Konkretyka

2021-04-12 11:38:43 МВФ позитивні настрої. Криза майже пройшла. ЗП України.

Новина від автора: Про статті я не забув, а от постковідний синдром не забув про мене, тому перепрошую, що знову затягую, та це не моя провина. На щастя, зараз вже стан наче стабілізувався, принаймні сподіваюсь на це.

7 квітня відбувся виступ голови МВФ, Кристаліни Георгієвої, яка почала його цитатою класика Льва Толстого з роману «Анна Кареніна»: «Все розмаїття, вся принадність, вся краса життя складається з тіні та світла». Так вона хотіла описати теперішній стан світової економіки.

Цитата:



В певному сенсі очільниця дійсно права: на фоні коронакризи, що є суцільною темрявою, уряди цивілізованого світу спромоглися надзвичайно мобільно відреагувати на кризу, тим самим не припустивши розвитку депресії.
Проте бідні країни такої стійкості не продемонстрували. Зокрема вони провалили вакцинацію, їхні уряди здебільшого представлені ставлениками олігархату, а інститути, як завжди, розвалені (вітання від нобелівського лауреата Дугласа Норта).
Проте прогнози МВФ щодо економічного зростання світової економіки та окремо США досить позитивні. А позаяк експорт для України — наше все, це є свого роду оптимістичним сигналом і для нас. Хоча тут варто зауважити, що це стосується не сировинної аграрки та металургії, де ЗП низькі (навіть якби не платили ПДФО та ЄСВ, все одно були б низькими), а таких прогресивних індустрій як ІТ.

Особливо наголошую, що середня ЗП — це без урахування ПДФО, тобто (якщо є бажання, можете відняти ще 18% та 1.5% військового збору):

Металургія (параметр «промисловість»): 13к
Примітка: Є окремі дані союзів профспілок, але загальний фон там такий самий - 500-600 дол. без урахування ПДФО.
Аграрка: 9.5к
Дані з Укрстату за 2021 рік: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/gdn/Zarp_ek_m/Zp_ek_m_u/arh_zpm_u.html

З цього виникає раціональне питання — які індустрії необхідно підтримувати? Олігархічні, які платять людям копійки, економлячи млрд? При цьому недоплачувати Укрзалізниці чи ІТ, де вже тисячі компаній без бюрократичного/приватизаційного бекграунду надають послуги економіці XXI століття? Розумію, що в когось через це горітиме, але нагадаю, основа внутрішньої економіки — такий собі мій “компот”: попит, середній клас і бажано без впливу олігархату.

Прогноз МВФ на 2021 рік:
Світова економіка: +6%
США: 6.4%
ЄС: 4.4%
КНР: 8.4%
Інтерактивний графік з іншими країнами: https://www.imf.org/external/datamapper/NGDP_RPCH@WEO/OEMDC/ADVEC/WEOWORLD

Також варто зауважити, що МВФ не очікує сплеску інфляції в країнах ЄС та США, тож всі скажені історії на кшталт «подивіться скільки вони “надрукували”, нас чекає гіперінфляція» — не більше ніж фантазії.
Ще одна позитивна новина — світова торгівля відновилась у V сценарії, тобто її об'єми вже майже вийшли на доковідний масштаб. Про це свідчить ВТО, яка прогнозує зростання на 8% у 2021 році.
Детальніше тут: https://www.wto.org/english/news_e/pres21_e/pr876_e.htm

Висновок. Загалом, цей позитивний тренд 2021 має обмежену кількість вигодоотримувачів в Україні. Скоріш за все, експортні індустрії зможуть наростити експорт, що їх зміцнить. Звісно, ми маємо ланцюг, бо ті, хто працює в ІТ, витрачає кошти всередині держави, а це сприяє росту сектору послуг. З усім тим, середньому класу в Україні треба зрости в десятки разів, щоб ЗП внутрішньої економіки значно виросла (будівництво, кав'ярні та сектор послуг в цілому). Підтримуйте індустрії, які працюють з економікою XXI століття. Відкрити / Коментувати

2021-04-07 19:51:32 “Дія. Сіті” для ІТ. Що це — смерть чи нове життя індустрії?

