🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс

2021-09-26 11:55:17 Недільна читанка, сьогодні буде в Одесі Відкрити / Коментувати

2021-09-23 07:30:07 Давно обіцяли розповісти про шефів нашої з Українським Інститутом, книги "Україна. Їжа та історія". Про авторів Марину Гримич та Ігоря Лиля ми писали раніше. Рекомендую, прочитати хто не читав, адже знайдете цікаві лінки на відео та подкасти присвячені історії їжі.

Але ж хто ті шефи які співпрацювали з нами та долучились своїми знаннями досвідом із читачами, попіклувавшись аби у книзі були не лише красиві світлини, але й рецепти зручні й прості у користуванні.

Левову частку рецептів опрацював шеф В'ячеслав Попков. В'ячеслав забезпечив приготування більшості страв під час кількох днів зйомок на студії у Києві. Працює у шефом у Чернігівському ресторані River Side (красивий ресторан з авторськими стравами від шефа, який працює з локальним та сезонним продуктом, а про вид на Десну з ресторану потрібно родити окремий допис). Якщо ви ніколи не були у Чернігові, спробуйте знайти час та можливість, це місто особливо привабливе пізньої весни та восени. Воно зелене, затишне з дуже камерним музеєм-садибою М. Коцюбинського та Історичним музеєм Тарнавського з не найсучаснішою експозицією, але цікавою колекцією.

Над рецептами працювала Олена Жаботинська. Якщо ви дивитись ТБ, то вже встигли переглянути хоч кілька серій випуску "Пекельна Кухня" у якому Олена Жаботинська є ведучою та су-шефом Алекса Якутова. У професійному житті, Олена живе та працює в Івано-Франківську бренд-шефом мережі «23 ресторани». Ну про те, що Івано-Франківськ має бути у вашому переліку улюблених міст говорити не варто, бо це місто вже там, правда ж?

У книзі ви знайдете рецепти за якими знають Україну у світі туристи - "котлета по-київськи", "київський торт". І тут нам на допомогу прийшов Ярослав Артюх, шеф ресторану-салону Канапа на Андрієвському узвозі у Києві. Зараз Ярослав є шефом і співзасновником Vareniy та шефом київського ресторану Курені.

Ви напевно бачили на нашому сайті фото розкішних і великих хлібів. Їх рецепт нам підготував шеф Денис Комаренко співвласник та шеф гастрокафе "Тарелка". Денис вже більше 10 років випікає ремісничий хліб на заквасці "Київський хліб"

Страви з грибами, питний борщик з млинцем, яворівський пиріг з'явились у нашій книзі завдяки вивіреним рецептам Оксани Задорожної. Пані Оксана у професії вже понад 40 років, вона бренд шеф-кухарка ресторану-пивоварні «Кумпель», найбільшого ресторану галицької кухні «Голодний Микола» у Львові.

БОНУС На цьому тижні є нагода виграти нашу книжку "Україна/ Їжа та історія" (анг.мовою), акція на нашій сторінці в Інстаграм

ВПЕРШЕ Енограстрономічна вечеря 14 жовтня у Києві за мотивами книжки з розповіддю від Олени Брайченко, смаками від шефів В'ячеслава Попкова та Андрія Северенчука у затишному ресторані "ГЛЕК". Влаштовує захід сервіс пошук кухарів "The-Chef" (дуже зручно знайти шеф-кухаря який забезпечить і смак, і емоції як для камерної вечері так і вечірки) Відкрити / Коментувати

2021-09-20 08:00:00 #страви_з_історією

Давненько ми не спокушали вас жодним рецептом. Цю недбалість зараз виправимо. І пропонуємо приготувати страву з книжки "Кримськотатарська кухня" (2019)

Лахша сюзмесі
Інгредієнти:
борошно — 1 кг;
сіль;
вода — 0,5 літра;
яйця — 2 штуки;
варена квасоля — 300 г;
цибулина;
олія чи топлене вершкове масло;
перець, кріп, кінза (за бажанням).

