звода]


струною іди тонкою
і впасти не бійся:
журавлем над криницею зробишся
будеш із вітром ячáти танець
для застояної води
громом розбитій ялині розкажеш що таке скрипка

всяким рукам що тебе торкнуться
будеш скрипіти:
і сам я струна Відкрити / Коментувати