Верховний Суд

2023-06-21 10:20:27 ​​ККС ВС залишив без зміни вирок ВАКС та ухвалу АП ВАКС щодо колишнього судді й адвоката за одержання неправомірної вигоди

Фігуранти цього кримінального провадження будуть відбувати покарання: колишній суддя – у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з позбавленням права обіймати посаду судді 3 роки з конфіскацією майна; адвокат – у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.

У цьому провадженні колишній суддя отримав через адвоката 8 тисяч доларів неправомірної вигоди за ухвалення рішення в цивільній справі про поновлення на роботі та виплату компенсації. Крім цього, за місцем обшуку в колишнього судді було знайдено вогнепальну зброю, на яку він не мав відповідного дозволу.

Сторона захисту не погодилася з обвинувальним вироком Вищого антикорупційного суду та рішенням Апеляційної палати ВАКС і оскаржила його в порядку касаційної процедури з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

За наслідками касаційного розгляду колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень. При цьому численні аргументи шести касаційних скарг сторони захисту щодо порушення вимог КПК України і КК України були визнані необґрунтованими.

З повним текстом судового рішення ККС ВС у справі № 760/26347/18 можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua. Відкрити / Коментувати

2023-06-20 16:46:58 ​​ККС ВС ухвалив остаточне рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб за одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду ухвалив остаточне рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб за одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а саме 11 000 000 доларів США.

У цьому кримінальному провадженні суди встановили, що перший віцепрезидент Національної академії педагогічних наук України за пособництва свого сина одержав неправомірну вигоду в розмірі 800 000 грн та 250 000 доларів США, що є особливо великим розміром, а іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 10 650 000 доларів США не отримав, оскільки він і його син були затримані працівниками правоохоронного органу.

Обох співучасників було визнано винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено їм основне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.

Сторона захисту стверджувала про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого і просила скасувати вирок апеляційного суду й направити справу на новий апеляційний розгляд.

Колегія суддів ККС ВС не погодилася з доводами сторони захисту про відсутність у діях засуджених складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, недопустимість низки доказів, провокацію злочину.

Також колегія суддів ККС ВС не погодилася з аргументами сторони захисту про доцільність застосування в цьому провадженні статей 69, 75 КК України, а саме призначення більш м’якого покарання, ніж визначено кримінальним законом, та застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності.

З повним текстом судового рішення ККС ВС у справі № 1-459/12 можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua. Відкрити / Коментувати

2023-06-19 09:16:13 ​​ВС опублікував огляд судової практики в адміністративних справах щодо соціального захисту сімей з дітьми в публічно-правових спорах

Нещодавно в соціальних мережах під час опитування фахівців-правників порушувалося питання щодо найбільш очікуваних форматів оглядів судової практики Верховного Суду.

З’ясувалося, що найбільш корисними та зручними в користуванні вважають тематичні огляди судової практики ВС.

Врахувавши це, Верховний Суд розробив новий формат тематичних оглядів, який пропонуємо до вашої уваги. Передбачається, що ці огляди будуть постійно доповнюватися новими позиціями.

Верховний Суд продовжить також підготовку та оприлюднення періодичних оглядів практики касаційних судів і Великої Палати.

Ділимося оглядом судової практики Верховного Суду в адміністративних справах щодо соціального захисту сімей з дітьми в публічно-правових спорах – https://is.gd/U2Nf18.