Приготування
Насамперед у воді розчиняємо сіль. Виливаємо цю воду в просіяне борошно. Вбиваємо 2 яйця і замішуємо круте тісто. Коли тісто стає еластичним і перестає прилипати до рук, кладемо його на присипаний борошном стіл і тонко розкачуємо качалкою.
Розкачаний лист тіста складаємо гармошкою. Ріжемо стрічку з тіста на дрібні смужки. Викладаємо свіжу локшину на таріль.
Подрібнену цибулю підсмажуємо в олії, до цибулі додаємо квасолю. Тушкуємо разом кілька хвилин. Наостанок притрушуємо зеленню.
Локшину відварюємо в підсоленій воді. Додаємо до квасолі та перемішуємо. Відкрити / Коментувати

2021-09-19 08:21:00 #недільна_читанка

Буде несправедливо, якщо у щонедільній рубриці з думками та цитатами різних гастрономічних книг, я омину книжки нашого видавництва їzhak. Тому зустрічайте цитати та думки про книжку:

"Кримськотатарська кухня"

До речі, якщо вам цікаво про які книжки ми вже написали то у пошуку, на каналі, введіть хештег #недільна_читанка і читайте на здоров'я. Все з любов'ю та для вашого комфорту

Автор: Олена Соболєва
Рік: 2019

Цитата: Усі згадки в середньовічних джерелах щодо харчування кримських татар вказують на те, що тривалий час кримські степовики віддавали перевагу м’ясним стравам, здебільшого конині. Найулюбленішим їхнім напоєм було кисле кобиляче молоко — кумис. Проте заборона ісламу на вживання конини, а також перехід до осілого способу життя спричинили поступову відмову кочовиків від харчових звичок (споживання м’яса коней зберігалося лише в деяких групах причорноморських ногайців до кінця ХVIII століття). До того ж у середовищі степових жителів Криму поступово поширювалися традиції вирощування злакових культур. Мартин Броневський, автор «Опису Татарії», вказував на те, що знатні кримські татари споживали хліб та солодкі напої, тоді як бідний люд харчувався переважно товченим пшоном, розведеним водою. З часом до раціону степовиків увійшли такі злаки, як ячмінь, просо, гречка, а згодом і пшениця.Традиції хліборобства та садівництва в гірському Криму дуже давні. Їх розвивали як кримські греки — уруми та ромеї, так і кримські татари. Вже у ХVІІІ столітті майже всі кримські татари, за винятком деяких груп ногайців, жили осіло та займалися переважно землеробством, вирощуючи різні злаки (просо, пшеницю, ячмінь, сочевицю), фрукти та технічні культури (тютюн та льон).

Думки: Це була наша перша книжка у якій нам вдалось поєднати історію, етнографію, антропологію та рецепти. Авторка - кандидатка історичних наук, Олена Соболєва, роками їздила до Криму, записувала глибинні інтерв'ю та працювала з джерелами. Олені дійсно вдалось створити комплексну картину, просто й фахово розповісти про втрачені смаки традиційної кухні кримських татар, зміни у гастрономічній культурі спричинені примусовою депортацією 1944 року, та нові страви які з'явились у повсякденній кухні внаслідок довгого проживання у країнах Центральної Азії. Ця книга єдине україномовне видання присвячене кухні та традиціям кримських татар, що вийшло за всі роки незалежності України. Ну ясно, що про цю книгу я готова розповідати ще багато різного, кумедного і сумного, але то вже для офлайн зустрічей. А фото у першому коментарі. Відкрити / Коментувати

2021-09-18 08:06:02 #гастроновини

Цікаві новини навкологастрономічного життя. Або чим нас вразив цей тиждень.

дивитись - як я мріяла сповістити про старт Сковорода. Гастробайки на Суспільному. Історія наступна: ресторатор - Денис Полак вирушає у пошуки гастрономічної спадщини свого краю, тобто Сумщиною. З несамовитих плюсів, нарешті гастрономічна мапа України розширюються і активнішають регіони Півночі та Сходу. Тішить, що зберігається місцева говірка, яку ніхто не править. Чого б хотілось більше, так це зменшити кількість показових ефектів, а більше лайву. Цікаво бачити як тут і зараз готують ту чи іншу страву. Так само, мені видається не завжди доречно щось осучаснювати, цим так захопились останніми роками. Багато давніх традиційних страв, або адаптувались до смаків та змін давно, або настільки самодостатні, що не варто із борщу робити суп-пюре. І є ще дещо, але я поки не готова це озвучити, бо ще всиплете мені перцю)))

читати - видавництво Маміно розпочало продаж нової книжки "Чому французи не гладшають" від актора і письменника Андрія Альохіна. Автор та видавці обіцяють легке чтиво про будні і звички французів очима автора

очікувати, хоча правильніше очікувано. Бо компанія Макдональдс давно обіцяла додати у меню бургери з рослинного м'яса. Тепер обіцяють запустити серію у 2022 році. Ну що ж дуже і дуже очікувано. Мій особистий досвід відвідування різних публічних подій після карантину показав, що всі серйозні заходи мають веганське меню, бо якось у серйозних компаніях подавати м'ясо стало несерйозно.

