Правові позиції Верховного суду

2021-04-01 09:10:58 Якщо кредитний договір укладений з фізичною особою, то позов до юридичної особи – майнового поручителя повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Ще один правовий висновок, який є наслідком прийняття нових процесуальних кодексів, які діють з 15.12.2017 року. Суть його зводиться до того, що якщо кредит отримала фізична особа, а майновим поручителем виступає юридична особа, то позовну заяву про звернення стягнення на предмет іпотеки банку слід подавати до цивільного, а не господарського суду. До такого правового висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року № 906/277/18. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:10:32 Спори між банками та поручителями-фізичними особами за кредитами, укладеними з юридичними особами, можуть розглядатися у порядку господарського судочинства.

Такий висновок був зазначений аж у чотирьох постановах Великої Палати. Уся складність питання полягала у зміні процесуальних кодексів. Так, у кодексах до 15.12.2017 року спори з фізичними особами розглядалися у порядку цивільного судочинства, з юридичними – господарського. Після 15.12.2017 року кодекси дозволили розглядати у порядку господарського судочинства справи, які випливають з правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці (п. 1) ч. 1 ст. 20 ГПК України). Проте, через те що стаття прописана доволі складно, а раніше фізичні особи рідко були учасниками господарського процесу, то господарські суди відмовляли у відкритті провадження до фізичної особи-поручителя. Проте, Велика Палата Верховного Суду у постановах № 904/2530/18 від 19.03.2019 року, № 904/2526/18 від 19.03.2019 року, № 904/2538/18 від 19.03.2019 року, № 904/2529/18 від 19.03.2019 року, роз’яснила, що фізична особа може виступати відповідачем у господарському суді за умови, що вона виступає поручителем за зобов’язанням, що випливає з укладеного договору між юридичними особами. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:09:47 Справа про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно повинна слухатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 року № 442/4490/18. Суд зазначив, що позовні заяви з приводу нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 ЦПК України). Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідним від якого є такі вимоги (частина восьма цієї статті).

Вимоги про визнання протиправними дій з прийняття рішень державного реєстратора чи нотаріуса про державну реєстрацію речових прав і обтяжень на нерухоме майно та про скасування цих рішень має розглядати суд, до компетенції якого належить розгляд позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, щодо якого державний реєстратор чи нотаріус прийняли вказані рішення. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:09:08 Спори іпотекодержателя та іпотекодавця з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки розглядаються у порядку цивільного/господарського судочинства, а не адміністративного.