Для початку зазначу, що у понеділок відбулась презентація «Дія. Сіті», яка розпочала відлік змін, і я не можу про це не написати.
Моя особиста думка доволі проста — сьогодні держава, так чи інакше, використовує ідеї втручання в економіку, які сформувала Кейнсіанська школа. Однак бюрократи не читають робіт Кейнса чи Хансена, бо тоді вони б знали, що у добу кризи ніхто не зачіпає бізнес і тим паче — не змінює правила гри.
Натомість у нас за рекламу бізнесу в соц.мережах додали 20% вартості та продовжили форсування фіскалізації.

Що ж таке “Дія. Сіті”. Простими словами, це спеціальний пільговий режим для ІТ-компаній. Згідно з ним застосовуються спеціальні занижені податкові ставки, особливий правовий режим (захист від силових органів) та спеціальний режим ведення господарської діяльності. Зазначу, не все так просто і про мінуси ініціативи, требе говорити окремо. Більш детально про дію тут:
https://ain.ua/2021/03/25/chto-menyaetsya-v-diia-city/

«Дія. Сіті.». Одразу маю сказати, що від початку я скептично ставився до цієї ініціативи. І я досі вважаю, що, хоч ми й бачимо певні позитивні зміни та навіть факти того, що Мінцифри частково дослухається до ІТ, подібні зміни можна було б впроваджувати коли ІТ складатимуть не 3-4% ВВП, а хоча б 20-30%. Треба мати мільйони робітників ІТ-індустрії й десятки тисяч компаній, щоб можна було сказати, що індустрія вже повноцінно стоїть на двох ногах.
Чим так важлива ІТ для України? Це остання індустрія, яка пов'язує нас з економікою XXI століття. Це ледве не єдина індустрія, яка генерує середній клас. Жодна примітивна металургія, й тим паче аграрка, які породжують бідність, не здатні вийти на середню/медіану ЗП у 1-2 к. дол. Бо олігархат використовує їх за методологією “економіки ренти”: викопав, виростив — продав.
Проте, до честі влади, варто відзначити й позитивні заяви, зокрема щодо ФОП третьої групи. Якщо вірити Арахамії, то законопроєкт уряду стосовно змін у трудовому законодавстві буде провалений і ніхто не чіпатиме ті відносини, які наразі склались в ІТ:
https://ukranews.com/news/764982-priznaki-trudovyh-otnoshenij-dlya-fopov-arahamiya-gotov-pohoronit-zakonoproekt

Умовно, створення “Дія. Сіті” не повинно вплинути на індустрію, але варто зазначити, що ніхто не застрахований від зміни правил гри у майбутньому. Мене вкрай дивує те, що влада не може просто запропонувати законопроєкт про заморожування наявних правил на найближчі 10 років. Самі порахуйте — індустрія росте на 25% за рік. Чи сприятливі умови у нас надають лише для олігархату?

Висновок. Якби влада надала гарантії на 10 років про відсутність змін для ІТ, це був би чудовий фундамент для перезапуску відносин. Однак цього скоріш за все не буде, бо ІТ не має жодного впливу на медіа, а навпаки — усіляко дискредитується (сюжети від олігархату ТСН та Україна про космічні ЗП). Також варто підкреслити — нові правила повинні бути узгоджені лише з індустрією, а не з тими, хто від неї далекий. В умовах становлення індустрії система прислухається до неї, а не навпаки... Відкрити / Коментувати

2021-04-04 21:31:45 Індикативне планування. Частина ІІ.

В певному сенсі в цьому пості я повторю основні позиції «індикативного планування» (далі - ІП), які ми повинні пам'ятати, щоб вже в статті ознайомитись із результатами практичного застосування цього методу.
Для початку звернемось до Джеффрі Врейза, який ще у 1990 році намагався розрахувати модель, яка б оцінювала вплив ІП на виробництво. Однак не сама модель нас цікавить, а класифікація «ІП»:

Індикативне планування знаходиться десь між заполяр'ям ринкового механізму (…) та виключно командним механізмом з усевідаючим спеціалістом з планування [1].

