Управлінська читанка

2022-01-04 17:59:15 Днями спускався на лижах альпійськими схилами і подумав, що це схоже на роботу над великою справою або над масштабним проєктом.

Якщо дивитися на гірськолижну трасу цілком, то можна злякатися її довжини, нахилу та пагорбів. Але якщо розглядати її як сукупність коротких відрізків від повороту до повороту, то спуск виявляється набагато простішим.

В роботі те ж саме: варто розбити її на дрібні проєкти (завдання) чи короткі ітерації, щоб розуміти найближчі дії та бачити швидкі результати.

Звісно ж, знизу чи зверху краще бачити всю трасу, але спускатися краще з думкою лише про наступний маневр. Відкрити / Коментувати

2021-12-28 13:35:51 Про круїз-контроль та довіру

Я водій з невеликим стажем та досвідом, тому будь-що новеньке з моєю автівкою сприймаю як відкриття. Наприклад, лише нещодавно почав використовувати систему круїз-контролю, щоб трохи вільніше почуватися у київських заторах. Автівка сама контролює швидкість та дистанцію, може гальмувати та прискорюватись, тож можна взагалі прибрати ногу з педалей та трохи розслабитися. Але так було не завжди.

Спочатку я боявся увімкнути цей режим, потім відносився до нього скептично, а потім постійно намагався його контролювати. І тільки коли я впевнився, що мерседесівський круїз-контрол працює відмінно, то довірився йому. Навіть не знаю тепер як не використовувати його щодня.

З людьми те ж саме.

Якою б професійною та підготовленою не була людина в організації, вона має довести, що їй, її досвіду та професійним знанням і навичкам можна довіряти. Через успішне вирішення завдань, глибокі знання, унікальні осяяння, розв’язання складних кейсів, здатність продемонструвати свою правоту, досягнення цілей. І як тільки це стається, то людина через довіру отримує більше свободи та менше контролю, бо керівник та оточення починають використовувати силу взаємодії. Тож, не потрібно концентруватися на недовірі у команді, бо фахівець має сфокусуватися на формуванні довіри до нього та його дій. Відкрити / Коментувати

2021-12-24 14:14:14 А поговорити?

Останнім часом все частіше можна зустріти повідомлення про те, що автомобілі відомого виробника, які оснащені автопілотом чи системою повного автономного керування, потрапляють у важкі аварії. Ось тут можна побачити відео, як сучасно обладнана автівка на швидкості 120 км/год взагалі без гальмування врізається у іншу, хоча її добре видно людським оком.

У мене автомобіль іншого виробника, який має максимум систем безпеки: ультразвукові датчики, систему самостійного паркування, камери повного огляду (система 360), звукове попередження перешкоди, контроль «сліпих зон», розпізнавання об'єктів на дорозі та екстренне гальмування. Але мій невеликий досвід кермування підказує, що безпечніше за все просто дивитися у дзеркала та на дорогу, бо лише так я можу впевнитися у безпеці будь-якого маневру.

У роботі з клієнтами те ж саме: ми можемо отримувати будь-які звіти та дані аналітики, але найкраще клієнта можна зрозуміти, якщо просто поговорити з ним. Робити це можна різними способами: запитати зворотній зв’язок, провести «коридорний тест», зануритися у глибинне інтерв’ю, провести розмову для дослідження у концепції Jobs To Be Done чи щось інше. Вибір методології залежить від завдання, але просто поговорити з користувачем продукту і клієнтом компанії — це завжди гарна думка. Відкрити / Коментувати

2021-12-16 11:57:01 Люди й таланти

Давайте для початку домовимося, що коректніше говорити не про людину з визначними здібностями, а про видатну людину. Сам по собі талант — це якісь особливі навички у певному виді діяльності, але його давно вже не розглядають у відриві від особистості співробітника, його положення в компанії та взаємин з колегами.

На мій погляд, видатний співробітник — це людина, яка збалансовано має три якості: талант, пристрасть до справи та здатність до командної роботи. Видатний співробітник чудово володіє предметною областю своєї роботи та цікавиться суміжними, йому не байдуже як організований процес і яким буде результат, він цінує спільну роботу вище індивідуальних досягнень.

Чи можна розпізнати талановиту людину на співбесіді чи це буде зрозуміло лише безпосередньо у роботі?

Співбесіда — лише перший крок, щоб познайомитися з людиною. Вона не ґарантує, що співробітник найкращим чином покаже себе в роботі над конкретними завданнями чи зможе працювати у існуючій команді. Вона дозволяє відсіяти тих людей, які точно не підходять для цієї позиції.