дізнаватись - 16 вересня відбулась зустріч-знайомство Національної ресторанної асоціації України, мета якої це гуртування і розвиток індустрії гостинності.

слухати, але можна і дивитись. На каналі Ігоря Лиля, дослідника та історика з'явилось нове відео про єврейську кухню та ще й у компанії з Льолею Ландою. Рекомендую

сумувати, мабуть всі хто хоч якось дотичні до сфери ресторанної індустрії, знають, що на цьому тижні раптово померла Стелла Клименко. Вічна пам'ять Відкрити / Коментувати

2021-09-17 11:40:51 У березні 2020 року, ми написали прогноз трендів у гастрономії.

Якщо б кому було цікаво то його можна прочитати тут.

І цілком усвідомлюючи, що прогнози та визначення певних трендів, це справа геть невдячна. Хочеться знову таке утнути. Але скажіть чи воно вам треба Відкрити / Коментувати

2021-09-15 08:00:05 Львів і BOOKFORUM
15-19 вересня

Багато видавців, авторів, ілюстраторів, мистців та журналістів будуть у Львові. Я ж перечитала вздовж та поперек програму і добрала події/заходи/імена які пов'язані з гастрономією та кулінарією.

16 вересня
14.00-14.45 - Які відкриття можна зробити, гортаючи сторінки старої кулінарної книжки? - дискусія // Оксана Антонова, Наталя Гресько
17 вересня
14.00-14.45 - Презентація кулінарних книжок відомої фудблогерки Зоряни Івченко - презентація // Зоряна Івченко, Ярина Цимбал
17.00-17.45 - "Одписки з мамцених переписов" - презентація видання // Оксана Хмара, Ганна Дидик-Меуш
17.00-17.45 - "Смак радянського". Презентація книжки Олени Стяжкіної - презентація // Тарас Возняк
15.00-15.45 - Майстерка для дітей від 3 років за мотивами українознавчого воркбука "Мені це смакує" - дитяча програма // Оксана Карп'юк, Катерина Луцишин
18 вересня
- 13.00-13.45 - Політична кухня і гастрономічні смаки в Речі Посполитій та Гетьманщині - дискусія // Юлія Олійник, Олексій Сокирко, Ірина Даневська
19 вересня
- 17.00-18.15 - Свій Смак // Марта Госовська

Ми будемо з 16-18 вересня скрізь на Форумі :) тому сміливо смикайте, хто хотів розвіртуалізуватись, поспілкуватись чи просто щось сказати ) В інстаграмі їжакультура вже традиційно у сторіз в ці дні знайдете купу смачних і цікавих страв з місцевих ресторанів та кафе

Ну а книжки вид-ва ЇЖАК можна буде придбати на стенді видавництва Дискурс Відкрити / Коментувати

2021-09-14 07:32:00 ПЕРЕДПРОДАЖ

Наша новинка ''Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя'' вже доступна для передзамовлення на нашому сайті.

Про книжку:
У книзі йдеться про смаки та гастрономію епохи європейського Середньовіччя. У ній є оригінальні рецепти минулого (не задля інструкції, а радше уявлення про страви, смаки і технології приготування. А деякі рецепти є навіть небезпечні)

Книжка розповідає про уявлення середньовічних дієтологів навколо теми здорового харчування, над чимось вам захочеться пожартувати, а над чимось серйозно замислитись.

