2022-08-26 13:00:07
Сьогодні розповідаємо про Наргізу Темченко - психологиню та волонтерку UAMH
#психологи_uamh #uamh_волонтери
Доброго дня! Мене звати Наргіза, я з міста Харків. Не виїхала, але з'їхала зі своєї квартири та переїхала у більш безпечний район.
Працюю більше 5 років. Я
транзактний аналітик, до війни працювала з темою відносин, самооцінки, вираження емоцій тощо.
Наразі працюю багато з проживанням втрати, відносин, майна, життя, мрій; емоційними гойдалками та способом саморегуляції. Більше за все у роботі подобається динаміка. Я дуже люблю структуру, конкретизувати що де і як вийшло, а в моїй роботі дуже багато процесу і так важко розмежувати здобуття, тому я щиро радію, коли їх бачу.
В мене всі мої, сім'я, усі на передовій - колишній чоловік, молодший брат, батько, мама у штабі в місті, але думками там. І я не могла стояти осторонь від усього цього, я хотіла бути задіяна і корисна, аби цей жах закінчився якомога скоріше.
Я не можу прискорити завершення війни але хочу допомогти знизити рівень болі і шкоди, котрий вона завдає моїм людям, моєму народу.
У вільний час я малюю, багато картин намалювала за час війни, туди виношу свої почуття.Спочатку було багато страху, суму, гніву, а потім почала малювати про силу, надії та радість. За межами цікавлюсь малюванням, йогою, кулінарією, книгами, серіалами - звичайнісінька людина.
Нещодавно їздила відновити свої сили, піднялася високо на Говерлу і зрозуміла, що дуже багато не знаю про свою силу і витримку.
Доки не пройдеш шлях, не зробиш своїх перемог - не помічаєш, скільки вже усього ти витримав і зміг, скільки разів ти сам для себе був теплою ковдрою. Робіть паузи, оглядайся на свій шлях і беріть собі у опору власні досягнення.
Супервізії, інтервізії, особиста терапія - моя рамка опори, аби витримувати і не зламатися допомагаючи.
Що хочеться сказати/побажати читачам?
Вони вкрали у нас весну, але
не вкрали сонце. Хочу побажати внутрішньої рівноваги.
Внутрішня рівновага починається з віри і любові до себе - ви важливі, ваше життя та щастя важливе, беріть його навіть коли "темно". Нормально відчувати все те,що ви відчуваєте, і нормально інколи не вивозити і звертатись за допомогою - це шлях, шлях до життя
365 views10:00