Верховний Суд

2021-03-02 10:11:15 ​​Огляд практики Європейського суду з прав людини за 2020 рік: cutt.ly/DlBwlbH

Цей огляд охоплює найбільш важливі, на наш погляд, справи стосовно дотримання ключових положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як і зазвичай, наведені справи систематизовані за статтями Конвенції і містять виклади обставин справ та оцінки Суду щодо наявності чи відсутності порушень Конвенції.

Нагадуємо, що зі всіма оглядами рішень ЄСПЛ ви можете ознайомитися за посиланням: cutt.ly/LlBwnJj Відкрити / Коментувати

2021-03-01 16:50:20 ​​КАС ВС відкрив провадження в одній зі справ щодо застосування санкцій до телеканалів

26 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/22/21 за позовом громадянина, який оскаржує Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» у частині застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до телеканалів.

Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 березня 2021 року о 14:30.

Крім того, 26 лютого 2021 року до КАС ВС надійшов позов від ТОВ «ЛІДЕР ТВ», яким оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме п. 5 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.

Позову, який надійшов до суду, присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/42/21.

Того ж дня надійшов позов від ТОВ «НОВИЙ ФОРМАТ ТВ», яке оскаржує Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021, а саме п. 2 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.

Позову присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/45/21.

Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.

Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.

11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).

Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою від 23 лютого 2021 року суд продовжив на десять днів (з дня вручення копії цієї ухвали) строк на усунення недоліків за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» у справі № 9901/33/21.

24 лютого 2021 року надійшов позов Тараса Козака (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21).

25 лютого 2021 року надійшов позов ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «112-ТВ» (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/40/21).

Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-03-01 13:50:02 ​​Анонс засідань Верховного Суду у справах, які можуть бути цікавими для правників, ЗМІ та громадськості

2 березня 2021 року об 11:00 Велика Палата Верховного Суду розгляне справу № 916/2813/18, у якій наявні виключні правові проблеми, що стосуються правової природи приватного підприємства та визначення правового режиму його майна, зокрема щодо розпорядження учасником підприємства часткою у його статутному капіталі.

3 березня о 10:00 Велика Палата ВС розгляне заяву про перегляд судових рішень у зв’язку з установленням ЄСПЛ у справі «Чернега та інші проти України» (заява № 74768/10) порушення Україною міжнародних зобов’язань під час вирішення справи судом. ЄСПЛ, зокрема, встановив порушення прав заявників, які брали участь у протестах проти вирубування дерев у центральному парку в м. Харкові, на справедливий суд та на мирні зібрання.

У засіданні, що призначене на 11:00 3 березня, Велика Палата ВС розгляне зразкову справу № 520/1972/19 щодо перерахунку пенсій особам, які під час військових зборів брали участь у ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС.

Того ж дня о 10:00 Касаційний адміністративний суд у складі ВС продовжить розгляд справи № 826/13266/18, у якій Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить зобов’язати фізичну особу знести самочинно збудований об’єкт будівництва.

4 березня Касаційний кримінальний суд у складі ВС розгляне кримінальне провадження щодо контрабанди наркотичних засобів. Як установили суди, навесні 2018 року під час прикордонно-митного огляду автомобіля чоловіка було виявлено спеціально обладнане місце з прихованими від митного контролю наркотичними засобами та особливо небезпечними наркотичними засобами в особливо великих розмірах. За це кримінальне правопорушення особі було призначено покарання у виді позбавлення волі на 10 років із конфіскацією всього належного їй майна (справа № 732/415/19, провадження № 51-5669км20).

Цього ж дня ККС ВС розгляне кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння транспортними засобами. Як установили суди, взимку та навесні 2019 року на Львівщині два чоловіки за попередньою змовою на території підземної автомобільної стоянки торговельно-розважального комлексу незаконно заволоділи двома автомобілями і розкомплектували їх для реалізації запчастин. За ці кримінальні правопорушення кожному з них було призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі (справа № 450/2017/19, провадження № 51-5186км20). Відкрити / Коментувати

2021-02-26 14:17:54 ​​Спростування недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності - КЦС ВС

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову про захист гідності, честі та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, зокрема, з огляду на те, що відповідач продублював оспорювану інформацію зі статті в журналі, який посилається на матеріали розслідування інтернет-сайту.

Апеляційний суд змінив рішення місцевого суду у частині мотивів відмови в задоволенні позову, вказавши також на те, що повідомлення відповідачем про те, що в іншому засобі масової інформації було розміщено оспорювану позивачкою інформацію, не може бути правовою підставою для притягнення до відповідальності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду, передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, навівши таке правове обґрунтування.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст зобов’язаний подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 цього Закону, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати їх спростування.