Висновок, який був прийнятий ще у 2018 році, проте, через велику кількість подібних спорів знайшов своє відображення у багатьох постановах за 2019 рік. Він полягає у тому, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, дії реєстратора чи нотаріуса потрібно оскаржувати в цивільний чи господарський суд. До такого висновку судді прийшли на тій підставі, що іпотечні відносини відносяться до договірних і при зверненні стягнення існує спір про право між кредитором і боржником. А оскільки спір пов'язаний із порушенням цивільних прав іпотекодавця на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно, то відповідачем повинен бути саме іпотекодержатель, який звернув стягнення. При цьому реєстратор, який проводив реєстрацію залучається до участі у справі третьою особою. За таких умов спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Такі правові висновки були зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду: № 826/22382/15 від 27.11.2019 року; № 826/6720/17 від 20.11.2019 року; № 1440/1778/18 від 20.11.2019 року; № 826/3624/17 від 20.11.2019 року; № 826/7199/18 від 06.11.2019 року; № 804/1300/18 від 13.11.2019 року; № 810/2774/18 від 23.10.2019 року; № 826/16886/16 від 23.10.2019 року; № 182/7775/15-ц від 16.10.2019 року; № 910/11212/18 від 15.10.2019 року; № 607/19075/15 від 09.10.2019 року; № 2340/3219/18 від 09.10.2019 року; № 826/19433/16 від 02.10.2019 року; № 640/13144/16-ц від 02.10.2019 року; № 826/11076/17 від 02.10.2019 року; № 2040/5734/18 від 02.10.2019 року; № 826/16178/18 від 18.09.2019 року; № 826/15172/17 від 11.09.2019 року; № 278/2191/16-ц від 04.09.2019 року; № 826/14023/17 від 21.08.2019 року; № 802/506/16-а від 07.08.2019 року; № 201/835/16-ц від 03.07.2019 року; № 127/2209/18 від 03.07.2019 року; № 804/4212/18 від 03.07.2019 року; № 915/1089/16 від 02.07.2019 року; № 910/15484/17 від 02.07.2019 року; № 826/3588/17 від 26.06.2019 року; № 810/2770/18 від 19.06.2019 року; № 924/478/18 від 18.06.2019 року; № 826/12551/17 від 12.06.2019 року; № 815/613/16 від 12.06.2019 року; № 826/5545/16 від 05.06.2019 року; № 824/998/16-а від 29.05.2019 року; № 815/1546/16 від 15.05.2019 року; № 824/472/17-а від 24.04.2019 року; № 826/7554/16 від 22.04.2019 року; № 820/4994/17 (К/9901/52461/18) від 22.04.2019 року; № 487/5565/16-ц від 10.04.2019 року; № 805/1567/16-а від 10.04.2019 року; № 826/1592/16 від 03.04.2019 року; № 823/94/18 від 03.04.2019 року; № 814/721/17 від 03.04.2019 року; № 814/1147/17 від 03.04.2019 року; № 810/2925/16 від 03.04.2019 року; № 372/3484/16ц від 27.03.2019 року; № 815/7123/15 від 27.03.2019 року; № 638/14011/16-ц від 27.03.2019 року; № 826/20212/15 від 27.03.2019 року; № 520/17304/15-ц від 27.03.2019 року; № 810/1163/17 від 20.03.2019 року; № 815/3379/17 від 20.03.2019 року; № 802/4179/15-а від 20.03.2019 року; № 808/3069/17 від 13.03.2019 року; № 826/16283/15 від 13.03.2019 року; № 820/271/18 від 13.03.2019 року; № 695/500/17 від 13.03.2019 року; № 757/39920/15-ц від 13.03.2019 року; № 202/30/17 від 13.03.2019 року; № 826/7080/16 від 12.03.2019 року; № 815/3863/17 (К/9901/58832/18) від 13.02.2019 року; № 363/3975/16 від 13.02.2019 року; № 638/2864/18 від 13.02.2019 року; № 808/670/16 від 12.02.2019 року; № 809/66/14 від 30.01.2019 року; № 826/26802/15 від 30.01.2019 року; № 820/11297/15 від 30.01.2019 року; № 755/10947/17 від 30.01.2019 року; № 524/6352/16-ц від 23.01.2019 року; № 755/9555/18 від 16.01.2019 року. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:02:13 Ціна продажу предмету іпотеки може бути визначена на етапі виконавчого провадження, а не в рішенні суду.

       Висновок, пов'язаний зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку. А саме, шляхом продажу на торгах у межах виконавчого провадження. Уся суть проблеми крилася у статті 39 Закону України «Про іпотеку», яка вимагає зазначення у рішенні суду початкової ціни продажу предмету іпотеки. Доволі довгий час ще Верховний Суд України скасовував судові рішення у яких не було її зазначено. Проте, у 2018 році Велика Палата вказала, що ціна може бути визначена і на етапі виконавчого провадження за згодою боржника та стягувача або на підставі оцінки. При цьому не зазначення початкової ціни у судовому рішенні не є безумовною підставою скасування судового рішення. Такий висновок був зазначений і в рішенні 2019 року, а саме, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року  № 521/10445/15-ц.

  Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:01:50 При зверненні стягнення на предмет іпотеки, у іпотечному повідомленні слід зазначати конкретний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який бажав реалізувати іпотекодержатель.

Теж корисний правовий висновок на користь позичальників. Процедура звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку вимагає від кредитора направлення повідомлення про порушення умов основного договору та договору іпотеки. Конкретні вимоги до інформації, яка повинна бути там зазначена, визначена Законом України «Про іпотеку» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Аналізуючи зазначені акти, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.03.2019 року № 520/17304/15-ц прийшла до висновку, що при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом перереєстрації права власності на предмет іпотеки за кредитором, у іпотечному повідомленні повинен бути зазначений саме даний спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а не будь-який інший Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:01:31 При зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом перереєстрації права власності за іпотекодержателем на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» кредитор повинен провести оцінку предмету іпотеки на момент звернення стягнення.

