Konkretyka

2020-12-21 11:38:48 Ціни на продукти виростуть, а разом з ними і паніка щодо інфляції.

У 2021 році можна однозначно чекати реінкарнацію епохи інфляційних Касандр. Зокрема, почнеться: «А я ж казав, що ці Ваші принтери доларів та євро рано чи пізно спричинять інфляцію». ЗМІ одразу підхоплять ці “ексклюзивні дані” і почнуть їх роздмухувати, бо об'єктивність об'єктивністю, а нехтувати таким хайпом ніяк не можна. Що ж трапилося?

UN’s Food and Agriculture Organisation зафіксувала зростання їхнього food index на 6.5% за останні 12 місяців. Тобто ціни на більшість харчових продуктів почали зростати.
Відповідно, сама організація при ООН очікує продовження тренду на зростання цін. Проте такий тренд виникає не через те, що долари друкують в більшій кількості й люди раптом почали купувати два батони замість одного, через що виробники вирішили підвищити ціни, щоб «рубанути грошенят». Причини дещо банальніші (стата відкрита):

- в Україні: зернові та зернобобові культури за підсумками 2020 року склали 65,4 млн т, або на 10 млн т менше, ніж рік тому;
- в Росії: насіння соняшнику зібрано на 13,7% менше, ніж у 2019 році (13,3 млн т проти 15,4 млн т), цукрових буряків - на 40,5% (32,4 млн т проти 54,4 млн т), картоплі та овочів - на 10,9% (19,7 млн т проти 22,1 млн т) і 2% (13,8 млн т проти 14,1 млн т).
Примітка по РФ: Хоч по зерновим просадки не було, деякі позиції значно скоротилися;
- в Аргентині, Північній Америці, Чорноморському регіоні через погані природні умови скоротився експортний потенціал, що стало вирішальним фактором.

Своєю чергою видання The Economist зазначає:

«Поки цей сплеск продовольчої інфляції не має нічого спільного із масштабами, які спостерігалися у 2008-2012 роках, коли зростання цін викликало значну соціальну напругу в багатьох країнах світу. Банк Goldman Sachs відзначає, що недавнє зростання цін пов'язане також із тривалим періодом, коли ціни на сільськогосподарську продукцію були відносно низькими. У реальному вираженні ціни на харчові продукти набагато нижче їхнього рівня десятирічної давності».

Від себе ще хочеться додати, що згідно зі звітами UN’s Food and Agriculture Organisation виробництво агрокультур зростає з кожним роком і лише у 2020 через погодні умови та частково коронавірус воно сповільнилось. Отже, за виробництвом завжди йшов і відповідний попит, який залишився на тому ж рівні, а це свого роду ідеальна формула для зростання цін.
Варто також сказати, що інфляція у всіх країн буде різною, бо кошик, з якого формується індекс інфляції (СРІ), відрізняється. Наприклад, у нас значну частку складають саме продуктові товари, тож подібна зав'язка пов'язана зі структурою витрат населення, де саме продукти займають від 42% до 51% (за різні роки різні оцінки); для прикладу - в США ця частка складає всього 12-14%, отож, вплив на інфляцію буде відповідним.
Про причини доларової інфляції в минулому пості: https://t.me/Konkretyka/808

Висновок. Гривнева та валютна інфляція, яка настане у 2021 році не буде мати конспірологічної природи та не пов'язана із діями ЦБ, як би гучно про це не говорили люди, які хочуть привернути до себе увагу. Сплеск інфляції буде пов'язаний з поверненням активності в економіку (туристам вочевидь варто підготуватися до зростання цін) та поганим врожаєм у 2020. При цьому зазначу, що нижче я спеціально додав продуктовий індекс та ціни, які показують, що понад 5 років ми живемо в умовах низьких цін на агропродукцію. Відкрити / Коментувати

2020-12-17 18:48:08 The Economist: Інфляція повернеться?