У цьому огляді наведені правові позиції про:

призначення допомоги при народженні дитини незалежно від пропуску строку звернення за призначенням такої допомоги одним із батьків;

реалізацію жінкою, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, права на виплату допомоги по вагітності та пологах без обмеження строком, встановленим підзаконним нормативно-правовим актом;

забезпечення права дитини, позбавленої батьківського піклування, на отримання в належному розмірі одноразової грошової допомоги при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого така дитина перебувала;

забезпечення доступності дошкільної освіти органом місцевого самоврядування незалежно від місця реєстрації дитини;

умови, необхідні для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Відкрити / Коментувати

2023-06-16 22:37:59 ​​КЦС ВС вкотре з посиланням на правову доктрину просить ВП ВС відступити від свого висновку, який нівелює мету заочного розгляду справи

У вересні 2014 року районний суд заочним рішенням задовольнив позов про стягнення аліментів. 11 жовтня 2018 року відповідач подав заяву про перегляд цього рішення. У березні 2020 року районний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, залишив заяву без розгляду, оскільки пропущено строк для її подання, клопотання про поновлення такого строку не подавав.

Колегія суддів Третьої судової палати КЦС у складі ВС передала справу на розгляд Великої Палати ВС, навівши такі правові підстави.

У постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) ВП ВС виснувала, що апеляційний суд приймає до розгляду належно оформлену заяву відповідача про перегляд заочного рішення незалежно від пропущення строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо немає підстав для поновлення вказаного строку (п. 35 постанови).

Таким чином, ВП ВС істотно змінила підхід до розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду в разі подання її з пропущенням встановленого для цього процесуального строку, який існував з часу запровадження інституту заочного рішення, тобто з 30 вересня 2005 року, і який не мав проблем у правозастосуванні.

Колегія суддів зазначила, що до наслідків пропущення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення застосовується ст. 72 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення заочного рішення, та ст. 126 ЦПК України, чинного на час розгляду такої заяви. Тобто подана поза межами строку заява про перегляд заочного рішення без клопотання про його поновлення підлягає залишенню відповідною ухвалою без розгляду, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, а не залишенню без задоволення.

Новий підхід ВП ВС, яким передбачено, що перевірка процесуального строку подання заяви про перегляд заочного рішення здійснюється вже не районним, а апеляційним судом при перегляді заочного рішення суду, по суті нівелює (знищує) ту мету і ціль, з якою до цивільного судочинства у 2004 року повернуто такий інститут, як заочний розгляд справи, після його скасування у 1929 році.

Заочний розгляд справи є процесуальною санкцією, цивільно-процесуальною відповідальністю відповідача як самостійним видом юридичної відповідальності, який не те що не з’явився до суду (це його право), а не повідомив суд про причини своєї неявки, маючи таку можливість, а потім вимагає (саме за це, за свою поведінку) скасувати заочне рішення суду.

Змінена правова позиція істотно вплинула на судову практику й активно використовується (може використовуватися, у тому числі, шляхом зловживання процесуальними правами) відповідачами для перегляду ухвалених проти них заочних рішень судів зі спливом значного часу після їх ухвалення, зокрема рішень, які виконані чи виконуються, для фактичної ревізії рішень шляхом з’ясування фактів щодо обізнаності про рішення, поза розумними строковими межами тощо, ґрунтуючись лише на викладеному в зазначеній постанові тлумаченні процесуального права.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов’язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

На обґрунтування своїх висновків ВС послався на численне й одностайне застосування правової доктрини з цього елементарного процесуального питання.

Докладніше – http://surl.li/icqyq.

Ухвала КЦС ВС від 26 квітня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц (провадження № 61-12182св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111403040.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КЦС_ВС #заочний_розгляд #пропущення_строку #відступ_від_правової_позиції Відкрити / Коментувати

2023-06-12 09:51:37 ​​Неповідомлення асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів, на яких ухвалили рішення щодо його обов’язків, є порушенням його прав

Асоційований член обслуговуючого кооперативу звернувся до господарського суду з позовом до цього кооперативу, в якому просив визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів членів кооперативу від 17 і 21 січня 2022 року. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав у зв’язку з неповідомленням позивача про проведення загальних зборів членів відповідача із зазначенням питань, включених до порядку денного, а також тим, що рішення загальних зборів прийняті за відсутності кворуму. Крім того, за твердженням позивача, оскаржувані ним рішення протиправно змінюють істотні умови правовідносин, що склалися між сторонами, а саме ті умови, згідно з якими позивач придбав майновий пай.

