Konkretyka

2021-09-19 11:18:21 Інфляція пішла на спад? Газпром і ПП-2. Релігія зло?

Презентую новий формат - в таких постах я публікуватиму добірки цікавих новин та емпірічних досліджень.

Інфляція пішла на спад?
CPI (індекс інфляції) в США почав знижуватися - зокрема, інфляція сповільнилась до 5.3% в річному вимірі. Core-CPI (в цей індекс не входять ціни на їжу та енергію) сповільнився до 4% в річному вимірі. Простими словами, спостерігаємо процес стабілізації.
Джерело: https://www.bls.gov/news.release/pdf/cpi.pdf
Попри те, що в експертному середовищі все ще існують певні побоювання (ланцюги постачання та дефіцит товарів ще лишається), ніяких історій про гіперінфляцію немає:
https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-09-14/-team-transitory-gets-a-u-s-inflation-win-but-not-a-blowout

Apple та Google продалися Кремлю?
Компанії видалили застосунок «Навальний», керуючись російським законодавством.
Моя думка: Не варто сподіватися, що комерційні компанії будуть відстоювати демократичні цінності в чужих країнах - це завдання громадянського суспільства. І найголовніше - мотиви цих компаній політизовані задля маркетенгової гри з покупцем, там давно немає жодних цінностей (Apple перетворилась на IBM 80-х).
https://www.rbc.ru/politics/17/09/2021/61442b8e9a7947dffe414050?from=from_main_6

Ціни на газ в 1к дол - що це було?
Як завжди, ключову роль зіграв Газпром, який намагався скористатися ситуацією, щоб швидше запустити Північний потік-2. В Європі вже закликають до відкриття провадження проти компанії:
https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-09-17/europe-s-gas-resumes-gains-on-concerns-over-lng-plants-supply
Причини зростання ціни це спорожнілі газові хаби ЄС через проблеми з постачанням норвезького газу (профілактика на родовищах). Але вже днями Норвегія наростила поставки, чим збила ціну з максимумів. Тому незабаром варто очікувати стабілізації.
Для української ГТС: Наші проблеми ніяк не будуть вирішені, бо та сама РФ активно розробляє газодобування на Ямалі, а українська ГТС зав'язана на радянських родовищах Західного Сибіру. Тому труба, а разом з нею політичний важіль РФ скоро зникне через відсутність економічної основи (якщо раптом ми не почнемо виробляти водень).

Примітка: Про Світовий банк та ліквідацію рейтингу Doing Business буде окремий пост, але заздалегідь скажу - для нас там нічого цікавого.

Цікаві емпіричні дослідження.
Релігія гальмує економічний розвиток?
Економісти Мауріціо Дрелікман, Джорді Відал-Роберт та Ганс-Йоахім Вот дослідили вплив інквізиції на економічну активність та якість людського капіталу регіонів Іспанії.
Зокрема, вони виявили цікавий взаємозв'язок: регіони, де інквізиція була більш активна, мають менший ВВП та слабший людський капітал сьогодні.
Це не перше дослідження такого плану - вже є подібні роботи стосовно Франції та Німеччини, й усюди, де спостерігався вплив радикальних релігійних течій, можна знайти значні негативні наслідки.
Як таке може бути? Все доволі просто - релігія часто зазіхає на досягнення науки. Простими словами, вона намагається пояснити давно доведені емпірично наукові факти в своїх догматичних інтересах (зазіхаючи на формальні і неформальні інститути). Відтак, економісти помітили цікаву залежність - менш заможні регіони більш релігійні (дані Spanish Centre for Sociological Research (CIS)).
Цікаві факти, про Християнство та Іслам: https://t.me/Konkretyka/873
Мої висновки: Взаємозв'язок дійсно існує - всі більш релігійні держави (залежно від ступеня та умов) програють ліберальним демократіям Європи та Америки. Свободи надзвичайно важливі для економічного розвитку й обмежувати їх релігійною догматикою абсурдно.
Лише наука керується емпіричним методом, а його об'єктивність можна оцінити за реальними досягненнями.
Важлива примітка: Мова про релігійні течії, які впливають на права і свободи.
Джерело: https://voxeu.org/article/economic-backwardness-and-religious-persecution Відкрити / Коментувати

2021-09-16 09:50:14 Податки, зміни та неформальні правила.

