Верховний Суд

2021-03-10 18:32:34 ​​Інформація про стан розгляду справ щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021

9 березня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/54/21 за позовом ТОВ «ТВ ВИБІР», у якій оскаржується п. 3 додатка № 2 до Указу Президента України № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», відповідно до якого застосовано санкції до позивача.

Справу призначено до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться 6 квітня 2021 року о 10:00.

У цей же день відкрито провадження в адміністративній справі № 9901/39/21 за позовом Тараса Козака про визнання протиправним і скасування указу в частині (додаток № 1 до рішення РНБОУ), відповідно до якого застосовано санкції до позивача.

Справу призначено до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться о 14:00 6 квітня 2021 року.

Також відкрито провадження і призначено судове засідання на 19 квітня 2021 року о 14:00 із розгляду справи № 9901/33/21 за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації», у якій оскаржується п. 8 додатка № 2 до рішення РНБОУ, уведеного в дію Указом № 43/2021.

КАС ВС уже повідомляв, що справу № 9901/26/21 за позовом громадянина, котрий оскаржує додаток № 2 до рішення РНБОУ, введеного в дію Указом Президента України № 43/2021, призначено до розгляду на 15 березня 2021 року о 12:00.

У справі № 9901/42/21 за позовом ТОВ «ЛІДЕР ТВ», яким оскаржено п. 5 додатка № 2, прийнято рішення про розгляд у судовому засіданні 29 березня 2021 року об 11:00.

Також 29 березня 2021 року о 14:00 відбудеться судове засідання з розгляду справи № 9901/34/21 за позовом ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ», у якому оскаржується п. 7 додатка № 2.

Справа № 9901/45/21 за позовом ТОВ «НОВИЙ ФОРМАТ ТВ», яким оскаржено п. 2 додатка № 2, призначена до розгляду в судовому засіданні на 5 квітня 2021 року об 11:00.

Відкрито провадження та призначено на 7 квітня 2021 року о 16:30 судове засідання з розгляду справи № 9901/47/21 за позовом ТОВ «АРІАДНА ТВ», у якому оскаржується п. 1 додатка № 2 до Указу № 43/2021.

А справу № 9901/40/21 за позовом ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «112-ТВ», у якій позивач просить визнати протиправним та нечинним п. 4 додатка № 2, призначено до розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 12 квітня 2021 року о 14:00.

Крім цього, 5 березня 2021 року ухвалою у справі № 9901/51/21 залишено без руху позовну заяву ТОВ «ПАРТНЕР ТВ», у якій позивач просить визнати протиправним і нечинним п. 6 додатка № 2 до Указу № 43/2021 . Суд надав позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви.

Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду в цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-03-10 16:05:05 ​​Оцет та замінник оцту – це різні продукти – КГС ВС

У справі № 910/450/20 Товариство звернулося з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення тимчасової адміністративної колегії АМКУ, яким дії Товариства, а саме повідомлення до 2019 року невизначеному колу осіб на споживчих етикетках продукту, який містив у складі кислоту оцтову синтетичну харчову, неправдивих відомостей (назва «Оцет»), що внаслідок обраного способу викладення могло вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб’єкта господарювання, визнано порушенням законодавства, визначеним статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, у зв’язку із чим на Товариство накладено штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва в задоволенні позову відмовлено з посиланням на його необґрунтованість.

Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову: визнано недійсним та скасовано рішення АМКУ.

КГС ВС задовольнив касаційну скаргу АМКУ, скасував постанову Північного апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду міста Києва залишив у силі. У своїх висновках Суд виходив із такого.

Місцевий господарський суд з огляду на відповідні законодавчі приписи, встановлені фактичні обставини, виключні повноваження органів АМКУ щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення, ураховуючи те, що органи АМКУ здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в частині виявлення та припинення поширення інформації, що вводить в оману, дослідивши встановлені Комітетом обставини щодо поширення Товариством інформації, що вводить споживачів в оману, дійшов неспростовного висновку про відсутність правових підстав для визнання рішення АМКУ недійсним.