Тобто ми можемо точно сказати, що ІП спирається на значне втручання держави. Фактично, це є регулювання економіки, але більш продумане, ніж класичне радянське планування.
З'ясувавши, що перед нами метод, підконтрольний державі, ми можемо перейти до прикладу з його роботи. Візьмемо за зразок Корею та роботу написану доктором Джоном Макманусом, в якій він демонструє як працювало ІП в Кореї:

П'ятирічний план (1962-66). (…) Його мета полягала в тому, щоб змістити акцент на стратегію стимулювання промислового зростання і просування експорту в ключових секторах, таких як електроніка, суднобудування та автомобілі. Пріоритети були такі:
- Збільшення видобування електроенергії;
- Збільшення сільськогосподарського виробництва;
(…)
- Поліпшення платіжного балансу через розширення експорту;
- Стимулювання науки, інновацій та технологій.
Протягом 1960-х років адміністрація активно просувала експорт за допомогою різноманітних стимулів для експортерів, зокрема фінансових. Спочатку ці стимули були недискримінаційними в тому сенсі, що всі експортери з високими експортними показниками мали право на них, незалежно від їхнього сектора економіки. Зростання товарного експорту був винятковим і перевершило всі очікування. [2].

Я навмисно додав таку велику цитату, бо вона повністю розкриває механізм роботи ІП. Щоб закріпити цей принцип, введімо спрощену послідовність:

1. Уряд (плановики) формує напрямки розвитку економіки на 5 років, вказуючи конкретні цілі: як-от збільшити випуск певних товарів або побудувати потужності для створення нової індустрії.
2. Уряд повідомляє бізнес про цілі й додає до них не тільки гарантовані державні інвестиції в сектори економіки (енергетика чи інфраструктура), але й конкретні фінансові стимули у разі не\досягнення бажаного результату. Звісно, паралельно можуть розвиватись й решта державних програм (освітні тощо).
3. Уряд разом із бізнесом запускають процес економічних перетворень через власні або спільні інвестиційні програми.

Однак варто розуміти, що вибудовування такої системи є надзвичайно складним завданням і потребує високої кваліфікації плановиків і, найголовніше, щоб сам уряд мав довіру бізнесу.
В самій статті я буду детальніше говорити про результати ІП в Кореї. Але ми не будемо зачіпати моделі чи питання впливу на рівновагу в економіці чи в окремих індустріях (теорія рівноваги). Головна ідея - все-таки розглянути результати цих планів та взаємодію уряду із бізнесом.
Зазначу, що діяльність Пака Чон Хі знищила в Кореї економіку ренти (в Україні вона процвітає) і поставила державу на рейки інновацій, саме тому сьогодні Корея продає топову електроніку та навіть тактичну оптику.
Стаття буде доступна у вівторок-середу, як завжди, реченець я пролетів.

Джерело:
1. Jeffrey Wrase. Indicative Planning: A Direction for Theory. 1990.
2. Dr John McManus. Innovative Economies South Korea a Model of Economic Modernity. 2018. P. 6 Відкрити / Коментувати

2021-04-01 13:29:35 Індикативне планування в Кореї - вплив СРСР?

Перед фіналом історії Пака Чон Хі, я опублікую пости з певним вступом до теми, яку більш детально розглянемо у самій статті.

Індикативне планування - невже "рука СРСР"? З цього приводу є різні думки: з одного боку, ідейна складова дійсно наче походила від радянських практик, з іншого - директивне планування (СРСР) та індикативне (Корея, Японія та Франція) засновані на різних принципах.
Зокрема, індикативне планування носить «рекомендаційний» характер, хоча, по суті, це своєрідний консенсус-план розвитку між державою та бізнесом. Виділяються певні макроекономічні параметри, яких досягатимуть, та формуються інвестиційні плани бізнесу. Нагадаю, що Пак Чон Хі часто винагороджував компанії дешевими кредитами, дотаціями чи іншими заохоченнями, якщо вони чітко виконували поставлені планові завдання. Більш детально це розглянемо в наступному пості та в самій статті.
Зараз, щоб закрити питання радянського впливу, розглянемо факти, коли такий дійсно мав місце. Зокрема, візьмемо роботу, яка зафіксувала вплив на робоче законодавство в Европі, та на дії самого Джона Мейнарда Кейнса.
Почнемо з дослідження, яке оцінює вплив подій 1917 року в Росії на Норвегію, зокрема, М. Берглі Расмуссен та К. Генрік Кнутсен у роботі «Reforming to Survive: The Bolshevik Origins of Social Policies» дійшли таких висновків:

Докази на підтримку нашого аргументу ясні і надійні; страх революції скорочує робочий час, а також розширює охоплення програм соціальних трансфертів [1].