На співбесіді я звертаю увагу на те, наскільки детально та з пристрастю здобувач розповідає про попередні проєкти, якою є його роль та внесок у спільний результат. Ну й, безумовно, важливо зрозуміти, чи здатна людина працювати в команді, чи це індивідуальний гравець, чи може вона відповідати за загальний результат або націлена на особисту ефективність.

Якою має бути компанія, щоб талановиті люди до неї приходили та залишалися там працювати?

По-перше, компанія має бути цікавою сама по собі: яскравий продукт, популярність на ринку, позитивна репутація чи харизматичний лідер роблять її привабливою для визначних людей. По-друге, людина не повинна думати про оплату праці, комфорт робочого місця або соціальні аспекти роботи, тому що турботу про це хороша компанія бере на себе. По-третє, видатна людина повинна мати можливість братися за неординарні завдання та отримувати виклики, які щоразу роблять її сильнішою у професійному плані. По-четверте, вона повинна мати можливість навчатися та розширювати свої знання як у професійній, так і у суміжних галузях. Нарешті, талановитий співробітник має бути занурений у сприятливе колективне середовище, у єдиний інтелектуальний простір, досягаючи максимальної ефективності від спільної роботи та позитивної атмосфери.

Як утримувати талановитих людей у ​​компанії?

Головна причина крутого спеціаліста працювати у вашій компанії — це забезпечити йому всі можливості для його професійної та особистісної реалізації. Серйозні завдання, незвичні виклики, нові ринки, взаємодія з іншими командами, можливість приміряти нові ролі, навчання — ось основний список те, що цінують видатні члени команди. І я навмисно не згадую про гроші, тому що забезпечити гідний рівень оплати праці таких фахівців — це базовий рівень відносин у компанії, який мається на увазі «за умовчанням». Відкрити / Коментувати

2021-12-12 18:59:29 Лідерство — це процес

Лідер — це не посада, не позиція в організаційній структурі чи вертикалі влади в компанії, не людина з харизмою.

Лідерство — це дієслово. І якщо уявити з яких практик він складається, можна побачити, що справжній лідер вказує шлях, формує загальну візію, стимулює рух і процеси, дає іншим можливість творити та діяти, надихає уми та запалює серця.

Чи знає така людина відповіді на всі запитання? Звичайно, ні. Але він достатньо допитливий, щоб шукати їх самостійно та з командою.

Чи впевнена ця людина у всьому, що вона робить? Скоріше, так, але за цим часто ховається впевнена скромність, яка дозволяє розумно сумніватися в тому, що вона знає, та шукати нові відповіді на звичні запитання.

Лідерство — це щось про одну конкретну людину? У жодному разі, адже це спільний процес, бо не існує лідера без команди.

Позавчора під час інтерв'ю на конференції мене запитали, народжуються лідером чи стають. Відповідь однозначна: лідерство — це постійний процес формування та утримання впливу на оточуючих для спільного досягнення стратегічних цілей. Відкрити / Коментувати

2021-12-08 17:05:10 Як бути продуктивним протягом дня

Головне правило продуктивності — чітко спланувати свій день і слідувати плану. При цьому важливо вносити у календар як час зустрічей чи нарад, так і роботи над завданнями. От зараз дивлюся на часові інтервали в своєму календарі на цей тиждень: Відповіді на п'ятницю, Презентація для стратегічної сесії, Новий співробітник, Подумати про плани 2022. Коли у календарі заброньовані такі блоки, то я можу сфокусуватися на роботі над конкретними завданнями та не пропустити їх.

Одне з правил підтримки продуктивності — чергування різних типів активності протягом дня. Досить складно перебувати в тонусі, якщо з 9 до 18 виконуєш одні й ті ж самі рутинні процеси. Для збереження активності та свіжості думок я планую свій день так, щоб він містив колективну роботу у групі, довгострокові завдання, зустрічі з людьми, операційні питання, мозковий штурм, професійне навчання. Це дозволяє мені протягом дня бути у формі.

Важливе правило продуктивності — виділяти час на стратегічне планування чи активне думання. Робити це можна в декількох режимах: наприклад, можна виділити годину на день, а можна день на тиждень. Головне, повністю відмовитись від операційної рутини — не взаємодіяти з командою, не відповідати на повідомлення чи телефонні дзвінки, вимкнути повідомлення соціальних мереж — і тоді мозок зконцентрується та почне думати про важливе.

А ще… Обов'язково виділяйте час на обід ) Відкрити / Коментувати

2021-12-05 22:36:50 Якось я вирішив, що щороку буду отримувати дві нові навички, які дадуть мені можливість розвиватися та пізнавати щось незвичне. І от минулого року у список потрапили катання на гірських лижах та навчання водінню автівки.