Натомість суд апеляційної інстанції:

– не врахував приписів ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також того, що спеціальним законодавством у сфері захисту економічної конкуренції не визначено вимог, яким має відповідати опитування споживачів, як і не передбачено вимог до працівників органів АМКУ для проведення опитування, тоді як органи АМКУ самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного й об’єктивного з’ясування обставин справи та які дають змогу встановити наявність або відсутність порушення;

– залишив поза увагою виключні повноваження органів АМКУ щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення (з урахуванням зібраних органом АМКУ доказів);

– стверджуючи про відсутність в діях Товариства інкримінованого Комітетом порушення (з огляду на маркування позивачем продукції словосполученням «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової» відповідно до ТУ У 15.8-32339338-002-2009 «Оцет з кислоти оцтової синтетичної харчової. Технічні умови» зі змінами № 001:2013), не врахував, що розроблені технічні умови повинні відповідати вимогам закону, зокрема законодавству про захист від недобросовісної конкуренції, а не використовуватися як підстава для його порушення;

– залишив поза увагою встановлені в рішенні АМКУ обставини, відповідно до яких оцет та замінник оцту (хай як його названо) – це різні продукти, тому пропонування до реалізації другого з них із використанням у назві першого може ввести споживачів в оману.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та правильне по суті рішення суду першої інстанції, що стало підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції у справі.

Постанова Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 910/450/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94999465. Відкрити / Коментувати

2021-03-10 13:53:49 ​​ВС пояснив, коли карантинні обмеження не можуть бути перешкодою для реалізації права на апеляційне оскарження

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу представниці потерпілої – адвоката, котра просила скасувати ухвалу апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно двох осіб.

Скаржниця вважала, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, адже під час оголошення повного тексту вироку місцевого суду вона та її довірителька були відсутні. До того ж копію судового рішення їй було важко отримати у зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2». Водночас скаржниця звертала увагу на неврахування судом обставини, що через карантинні обмеження потерпіла не змогла вчасно підписати з адвокатом договір про надання правової допомоги.

Касаційний суд погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, вказавши, що ч. 1 ст. 117 КПК України встановлено: строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин. Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об’єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов’язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави. Зазначене узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/2zbYk5p. Відкрити / Коментувати

2021-03-10 11:32:31 ​​Круглий стіл «Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав»

12 березня 2021 року з нагоди 30-річчя створення господарських (арбітражних) судів України відбудеться круглий стіл «Право на справедливий суд та заходи щодо забезпечення захисту корпоративних прав», організований Верховним Судом та проєктом Ради Європи «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини».

Захід присвячено обговоренню актуальних питань щодо вирішення корпоративних спорів судами України, Німеччини, Канади та Європейським судом з прав людини. Зокрема, йтиметься про поняття, критерії та юрисдикційність таких спорів, способи захисту корпоративних прав у судах.

Учасники круглого столу приділять увагу питанням корпоративного управління, нових підходів до захисту прав учасників корпоративних відносин, застосування доктрини «проникнення під корпоративну вуаль» у практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, балансу інтересів власників під час реалізації процедури «squeeze-out», практичним потребам в оновленні доктрини правового регулювання корпоративних прав та їх захисту.

Круглий стіл відбудеться в онлайн-режимі.

Захід транслюватиметься на каналі Верховного Суду в YouTube – cutt.ly/Uzv4ova.

З програмою заходу можна ознайомитися за посиланням cutt.ly/Izv4jk7 .

За результатами проведення круглого столу на офіційному веб-сайті Верховного Суду будуть опубліковані матеріали заходу, в тому числі виступи та презентації учасників. Відкрити / Коментувати

2021-03-09 14:07:17 ​​Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо бенефіціарних власників доходу: cutt.ly/0zlgeDA

Огляд підготовлено за результатами зустрічі з представниками компаній-членів Американської торговельної палати в Україні.

У практиці Верховного Суду затверджено принцип, згідно з яким вимога щодо бенефіціарного власника доходу застосовується тільки, якщо це передбачено відповідною податковою конвенцією. Пільга з податку на доходи нерезидента за міжнародними конвенціями можлива за умови, що отримувач доходів є їх фактичним, а не номінальним власником.

