Get Mystery Box with random crypto!

Репортерське пальто

Логотип телеграм -каналу reporterscoat — Репортерське пальто Р
Логотип телеграм -каналу reporterscoat — Репортерське пальто
Адреса каналу: @reporterscoat
Категорії: Новини
Мова: Українська
Передплатники: 1.18K
Опис з каналу

Канал про репортаж, документальну літературу, тексти і як із цим працювати
Пише @oslavska
Пальто від Freepic from flaticon.com

Ratings & Reviews

1.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

0

2 stars

1

1 stars

1


Останні повідомлення 3

2022-01-21 18:28:25 ​​Ще обіцянки-новинки #док_чтиво — Видавництво Жупанського опублікує український переклад "Дороги на Віґан Пірс" Орвелла. Це репортаж-соціологічне дослідження-есей про англійських шахтарів, який я сама ще не читала, тож може почитаю в українському перекладі (якщо буде добрий).
308 views15:28
Відкрити / Коментувати
2022-01-19 20:43:00 ​​В ці дні різдвяного циклу "від Романа до Йордана" часто заходжу на сайт Проєкту Поліфонія, щоб послухати, як жінки з Поділля чи Полісся співають свої колядки. Записи співу з різних регіонів дуже цінні, але крім цього мені ще одна штука тут подобається. Жінок записували в сільських будинках культури, на сценах чи в коридорах. Я зловила себе на тому, що не так слухаю, як роздивляюся ці відео як документальні кадри: які ці жінки, який їхній одяг, і особливо — яке виразне тло створюють усі ці холодні пострадянські сільські клуби без ремонту з вишивками на стінах. Красиво. Скрін з Чернігівщини.
200 views17:43
Відкрити / Коментувати
2022-01-17 21:25:16 Я поки не знаю, як описати відчуття, коли помирають герої твоїх репортажів. Сказати, що це так, наче втрачати родичів — занадто смілива заявка. Все-таки за ті кілька тижнів, які йдуть на роботу над історією, родиною не стають. Хоча одного разу в Мелітополі мене назвали прийомною дочкою караїмського народу, а в Золотоноші сестри-ассирійки Анна, Зіна і Лариса приймали мене як свою родичку. В листопаді померла Анна, Аннушка — вони всі одна одну кликали зменшувально-пестливими іменами. Тепер можу тільки поширити той репортаж, щоб ви почитали.
293 views18:25
Відкрити / Коментувати
2022-01-14 20:09:00 Споконвіку серед хіпстерів і фрілансерів, які люблять традиційну культуру і Карпати, було заведено: якщо Маланка — то в Красноїльськ, якщо Йордана — то в Криворівню. Про Маланку фільмів не бачила, а про Криворівню подивилася нещодавно два і вам раджу. "Портрет на тлі гір" про віднайдений фотоархів гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт і "Зарваниця" — про прощу до Зарваниці, яка стартує в Криворівні. Перший можна дивитися на Docuspace, другий на Takflix. Фільми мають спільних героїв і спільні краєвиди, так що деколи здається, ніби дивишся один фільм.
256 views17:09
Відкрити / Коментувати
2022-01-12 12:42:00 Зібрала змістовні пости за 2021-й і зробила зміст за двома головними темами:
1) огляди репортажних книжок, які виходять у нас, або які не виходили, але запали мені в душу;
2) рефлексії про роботу, жанр і життя.

#док_чтиво та один фільм

Добірка репортажних книжок про міста
Письменницька автобіографія Стасюка
Євангелія як репортаж
“Струп” Катажини Кобилярчик
Про Зонтаґ і цільові авдиторії
“Кордон” Капки Касабової
Злидні Парижа і Лондона, Орвелл
Про його ж Каталонію і українські переклади
Біографія Лема
Рік із курдськими партизанами від журналістки з Нідерландів
Електрички Павла Стеха
Томаш Ґживачевський, репортажі з невизнаних республік
“Світлий шлях” Асєєва
Про один іронічний роман про документаліста
І нарешті кіно — про натхненний Нью Йоркером “Французький вісник” Андерсона

#життя_репортерки

За що люблю художній репортаж
Рівні тривожності в роботі над репортажем
Як шукати замовників на тексти. Частина 1 і Частина 2
Інтерв’ю як бесіда
Ще різні рефлексії про інтерв’ю
Інтерв’ювання і як не підхопити травму
Про фейли (мої)
Скільки проєктів "для душі" ми можемо втримати одночасно?
Навіщо нам хобі
Коли бракує креативу на супутні тексти
Похвала конкретиці
Білі пальта й етика
Смішне з експедиції Old khata project
Скажіть, чого хочете — й отримаєте
Тиждень у монастирі (репортажний нарис)
Цифри 2020-го
(на 2021-й не маю підрахунків, але скажу чесно, що в мінусах через роботи-не-для-заробітку; але мінуси тільки фінансові, не страшно).
270 views09:42
Відкрити / Коментувати
2022-01-11 14:01:49 ​​Новинки-обіцянки #док_чтиво. Човен видасть переклад книжки американського репортера Джона Херсі «Хіросіма».