У доковідні часи мандрував я доволі багато, тому цього разу вирішив об’єднати любов до подорожей з жагою нових вражень. Тож для своїх перших спусків я обрав Андору — невелике князівство у Піренеях між Іспанією та Францією.

Збирався грунтовно: перечитав все про курорти Андори, знайшов агенцію, через яку можна заздалегідь замовити обладнання та послуги, придбав лижні штани, шолом, светрики, маску та рукавички, оплатив екстремальну страховку, забронював готель та квитки на літак.

Андора — чудова країна, де можна і побачити чудову зимню природу, і спокійно відпочити, і екстремально поганяти на гірських схилах на лижах чи сноуборді. На другий день свого перебування на курорті я взяв інструктора, який за дві години показав мені базові прийоми та рухи, повчив розганятися, повертати та гальмувати кількома способами.

Ну і все. Я навчився! Відчув себе богом схилу! Правда, тренувався я на малесенькій дитячий гірці, тому, як тільки інструктор пішов, я впав. І не один раз. І не два.

Весь наступний день я підіймався на цей невеличкий схил, падав, підводився та знову падав. І так цілий день поки добряче не травмувався та не пішов відлежуватися у готелі.

Наступного дня справи пішли краще, я набрався сміливості та вирішив з’їхати зі справжнього схилу.

І тут я злякався...

Піднявся вгору, застебнув шолом, вдягнув маску й рукавички та... заціпенів. Стояв хвилин з десять, дивився як пливуть на лижах інші люди й не міг зрушити з місця.

Нарешті поїхав, одразу ж впав, потім знову, потім заїхав у замет.

Сиджу на снігу, перша думка — «Та пішли вони в сраку ті лижі! На біса воно мені взагалі??». Аж самому смішно стало від такої дитячої незрілості. Поки було смішно — зробив селфі та написав допис у фейсбуці.

Друга думка — пожаліти себе. Бо все ще сиджу у заметі, дупа мерзне. Але більше від власної безпорадності. Може, думаю, зняти лижі та пішки дістатись донизу? Знову смішно стало. А ще й дратують дітлахи, які кулями проносяться повз... У Андорі катання на лижах є частиною шкільної програми, тож абсолютно всі мешканці цієї країни з перших років життя вільно почуваються на гірських схилах.

Якось доїхав, дорогою знову впав. Емоційно розчавлений пішов до готелю...

І тоді я подумав — якого біса? Я доросла та самодостатня людина. Чи личить мені просто кинути справу, навіть не спробувавши опанувати її?

Наступного ранку я просто зібрався, піднявся на гору та почав раз за разом відпрацьовувати невдалі рухи, придивляючись до кожної дрібниці.

Поворот, перенесення ваги на передню лижу, положення тіла, гальмування внутрішнім кантом та плугом. І знову на підйомник. І так доки не почали виганяти зі схилу...

І знаєте, це був найкрутіший день мого гірськолижного старту! Бо того дня я почав отримувати справжнє задоволення від цього відпочинку!

До чого це я? Єдиний спосіб зробити щось — почати це робити. Ніхто не підприємець від народження та не керівник від Бога, але оточення, прагнення та наполегливість з часом роблять свою справу. Більшість ніколи не стануть чемпіонами з гірськолижного спорту чи видатними управлінцями масштабу історичних особистостей. Але кожен може отримувати задоволення від спуску зі засніжених гір чи стані справжнім лідером у своїй організації. Відкрити / Коментувати

2021-11-30 15:52:26 Який ти — така й твоя організація

Одного разу я був у жюрі одного конкурсу, який роздавав гранти на розробку корисного застосунку. Ми розглянули всі пропозиції та обрали три компанії, які отримають інвестиції. За декілька днів до мене підійшов керівник однієї з обраних компаній та попросив замість другого місця дати їм перше. На моє запитання «Чого це раптом?» він відповів приголомшливо: «Щоб ми відчували себе трохи менш нещасними»…

За декілька років один мій знайомий потрапив на співбесіду до цієї компанії та жахнувся: абсолютно похмурі, невмотивовані люди в офісі, негативний настрій, біль та страждання у кожному слові співбесіди, наочна демонстрація повної безперспективності майбутнього. Хлопець біг звідти світ за очі!

Бачите у своїй компаній похмурих людей, які знецінюють будь-які ідеї? Ваші люди ліниві та та безініціативні? Ваші співробітники обманюють одне одного та вас? Немає атмосфери співробітництва? Просто подивіться у дзеркало!

