Блог економіста

2022-01-22 15:38:47 Мінцифри звинуватили в політиці глушіння неугодних експертів

8 грудня Віктор Тимощук із Центру політико-правових реформ опублікував пост в Фейсбук про те, що Мінцифри знімають його з заходів за те, що він критикує міністерство.
9 грудня заступниця міністра Людмила Рабчинська відповіла, що вона ні при чому та прокоментувала критику пана Віктора. "Хотілося б більше конструктиву і аналітики від аналітиків, а не голослівних звинувачень."
Діалог продовжився і 10 грудня Віктор Тимощук написав відповідь, де зазначив, що "Мінцифра за день до заходу написала на мене скаргу в Посольство країни, що фінансує проект та керівництву Проекту МТД. Наче скарга на мій допис в ФБ (з заходу ЦППР). Після цього було усунення. Про логічний зв'язок висновки робіть самі." В коментарі до цього допису Олег Конотопцев пише: "Обережніше, пане Вікторе! Я теж отак публічно критикував недолугі потуги Мінрегіона щодо реформи децентралізації. В результаті та сама U-LEAD заборонила наймати мене експертом та тренером до фінансованих нею проектів."
13 грудня координаторка ініціатив OpenUp Ukraine Надія Бабинська написала про expert cancel culture в Україні, спрямовану на активістів, які критикують уряд. "При цьому для великих проектів, в тому числі міжнародної техдопомоги, це видається цілком ок практикою." В коментарях до допису Альона Гринько написала: "Отримувачі грантів або окремі організації тепер винаймають як експерта на послуги, зазвичай на NDA. Фактично у Звітах я відсутня, досвід підтвердити іноді важкувато." Інші люди також написали про подібні випадки. "Викреслення- то перший крок. Далі піде дискредитація та обмеження фінансування. На сьогодні вся моя родина втратила роботу та свої бізнеси." "ааа, Nadiia, ти бачила, Віктора вже нема в переліку команди на сайті проєкту, ще того тижня щось там дивилася і його бачила Оце вже жестяк Був останній під Оленою Молодцовою https://prosto.in.ua/ua/pro-proiekt/komanda"
18 січня пані Надія опублікувала лист, який Мінцифра надіслала Посольству Швеції та проєкту. Це та сама скарга, про яку писав пан Віктор. Лист закінчується фразою "Висловлюємо стурбованість із цього приводу та побоювання, що це твердження транслюватиметься при спілкуванні з представниками громад, що матиме негативний вплив на комунікацію Міністерства з громадами".
Редакція DOU звернулась за коментарями до міністерства. Відповідь: "Нам було відомо, що Віктор Тимощук є експертом проєкту. Саме тому ми хотіли донести посольству як представнику донорської установи та проєкту „PROSTO“ також і нашу позицію, аби в проєкту було розуміння цілісної картини для надання якісної технічної допомоги." Відкрити / Коментувати

2022-01-21 17:25:02 Проблеми на українській залізниці вже виходять за межі України. Раніше я писала про збитки від використання іноземних локомотивів, а тепер різко загострились стосунки з Польщею. Укрзалізниця запровадила заборону на транзитні перевезення до Польщі з низки країн 30 листопада. Тоді це пояснювалось ремонтними роботами на відрізку Знам'янка-Здолбунів та електрифікацією ділянки Ковель-Ізов-Держкордон. Але потім заборону збирались продовжити з 20 січня. Після негативної реакції Польщі заборону відстрочили до 10 лютого. Але аргументація трохи змінилась:
у 2021 році обсяг перевезень з Китаю до Польщі значно зріс – із 40 поїздів у 2020 році до 124 поїздів у 2021
через ремонтні роботи пропускна спроможність транзиту в напрямку Польщі знизилася до 350 вагонів на добу
поляки також мають електрифікувати свою частину ділянки, яка становить 1,5 км (для порівняння: Україна електрифікує ділянку завдовжки 94 км)
спостерігається значний простой вагонів УЗ, які перебувають на території Польщі
"плата за використання вагонів нараховується за умовами договору, підписаного ще у 2009 році за ставками, які на сьогодні нижчі за ринкові (в середньому на 301,32 грн на місяць). Отже, "Укрзалізниця" не лише інвестує в покращення транзитної інфраструктури, а й недоотримує дохід від використання вагонів. Сума недоотриманого доходу становить 4 млн грн на місяць." Тому УЗ зараз веде переговори, щоб підвищити плату
Поляки, в свою чергу, говорять про те, що "під час консультацій між головою правління PKP SA та УЗ з'ясувалося, що таких перешкод насправді немає, а польську сторону було поінформовано про те, що скасування запроваджених обмежень не входить до компетенції "Укрзалізниці"".
Моя версія - що тут два чинники:
Укрзалізницю використовують, щоб натиснути на поляків в питанні видачі автомобільних дозволів на вантажні перевезення. Україна якраз почала активні дії в цьому напрямку.
Але значне зростання обсягів перевезень з Китаю також могло вплинути. Україна так хотіла, щоб її включили до китайського нового шовкового шляху, пішли перші поїзди і УЗ вже не може впоратись. А що буде далі? #залізниця #УЗ #дороги Відкрити / Коментувати

