Get Mystery Box with random crypto!

🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс

Логотип телеграм -каналу yizhakultura — 🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс
Логотип телеграм -каналу yizhakultura — 🇺🇦 ЇZHAKULTURA.пульс
Адреса каналу: @yizhakultura
Категорії: Тварини , Автомобілі , Їжа
Мова: Українська
Передплатники: 2.26K
Опис з каналу

♨️ канал проекту про гастрономічну культуру України https://yizhakultura.com/
👉 реклама https://telegra.ph/hvilinka-reklami-na-izhakulturapuls-02-27

Ratings & Reviews

3.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

1

1 stars

0


Останні повідомлення 3

2022-08-03 14:46:51
Хто не бачив, ось вони українські емоджі
422 views11:46
Відкрити / Коментувати
2022-08-03 14:46:14
А як вам потенційно можливий емоджик борщу?
Anonymous Poll
45%
Супер взагалі
14%
Ну так собі, але терпіти можна
31%
Чому борщ у каструлі і без сметани?
14%
Який ще емоджі?
7%
Цікаво подивитися, як інші голосують
94 voters257 views11:46
Відкрити / Коментувати
2022-08-01 20:33:55
Вихідні дані: кришечка для томатного соку у вигляді голови пуйла, який запустили Майкл Щур та Марина Радинська, про що й написали у своєму фб.

а от коментарі далеко неоднозначні, на зараз відчувається, що більшості зовсім не зайшло

а що ви думаєте, дорога спільното гастродіячів?

п.с. дякую Дарії Анцибор, що скинула лінк на цей цікавий сам по собі кейс
392 viewsedited  17:33
Відкрити / Коментувати
2022-07-26 09:08:21 Зустрічаємо, ще два гатрономічних елементи внесені до переліку нематеріальної культурної спадщини

«Практика та культурний контекст приготування «чіберек» та «янтик» – традиційних страв кримських татар»;

«Сливовий леквар – традиція приготування та культура споживання на Закарпатті»

Раніше ми писали про інші гастрономічні елементи, які цьогоріч увійшли до переліку

#їжакультура
331 viewsedited  06:08
Відкрити / Коментувати
2022-07-24 17:51:53 Сьогодні святкують іменини Ольги

До речі, раніше у багатьох українських родинах святкували найбільше саме іменини, які співпадали з днем святого чи святої. Бо ім'я не обирали, а його вказував святий отець згідно з церковного календаря.

Ми підготували оглядовий матеріал про одну українку Ольгу, яка народилась 126 років тому, але її праця і досі відчутна і має значення для становлення і історії української кухні.

Ольга Франко
це, авторка кулінарної книжки "1-ша українська загальнопрактична кухня", що вийшла друком 1929 році у м. Коломия, а вже потім дружина Петра Франка і невістка Івана Франка. (бо чесно мене дістало як багато починають розмову про Олю, саме як невістку Каменяра)

чому її книжка стала популярною?

У 1920 році у Відні Ольга звершила дворічні кулінарні курси при вищій школі сільського господарства де жила разом зі своїм чоловіком. Актуальні знання з кулінарії, розуміння технології процесів, досвід та знання у сфері домашньої кулінарії, місцевих продуктів та смаків перетворив цю книжку на бестселер. Рецепти з неї переписували у зошити, за ними навчались готувати, книжку купували, дарували та берегли як спадок.

Як і чому на довгі роки її ім'я було забутим?

Ольга Франко прожила довге життя, але чому досі мало українців знають її ім'я? Все зруйнувала війна та радянський злочинний режим, коли у 1941 році її чоловіка силоміць вивозять на Схід, після чого його доля невідома, так чи інакше його життя було насильництво обірвано. Про працю Ольги не згадували, а вона вже не мала змоги продовжувати активну громадську і просвітницьку діяльність бо прийшли совєти.