Авторка познайомить вас із статусними стравами які були обов'язковими атрибутами багатого і знатного життя

Про авторку:
Стефанія Демчук, к.і.н., вчена і викладачка КНУ ім. Т. Шевченка. Співзасновниця проєкту Симболон який розвивала разом із Людмилою Ващук. На жаль проєкт дослідниці закрили, але інформація на сторінці проєкту не застаріла. Також запрошуємо почитати статтю присвячену їжі Середньовіччя яку дослідниця писала для їжакультура за цим посиланням

Про арт:
Ви ж знаєте, що ми прискіпливо ставимось до всіх деталей. Наша філософія полягає у тому, що книжка, це хоровий спів у якому кожен голос унікальний і неповторний, але у сукупності є цілісним твором. Тому прагнемо узгоджувати ще на початку роботи ідею+тексти+візуальні рішення+дизайн+шрифти+технічні параметри. Дизайн цієї книжки розробив Андрій Магпай. А ілюстрації створив художник, ілюстратор - Ілля Угнівенко.

Про гроші:
Передпродаж у їzhakultura, це можливість для читача отримати книжку за найкращою ціною та з приємними бонусами. Видавець має змогу оцінити попит та пришвидшити процес друку, акумулювавши кошти. Особливо це вкрай важливо, для таких як ми: нішевих, малих і незалежних видавництв.

До зустрічі з класною книжкою! Відкрити / Коментувати

2021-09-13 14:29:42 Любите фантастику?

Або хоч раз грали в "The Sims" чи з чіпсами дивились Футураму, тоді цей матеріал точно для вас, адже він про письменника Станіслава Лема у якого вчора було день народження, а в Україні та Польщі святкують сторіччя #RokLema100.

Раптом не знали та забули, то Станіслав Лем, відомий світу як блискучий футуролог, який зумів передбачити чимало подій і явищ.

Ну а нам давай гастрономію! Які ласощі були найсмачнішими для Станіслава Лема та з які свої гастрономічні забаганки так і не зміг взяти під контроль футуролог.

Разом з Польський Інститут у Києві та авторкою статті Алісою Ліндеман запрошуємо у світ смаків Станіслава Лема

https://yizhakultura.com/material/20210622_1108 Відкрити / Коментувати

2021-09-12 13:15:40 #недільна_читанка

Інший світ або етнічність у дії

Рік: 2011
Авторка: Наталка Ханенко-Фрізен

Цитата: На зміни, що відбуваються у соціальній структурі місцевості, вказує ще одна важлива розбіжність між місцевими коментарями та практиками харчування. Йдеться про твердження місцевих коментарями та практиками харчування. Йдеться про твердження місцевих, що українська їжа вельми важлива для людей з цієї громади. У "часи піонерів" їжу цінували інакше, ніж її цінують сьогодні. Українські ритуали споживання їжі були тривалими та вимагали затрати певних зусиль. Весілля тривали до трьох днів, і багато страв змінювали одна одну. Гостювання у приватних домівках передбачали тривалі обіди та столування впродовж цілої ночі. Сьогодні ж ці ритуали споживання їжі скорочено до прагматичного мінімуму. Нерідко під час громадських трапез "помічники" забирають у гостей тарілки ще до того, як ті встигають впоратися зі своєю порцією, і тому гості закінчують обідати похапцем. Звісно, сьогодні мешканці місцевості звикли до таких темпів споживання їжі, але гості ззовні, - як от я на початку моєї роботи в полі, - можуть бути захоплені зненацька.

Думки: Свого часу, ця книжка дозволила мені по-іншому поглянути на світ української кухні поза Україною, та зміцнила дослідницьку оптику й використовувати антропологічний підхід у вивченні гастрономічної культури. Підштовхнула до вивчення питання збереження ідентичності в іншоетнічних середовищах. Тому, якщо ви нічого не знаєте про українців в Канаді, то сміливо беріться за цю книжку, вона як і більшість праць культурних антропологів дозволяє пізнати/зрозуміти/відчути досвід інших. А найголовніше у ній є прекрасний розділ про їжу та те які функції вона відіграє для канадців українського походження у містечку Мандери. Обрана цитата, про зміни культурних практик святкування весіль канадців українського походження та того яку роль має їжа у збереженні і трансляції українськості у Канад

P.S. А ідея познайомити вас саме цієї неділі із книжкою, з'явилась після бурхливих обговорень пам'ятнику борщу у Києві. І я згадала про пам'ятник ковбасі в Мандерах, а саме у цьому містечку Наталка проводила своє антропологічне дослідження.

P.Р.S. Якщо раптом після прочитання цитати, ви геть розгублені і не знаєте про яких піонерів йдеться, чи що таке "поле", маякніть у коментарях я радо розпишу детальніше. Фото книжки у коментарях Відкрити / Коментувати