На каналі було багато постів щодо дій ФРС чи НБУ. Також немало було сказано про посткейнсіанську монетарну систему, яка пояснює, як працює сучасна монетарна система.
Тому, щоб поставити крапку з приводу маніпуляцій навколо інфляції, я наведу статтю The Economist «After the pandemic, will inflation return?». У статті одного з найавторитетніших видань автори намагаються дізнатися, чого чекати у 2021 році з приводу інфляції.
Нагадаю, що академічна наука давно вже зазначила, що друк грошей на х% не означає злет інфляції на х%, зокрема:

«Для країн із низькою інфляцією прямий взаємозв'язок між середніми темпами інфляції та темпами зростання кількості грошей у кращому випадку незначна.»
Джерело: Pedro Teles and Harald Uhlig. Is Quantity Theory Still Alive?. 2010.

Це дослідження, якому передували публікації у 2005 році, показувало, що не варто очікувати зростання інфляції на Заході через емісію. Бо часто природа емісії грошей далека від логіки «надрукували грошей = ціни зросли». Одна з причин - це час коли саме відбувається емісія: якщо під час кризи чи кволого економічного зростання, то чекати інфляції не варто.
Повернемось тепер до статті The Economist, де автори виділяють одну потенційну загрозу, яка може призвести до зростання інфляції (але вона не пов'язана із друкарським верстатом ФРС чи ЄЦБ):

Застрягши вдома, люди не можуть витрачати свої гроші, і їх банківські баланси збільшуються. Але щойно вони будуть вакциновані та звільнені від тиранії Zoom, споживачі можуть почати шаленими темпами витрачати гроші, що перевершить здатність фірм відновлювати та розширювати свої потужності, стимулюючи зростання цін. Світова економіка вже показує ознаки наявності вразливих місць. Ціна на мідь, наприклад, на 25% вище, ніж на початку 2020 року.

Проте економісти зазначають, що шансів на довгостроковий ріст інфляції мало. При цьому про ризики тимчасового збільшення інфляції говорить НБУ, який підняв інфляційні очікування до 7.3% (цифра з бюджету 2021) при цільовому показнику в 5% (стабілізація у 2022). Причина - збільшення економічної активності та, хоч Україна та Захід знаходяться в різних всесвітах, такі економічні закономірності працюють у нас однаково.
З приводу ризиків варто сказати, що у разі перевищення інфляційних таргетів можуть виникнути складнощі, зокрема (мова про США та ЄС):

Але якщо центральним банкам доведеться підняти процентні ставки, щоб не допустити виходу інфляції з-під контролю, наслідки будуть серйозні. Ринки впадуть, а фірми-боржники похитнуться.

Однак вірогідність такого сценарію вкрай низька. При цьому хочу наголосити, що головна причина інфляції - це відновлення витрат населення на товари, послуги (туризм і т.п.), а не емісія ЦБ. Звісно, природа емісії 2020 в якомусь сенсі відрізняється від 2008, бо тоді економіка пережила шок від масштабів банкрутства та скорочення попиту на кредит. У 2020 ситуація була не менш важка, але кореляція із проблемами 2008 вкрай низька. Тому, якщо доларова інфляція таки досягне позначки вище таргету ФРС (а це 2%), у світі почнуть розказувати, що ЦБ варто обмежити в незалежності, бо “дивіться, що коїться з інфляцією”; і всім буде байдуже, що 1 млрд людей повернеться до звичного способу життя.

Примітка: Немає 100% впевненості, що вже влітку 2021 ми відчуємо інфляційні коливання зі США та ЄС, але вже восени картина стане більш зрозумілою. Однак ніякої паніки, окрім застережень від представників ФРС та ЄЦБ, в економістів немає. Всі знають причини потенційного КОРОТКОСТРОКОВОГО зростання інфляції. Ризики, звісно, є завжди, але вони далекі від загрозливих. Відкрити / Коментувати