Історія повернення славного імені

У радянський час, про книжки Ольги Франко не згадували. І тому, що на її праці було накладено штам "буржуазна література" і, тому що її власне життя змінилось. Та її страви продовжували жити на сторінках домашніх кулінарних зошитах, вміння передавались у родинах і зберігались у кулінарних практиках.

У 1992 році у львівському видавництві "Каменяр" були опубліковані рецепти книжки Ольги Франко
У 2019 році у харківському видавництві "Фоліо" вийшла книжка за оригінальною назвою 1929 року, але з коментарями Маріанни Душар та післямовою Наталією Тихолоз
А в 2020 році розпочались роботи над фільмом "СМАК СВОБОДИ" за мотивами біографії Ольги Франко, продюсеркою фільму є Олена Моренцова

Історії інтерпретації кулінарного спадку

Кулінарні блогери, шефи та дослідники вже кілька років працюють над переосмисленням значення знакової книжки Ольги Франко

Блогерка з Франківська Ольга Мончук готує за рецепти з книжки, шефи Віталій Гуралевич, Євген Клопотенко неодноразово пропонували свій авторський погляд на рецепти з книжки, внучка, та правнучки Іванка й Наталка Міліянчук, Марта Гуменецька створили сайт присвячений смачним спогадам нащадків Ольги Франко.
У 1992 році у львівському видавництві "Каменяр" були опубліковані рецепти книжки Ольги Франко
У 2019 році у харківському видавництві "Фоліо" вийшла книжка за оригінальною назвою 1929 року, але з коментарями Маріанни Душар та післямовою Наталією Тихолоз
А в 2020 році розпочались роботи над фільмом "СМАК СВОБОДИ" за мотивами біографії Ольги Франко, продюсеркою фільму є Олена Моренцова

Історії інтерпретації кулінарного спадку

Кулінарні блогери, шефи та дослідники вже кілька років активно працюють над переосмисленням значення знакової книжки та особистості Ольги Франко.
Блогерка з Франківська Ольга Мончук готує за рецепти з книжки
шефи Віталій Гуралевич, Євген Клопотенко неодноразово пропонували свій авторський погляд на рецепти з книжки
внучка Марта Гуменецька, та правнучки Іванка й Наталка Міліянчук, створили сайт присвячений смачним спогадам нащадків Ольги Франко.
я писала наукову статтю про кулінарні книжки як джерело дослідження, де аналізувала і працю Ольги Франко

Не забуваймо, там де пройшли совєти, та там де тепер приходять росіяни тільки нищення і руйнація всього розвинутого, розумного та людяного

#їжакультура
243 viewsedited  14:51
Відкрити / Коментувати
2022-07-22 11:54:58 То ти тепер займаєшся варениками? А насправді далі мова піде про гастрономічні видання, новинки 2022 року.

Знаєте, війна знищує наше здоров'я, енергію, сили, плани, мрії та життя. Але мені дуже хочеться, аби всі українці мали змогу працювати та займатись тією справою яка виходить якнайкраще, щоб працювали ресторани, друкувались нові книжки, працювали онлайн курси, створювались нові вина, з'являлись нові підприємства...

Також думаю, що попередній допис переконливий аргумент, що культура завжди на часі, як і наука та книговидавництво (он росія-агресор на танках завозить свої книжки, бо це один з інструментів формування світогляду).

Перейдемо до головного: переліку книг 2022 року, який опублікували професіонали у світі книг, літературних трендів та книговидавництва ЧИТОМО

Читаючи цей перелік як видавець я фізично відчувала хвилювання і рішучість авторів та видавців. Знаю як це, коли всі книжки знаходяться на нульовому кілометрі фронту, а ти винен велику суму коштів друкарні (але це цілковита дрібниця, бо окрім книжок на лінії фронту твої близькі й рідні), як сидиш і не знаєш, що далі. Потім, зважуєш, а чи доречно зараз навіть думати про видавничі плани, а чи варто робити це, продовжувати свою роботу, щось там планувати і так по колу. Думаю емоції та відчуття тут у всіх дуже подібні.