І далі:

За відсутності революційних загроз соціальна політика, швидше за все, застрягла на шляху, де робочий час не регулювався. (…) Більшовицька революція з супутнім підйомом комуністичних партій була головною підривної силою. За таких умов соціал-демократи-реформісти також могли домогтися поступок, використовуючи загрозу революціонерів як інструмент торгу з наявними елітами. [2].

Отож, науковці визнають той факт, що страх перед комуністичною революцією змусив піти на значні поступки уряди Європи. Тобто існування СРСР та його підтримка комуністичних рухів дійсно впливали на соціальну політику Європи. Однак, як ми знаємо з історії «азійських тигрів», цей вплив реально діяв лише на демократичні режими.
Хоч СРСР і вплинув на фундаментальні роботи багатьох відомих економістів, все-таки цей вплив полягав у страху революції. Проте у випадку з роботами Джона Мейнарда Кейнса ми точно можемо сказати про запозичення певної методології - втручання держави в економіку як мінімум його надихнуло (відвідував СРСР).
Цікаво, що сам Кейнс опублікував свого часу статтю «Short View on Russia», де розмірковував над ефективністю державного втручання в економіку. А також намагався дати свою оцінку економічному стану в СРСР і в якомусь сенсі симпатизував системі.
Однак, даремно лібертаріанські рухи звинувачують Кейнса у прорадянських поглядах, бо Мішель де Фрей у своїй фундаментальній роботі «Історія макроекономіки» пояснив ставлення Кейнса до радянської моделі, точніше його мотивацію:

«В 1930-ті роки потужний економічний стрибок в Росії створював реальну можливість для партій, які тяжіли до ідей комунізму, забезпечити собі перемогу на виборах (або захопити владу менш традиційним способом) (…) Простими словами, капіталізм опинився в небезпеці як з економічної, так і з політичної точки зору, і Кейнс розумів, що для виживання необхідно зробити важливі зміни» [3].

Підіб'ємо підсумок. Радянська модель дійсно впливала на соціальне законодавство в Європі та на погляди видатних економістів. Але втручання держави в економіку чи індикативне планування були радше відповіддю на виклики, які стояли перед капіталістичним світом, ніж запозиченням радянських методів. Саме тому, військова хунта Кореї з перших днів казала, що їм необхідний не Держплан, а підприємці, які за «бонуси» будуть готові інвестувати в Корею.

Джерела:
1. 2. M. Bergli Rasmussen. C. Henrik Knutsen. Reforming to Survive: The Bolshevik Origins of Social Policies. P. 33-34
3. Мишель де Фрей. История макроэкономики. От Кейнса к Лукасу и до современности. С. 4. Відкрити / Коментувати

2021-03-29 20:50:46 Коронавірус. Медицина. Бюрократія.

Всіх вітаю. Я повернувся наскільки це можливо, бо температура від антибіотиків все ще дає про себе знати. Тому перепрошую, текст ще може мати сумбурний характер.

Коронавірус. Хочу особливо підкреслити, я ніколи не жалівся на свій імунітет, але новий штам корони звалив буквально за кілька днів. Маю відзначити, що цей вірус — геть не жарт, і навіть із добрим здоров'ям він може Вас повністю знищити, якщо Ви не отримаєте необхідну медичну допомогу вчасно.

Медицина. Напевно найособливіша частина для мене, бо вперше за останні 10 років скористався послугами, за які плачу космічні податки (18% ПДФО, 1.5% військовий збір і 20% ПДВ в магазині + акцизи). Зокрема, я таки потрапив до державної лікарні на майже 10 днів.