2020-12-15 10:40:10 Позитив по Байдену, або Джанет Луїз Йеллен

Через мою підтримку критики програми Байдена (з посиланням на Інститут Гувера) та загалом позиції Демократичної партії США склалося враження, що автор 100% Трампіст (деякі саме з таким «пасажем» покидали канал). Проте я не раз зазначав, що міряти політичне поле емоціями та симпатіями, а не конкретними фактами, є абсурдним.
Моя позиція досить проста: той президент США, який виступає за зниження податків, дерегуляцію та розвиток видобутку сланцевого газу в США, є не моїм фаворитом, а просто тим, хто адекватно оцінює реальність. Про сланцевий газ (який при Байдені не буде в фаворі через ряд факторів, а значить не потрапить до ЄС, що посилить залежність ЄС від РФ) поговоримо окремо. До речі, саме останнє показує, що значна частина прихильників Байдена здебільшого вимірюють все гаслами та емоціями, а не тим, що “Північний потік-2” буде добудований волею ФРН, бо газу зі США не буде. Як наслідок, «до побачення» українська ГТС.
Однак в цьому пості хочеться поговорити про деякі позитивні сторони, які є у Байдена.

Йдеться про призначення на посаду міністра фінансів США, на мій погляд, однієї з найавторитетніших економісток у світі фінансів, а саме Джанет Луїз Йеллен (Janet Louise Yellen) - колишньої голови наймогутнішого ЦБ світу - ФРС. Декілька вагомих переваг шановної пані Йеллен:

правонаступниця Бена Бернанке (Ben Bernanke) - автора, який зупинив кризу 2008 року. Саме їй він передав ФРС в умовах, коли ризик поновлення економічної рецесії був все ще сильним;
саме Йеллен завершила одну з найунікальніших та масштабних програм з викупу на баланс ФРС боргових паперів США. Тобто ФРС проводив емісію долара для викупу американських облігацій, щоб підтримати у такий спосіб уряд та його програми з відновлення економічного росту;
вона вибудувала одну з кращих кадрових політик в ФРС, зокрема саме в її каденцію був підвищений до її заступника Стенлі Фішер (Stanley Fischer). Нагадаю, що саме він є творцем стабільного ізраїльського шекеля та одним з кращих голів центральних банків у свою епоху. Був чотириразово визнаний журналом Global Finance, як найефективніший голова ЦБ. Також, він був першим, хто підняв ставки після кризи 2008 року;
вона є авторкою великої кількості наукових статей та коментарів з приводу макроекономічної ситуації в США. Свої коментарі вона іноді публікує у співавторстві із Беном Бернанке, що підкреслює не тільки важливість консенсусу переможців кризи 2008 року, але й прогнозованість майбутнього.

Тут також хочеться підкреслити, що коментарі або статті Йеллен важливі не просто через те, що вона була головою ФРС, але й тому, що вона безпосередньо брала участь у побудові сьогоднішньої фінансової системи. Тобто, вона разом з Бернанке не просто подолали «Велику рецесію», але й вивели світ з кризи, яка могла бути куди більш руйнівною, ніж «Велика депресія» 1929 року.
Саме з цієї причини я ніколи не звертаю увагу на коментарі всіляких «експертів» з приводу «скаженого друкарського верстата долара» і тому подібні історії про «почекунів гіперінфляції».
Звісно, майбутня міністерка фінансів США не є пророком і вона разом з Бернанке не має однозначної відповіді на питання, коли ми подолаємо «liquidity trap» (пастка ліквідності, це період коли вкрай низькі ставки ЦБ не стимулюють економіку до стійкого зростання - в цій пастці західна та японська економіка живе вже понад 10 років). Однак їх коментарі є в мільйон разів інформативнішими, ніж фантастичні історії про те, що долар от-от дасть дуба.

The Economist: Немає економіста більш кваліфікованого, ніж пані Йеллен, колишня глава Федеральної резервної системи і шановний вчений, кращий вибір для цієї посади.

Висновок. Поява Джанет Луїз Йеллен на посаді міністра фінансів США є надзвичайно крутою новиною, яка створює вірогідність того, що скажена популістична програма Байдена таки буде зменшена у своїх масштабах. Додатково це дає надію на стабільність доларової системи, що продовжить тиск на комуністичний Китай, який своїм деспотизмом у всіх сферах економіки кидає виклик вільному світу. Відкрити / Коментувати