Юлія Мусаковська. Вірші.

2021-06-24 15:32:51 Завтра о 18-00 читатиму з нової книжки “Бог свободи” на Книжковому Арсеналі (Вулична Сцена) в рамках події “Поетична непоєднуваність” (з Іздриком, Ірою Шуваловою та Яриною Сенчишин). Книжку можна буде придбати і підписати на місці або ж на стенді Видавництва Старого Лева. До зустрічі завтра в Києві. Відкрити / Коментувати

2021-06-16 19:37:14 Вигинається бухта підковою,
замість цвяхів – розлогі сосни.
Піднебесні ткалі викохують
лазурову печаль на кроснах.

Вийде олень і цокне ратицями:
Все проявиться те, що зникло.
Як сьогодні до тебе звертатися,
сило темна чи сило світла?

Над камінням, потятим начебто
течією й вітром на скибки,
все відновиться те, що втрачене, –
золотим шиттям по блакиті.

Незабуті і невідплакані
на хвилину вийдуть із тіней
обійняти за плечі лагідно.
І розчиняться за хвилину.

Залягає у грудях дихання
неможливою ваготою.
А на соснах – нитки розтріпані,
павутиною золотою.

2021 Відкрити / Коментувати

2021-06-12 14:14:12 Посейдон

Визбирує шматки мушель. Дбайливо,
мов рештки чийогось втраченого дому.
Гострі краї; рани, які ніколи не замовкають.
Цар морів Посейдон
в синій кепці з «Формулою-1»,
насилає бурю — каламутить воду
біля самого берега,
карає неслухняних пуголовків.
Перевертає гілкою нібито скам’янілу
морську зірку,
догори світлим боком — насаджує, як це буває,
власне відчуття прекрасного.
Зірка зненацька підводиться на променях,
на хитких ногах,
відстоює своє право на непомітність.
Раптом нізвідки — верткі прозорі рибини;
камінці та мох виявляються
дрібними рачками та крабами, кидаються врозтіч:
за що нам таке?
Посейдон, вражений до глибини душі, завмирає,
примовляючи бабине
«божезмилуйся».

2021 Відкрити / Коментувати

2021-06-01 18:21:04 ***
Літо важке, відшліфоване, вітряне.
Літо, в яке складно було повірити.
Оперезане зеленню, діамантами,
літо, яке хотілося для себе мати.
Знати — чужа, поточена міллю шаль.
Літо — в аеропорт запізнілий шатл.
Літо, яке бездумно кудись несе.
Літо, яке ми оберігали від себе.
Літо, в якому годі собі зізнатися, —
надто пізнє, надто велика ціна.
Напиши його на піску, розітри у ранах,
наклади шви чи фільтри, вихлюпни в інстаґрам,
перебудуй із кубиків кольорових
в дещо цілком інакше — нове добро.
Для пікніків під дощем, вечорових тиш,
незручних мовчанок, які залишаться
висіти на верхівках попри вітри.
Літо поміж долонь для мене притримай.
Довго назустріч йди і зривайся всоте
із мотузки, натягнутої між висотками,
між світами, настільки різними, що навзрид.
Літо від втрат тілом своїм прикрий,
від необачних слів, пороху та іржі,
Літо, яке ми вкотре не заслужили.

#БогСвободи Відкрити / Коментувати

2021-05-26 21:45:19 Вона приводить його за руку додому,
знімає з нього куртку, садовить при столі.
Каже: ось він, мамо, живий, але така втома,
ніби несе вагу всього світу — неба й землі.

Каже: постійно щось доводить життям
своїм. Наріж йому хліба, мамо, налий вина.
Пив тільки з чаші болю; я бачила, я була там.
Як він наважився повернутися — це дивина.

Так вітали його, коли заходив у наші міста,
гілля під ноги стелили, співали гучних пісень.
Скільки їх потім з ним спиною до спини стало?
Скільки їх потім кидало брудом йому в лице?

Каже: коли йшов помирати, біснувались людці.
Я без пам’яті падала в придорожній пил,
роздирала руки об брук. Але наприкінці
не відшукала тіла.
Він сам до мене ступив.

Чистить поволі яблуко — звивається шкірка змії.
Смерть, як собака, покірно лягає йому до ніг.
Він виставляє проти світла долоні свої,
і сонячні промені проходять крізь них.

2021 Відкрити / Коментувати

2021-05-21 15:34:59 Не віриться, але живі події поступово повертаються. В останній день весни почитаю вам віршів з нової книжки наживо у Львівській Копальні Кави, а також поговоримо з чудовою Галиною Крук про "Бога свободи" поміж нас. Побачимось Посилання на подію: https://www.facebook.com/events/798873224097532
#БогСвободи Відкрити / Коментувати

2021-05-13 21:18:29 Відео з онлайн-презентації «Бога свободи», модерує Оксана Луцишина: https://fb.watch/5t94oMu8dY/ Відкрити / Коментувати

2021-05-12 21:36:28 Вказують тобі на твоє місце.
У підніжжя гори.
Ти розбиваєш там сад.
Чи є щось почесніше,
аніж допомагати
новому життю пробиватися із землі?

Виростають дерева-велети,
стаєш їм на плечі.
Їхні діти, виплекані сміливці,
видряпуються спиною гори.
Підіймають тебе на своїх руках
на саму вершину.

Роззираєшся навсібіч.
Хмари лягають
невагомою пелериною.
Ось воно, твоє місце —
всюди.

2021 Відкрити / Коментувати

2021-05-07 18:47:56 13 травня о 19.00 будемо говорити з космічною Оксаною Луцишиною про мою нову книжку. Про межі свободи і поезії, зашифровані символи і метафори, як пишуться і проживаються тексти.
Трансляція — на фейсбук-сторінці Видавництва Старого Лева.
Посилання на подію:
https://www.facebook.com/events/930748904378302 Відкрити / Коментувати

2021-05-04 14:41:30 Вже сьогодні у львівських книгарнях #БогСвободи Відкрити / Коментувати