Корисний правовий висновок для позичальників. До цього кредитори, як правило, не проводили оцінку предмету іпотеки, так як реєстратори та нотаріуси не вимагали її при зверненні стягнення шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за кредитором. Проте, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.03.2019 року № 306/2053/16-ц вказала, що так як у відповідності до положень статті 37 Закону України «Про іпотеку» після звернення стягнення кредитор повинен повернути іпотекодавцю 90 % від суми перевищення вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених вимог, то визначення вартості предмету іпотеки станом на дату звернення стягнення є істотною передумовою перереєстрації права власності. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що кредитор при реалізації статті 37 Закону України «Про іпотеку» повинен провести ще й оцінку предмету іпотеки з метою визначення суми, яка буде зарахована в рахунок погашення заборгованості, а яка повинна бути повернута іпотекодавцю. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:00:59 Перереєстрація права власності за іпотекодержателем на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» за відсутності врученого іпотечного повідомлення є протиправною.

Один з висновків, які можуть бути корисними для позичальників. Він полягає у тому, що для того, щоб звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом перереєстрації права власності іпотекодержатель повинен направити позичальнику та іпотекодавцю вимогу про порушення вимог кредитного договору та договору іпотеки. Самому реєстратору кредитор подає докази спливу тридцятиденного строку вручення такої вимоги. Якщо у іпотекодержателя відсутні докази отримання повідомлень та спливу зазначеного строку, то реєстратор не має права здійснити реєстрацію права власності за кредитором. До таких правових висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постановах: № 638/20000/16-ц від 24.04.2019 року; № 521/18393/16-ц від 24.04.2019 року; № 306/2053/16-ц від 20.03.2019 року; № 306/1224/16-ц від 23.01.2019 року. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:00:31 Погане фінансово-матеріальне становище може бути підставою для зменшення пені, заявленої кредитором у позові.

Корисний висновок для позичальників. Положення цивільного законодавства містять норму, яка вказує, що розмір заявленої пені може бути зменшено у випадку, якщо її розмір значно перевищує розмір завданих кредиторові збитків та за інших обставин, які мають істотне значення. От Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.10.2019 року № 303/2408/16-ц вказала, які це можуть бути інші обставини. Предметом спору було стягнення заборгованості за кредитним договором та неустойки за прострочення строків повернення кредиту. Суд першої інстанції вирішив зменшити розмір пені на тій підставі, що позичальник певний проміжок часу належним чином виконував взяті на себе зобов’язання, а матеріальне становище боржника та поручителів не давало можливості належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання, та не дають цього зробити на момент ухвалення судового рішення. З такими висновками погодилася Велика Палата та вказала, що судом першої інстанції правильно було застосовано норми права. Колегія суддів вказала, що при визначенні розміру неустойки слід керуватися принципами розумності і справедливості, а сама неустойка не може бути засобом збагачення. Фактично суд відступив від уставленої судової практики, коли суди при вирішенні питання зменшення пені дивилися на розмір самої заборгованості та взагалі не звертали уваги на інші вагомі обставини. Відкрити / Коментувати

2021-04-01 09:00:10 Подача позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором не перериває строку позовної давності на подачу позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Новий правовий висновок, який змінив судову практику у питанні строків позовної давності. До цього, судді вважали, що подача позовної заяви про стягнення заборгованості перериває строк на подачу позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки (і навпаки). Проте, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.04.2019 року у справі № 523/10225/15-ц кардинально змінила такий підхід. Суд вказав, що строки давності перериваються лише на ту частину вимоги, право на яку має позивач. Тобто, суд розмежував вимогу про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та вважає їх не взаємопов’язаними. Так, колегія суддів прийшла до висновку, що подача позову про стягнення боргу не перериває строки давності на подачу позовної заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки (і навпаки). 

  Відкрити / Коментувати