В огляді також представлено інші актуальні правові позиції щодо:

правового статусу бенефіціарного отримувача доходу;

правил оподаткування доходів у вигляді відсотків та при переуступці права вимоги;

оподаткування роялті тощо. Відкрити / Коментувати

2021-03-09 13:00:57 ​​Нормами ЦПК не передбачено забезпечувати скаргу на дії чи рішення виконавця аналогічно забезпеченню позову – КЦС ВС

Заявник скаржився до суду на дії та рішення приватного виконавця щодо примусової реалізації квартири в рахунок погашення боргу, вважаючи, що через порушення суб’єктом оскарження Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вартість квартири значно занижена.

Одночасно він просив суд зупинити реалізацію квартири та заборонити ДП «Сетам» вчиняти дії щодо реалізації зазначеного нерухомого майна і подав заяву про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення.

Суд першої інстанції, з ухвалою якого погодився апеляційний суд, задовольнив заяву, оскільки дії приватного виконавця у межах зазначеного виконавчого провадження до розгляду цієї скарги по суті можуть вплинути на майнові права заявника.

Тому відповідно до вимог статей 149, 150 ЦПК України, які регулюють забезпечення позову, п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» заява про забезпечення скарги на дії та рішення приватного виконавця є обґрунтованою.

Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення скарги шляхом зупинення стягнення, зробивши такі висновки про застосування норм права.

Положення статей 149–153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447–451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

У ЦПК України немає правової норми, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/UzlimRz. Відкрити / Коментувати

2021-03-05 15:36:42 ​​Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості

9 березня 2021 року о 10:30 Велика Палата Верховного Суду розгляне заяву про перегляд судових рішень у справі № 569/7901/16-ц про виселення колишнього чоловіка позивачки із квартири на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі «Левчук проти України» (від 3 вересня 2020 року, заява № 17496/19). ЄСПЛ констатував, що національні суди не здійснили комплексного аналізу ситуації та ризику майбутнього психологічного й фізичного насильства, з яким стикалися заявниця та її діти, тож у цій справі було порушено ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, котра гарантує право на повагу до приватного та сімейного життя.

У засіданні, призначеному на 10:00 10 березня, Велика Палата ВС розгляне заяву засудженого про перегляд постановлених щодо нього судових рішень на підставі рішення ЄСПЛ у справі «Шуманський проти України» (від 8 жовтня 2020 року, заява № 70579/12).

У цьому рішенні Суд установив порушення матеріального та процесуального аспектів ст. 3 Конвенції у зв’язку із жорстоким поводженням із заявником працівників міліції та відсутністю ефективного розслідування такого поводження за його скаргою. Крім того, ЄСПЛ вказав на порушення п. 1 ст. 5 Конвенції з огляду на те, що адміністративний арешт заявника насправді був частиною тримання його під вартою під час досудового слідства як підозрюваного в кримінальній справі, але його процесуальні права як підозрюваного забезпечені не були. Також Суд дійшов висновку про порушення п. 1 та підпункту «с» п. 3 ст. 6 Конвенції, оскільки заявник почав отримувати правову допомогу лише через чотири дні після затримання, а визнання показань, отриманих у результаті жорстокого поводження, допустимими доказами призводить до несправедливості провадження загалом.

10 березня об 11:00 відбудеться засідання Великої Палати ВС у зразковій справі № 520/12609/19, у якій позивач, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов’язків військової служби під час ліквідації Чорнобильської катастрофи при виконанні радіаційних робіт у зоні відчуження, просить суд зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нараховувати та виплачувати належну йому пенсію в порядку, визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без обмежень, визнаних неконституційними, і в розмірі, встановленому Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(П)/2019.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/hzeQbdI. Відкрити / Коментувати

2021-03-05 14:01:44 ​​ЦПК України передбачає можливість компенсації судових витрат у разі закриття провадження у справі, незалежно від його виду

Апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду про залишення скарги фізичної особи – підприємця (боржника) на дії державного виконавця без задоволення й закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Заінтересовані особи (стягувачі) просили апеляційний суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу та стягнути із заявника на свою користь відповідні витрати.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні заяв, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги. Проте у цій справі провадження за скаргою було закрито і суд не ухвалював рішення про відмову в задоволенні скарги, тому немає правових підстав для покладення судових витрат на заявника.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував ухвалу апеляційного суду та передав справу на розгляд до суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Частинами 1 та 2 ст. 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відмовляючи в задоволенні заяв про стягнення судових витрат, апеляційний суд не вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачене ч. 5 ст. 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/gzeyIZL. Відкрити / Коментувати

2021-03-05 12:52:24 ​​До КАС ВС надійшов позов, яким оскаржено Указ Президента щодо продовження відсторонення від посади судді КСУ

4 березня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов, у якому позивач оспорює Указ Президента України від 26 лютого 2021 року № 79/2021 «Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України» з моменту його прийняття. В Указі йдеться про відсторонення від посади судді з 28 лютого 2021 року строком на один місяць.

Позову, який надійшов, надано реєстраційний номер справи – № 9901/57/21.

Нагадаємо, що позивач двічі звертався з позовними заявами, оскаржуючи Указ Президента України від 29 грудня 2020 року № 607/2020, яким його відсторонено від посади судді КСУ строком на два місяці.

Перший позов надійшов 1 лютого 2021 року. 3 лютого цього року у справі № 9901/20/21 суд ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження, тому що зазначений позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Це рішення позивач оскаржив до Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою від 22 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи.

Другий позов надійшов 26 лютого 2021 року. Оскільки строк оскарження Указу Президента України закінчився 29 січня 2021 року, то у справі № 9901/43/21 КАС ВС виніс ухвалу залишити заяву без руху та надати позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків.

З рішеннями у справах № 9901/43/21, № 9901/20/21, № 9901/57/21 можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-03-05 12:05:16 ​​Відсутність корисливого мотиву виключає відповідальність за крадіжку – ККС ВС

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у крадіжці (ч. 1 ст. 185 КК України).

Особу обвинувачували в тому, що вона таємно, з корисливих мотивів демонтувала й викрала металеву хвіртку потерпілого, після чого зникла з місця вчинення злочину і розпорядилася викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілому шкоду на суму понад 1 тис. грн.

Вироком місцевого суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, чоловіка було визнано невинуватим у вчиненні крадіжки та виправдано, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення. Суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях обвинуваченого немає корисливого мотиву (тобто бажання збагатитися за рахунок майна потерпілого), який є обов’язковим для суб’єктивної сторони такого складу злочину, як крадіжка, оскільки він мав на меті зробити вільним прохід під будинком, для чого зняв хвіртку і залишив її на зберігання в підвалі будинку з метою повернення власнику, що згодом і зробив. Суд не встановив і бажання особи завдати шкоди майну потерпілого.

У касаційній скарзі прокурор наголосив, зокрема, на тому, що наявність саме корисливого мотиву не передбачена в диспозиції ч. 1 ст. 185 КК України, на відміну від деяких інших статей Особливої частини КК України, а тому встановлення судом відсутності саме такого мотиву не може бути підставою для ухвалення виправдувального вироку.

Ці доводи касаційний суд визнав необґрунтованими, адже необхідність наявності саме корисливого мотиву визначається змістом самого поняття викрадення як діяння, що криміналізоване у ст. 185 КК України, незалежно від окремого зазначення цього мотиву у змісті диспозиції цієї статті.

Тому місцевий суд, з чим погодився й апеляційний суд, правильно визначив, що за умови встановлення відсутності в особи корисливого мотиву вчиненого діяння, відсутньою є суб’єктивна сторона крадіжки як злочину.

При цьому колегія апеляційного суду слушно зазначила, що аргументи прокурора щодо наявності в діях особи корисливого мотиву через те, що він, демонтувавши хвіртку, не повернув її власнику аж до приїзду працівників поліції, є безпідставними, оскільки потерпілий підтвердив, що тоді у квартирі не проживав.

Постанова ККС ВС у справі № 234/1145/19 (провадження № 51-5519км20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94452887. Відкрити / Коментувати