В мережі ми часто зустрічаємо два популярних рецепти від фіскальних бід України: поліпшення податкового контролю або зниження податків.

Про адміністрування податків/податковий контроль в цій статті: https://konkretyka.net/ukraine/administruvannya-podatkiv-nevdala-podatkova-reforma.html

Найцікавіше, що часто ці дві теми подаються з різними наголосами: в одному випадку роблять акцент на зниженні податків (наприклад, радикальний формат партії 5.10); в іншому - звертають увагу на податковий контроль (Бізнес Омбудсмен чи проєвропейські партії, як-от Голос).
Це не означає, що ніхто з них не знає чи ігнорує теми один-одного - просто це показує різні підходи і певне ігнорування ролі неформальних правил.

Що таке неформальні правила/інститути? Нобелевіський лауреат з економіки Дуглас Норт (1993) зазначав, що це, в першу чергу, модель людської поведінки, що заснована на культурних особливостях/умовах, які своєю чергою створюють неписані кодекси поведінки, а вже вони відбиваються у наших звичках, судженнях тощо.
Неформальні правила (не всі) найменше піддаються змінам, про що також пише економіст у своїй роботі «Інститути, інституціональні зміни та функціонування економіки» (Cтор. 21):

Хоча формальні правила можна змінити за одну ніч шляхом прийняття політичних (…), неформальні обмеження, втілені у звичаях, традиціях і кодексах поведінки, набагато менш сприйнятливі до свідомих людських зусиль (прим.: тобто до змін).

Також неформальні правила часто можуть виступати основою для ухвалення формальних правил (законів).

До чого тут податки? В першу чергу до того, що просто впровадження покращень в галузі податкового контролю не стимулюватиме у населення фіскальну дисципліну (можна віднести до неформальних правил) чи радикально зменшуватиме тіньову економіку. Бо неформальні правила/інститути (тіньове ведення бізнесу, приховування доходів і таке інше) давно стали панівними та доволі часто їх стимулювала сама держава. Деякі науковці взагалі називають ухилення від сплати податків "традицією" в контексті інституційного підходу.
Хронічна недовіра до влади в Україні вже давно є сталою (небезпідставно), тому люди повинні отримати розуміння навіщо вони кожного місяця відраховують ПДФО й це повинна бути не абстракція, а конкретні послуги (органи правопорядку, освіта тощо).
Саме тому навіть вітчизняні науковці А. І. Крисоватий та Т. Л. Томнюк у своїй монографії “Адміністрування податків в Україні” зазначали (Стор. 32):

Податкова свідомість так і не стала чеснотою українців після ухвалення Податкового кодексу. (...) Потрібно не просто лібералізувати оподаткування, гармонізувати із європейськими чи спрощувати фіскальні механізми, підвищувати штрафні санкції за порушення податкового законодавства або нарощувати персонал органів контролю, а й намагатися створенням позитивних фіскальних прецедентів переконати громадськість у можливості перерозподілу ВВП.
Примітка: Відсутність свідомості - закономірний наслідок “набігів” на бізнес та привілеїв олігархату й бюрократії.

Простими словами, зміни повинні відбутися не точково, а мати масштабний характер - і в першу чергу сама державна система повинна показати, що, збираючи податки, вона створює потрібне благо, а не нову корупційну історію.
Важливо: Це не скасовує того факту, що платити податки й жити в Україні невигідно (за наявності мобільного робочого місця та роботи в експортній індустрії), бо за умовно 45% всіх сукупних податків громадянин не має навіть людського мед.страхування, безпеки та стандартів, які є в досить відсталій на фоні решти Заходу Польщі за майже ідентичного податкового навантаження. Відкрити / Коментувати

2021-09-12 10:53:14 Адміністрування податків. Невдала податкова реформа.