Люди в компаніях як дітлахи: ви можете говорити їм що завгодно, але чинять вони як ви, бо саме ви є єдиним прикладом для них. Хочете змінити свою організацію? Зрозумійте хто ви, прийміть себе, зрозумійте, якою людиною ви хочете стати — і тоді ви побачите майбутнє своєї компанії! Відкрити / Коментувати

2021-11-25 12:50:00 Цікавість управлінця

Мабуть, цікавість — одна з найважливіших рис сучасного керівника. Напевно знати, бути впевненим і безсоромно наполягати на своєму — значить, повністю заперечувати власне право на отримання нової інформації.

Останніми роками драматично змінилися способи здобуття нових знань. Якщо раніше потрібно було здобути академічну освіту, підкріпити її досвідом роботи та доповнити власним уявленням, то сьогодні лише гнучкість та постійне прагнення до актуалізації можуть забезпечити рівень інформації, достатньої для прийняття рішень. При цьому для керівника сьогодні важлива не лише цікавість (підсвідоме прагнення до отримання нових знань), а й сама здатність вчитися та трансформуватися. Людина, яка говорить собі «А що якщо…», з більшою ймовірністю досягне успіху, ніж та, яка скаже «Ні, ми пробували, це не працює».

Крім цього, важливо стимулювати зацікавленість співробітників компанії у отриманні нових знань, експериментів та генерації оригінальних ідей. По-перше, це може спричинити проривні рішення. По-друге, прищепита навички мислити та діяти самостійно. По-третє, зміцнить атмосферу довіри між керівником та співробітником.

Що можна зробити вже сьогодні, щоб стати відкритим для здобуття нових знань?

1. Заведіть традицію щотижня обідати з якоюсь цікавою людиною з вашої, а краще з якоїсь зовсім незнайомої вам галузі. Спілкуючись з такими людьми, ви не тільки дізнаєтеся про те, як влаштовані інші бізнеси, але й можете отримати нові ідеї для себе.

2. Читайте книжки. Не лише бізнес-літературу, а й класику, бо гарне чтиво завжди приносить позитивні думки та сприяє раптовому осяянню.

3. Дайте собі та своїм співробітникам шанс на експерименти. Не говоріть відразу «ні», ризикніть розумним бюджетом і здоровим глуздом — раптом ви потребуєте саме таких змін? Відкрити / Коментувати

2021-11-22 11:48:47 Забудьте про досвід, тренуйте сумніви

Досвід — це сукупність знань та вмінь, набутих людиною в процесі взаємодії із зовнішнім по відношенню до нього світом, а також у процесі власних внутрішніх переживань та роздумів. Одна частина досвіду (несвідома) накопичується та використовується, але не може бути передана іншим, а інша частина (свідома, сформована в результаті рефлексії) передається людям. У більш вузькому значенні досвід — це сформовані шаблони, типові реакції та патерни поведінки, що використовуються для полегшення та пришвидшення вирішення питань, які найчастіше виникають в житті.

Але останні півтора роки радикально змінили всі сфери людської діяльності. Не є виключенням і менеджмент організацій. Змінився найм людей та підходи до мотивації та втримання, стала популярною гібридна модель організації праці. Запити клієнтського досвіду та очікування користувачів від взаємодії з брендом стали ґеть іншими. Постулати маркетингу та комунікаційна стратегія розбиваються вщент перед одним єдиним роликом у TikTok. Змінилася навіть конкуренція: якщо раніше конкурували продукти, то тепер за клієнта борються бізнес-моделями та емоційними складовими.

Використовувати при цьому сформовані патерни поведінки — значить, поховати свою організацію у вирі змін. Бо тепер найбільше значення для управлінця має не власне досвід, а здатність ефективно розв’язувати кейси та реагувати на ситуації та виклики, з якими він стикається вперше. Тобто бути відкритим до всього нового та незвичного, сховавши зарозумілість та пихатість.

Важлива навичка для управлінця сьогодні — сумніватися у всьому, що раніше здавалося непорушним. Це не одне й те ж саме, що бути невпевненим у собі (декілька тижнів тому я вже розповідав про термін «впевнена скромність» з книги Адама Гранта «Подумайте ще раз»). Сумніватися — значить, діяти більш обдумано, бо коли маєш сумнів у перемозі, не боїшся переглядати як стратегію, так і тактичні кроки. Сумніватися — значить, почуватися новачком та ставити під сумнів все, що інші вважають очевидним. Сумніватися — значить, навчатися, бо невпевненість у знаннях та навичках змушує звертатися до оточуючих за порадами. Як писала психолог Елізабет Крумрей-Манкузо: «Навчання неможливе без скромності, тому що вона допомагає усвідомити, що вам є чому вчитися». Відкрити / Коментувати