Що я там побачив? Звісно, як і в будь-якій історії, у нас є дві сторони: світла та темна. Свою розповідь я все-таки почну зі світлої, яка в якомусь сенсі надихнула та дуже мене здивувала.
Традиційно від державних послуг очікуєш проявів відвертої людиноненависницької політики, що ми спостерігаємо в державних органах. Однак в лікарні, за умов повномасштабної епідемії я побачив людей з чеснотами. Мало того, їхня самовіддача та ухвалені рішення по-справжньому позитивно впливали на навколишній світ пацієнтів.
Я провів майже 10 днів в обласній лікарні (навіть не питайте як я туди потрапив) і був вражений професійністю медперсоналу. Звісно, було все геть не ідеально і радикально відрізнялося від приватних лікарень, але такої самовіддачі та реально важкої праці я ще не бачив.
Шкода, але на цьому позитив завершується, хоча наявність таких людей іноді навіть дивує, бо країна лежить в руїнах, але її діти все ще зберегли власну гідність...

Негативну сторону, як завжди, очолюють паразити держави — чинуші. В першу чергу, мене шокувало дике навантаження на медичний персонал: зміна обслуговує до 50 пацієнтів водночас, а це крапельниці, уколи та інші «бонуси»!
Можна одразу сказати “ну пандемія ж” і таке інше. Згоден, але ДЕ Ж ОБІЦЯНІ ВЕЛИКІ ДОПЛАТИ НА ЧАС ЕПІДЕМІЇ? З якої радості в умовах пандемії гроші витрачаються на Адміністрацію Президента, ВРУ та інші органи, які можуть піти у відпустки за власний кошт на 6 місяців.
З іншого боку, а чому тут дивуватись, якщо Україна спроєктована не для громадян, а для олігархату? Проте, навіть усвідомлюючи це, не припиняєш дивуватись цьому жахіттю.
Щобільше, чинуші зашугали персонал так, що вони навіть не ризикують говорити про гроші. Скільки б я не питав, конкретної суми за цю пекельну роботу я так і не почув. Єдине, що я зрозумів — доплати можуть і зовсім зникнути, якщо, наприклад, зміниться кількість пацієнтів.

ЗМІ писали, що медперсоналу доплачують жалюгідні копійки у розмірі 200%, і це під час найстрашнішої епідемії! Де випуск спеціальних ковідних облігацій, де робота Мінфіну? Чому не заморожене “велике будівництво”? Чому не заморожені витрати інших, не нагальних проєктів? Всі ресурси повинні були переспрямувати на підтримку передової, але як завжди — бюрократії плювати на життя пересічних громадян...

Висновок. Україна продовжує існувати в системі порядків, де бюрократія обслуговує олігархат; ЗМІ обслуговують всіх за потреби; «бізнес» (не ФОПи й не схематозники) підмахує чиновникам; ну а загальний громадський фон завалений сміттєвими темами. В умовах цього розвалу, ми пропускаємо найголовніше: «Україна не створена для своїх громадян». Навіть в умовах пандемії ті, кого кинули на передову, залишились сам на сам із пеклом. Варто чітко розуміти, що така система не має і не може мати майбутнього.

Що робити? Як і завжди, цінувати свій голос на виборах й підтримувати ідеї свободи. Українську бюрократію неможливо реформувати — її можна лише позбавити повноважень і десятиліттями будувати з нуля нову державу для її громадян.

Плани: Повертаюсь до роботи над статтями, тому чекайте фінальну статтю про Пака Чон Хі; далі ми підемо, переглянувши економічні дива та роль держави в економіці. Відкрити / Коментувати

2021-03-14 10:24:31 Маю високу температуру, тому статті будуть перенесені. «Бонуси» пандемії.... Відкрити / Коментувати

2021-03-11 21:26:15 Створюєте контент? Платіть податки.

Нова ініціатива у зв'язку зі змінами в податковому законодавстві США показує чудову тенденцію, що чекає на нас в майбутньому.

Повідомлення від YouTube: https://support.google.com/youtube/answer/10390801?hl=en

Цитата: Google може почати утримувати податки з доходів, отриманих вами від глядачів зі США, вже в червні 2021 року. Якомога швидше надішліть податкову інформацію в AdSense. Якщо ваша податкова інформація не буде надана до 31 травня 2021 року, Google може почати утримувати до 24% від вашого загального доходу по всьому світу.

Стосується це, по суті, всіх творців, що монетизують свій контент через рекламу на YouTube. Звісно тут працює принцип уникнення подвійного оподаткування, тобто, якщо в України зі США є договір про уникнення подвійного оподаткування, то сервіс після надання необхідної інформації буде утримувати гроші лише за глядачів зі США.
В якомусь сенсі ми бачимо інтенсивний рух у напрямку оподаткування громадян, навіть якщо вони споживають щось за межами власної юрисдикції.