Адміністрування податків часто називають податковим контролем, мета якого — слідкувати за дотриманням податкового законодавства громадянами. 

В цій статті, крім більш детального знайомства з самим поняттям, я також пропоную звернути увагу на одну з причин провалу податкових реформ в Україні. 

Також подивимось, що про адміністрування податків говорить МВФ і коли в Україні все-таки зменшиться тіньова економіка.

Стаття доступна тут: https://konkretyka.net/ukraine/administruvannya-podatkiv-nevdala-podatkova-reforma.html

Канал можна підтримати тут: https://www.patreon.com/oleksandr_ant Відкрити / Коментувати

2021-09-08 09:27:05 Історія Собчак. Імітація інституту опозиції в РФ.

“Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно”. Цитата англійського політика не тільки демонструє важливість змінюваності влади, але й в певному сенсі натякає на визначальну роль опозиції.
Саме тому у своїх працях нобелівський лауреат з економіки Дуглас Норт особливо наголошував, що успішні західні держави засновані на політичних/економічних свободах (порядках відкритого доступу). І головна складова таких держав – це наявність реального політичного процесу між незалежними політичними силами.

До чого тут історія Собчак? Так вийшло, що Ксенія Собчак є ідеальним прикладом імітації образу опозиціонерки, яка із заклопотаним виглядом «виражає проукраїнську позицію» в РФ.
На щастя, суттєвої інтеграції Собчак в Україні вже давно немає, але перегляди її каналу та деякі інтерв'ю так чи інакше потрапляють до нас. Тому варто дізнатися, чому їй можна критикувати владу РФ, а іншим (Каспарову, Навальному та решті) – ні.
Причина такої «сміливої» опозиційності Ксенії полягає у відносинах її батька та Путіна – ця історія досить відома, проте мало хто пам'ятає, чим конкретно Путін так зобов'язаний своєму колишньому патрону.
Що ж їх так сильно пов'язувало? Все банально – корупція. До речі, послугу, яку Собчак надав для Путіна, останній так сильно оцінив, що навіть процитував його в пропагандистській статті, де завуальовано висунув територіальні претензії до України: «республіки-засновниці Союзу, після того, як вони самі ж анулювали Договір 1922 року, повинні повернутися до тих кордонів, в яких вони вступили до складу Союзу».
Примітка: Вельми цікаво, що корупціонери, які через примітивність Єльцина уникнули кримінального покарання, зараз «повчають» історії.

Суть справи. У 90-х депутатська група, яку очолювала Марина Сальє з пітерської міської ради, звинуватила Путіна у розкраданні коштів на суму понад 100 млн дол. Можна сказати: ну звинуватила, та чи є фактаж?
Так, є як мінімум документи самої Сальє, які були викладені на ФБ після її смерті (символічно, правда?): https://www.facebook.com/Marina.Salier/photos/a.384728321551803.94156.273762169315086/384728604885108
Додатково: Також є справа кооперативу Озеро № 144128 (є й документалки, і публікації), в якій фігурував як Путін, так і Собчак.
В них особливу увагу я б звернув на звіт депутатської групи, в якому є така цікава фраза (3 сторінка звіту): «Ответ А.А. Собчака на депутатский запрос М.Е. Салье (прил. 34), поступивший в канцелярию Санкт-Петербургского горсовета 13.01.92 г., носит формальный характер». Простими словами, мер Собчак вміло прикрив свого товариша Путіна та проігнорував ледве не стовідсоткові докази корупції. Саме тому сама вже Ксенія Собчак має настільки забезпечене життя (звісно, все сама на ТВ та “ДОМ-2” заробила та випадково, а як інакше , її мати – член Ради Федерації).

