2021-10-19 08:37:30
Податки як важливий фактор економічного зростання?
Заздалегідь зазначу, що я не спростовую тягар податків
(бо сам їх сплачую), я хочу зазначити, що вони лише один з факторів, які позбавляють привабливості нашу економіку.
Артур Лаффер, який свого часу дав інтерв’ю УП [1], зазначав, що Україні варто робити те, що робили США та Європа 100 років тому. Але його слова були сприйняті лише з фіскальної сторони і ряд факторів мною врахований не був:
США та Європа у ХІХ столітті вже мали сильні інститути: захист права власності, економічні свободи тощо. Все це відомо з робіт інституційної школи від Дугласа Норта до Робінсона та Аджемоглу. Тобто інклюзивні інститути мали вирішальний вплив на зростання економіки;
також з аналізу США випав дуже важливий фактор, про який згадував Алан Грінспен у своїй роботі «Капіталізм в Америці»: до США мігрували ледве не з технологіями (історія того ж Самуеля Слейтера): «
(…) британська влада забороняла емігрантам вивозити з собою креслення нових верстатів, навіть обшукували їхній багаж, але нічого не могли вдіяти з пам'яттю людей, подібних Слейтеру» [2].
Простими словами, Америка отримувала висококваліфікованих мігрантів готовими продуктами або просто освічених людей як кваліфіковану робочу силу
(Північні штати були рекордсменами по патентам). Не даремно той самий Ізраїль в наш час досяг успіху, бо його робоча сила та еліта прибула в державу з освітою і навіть технологіями.
Виходячи з описаних факторів, можна з упевненістю сказати, що копіювати фіскальну американську модель ХІХ століття немає ніякого сенсу, бо успіх економічного дива спирався на масу інших, в деяких випадках дуже унікальних факторів.
Одночасно з цим США та Європа зразка ХІХ століття мала політичні та суспільні фактори (зародки громадянського суспільства та робочі інститути на кшталт судової системи), які й зіграли вирішальну роль у їхньому становленні.
Додаткове підкріплення цієї позиції ми можемо знайти в академічній книзі Дарона Аджемоглу
(один з авторів «Чому одні нації багаті, а інші бідні»), де у передмові до видання «Загадки економічного зростання» він писав:
«
(…) зростаюче число емпіричних та історичних досліджень підтверджує твердження про те, що важливими детермінантами економічних стимулів є політичні та суспільні фактори. Тому аналіз причин диференціації між країнами їхніх темпів зростання і різниці у багатстві народів повинен бути заснований на політичних та суспільних факторах» [3].
То важливі податки чи ні? Це надзвичайно складне питання й іноді відповідь вельми ситуативна. Зокрема, якщо уявити, що Ви можете залишати собі половину сплачених податків, Ви відразу розумієте, які додаткові блага можете отримати. Відповідно, для вас вони будуть мати велике значення.
Однак, емпіріка показує
(сучасні проблематики і історія на кшталт роботи Адамса про податки), що податки є дієвим стимулом, але лише у сукупності з рядом інших факторів.
Водночас, якщо дивитися ширше, то скорочення присутності держави в тій самій освіті (скорочення видатків бюджету), особливо початковій, призведе до ще більшого просідання рівня освіти
(рейтинги ВНЗ). Звісно, проблема освіти не тільки у фінансуванні, але й у відсутності реформ.
Та якщо за мету ставити збільшення висококваліфікованої робочої сили та свідомого суспільства, нам потрібна дуже сильна початкова освіта, яка закладатиме цей фундамент. Відповідно, освіті потрібно залучати кращі кадри
(а це явно не ЗП в 350 дол. для вчителя) і не тільки в містах, але й в СМТ тощо. Така програма під силу тільки державі або, в окремих випадках, кооперації держави та бізнесу.
І що ж дійсно важливо? Освічене населення - фундаментальна основа для зведення інститутів та економічного зростання.
Джерела:
1. https://www.eurointegration.com.ua/interview/2015/09/14/7038229/
2. Алан Грінспен. Капитализм в Америке. С. 48 (електронне видання)
3. Дарон Аджемоглу. Загадки экономического роста. (Лист вітання від 1 квітня 2017 року).
1.3K viewsedited 05:37
K