Про які тенденції це говорить? В першу чергу - податкова декларація скоро стане верифікатором, рівноцінним Вашому паспорту. При цьому у найближчі роки всі фінансові сервіси вимагатимуть декларацію (мова про Skrill, Payoneer тощо). Зараз вони цього не роблять, але це питання часу, бо інфраструктура контролю розгортається поступово.
Зазначу, що повноцінно CRS запрацював лише 5 років тому (після майже 10 років напрацювань). Нагадаю, ця міжнародна угода зобов'язує банки/фін. установи передавати всю інфу про Ваші рахунки в ЄС чи країнах-підписантах в рідну податкову. Україна все ще повноцінно не приєдналась до цього процесу, але це вже питання найближчих років.

Все це посилення контролю провокує й інші тенденції. Зокрема, якщо Україна на додачу скасує спрощену систему ФОП чи запровадить зміни до КЗпП, що ліквідують оптимізацію через ФОП. Підкреслю, я плачу ПДФО та військовий збір, тож моє податкове навантаження з ПДВ в районі 40% (за вирахуванням заощаджень та без акцизів). Тому я знаю, що таке дарувати майже половину прибутку (а треба ж ще й мед.страхування купляти і таке інше!). Тому після таких змін, якщо вони відбудуться, зросте актуальність для зміни податкового резиденства. Особливо для осіб, які отримують доходи за кордоном чи можуть переїхати (ІТ-індустрія). І матимуть рацію, бо утримувати державу на 40% доходу, а працівників - на всі 50% немає жодного сенсу. Інвестиційних витрат у бюджеті України майже немає…

Висновок. Можна поздоровити компанії, які створюють інфраструктуру для зміни податкового резидентства, бо у них вочевидь побільшає клієнтів. Підкреслюю, що сплата податків в Україні не є вигідною, бо медицинське страхування необхідно приватне, охоронна фірма - теж. Простими словами, за що платити чи не половину власного доходу? Особливо коли в ЄС з навантаженням умовно 55% (і це з нормальним страхуванням) вже все є… Круто писати про податки, коли отримуєш гранти, інвестиційний дохід (capital gain Вам би підвищити) чи ЗП - але геть не круто, коли платиш їх сам! Це навіть не мої прискіпування, а питання підприємців, які працюють в експортній мобільній індустрії. І я не можу назвати причин, чому їм потрібно залишитись в Україні. Відкрити / Коментувати

2021-03-09 20:10:55 Як з'являються гроші в українській економіці? (оновлена версія)

У ЗМІ та спільнотах на економічну тематику періодично публікують пости з приголомшливими заголовками на кшталт “уряд надрукував гривню”, “НБУ надрукував гривню” і подібні панічні історії.

Формально асоціювання НБУ зі створенням грошей це вірно. Однак не тільки він може їх створювати та найголовніше – не він є головним емісійним центром, ним давно вже стали звичайні комерційні банки.

В цій статті ми поговоримо про те, хто і як створює українські гроші. Сама стаття написана на основі роботи, опублікованої у 2014 році Банком Англії: “Money creation in the modern economy”.

Стаття оновлена, доступна тут: https://konkretyka.net/ukraine/yak-zyavlyayutsya-groshi-v-ukrayinskij-ekonomiczi.html

Підтримати канал можна тут: https://www.patreon.com/oleksandr_ant Відкрити / Коментувати

2021-03-03 19:37:35 Проблематика олігархії та інститутів.

Облишимо емоційну складову і поговоримо про проблеми накопичення капіталу в Україні. Важко ігнорувати токсичність чинної системи, бо «великий бізнес» працює за принципами «економіки ренти», а держава потонула в «обмежених порядках».
Сучасне поняття «економіка ренти» було висвітлене нобелівським лауреатом з економіки Джозефом Стігліцом у його роботі «People, Power, and Profits: Progressive Capitalism for an Age of Discontent». У ній він наголошує, що економіка ренти складається з прибутку від продажу природних ресурсів, інтелектуальної власності та прибутку від монопольного становища.
Це не означає, що продаж ресурсів чи права на інтелектуальну власність є злом, бо, нагадаю, що розвинені економіки, зокрема США, експортують сировину (працемісткі товари). Це означає, що, якщо економіка держави побудована на «ренті», існують значні ризики деформації усієї системи (постійне змагання «еліт» за рентою).
В чому проблема? Все доволі просто - США давно є країною з так званими відкритими порядками. Тобто капітал заснований на підприємницькій ініціативі та рівному доступу, інститути влади - на громадянському суспільстві. Так, не існує ідеальної системи, але модель з відкритими порядками класифікується як більш прийнятна для життя та розвитку. Відкриті порядки описав нобелівський лауреат Дуглас Норт.