Режим Путіна після публікації документів Сальє заявляв, що вони були перевірені ще давно і підстав для кримінальної справи немає, але коли Радіо Свобода спробували отримати результати перевірки, їм повідомили, що звіти про перевірку зникли:
https://www.svoboda.org/a/24552575.html

Цілі Собчак? Конфлікт Навального (не фанат цієї персони) та Собчак викрив кремлівську основу останньої. На додачу, вона напрочуд добре дискримінує ліберальні ідеї та заграє до українських ліберальних кіл – простими словами, тактика перевертня.
Цікава примітка: В її відео про жінок в рос.політиці навмисно не була згадана Сальє, яка заклала основу для демонтажу образу «царя» Путіна та його «прогресивного» Собчака.

У нас краще? Так, ми все-таки маємо атрибути або зародки громадянського суспільства. Але якщо громадяни не навчаться хоча б гуглити родичів та бізнес-зв'язки потенційних народних обранців (наприклад, в нашу політику прийшли працівники з телеканалу олігарха), а ще не почнуть цікавитись розвитком громадянського суспільства, наш прогрес буде втрачено.

Примітка: Статті про Адміністрування податків та Сікорського вже скоро. Відкрити / Коментувати

2021-09-06 09:24:44 Тіньова економіка України: наскільки вона велика?

Гадаю, багато хто чув ці казкові історії, що ледве не 50% ВВП України знаходиться в тіні, з особливим задоволенням цей «аргумент» використовують, коли говорять, що доходи громадян України набагато вищі від тих, що фіксує Мінстатистики.
Формально ми дійсно не можемо назвати медіанну ЗП в державі, бо статистика просто її не рахує, а рівень тінізації зарплатного фонду дещо викривлює дані доходів - проте не так критично, як здається.
Чому важлива медіанна, а не середня ЗП - пояснення тут: https://t.me/Konkretyka/882

Нещодавно міністр економіки Любченко заявив, що оцінює «ЗП в конверті» всього в 500 млрд. грн (в минулі роки цифри коливалися в діапазоні 200-400 млрд.).
Джерело: Виступ міністра на форумі "Україна: 30 років".

Що таке тіньова економіка? Це економічна діяльність, яка проходить поза державним обліком.
Приклади: виплата зарплати в конверті; реалізація товарів із заниженою вартістю фірмі посереднику, щоб потім за кордоном реалізувати за ринковою; готівкові операції з товарами та послугами або фіктивні угоди, коли товар всередині економіки продається за умисно заниженою вартістю.
Важливо розуміти: Тіньова економіка не існує окремо від білої економіки, бо все одно з нею перетинається. Наприклад, навіть дохід, отриманий в конверті, може бути пізніше витрачений в магазині і з нього буде сплачено ПДВ.

Як оцінити обсяги ВВП в тіні? Звернімося до головного регулятора фінансової системи держави, а саме - НБУ. Він ще у 2020 році опублікував дані, засновані на дослідженні авторитетної аудиторської компанії Ernst & Young (одна з 4 найбільших в світі аудиторів) та за підтримки Mastercard. В цій роботі тіньову економіку станом на 2019 рік оцінили всього у 23.8% ВВП.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/news/all/doslidjennya-tinovoyi-ekonomiki-v-ukrayini--mayje-chvert-vvp--abo-846-mlrd-griven--perebuvaye-v-tini

Які існують інші оцінки? Є аналітична записка від міністерства економіки України, де за 2020 рік була вказана цифра в 30% (в кризу тінь зростає).
Джерело: Тіньова Економіка. Загальні тенденції. 2020. Мінекономіки. Травень 2021.
Є звісно й абсолютно дикі оцінки - як приклад, від Данила Гетьманцева, який, як завжди, «все знає» про економіку: «Я вважаю, що обсяг тіньової економіки – це половина ВВП», і найкумедніше: «жодні дослідження не можуть бути достовірними».
(жарт) Хочеться ще від себе додати, що «земля плоска», а нами керують «рептилоїди», та й взагалі Ви бачили «доларову піраміду»?
Джерело цитати: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3226778-obsag-tinovoi-ekonomiki-v-ukraini-stanovit-polovinu-vvp-getmancev.html
Підкреслю, що судження, які висловив головний амбасадор фіскалізації, демонструють рівень сьогоднішнього державного управління в Україні.
Звісно, можна сказати, що дослідження є приблизними і все знати про тінь ми не можемо, але дослідження мають методології, тож вони спираються на дані. А от заяви на кшталт «я вважаю» - лише на фантазію самого автора.
Маю наголосити, що реформований НБУ це вже далеко не те, що ми звикли бачити в образі ЦБ до 2014 року.