2022-01-21 15:51:03 #словник Це про це
"незбереженні перевезення" = крадіжка вантажів Відкрити / Коментувати

2022-01-18 14:59:09 Поганий стан українських залізничних локомотивів не лише погано впливає на перевезення, а й в буквальному сенсі "влітає в копієчку" чи вірніше, в сантим. Справа в тому, що транскордонні залізничні перевезення мають відбуватися на паритетних засадах, тобто УЗ має возити свою половину. А в неї не вистачає тяги. За перевезення іноземними локомотивами доводиться платити швейцарськими франками. Зазвичай ці гроші отримують Білорусь та РФ. "Укрзалізниця дедалі глибше входить у залежність від російських електровозів. Вони все далі й надалі використовуються вглиб України," - зазначає машиніст моторвагонного депо Чернігів Андрій Бойкачов.
Цікаво, а як можна перевірити, скільки швейцарських франків заплатила Україна за використання білоруських та російських локомотивів на своїй території? #залізниця #УЗ Відкрити / Коментувати

2022-01-18 12:09:07 Олександр Кубраков, Міністр інфраструктури, відзвітувався про справи з реєстром моряків. В вересні 2021 року я писала, що базу даних реєстру моряків, яка опинилась в приватних руках, намагались повернути, були новини про створення фальшивого кабінету моряка, суперечки щодо майнових прав. Обіцяли, що Електронний кабінет моряка запустять 31 березня 2022 року. І от пан міністр доповідає, що зроблено. Отже:
в серпні 2021 року СБУ накрила дата центр з реєстром. Але дані були в такому стані, що з ними працювати було неможливо. Пан Олександр пише, що дані були "у максимально дезорганізованому стані"
тому тепер будуть робити новий реєстр в рамках проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»
з листопада 2021 року відновлені ключові функції інформаційних систем на базі Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків
було подовжено термін дії раніше виданих документів моряків до липня 2022 року
запроваджено експериментальний проєкт із тестування моряків на базі міжнародної системи Crew Evaluation System 6.0
Але я думаю, що попередніх строків 31 березня 2022 року дотримано не буде, бо пан міністр пише: "Тому наша команда обрала системне рішення — повну перебудову та диджиталізацію сфери дипломування моряків. Такі проєкти не реалізуються за 1 чи 2 місяці." #порт #реєстр_моряків Відкрити / Коментувати

2022-01-16 15:15:45 Цікава новина: РайанЕйр запропонував Люфтганзі продавати квитки дешевше, щоб не літати порожніми.
В чому справа: авіакомпанія, коли заходить на ринок, домовляється з аеропортом про певні маршрути. Аеропорт виділяє їй "слот" (це місце в розкладі, коли, з якого терміналу і з якого гейту буде відбуватись рейс), а авіакомпанія, в свою чергу, бере на себе зобов'язання виконати певну кількість рейсів. За нормальної ситуації компанія мала виконати мінімум 80% рейсів, на час піку пандемії цю вимогу прибрали, але зараз повернули, хоч і трохи менше, в 50% виконаних рейсів.
Великі авіакомпанії типу Люфтганзи володіють більшістю слотів в європейських аеропортах, але літати їм невигідно - за поточними цінами літаки літають напівпорожніми. А не літати вони не можуть, бо втратять слот. От РайанЕйр і тролить Люфтганзу, радячи їй знизити ціну на квитки. Майкл О'Лірі вважає, що оскільки Люфтганза з друзями отримала непогані субсидії від урядів, то дешевими квитками вони могли б віддячити платникам податків за цю допомогу.
Чому це цікаво Україні: з підписанням Угоди про вільне небо з ЄС українські авіакомпанії отримали право літати в європейські аеропорти без необхідності бути включеними у двосторонні договори. Єдиним бар'єром залишалась нестача слотів в європейських аеропортах. Якщо авіакомпанії-важковаговики втратять свої слоти, відкриється можливість для українських авіакомпаній. #авіа Відкрити / Коментувати