За рік після бомбардування Хіросіми The New Yorker присвятив окреме число журналу репортажу Херсі, який зафіксував, що сталося з шістьома японцями, які вижили, до, під час і після вибуху. У 1985 році він написав новий текст, який став п'ятим розділом «Хіросіми», — про те, як склалася доля цих людей.

Почитати репортаж 1946 року можна тут. А це обкладинка оригінального видання.
184 views11:01
Відкрити / Коментувати
2022-01-10 20:36:00 ​​Моя перша книжка 2022-го. Що у вас? Поділіться в коментарях.
332 views17:36
Відкрити / Коментувати
2022-01-03 12:46:26 ​​Цитата про провину і втрату
256 views09:46
Відкрити / Коментувати
2022-01-03 12:45:00 ​​Про цю книжку збиралася розповісти ще минулого року, але щось зламалося в телеграмі і не вдалося. Тому вважайте, що в нас тут досі триває 2021-й. Отже,

Войчех Орлінський. Лем. Життя не з цієї землі. — Човен, 2021

Ніколи не любила наукову фантастику. За нею завжди волочився якийсь радянський шлейф і ще щось таке невиразне і холодне. НЛО мене цікавили тільки тоді, коли прилітали на Землю, а космос, відповідно, не цікавив ніколи, бо там не було людей. Ну або було їх небагато.

Ім’я Станіслав Лем я знала наче завжди. Воно було на фоні — Стругацькі, Буличов, Лем — усі ті нецікаві мені фантасти. Стругацьких я хоч спробувала прочитати, а Лема просто не любила, заочно.

Але я дуже люблю аудіокнижки в польській начитці. І якось послухала аудіоверсію Лемових оповідань з циклу “Казки роботів”. Ті, де про трьох електролицарів, які прилетіли захопити крижану планету, а потім ще про Трурля, Кляпавція і машину, яка робила все на букву Н і майже зробила “ніц” (тут текст, але аудіо краще). Було смішно, і взагалі неочікувано як на моє уявлення про фантастику.

(тут уявляю, як лемологи і фани фантастики закочували б очі перед таким пласким розумінням жанру, але думаю, їх у цьому каналі немає)

Потім я погортала Лемові “Апокрифи” — рецензії на неіснуючі книжки. І тоді в мою свідомість закралася підозра, що Лем не такий уже й простий, і не такий нудний. І коли я нарешті дійшла до “Солярис”, то вже була готова, що цей автор не безкровний науковий фантаст, яким мені бачився завжди. “Солярис” мені сподобався.

Але я ніколи не думала, що в космічних історіях Лема можуть бути біографічні речі. До того, як прочитала цю біографію.

І про ще одне моє помилкове сприйняття Лема. Я знала про нього як про письменника, який народився і виріс у Львові між двома світовими війнами, а далі виїхав до Польщі і більше Львів не з’являвся ані в його житті, ані у творчості (крім автобіографічного "Високого замку").

Але він не просто виріс у Львові. Лем пережив у Львові всю війну. Він подорослішав у Львові радянської та нацистської окупацій, і бачене у Львові десь у 43-му проривається в тексти про інші планети. І не з’являвся в нього Львів у житті і творчості мабуть через те, що був надто великою травмою. Лем пережив Голокост, а майже вся його родина, крім батьків, загинула в концтаборах.

Про це все можна дізнатися з біографії “Лем. Життя не з цієї землі” польського автора Войчеха Орлінського. Динамічно і з гумором написана, в мене до книжки тільки така претензія, що в перекладі забагато полонізмів.

#док_чтиво
265 views09:45
Відкрити / Коментувати
2021-12-29 22:53:48 ​​Сьогодні забрала з пошти 669-сторінковий фоліянт від Ukraїner "Ким ми є", в якому вони успішно відійшли від формулювання "національні меншини" (підназва: "Національні спільноти і корінні народи"). Це видання вдвічі, мабуть, важче за їхню першу книжку, може тому, що тут десь удвічі більше текстів.

Там є навіть одне моє фото — караїмських пиріжків (робила для цього репортажу). Хоч на підсумки року не тягне, все одно приємно. А пиріжки раджу, як будете в Мелітополі. Ну або в Новусі, хоча, звісно, не до порівняння.

P.S. Якщо зберетеся комусь цю книжку дарувати, візьміть обов'язково до пари "Наші інші" Олесі Яремчук.
343 views19:53
Відкрити / Коментувати