Книжковий перелік 2022 потішив новинками, серед яких я знайшла навіть книжки нашого з вами профілю, тобто гастрономічні.

Бі Вілсон. Що ми їмо. Як харчова революція змінює наші життя і світ навколо / Бі Вілсон; Олександра Асташова. – Київ: Наш Формат, 2022.– 328 с.

Сергій Пожар. Кухня Карпат / Сергій Пожар. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. – 336 с.

Коктейлі від @the_cocktailguy/ Річ Вудс; пер. з англ. Ганни Кирієнко. –Х: Вид-во «Жорж», 2022. – 176 с.

І всі ці книжки розміщені у рубриці НОН-ФІКШН, тут я пригадала історію як кілька років тому зустріла людину з якою познайомилась під час навчання в аспірантурі, а потім довгий час не бачились. І на мою розповідь про те, що я займаюсь гастрономічними дослідженнями та розвиваю видавництво гастрономічної літератури їzhak у відповідь почула: То ти тепер займаєшся варениками? Зізнаюсь, на мить мені й самій стало соромно, що ж це я пірнула в таку "життєво-приземлену тему" Але лише на якусь секунду. Бо так, я займаюсь варениками і хочу велику енциклопедію українських вареників та галушок, яка буде й у розділі хобі, і на поличці нон-фікшн, і у рубриці "видання для дозвілля".


А про наукпоп і науку в Україні, проговорила авторка нашої книги "Від бобра до фазана. Їжа західноєвропейського Середньовіччя" Стефанія Демчук у матеріалі де пише правильні речі про деколонізацію України та потребу змінити застиглі, і вже давно не актуальні форми наукових текстів. Бо наука має комунікуватися аудиторії, а її результати не мають пилитися на поличках

#гастрокнига
394 viewsedited  08:54
Відкрити / Коментувати
2022-07-21 13:21:13
А-арбуз
Г-галушки

Ось вона пропаганда-маніпуляція-цинізм російських окупантів які вже й букварики надрукували з українськими гастрономічними кодами тільки по рузьки

Це настільки мерзенно, що просто сил немає коментувати

Але вчергове хочеться нагадати, наскільки важлива культура, книгодрукування, якісні матеріали наукового, навчального і розважального контенту українською

Культура завжди на часі і ніколи не повинна фінансуватися за залишковим принципом

А авторам цього букваря горіти в пеклі
290 viewsedited  10:21
Відкрити / Коментувати
2022-07-18 15:31:41 Як це працює? Про етику, експертність, спілкування зі ЗМІ та новий елемент НМК - МІЛІНА

Хочу трішки вкрасти вашої уваги, аби розповісти про те, що таке екосистема та етика на мою думку. А ще про новий елемент НМКС - міліна, та те як його готувати.

Спершу про етику та екосистему. Кажуть, що людині потрібно не менше семи разів, почути чи побачити певний бренд/лого, аби він став пізнаваним і почав викликати довіру, вищий пілотаж аби всі ці сім разів асоціювались ще б з якоюсь емоцією, образом. З появою соцмереж за таким принципом почали діяти люди, аби сформувати себе як бренд, зліпити певний образ. Чи це погано? Мені здається, зовсім ні, це навіть дуже класно, бо людина-бренд може тиражувати будь-яку інформацію на дійсно широке коло. Але дещиця поганого у цьому таки є, знову ж таки виключно на мою думку. Найгірше, це коли такі люди скуті комерційними контрактами або по своїй суті, починають все циклити на собі та перетворюються на "експертів у яких немає червоного слова - стопа", а простіше готові коментувати абсолютно все: від того скільки хвилин варити квасолю і до того, чому пташки летять у вирій та які наслідки для суспільства має політика децентралізації. Ось це вже не тільки не етично, це навіть шкідливо.