У чому причина появи тіні? Погане адміністрування податків/бюрократичний тиск, високі податки (особливо на фоні того, що ми отримуємо від держави), дика корупція та розвалені державні інституції. Не можна зменшувати тінь, коли, ставши на сонці, можна спалахнути вогнем...
Висновок. Тіньова економіка навіть в 25% це, звісно, багато, але не змінює нашого положення як найбіднішої країни Європи (ми все ще змагаємося з Молдовою за цю позицію). Держава, повинна створювати умови (реформувати інститути) для всіх громадян, а не для обраних... Відкрити / Коментувати

2021-09-03 09:35:32 Знову інфляція. Чому варто прислухатися до ЦБ?

Тему інфляції можна назвати головною у 2021 році - ще ніколи з часів кризи 2008 року про неї так часто не писали.
В цьому пості я розповім трохи про складність методології ЦБ та цікаве дослідження підрозділу ФРС. Про причини сьогоднішньої інфляції в Україні детально тут: https://t.me/Konkretyka/860

Що читати, щоб не потрапити на гачок казкарів? В першу чергу - що кажуть ФРС, Банк Англії або ЄЦБ.
Чому саме ЦБ? Насамперед, тому що вони формують свою політику на основі емпіричного методу (аналізу досвіду (даних), математичного моделювання). Зокрема, для прогнозування економічної політики ЦБ використовують різні моделі, одна з них - DSGE, тобто ЦБ приймає рішення на основі аналізу даних/економічних показників (що найголовніше - вони грунтуються не на абстракціях, а на моделях та даних). Умовно, який ефект буде від підвищення облікової ставки, підтримки нац. валюти тощо.
Звісно, існує багато академічних дискусій щодо DSGE, проте вона все ще є опорою для прогнозування економічної політики.
Є цікава критична стаття НБУ стосовно DSGE, але навіть з неї можна зрозуміти, що ЦБ використовують методології, а не абстракції:
https://journal.bank.gov.ua/ua/article/2018/246/01
На додаток, розрахунки на основі DSGE можна побачити в підрозділах ФРС (результати моделі не є офіційною позицією ФРС):
https://www.newyorkfed.org/research/policy/dsge

Навіщо це знати? Щоб не потрапити в оману «експертів» з макроекономіки. Вони, як правило, не посилаються на статті/прогнози світових ЦБ, а звертаються до власних суджень, австрійської теорії бізнес циклу, конспірології (мовляв, державні вчені змовились і не показують всю статистику), абстрактних теорій, «логічних» ланцюгів тощо.
ЦБ формують свою політику засновуючись на моделюванні: що буде, коли вони змінять ті чи інші параметри. Ефективність деяких методів ми можемо перевірити самі, починаючи від впровадження політики таргетування інфляції (наприклад, вона знизила нашу інфляцію у 2015-2020 рр.) до того, що ставка ЦБ довгостроково може впливати на кредит та інфляцію. Простими словами, не варто вважати ФРС, ЄЦБ чи Банк Англії за дурнів - вони мають реальні інструменти для впливу на монетарну систему (цікаві критичні аргументи щодо сучасних моделей висловлюють кейнсіанські школи).