Згідно з положеннями ст. 42 зазначеного Закону редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, зокрема, якщо ці відомості є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим ЗМІ з посиланням на нього.

У наведених випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов’язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди. Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, тому що не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов’язок опублікувати спростування.

Відповідно до вказаних вище положень Закону саме на відповідача покладаються обов’язки: переконатися у достовірності поширеної ним інформації; у разі відсутності доказів достовірності оспорюваної інформації, утриматися від її поширення; надати суду докази достовірності такої інформації, а в разі їх відсутності – видалити та спростувати її.

Положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується обов’язок відповідача у цій категорії справ перевіряти поширену ним інформацію та її джерела.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що поширена відповідачем інформація не є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншими ЗМІ, а формально зазначив, що відповідач лише послався на статтю в іншому ЗМІ.

Також Верховний Суд указав суду на юридичний склад дифамаційного правопорушення.

Постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19 (провадження № 61-16277св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94873667. Відкрити / Коментувати

2021-02-26 11:38:37 ​​До КАС ВС надійшов позов ще одного телеканалу, щодо якого застосовано санкції

25 лютого 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», яким оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме п. 4 додатка № 2, відповідно до якого застосовано санкції до позивача.

Позову, який надійшов до суду, присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/40/21.

Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.

Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/22/21 позовну заяву громадянина залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.
11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).

Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою від 23 лютого 2021 року суд продовжив на десять днів (з дня вручення копії цієї ухвали) строк на усунення недоліків за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» у справі № 9901/33/21.

Крім цього, 24 лютого 2021 року надійшов позов Тараса Козака (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21).

Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-02-25 19:57:41 ​​Верховний Суд захистив права інвесторів житлового комплексу «Чарівне місто»

25 лютого 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів КГС ВС розглянув справу № 910/3435/17 за позовом заступника Генерального прокурора – Головного військового прокурора в інтересах Міністерства оборони України до Установи «28 Управління начальника робіт» Міністерства оборони України та ТзОВ «Фортабуд» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача – Кабінет Міністрів України, на стороні відповідача – ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», про визнання правочину недійсним.

Верховний Суд постановив ухвалу, якою закрив касаційне провадження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 листопада 2020 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України, оскільки встановив, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, що не є подібними.

Таким чином, зазначеним судовим рішенням завершився тривалий процес оскарження договору щодо будівництва житлового комплексу, який ставив під загрозу подальше будівництво ЖК «Чарівне місто» та всіх прийнятих від компанії «Укрбуд» об’єктів.

Із рішенням у справі № 910/3435/17 можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – http://www.reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-02-25 10:40:26 ​​До ВС надійшов позов від фізособи, щодо якої застосовано санкції

24 лютого 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов, яким оскаржується Указ Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме додатка № 1, відповідно до якого застосовано санкції до позивача Тараса Козака.

Позову, який надійшов до суду, присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21.

Нагадаємо, що до ВС раніше надходили позовні заяви щодо оскарження Указу Президента України від 2 лютого 2021 року № 43/2021.

Так, ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/22/21 позовну заяву громадянина залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою від 9 лютого 2021 року у справі № 9901/23/21 відмовлено у відкритті провадження за позовною заявою громадянина.
11 лютого 2021 року КАС ВС виніс ухвалу про відкриття провадження у справі № 9901/26/21 за позовом громадянина (справу призначено до розгляду на 15 березня 2021 року).

Ухвалою від 16 лютого 2021 року у справі № 9901/34/21 позовну заяву ТОВ «НОВИНИ 24 ГОДИНИ» залишено без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків.

Крім цього, Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2021 року продовжив на десять днів (з дня вручення копії цієї ухвали) строк на усунення недоліків за позовною заявою ТОВ «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» у справі № 9901/33/21. Таке рішення прийнято тому, що позивач всупереч приписам норм КАС України до позовної заяви додав копії документів, які не засвідчені так, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації».

Детальніше із судовими рішеннями Верховного Суду у цих справах можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/. Відкрити / Коментувати

2021-02-25 10:37:21 ​​Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом за період із 15 по 19 лютого 2021 року

16 лютого 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги, поданої позивачем – підприємством, яке оскаржило відмову обласного департаменту екології та природних ресурсів у видачі дозволу на спеціальне водокористування підприємства та затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у його водний об’єкт.