Рішенням господарського суду в цій справі в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів факту порушення його прав і законних інтересів оскаржуваними рішеннями загальних зборів, оскільки відповідач не зобов’язаний повідомляти асоційованих членів про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів, при цьому вказані рішення прийняті правомочними зборами та в межах передбачених статутом повноважень щодо встановлення цільового внеску фінансової участі у видатках.

Постановою апеляційного господарського суду це судове рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача від 21 січня 2022 року скасовано та позов у цій частині задоволено, в частині розподілу судових витрат рішення змінено, а в решті – залишено без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказане рішення загальних зборів членів відповідача було прийняте за відсутності позивача, неповідомленого про проведення загальних зборів, та передбачає покладення на позивача додаткового майнового обов’язку у вигляді сплати значної суми грошових коштів за відсутності обґрунтованих підстав для цього. Тож це рішення загальних зборів порушує права та законні інтереси позивача, який розраховував на отримання об’єкта нерухомості замість внесеного грошового паю.

Верховний Суд, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції без змін, констатував, що до порядку повідомлення асоційованого члена обслуговуючого кооперативу застосовується положення ст. 15 Закону України «Про кооперацію» і неповідомлення його про проведення загальних зборів, на яких прийняті рішення щодо його обов’язків, є порушенням його прав та має наслідком визнання таких рішень недійсними.

Постанова КГС ВС від 30 травня 2023 року у справі № 916/212/22 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/111249353.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КГС_ВС #обслуговуючий_кооператив #кворум #рішення_загальних_зборів #неповідомлення #асоційований_член_кооперативу Відкрити / Коментувати

2023-06-09 09:00:29 ​​Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КАС ВС щодо фінансової відповідальності

Ділимося оглядом судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо фінансової відповідальності (рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 2018 року по лютий 2023 року) – https://cutt.ly/5wenodDy. Питання відповідальності в податковому праві є наскрізним та актуальним у контексті реалізації господарських операцій. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо:

концепції вини;

відповідальності платника податків;

відповідальності держави;

застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відкрити / Коментувати

2023-06-08 11:26:07 ​​КАС ВС висловився щодо занесення будівлі до переліку об’єктів культурної спадщини

Товариство просило суд скасувати наказ Департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації про занесення будинку Осипа Родіна (вул. Олеся Гончара, 71) до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва.

На обґрунтування вимог позивач послався на порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу норм Закону України «Про охорону культурної спадщини», Порядку визначення категорій пам’яток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 452, і Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції визнав необґрунтованими відомості, викладені в історичній довідці, яка була підставою прийняття такого рішення, а також дійшов висновку, що відповідний будинок не містить ознак, притаманних об’єктам культурної спадщини.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Суд врахував, що підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувало звернення громадської організації щодо занесення будинку до Переліку, до якого додана історична довідка та фотофіксація об’єкта. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд не наділений повноваженнями та спеціальними знаннями в галузі історії та архітектури, у зв’язку з чим не може надавати оцінку наявності або відсутності історичної та архітектурної цінності будинку.

ВС у складі колегії суддів КАС, розглянувши цю справу в касаційному порядку, вказав, що питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку вирішується на підставі вичерпного переліку документів, а саме: фотофіксації об’єкта; історичної довідки або витягу з наукового звіту дослідника археологічної спадщини. При цьому обов’язковою вимогою до складання історичної довідки законодавець визначає її підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю «музеєзнавство, пам’яткознавство» або архітектури – для об’єктів архітектури, є також загальні вимоги щодо її змісту.