Тепер до елементу НКС та співпраці зі ЗМІ. Вже не один рік я співпрацюю зі ЗМІ. Але у своїй співпраці, я дотримуюсь кількох правил, які мені здаються етичними та корисними для екосистеми, приміром, дослідників чи шефів.
Перше, якщо я знаю, що у певній темі є класний спеціаліст, я завжди про нього розповім і запропоную звернутись до нього, адже найкраще це чути й бачити фахівця. (з точки зору формування бренду це не ок, дивись пункт вище, треба йти і як папужка повторювати заяложені істини аби тебе пізнавали)
Друге, якщо я берусь коментувати чи розповідати про тему в якій працює інша людина, то обов'язково згадую ім'я та прізвище фахівця на працю якого я так чи інакше спираюсь. Бо той кому ця тема цікава, зможе її знайти та почитати чи поспілкуватись самостійно.
Третє, я готуюсь конкретно до теми, про яку будемо говорити. Верифікую дати, роблю виписки, шукаю інформацію для спростовування чи підтвердження своєї думки. Звісно це суперечить заповідям маркетингу, йди й говори: спершу про себе, потім про себе, потім знову про себе і трішки про свої проєкт, а далі про себе і ключову фразу з якою ти маєш асоціюватись.

Тому коли мене просять розповісти про "яворівський пиріг" я даю контакти Маріанни Душар, коли мене запитують про винокуріння я звертаюсь до Олени Пивоваренко, коли про страви, їжу, кулінарні звички старшин, козаків звісно рекомендую Олексія Сокирко, якщо це про Бесарабію то всі дороги ведуть до Володимира Полторака. Після того я завжди цікавлюсь який вийшов матеріал, сюжет чи стаття.

Ось приклад такого підходу і результат який ви можете побачити в ефірі на Сніданок 1+, коли мене попросили розповісти про "міліну" (поширена страва на Одещині, традиційна для жителів Болградського району) я дала контакти безпосередньо носіїв традиції і людям які доклали чимало зусиль до того, аби внести цей гастрономічний елемент до переліку НМК. Запрошую подивитись, як готувати, смакувати та зрештою, що таке "міліна" за цим посиланням

Дякую подрузі Євгенії, яка спонукала мене все це написати, своїм питанням: "Лена, ти що так ніхто не робить, коли є запит ЗМІ, всі йдуть і кажуть тільки "Я" а далі там три слова по темі. Ну а я кажу, так роблю я, а найголовніше, що я знаю і спілкуюсь з тими людьми для яких слово етика та екосистема мають цінність.
173 views12:31
Відкрити / Коментувати
2022-07-13 15:06:17 Про культуру зберігання. Те, що їzhakultura дослідницький проєкт який вивчає та популяризує українську гастрономічну культуру, кухні та традиції, не значить, що ми не досліджуємо чи не цікавимось сучасністю. А тим паче в умовах війни, коли фактично на очах руйнуються стереотипи та формуються нові кулінарні звички та поведінку.

Тому коли протягом двох тижнів від різних авторів вийшли матеріали присвячені питанням первинної обробки продуктів їх тривалого зберігання, я звісно не змогла пройти повз. Тим паче, що авторки так переглядають давні традиції зберігання, діляться власним досвідом та пропонують науково поглянути на такі знайомі кулінарні техніки як консервування, сквашування, соління, сушіння. Не губіть цінні поради:

Дарія Крікунова авторка телеграм-каналу Бетонна Галушка та Анастасія Середа авторка блогу "Прекрасно" та телеграм-каналу "І це прекрасно" підготували матеріал про "запаси продуктів та організацією простору на кухні" де розкладають по поличках способи збереження продуктів: ферментація, консервація, замороження та продукти тривалого зберігання і дають абсолютно дієві й базові знання, як підступитись до процесу заготівель.
пишуть про те, як зберігати ферментовані продукти
мінуси й плюси консервації
діляться лайфхаками як правильно запастись продуктами
рецептом бурякового квасу
рецептом квашеної капусти
рецептом ферментованими лимонами та айвою
ідеальною томатною пастою