Детальніше про порядки:

Що таке обмежені порядки? Якщо описати коротко, то це тип держави без верховенства права (або наявні системні його порушення), де еліти постійно борються за право отримувати ренту (з ресурсів чи бюджету). Можна ще додати, що це держави з керованим громадянським суспільством (або без нього як такого) з обмеженим доступом до влади тощо.
Що таке відкриті порядки? Верховенство закону, сильне громадянське суспільство, широкі права громадян та відсутність бар'єрів для створення організацій (бізнесу або обєднань громад тощо).
Зазначу, що опис дуже стислий; кому цікаво, в мережі шукайте: Норт Д., Уоллис Дж., Вайнгаст Б. Насилие и социальные порядки.

До чого тут проблематика українського олігархату? Перше й найголовніше - капітал та майно були накопичені в умовах держави із «закритими порядками» (якою ми є дотепер). Так відбулась легалізація схематозів, що автоматично призвела до деформації усіх державних інститутів. Бо "перерозподіл" майна за схематозом створив неринкові зв'язки, які можна використовувати для просування інтересів «еліти».
В результаті ми маємо деформовану систему, в якій певне коло осіб має ледве не безмежні можливості. На додачу ми маємо таке, що на підтримку даного режиму обмежене коло осіб утримує ЗМІ, політичні партії, та їхній вплив на владу не змінюється мінімум останніх 20 років. Як наслідок, інститут громадянського суспільства часто спирається на певну олігархічну силу.
Накопичення дисбалансів неминуче впливає на економічні відносини і, як наслідок, територія стає неприйнятною для життя - росте міграція населення\бізнесу тощо.

На які реформи необхідно зробити акцент? Поки уряд, ЗМІ та навіть блогосфера говорять про важливість газового ринку, тарифів, сплати податків населенням, регулювання бізнесу, реального ефекту ці ініціативи не дадуть. Ключова проблема - це вплив олігархічних кіл на ЗМІ, економіку та уряд. Простими словами, без ізоляції цього елементу ми матимемо імітацію реформ.

Про такі факти чудово знав Пак Чон Хі, саме тому першим його ударом після приходу до влади стали позиції олігархату. Так, він не знищив його і не викорінив корупцію, але перетворив олігархат на інвестора. В нашому випадку виправлення системи звісно виглядає фантастично, бо запиту населення як такого немає. Хоча і так зрозуміло, що великі фінансові групи не можуть володіти тими самими ЗМІ, фінансувати партії тощо бо це важелі, які можна використовувати у власних, а не державних інтересах.

Цікава статття про Пак Чон Хі: https://konkretyka.net/economical-miracle-ukr/pak-chon-hi-peredmova-ta-pershi-rishennya.html Відкрити / Коментувати

2021-03-01 09:00:22 Пак Чон Хі. Корея. Економічне диво.

В третій частині історії про видатного реформатора Кореї Ви дізнаєтесь:

як ідеальний образ патріота не врятував Лі Синмана від примітивної диктатури;
про силовий блок Пака Чон Хі;
методи та політичні заходи, які використовував Пак Чон Хі для економічного стрибка;
яка ціна економічного дива Кореї.

Все це написано на основі унікальних робіт, які були опубліковані World Bank, Cambridge University Press, American Economic Journal, Human Rights Watch/Asia, а також лекцій професора Асмолова та багатьох інших.

Стаття доступна тут: https://konkretyka.net/economical-miracle-ukr/pak-chon-hi-koreya-ekonomichne-dyvo.html

Підтримати канал можна тут: https://www.patreon.com/oleksandr_ant Відкрити / Коментувати