Суди з’ясували, що суб’єкт господарювання подав неповний пакет документів, необхідних для одержання дозволу. Він не включив до листа щодо погодження переліку інгредієнтів для розробки нормативів гранично допустимих скидів у річку Дніпро інформації про наявність речовин, які утворюються на ділянці покриття сплавом олово-свинець, лінії кадміювання, на ділянці сріблення та хлорування трубопроводів. Департамент екології та природних ресурсів з метою усунення недоліків повертав документи позивачеві, однак останній виконував вимоги неповною мірою.

Таким чином, за відсутності доказів врахування в нормативах гранично допустимих скидів наявності всіх речовин, які утворюються в ході виробництва, відповідач дійшов правильного висновку про відсутність підстав для надання відповідного дозволу позивачеві.

(Постанова КАС ВС від 16 лютого 2021 року у справі № 808/995/17)

19 лютого КАС ВС переглянув у касаційному порядку судове рішення у справі за позовом фізичної особи – підприємця, яка оскаржила постанову обласного управління Держпраці про накладення штрафу за порушення мінімальних державних гарантій з оплати праці. Позивач вважав, що на нього незаконно накладено санкції, оскільки на виконання припису контролюючого органу він усунув порушення.

Суд зазначив, що виконання вимог припису у встановлений законодавством строк не є підставою для незастосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, якою встановлено, зокрема, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з рішенням суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно притягнув позивача до відповідальності у зв’язку з порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці та за порушення вимог трудового законодавства.

(Постанова КАС ВС від 19 лютого 2021 року у справі № 823/328/18)

Детальніше за посиланням: cutt.ly/llWck5X Відкрити / Коментувати

2021-02-24 19:03:13 ​​ До уваги засобів масової інформації

Шановні друзі, останнім часом велика увага у ЗМІ та соціальних мережах приділяється справі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яку розглядає Верховний Суд.

Тож для уникнення домислів та маніпуляцій Верховний Суд повідомляє таку інформацію щодо перебігу справи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

У провадженні Верховного Суду перебувають касаційні скарги на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо вирішення питання забезпечення позову у цивільній справи № 757/7499/17-ц за позовом іноземних компаній до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Міністерства фінансів України, Шлапака Олександра Віталійовича про зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишив без задоволення, ухвалу районного суду – без змін.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

18 червня 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та витребувано копії матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги.

8 липня 2020 року до Верховного Суду звернувся Кабінет Міністрів України, який у касаційній скарзі просить скасувати ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року та Апеляційного суду міста Києва від 20 квітня 2017 року, постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, а також скасувати застосовані заходи забезпечення позову.

8 вересня 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України.
Одночасно за клопотанням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» зупинено виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 9 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Станом на 22 лютого 2021 року розгляд та вирішення касаційних скарг, поданих Кабінетом Міністрів України та АТ КБ «ПРИВАТБАНК», є об’єктивно неможливим у зв’язку з тривалим ненаданням судом першої інстанції матеріалів апеляційного провадження, за результатами якого Київським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову від 10 червня 2020 року.

Верховний Суд регулярно вживає заходів щодо витребування зазначених матеріалів апеляційного провадження. Втім, попри направлення численних вимог Верховного Суду на адресу Печерського районного суду міста Києва, їх досі не надано.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/PlnSdC7 Відкрити / Коментувати

2021-02-24 13:27:12 ​​КЦС ВС роз’яснив позасудовий порядок звернення стягнення на успадкований предмет іпотеки

Позивачка успадкувала від сина, який помер у 2018 році, будинок, що перебував в іпотеці.

У 2011 році банк-іпотекодержатель надсилав синові позивачки вимогу про усунення порушення умов кредитного договору та про намір у позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки. Після цього було ухвалено рішення про стягнення на користь банку кредитного боргу, відкрито виконавче провадження, однак судове рішення виконано не було.

Тим часом права вимоги за кредитним та іпотечним договорами кілька разів відступалися, і в листопаді 2019 року кінцевий іпотекодержатель реалізував право вимоги в позасудовому порядку шляхом продажу спірного будинку іншій особі, співвідповідачеві.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки хоча іпотекодержатель не повідомив боржника про намір продати предмет іпотеки на порушення вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», але наслідком такого порушення є відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання договору недійсним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення попередніх судів і визнав оспорюваний договір недійсним, навівши таке правове обґрунтування.

За змістом ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов’язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ненадсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов’язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель має право на продаж предмета іпотеки за рішенням суду або договором, то він зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування збитків.

Детальніше за посиланням: cutt.ly/BlbhbVE Відкрити / Коментувати