Цікаве дослідження від підрозділу ФРС. Економісти розбили товари та послуги на кошики за простим принципом - більша та менша цінова волатильність - щоб потім найменш волатильний кошик порівняти з індексом інфляції. Тобто як впродовж 35 років цей кошик реагував на загальні тренди інфляції.
Що увійшло до цього кошику: медицинські, комунальні та побутові послуги, оренда житла, їжа поза домом, відпочинок тощо. Позаяк ціни на цю групу більш стабільні, її назвали sticky inflation (липка інфляція). Далі вирішили порівняти інфляцію першого кошика та звичайний індекс інфляції (Headline Inflation, або просто CPI, до нього включено широкий список товарів/послуг).
Результат показав, що ця «липка інфляція» (група товарів з кошику) повторює тренд індексу інфляції впродовж 35 років - попри певні розбіжності, як правило, звичайний CPI наздоганяв Sticky. З цього вони зробили висновок, що сьогодні ми маємо короткостроковий сплеск інфляції (дещо схоже вже було) і варто чекати її зниження. Тобто, якби ми спостерігали гіперінфляцію чи натяки на неї, вона б проявила себе і в кошику з так званими стабільними до цінових коливань товарами/послугами.
Джерело: https://www.stlouisfed.org/on-the-economy/2021/august/price-volatility-headline-inflation
Висновок з даного дослідження корелює зі словами голови ФРС та прогнозів МВФ/Світового банку. Відповідно, варто слідкувати за їхніми заявами. Попри те, що в Україні інфляція відчувається сильніше (низка причин), НБУ вміло стримує її шляхом лагідної підтримки курсу гривні (+ вдала кон'юнктура валютного ринку як такого).
І наостанок: Економіка складна і це варто пам'ятати, особливо коли інфлюенсери Вам розповідають, що це наука, де все просто й легко, а головне - «логічно». Відкрити / Коментувати

2021-08-31 09:09:48 Чому ІТ-індустрія це остання надія України? Експортна стратегія.

Заздалегідь зазначу: автор не айтішник, ІТ-індустрія мене цікавить лише з точки зору збільшення середнього класу (головна складова для внутрішнього ринку) України та відсутність в індустрії олігархату, який крім "виростив, викопав, продав" більше ні на що не здатен (ну ок, щось «може» Універсал банк Тігіпка, який супортить Монобанк).
Спочатку цифри (дані з Асоціації IT Ukraine, держстату та DOU у 2020 році): індустрія зростає на 20-25% на рік (20.44% у 2020), приносить понад 5 млрд. доларів валютної виручки, із зарплатнею все вельми специфічно, але трейні на «галері» (компанії) починає з 250-350 доларів (дуже умовні цифри залежить від компанії).
Фактично, якщо дивитись на параметри зарплат, які публікують профільні ресурси (AIN, DOU), то медіанна там може бути і 1500-2000 дол, але не берусь стверджувати, наскількі ці дані відповідають дійсності. Можу лише зазначити, що заробіток в цілому вищий, ніж в інших індустріях, і найголовніше, що на мій погляд є основною перевагою ІТ: зрозумілий кар'єрний ріст.
Про що мова? Все досить просто: всі починають з Trainee (0 левел), потім працюють певний час (2-3 місяці) і умовно складають іспит, стаючи Junior (1 левел), і так далі. Фактично до певного відрізку (вище середнього або strong middle) у працівника індустрії є прокладений шлях. Звісно, є багато нюансів, але прогнозований, зрозумілий шлях розвитку робітника - це значна перевага для постійно зростаючої індустрії.
Сама ІТ-індустрія не є працемісткою, тобто це не закручувати гайку на заводі від іноземця. Справедливо зазначити, що наші айтішники роблять майже те саме, але з програмним забезпеченням, бо вони фактично виступають виконавцями для іноземних продуктів, але індустрії з гайкою та ІТ все-таки відрізняються:

мобільність робочої сили. Умовно, айтішник може працювати віддалено та навіть паралельно (припущення) створювати свій продукт. Гадаю, мало хто бачив, щоб робітники з якогось німецького Бу робили салон для Mercedes, а потім парт-тайм на Ford;
багатовекторність розвитку дає можливість обирати чи переходити на різні проєкти, тим самим інтегруючись в різні суміжні індустрії. Звісно, розробник, який працював в e-commerce, не стане одразу проектувати ПЗ для ядерних реакторів (позаяк там необхідні спеціальні знання). Однак відносно подібні міграції стають можливими при досягненні відповідної кваліфікації.