2022-01-14 17:22:13 Читаю Олексія Шахова, експерта з аграрної логістики, щодо допуску приватної тяги на залізницю: "Ухвалення закону [про залізничний транспорт] буде відправною точкою в монополізації ринку вантажних перевезень приватними компаніями. З монополізацією ринку перевезень приватними компаніями відбудеться і монополізація певних напрямків діяльності."
Тобто монополізація протягом десятиліть вантажних перевезень однією державною компанією пана Олексія не хвилює, а потенційна монополізація приватними компаніями хвилює? До речі, якщо мова про компанії (в множині), то це вже не монополія, а дуополія чи олігополія. Але це так, до слова, я нудний економіст і чіпляюсь до визначень.
Далі пан Шахов цілком слушно пише про те, що для налагодження роботи приватних локомотивів потрібен час, що все має бути пов'язане: "Немає сенсу тягти, наприклад, зі ст. Збараж 15 вагонів до станції Тернопіль приватним локомотивом, якщо на станції Тернопіль не можна сформувати поїзд приватним локомотивом в напрямку порту." І тому перші кілька років приватна тяга буде їздити маршрутними відправками. Це як маршрутки, тільки возять вони не пасажирів, а вантаж, і не дорогою, а залізницею.
Також є свої особливості щодо типу локомотивів, які використовуються: на коротких дистанціях в межах станції використовується маневровий локомотив, між станціями - магістральний, плюс є ще тепловози та електровози для різних видів ліній. Але я вважаю, що всі ці проблеми будуть вирішуватись, якщо відкриється ринок. І хтось може створити собі невеликий (чи великий) бізнес, надаючи послуги маневрового локомотива. Якщо є попит, буде і пропозиція. Головне - створити сам ринок, а не тримати все в рамках однієї компанії.
Пан Шахов хвилюється, що "той, хто буде мати найдешевшу логістику у своєму регіоні, як «пилосос», буде затягувати вантажі на своє підприємство." Але ж це нормально, так всі ринки працюють. Експерти вже кілька років закликають: готовтеся, купуйте локомотиви, готуйте інфраструктуру, матимете перевагу. #залізниця #УЗ Відкрити / Коментувати

2022-01-14 12:55:59 Колись в мене була постійна рубрика "Як впливає пандемія". Ось останній пост. Потім я вирішила, що ця тема вже всім набридла і припинила її вести. Там були цікаві та неочікувані наслідки пандемії. Але розсилка Блумберга мені про це нагадала. Там пишуть, що через ковід онлайн покупки досягли 15,7% від загальної кількості чеків в рітейл в США в середині 2020 року (зазвичай вони десь на рівні 10%). Це спричинило зростання інвестицій в складську інфраструктуру рітейлерами. Як наслідок, ціни на промислову нерухомість перевищили ціни на офісну нерухомість та житло в 2021 році. У Амазона вже 21 складський комплекс замість 4. Відкрити / Коментувати

2022-01-11 12:57:08 Через пандемію Canon пропонує своїм клієнтам "хакнути" принтери

Пандемія створила проблеми з доставкою товарів по всьому світі. Особливо критична ситуація з доставкою різних чипів з Азії. Страждають автомобільні концерни, виробники комп'ютерів. Постраждав і Canon. Компанія відчуває дефіцит чипів для картриджів для своїх принтерів, які відповідали за підтвердження легітимності оригінальних картриджів. Без них принтер сприймає картриджі як підробку і закриває деякі додаткові функції. Щоб вийти із ситуації, Кенон почав розсилати споживачам інструкцію, як "хакнути" принтер. Насправді, це не зовсім "хак" - компанія просто радить ігнорувати повідомлення про підробку. #ІТ Відкрити / Коментувати

2022-01-07 17:28:26 Чи варто включати до ВВП виробництво незаконних товарів? Бо за визначенням, ВВП - це ринкова вартість всіх товарів та послуг, вироблених в країні за рік. Тобто незаконні товари мають включатись. Але як це зробити? Американські економісти Алекс Табаррок та Тайлер Коуен мають цікавий пост на цю тему (англійською). Якщо раптом товар легалізують, то чи його треба рахувати на момент легалізації чи перераховувати ВВП за попередні періоди? А як це зробити, якщо не знаєш цін? Автори наводять два приклади: Італії, яка в 1987 році на 20% раптово збільшила свій ВВП, щоб врахувати тіньову економіку, та Канади, яка після легалізації маріхуани в 2018 році вирішила перерахувати ВВП аж до 1961 року і це вилилось в ціле дослідження споживання маріхуани канадійцями та цін на неї. Відкрити / Коментувати