Суд зазначив, що відповідно до п. 6 розд. II Порядку обліку об’єктів культурної спадщини в занесенні об’єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено в разі неподання документів, передбачених п. 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об’єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Оцінка історичним та архітектурним цінностям об’єкта має надаватися на стадії вирішення питання щодо занесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Отже, при наданні оцінки рішенню уповноваженого органу про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку перевірці підлягали: 1) повнота та відповідність документів, передбачених п. 3 цього розділу; 2) наявність в історичній довідці інформації про автентичність об’єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, даних історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань; 3) підписання особою, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за відповідною спеціальністю залежно від класифікації об’єктів культурної спадщини.

Детальніше – https://cutt.ly/fwegUi0J.

Постанова ВС від 8 травня 2023 року у справі № 640/28045/20 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/110708367.

Із цією та іншими правовими позиціями ВС можна ознайомитися в Базі правових позицій ВС – lpd.court.gov.ua/login.

#Верховний_Суд #КАС_ВС #правова_позиція #охорона_культурної_спадщини #памятка_архітектури Відкрити / Коментувати

2023-06-07 09:42:37 ​​Верховний Суд опублікував огляд актуальної судової практики КЦС ВС за квітень 2023 року

До вашої уваги – черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду за квітень 2023 року – https://cutt.ly/fweePisP.

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, звернено увагу на те, що якщо договір позики укладено на невизначений строк, а строк виконання зобов’язання повернути позику визначено моментом пред’явлення вимоги, то початок перебігу позовної давності щодо повернення основної суми позики починається не з дати укладення договору позики, а з дати невиконання пред’явленої позикодавцем вимоги про її повернення;

у спорах, що виникають із недоговірних зобов’язань, зазначено, що відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів (коштів) за безпідставне користування земельною ділянкою є за своїм змістом кондикційними;

у справах, що виникають із трудових правовідносин, акцентовано, що звільнення посадової особи, яка відповідальна за реалізацію антикорупційної програми підприємства (Уповноважений), без отримання згоди або всупереч обґрунтованій відмові НАЗК в наданні згоди на звільнення такої особи є порушенням п. 2 ч. 5 ст. 64 Закону України «Про запобігання корупції»;

у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, у тому числі коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, а також звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури;

у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, указано, що спадковий договір є нерозривно пов’язаним із його сторонами, тому ініціювати розірвання його в суді можуть лише відчужувач або набувач. Інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору. Якщо витрати, пов’язані з неналежним виконанням обов’язків набувачем за спадковим договором, понесли інші особи, зокрема спадкоємці, то в них виникає право вимагати стягнення понесених витрат від набувача у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави;

у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що особа не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду, оцінку обґрунтованості якої надає суд під час її розгляду. Учасник справи розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд і з метою захисту своїх прав може звернутися до суду з новим позовом, що є його правом, гарантованим ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відкрити / Коментувати

2023-06-06 17:30:26 У зв’язку із численними зверненнями ЗМІ інформуємо детальніше про раніше оприлюднене повідомлення щодо спроби незаконного перетину державного кордону України та виїзду за межі території України за підробленими документами, виданими начебто Верховним Судом.

Зокрема, як стало відомо керівництву Верховного Суду від правоохоронних органів, 5 червня 2023 року працівники Державної прикордонної служби України запобігли спробі перетнути державний кордон України та виїхати за межі території України групі осіб, не пов’язаних із Верховним Судом, за підробленим наказом про відрядження начебто за підписом Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка.

Відповідні особи не працювали й не працюють у Верховному Суді.

Правоохоронні органи з’ясовують усі обставини.

Верховний Суд сприяє органам досудового розслідування в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Відкрити / Коментувати

2023-06-06 11:10:30 ​​Увага! Важлива інформація!

З метою незаконного перетину державного кордону України та виїзду за межі території України були підроблені документи, що видані начебто Верховним Судом.

Повідомляємо, що Голова Верховного Суду Кравченко С. І. не видавав наказ від 2 червня 2023 року № 09/0/18/23-к «Про відрядження суддів та працівників суду».

Відповідно до ч. 5 ст. 38 КПК України органи досудового розслідування зобов’язані застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування цього факту. Відкрити / Коментувати