В унісон Дарка Озерна авторка телеграм каналу "МОЗ попереджає Озерна застерігає" підготувала для ВВС матеріал про сильні і слабкі сторони різних типів обробки продуктів. Наполегливо рекомендує дивитись на наші кулінарні традиції через призму сучасної науки. Дарка пропонує:
робити закрутки з огірків, помідорів чи кабачків і рекомендує витрачати зусилля для приготування томатного соку, лечо та м'якоті помідорів з перцем, бо саме ці овочі навіть при консервації зберігають свою нутріціологічну цінність.
пояснює про пектин у варенні та те, чому овочі перед заморожуванням потрібно приготувати.
Думаючи про майбутнє й можливу нестачі електроенергії чи перепади з нею, окрема частина присвячується саме сушінню.

Тему сушіння і в теорії і на практиці, чудово знає і розвиває Людмила авторка телеграм каналу Базиліковий сорбет.
Сушіння, сьогодні як ніколи актуальна кулінарна практика, продукт не втрачає корисних властивостей, стає легким і суттєво зменшується в обсягах. Всі деталі у дописі Людмили
окрім порад з сушіння, Людмила готує та надсилає сухі супи (вже надіслано 1200 порцій), які надсилає на фронт.
Тож всі поради Людмили це цінний досвід отриманий на практиці
І так ви теж можете допомогти задонейтивши Людмилі і кількість якісних перших страв, які можна легко і просто приготувати на ліній, стане більше
322 viewsedited  12:06
Відкрити / Коментувати
2022-07-11 21:59:01 Підіб'ємо підсумки тижня, що минув новинами та планами у гастрономічному світі

Новин багато і всі вони ретельно зібрані в одному тексті на нашому сайті, ось тут. Також ви завжди можете надсилати ваші анонси, матеріали та побажання на нашу скриньку для новин:

news@yizhakultura.com

Минулого тижня до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України додали ще 21 елемент. Серед них 10 гастрономічних традицій про які я писала того ж дня на каналі

Маючи змогу читати та чути й спілкуватися із заявників до НПНКСУ, (оскільки з 2021 року є членом Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України) скажу, що всі елементи дуже різні, так само різні за якістю підготовлені документи, але навіть попри війну, громади виходять на зв'язок, спілкуються з експертами та доопрацьовують всілякі бюрократичні вимоги. Це неймовірно до сліз.

Гарні новини зі світу кулінарних книг. Незабаром світ побачить видання присвячене Львівській кухні "Cuchnia Lwowska. Moja kulinarna podróż przez Galicje" яке написали для польського видавництва ZNAK Маріанна Душар та Ігор Лильо

У нашій добірці новин, ви знайдете матеріали з активними посиланнями про "хлібне питання" яке звучить боляче через військові та терористичні дії росі, у яких йдеться:
про те чи загрожує українцям нестача продуктів, як зернова криза вплине на світ;
науковців NASA Harvest які підрахували втрати врожаю через війну та окупацію;
всі "шахер-махер" Туреччини щодо кораблів із краденим в Україні зерном

Розмови з шефами та рестораторами:
Діма Борисов про франчайзинговий проєкт своєї компанії GastroFamily
Юрій Ковриженко про новий необістро Mriya у Лондоні та українську кухню для аудиторії Великої Британії.
Євген Клопотенко про борщ і рецепти української кухні

а також
Шість історій про їжу на фронті, в блокаді, в окупованому селі, в евакуації від Української правди
Як фермер з-під Донецька веде бізнес біля лінії фронту
Яке воно харчування “на нулі”. Розмова Української правди з біологинею Даркою Озерною про те, як покращити харчування наших бійців
Три історії про невеликі українські бізнеси з Київщини, Маріуполя та Бердянська від проекту “Війна. Історії з України”

Будьмо на зв'язку
#гастроновини
270 viewsedited  18:59
Відкрити / Коментувати