Однак чому ж у нас немає власних продуктових компаній? Такі претензії дуже дивні, бо індустрії у її сьогоднішньому вигляді й 10 років немає. Поява продуктових компаній - це час і, в першу чергу, розвиток інфраструктури самої індустрії. На сьогодні вона все ще дуже мала і загалом айтішників - до ~300к людей (~200к ФОПів), і я вже не згадую про 4-5% від ВВП України. На додачу, держава ніякі колаби ІТ з ВНЗ не стимулює (колабів дуже мало) і зараз в індустрії взагалі кадровий голод (особливо в сегменті middle розробників).

Чому це останній шанс? Це єдина індустрія, яка хоч якось нас інтегрує в економіку ХХІ століття. Це експортна індустрія (експортна стратегія наш останній шанс), для якої ми формально можемо створювати кадри, якщо створити відповідні умови; це експортна індустрія зі зростаючим світовим ринком і таких позитивних пунктів ще дуже багато. Шкода, що держава пішла в наступ й ті пільгові умови, які були раніше, згодом будуть скасовані (закриття схеми ФОП - питання часу).
Так, робота айтішника складна, але краще 3 млн. айтішників, ніж 3 млн. робітників на іноземних заводах. Звісно, це не означає, що нам не потрібні ПІІ (іноземні інвестиції), які просувають міжнародні інституції, але іноді виходить так, що індустрія, яка збільшує наш середній клас, стоїть в тіні тих, хто на своїх заводах в кращому випадку виплачує «середню» регіональну ЗП. Відкрити / Коментувати

2021-08-28 09:32:16 Чи дійсно в Україні середня зарплата - 500 дол?

В чому проблема розрахунку середньої зарплати? В тому, що вона взагалі не відображає реальний стан справ в доходах населення (показує лише тренд). Для цього є більш коректний параметр, а саме - медіанна зарплата, яку, до речі, у нас не розраховують.

Чому медіанна більш коректна? Медіанна ЗП показує цифру, яку отримує більшість робочої сили в державі або більшість в тій чи іншій індустрії. Наприклад, якщо робітник №1 заробляє 100 грн, робітник №2 - 110, робітник №3 - 120, робітник №4 - 130, а робітник №5 - 1 000, то медіанна ЗП складатиме 120, бо це показує скільки отримує більшість в групі. Наша ж статистика показує середню ЗП, де (дуже умовно) використано принцип середньоарифметичної (звісно, розбіжності менші за два рази і методологія держстату базується не на простому середньому арифметичному, але суттєво викривляє реальність).
Прикладом можуть виступати приватні розрахунки (посилання нижче): з них ми бачимо, що у жовтні 2019 року медіанна ЗП складала 7 661 грн, середня ж на той момент - 10 727 грн.
Джерело: https://www.facebook.com/volodymyr.kompaniiets/posts/2650127521740424
Примітка: В інтернеті багато борців із зубожінням з міст мільйонників відстоюють теорію, що офіційна стата не відображає тіньових доходів, і, мовляв, якщо їх врахувати, ми ледве не на рівні Польщі. Такі теорії вельми дивні, особливо на фоні структури витрат населення та банально того, скільки нашої робочої сили працює власне у Польщі на працемістких роботах.

Ці розрахунки нам говорять, що різниця між середньою та медіаною ЗП може складати 20-30% і це, підкреслю, без урахування податку. Нагадаю, що варто вирахувати ПДФО 18% (+1.5% військовий збір) і згадати про ПДВ в магазині, який забере ще 20%. Простими словами, публікації про ЗП у 500 дол - відверте завищення або спотворення сенсу в специфічних провладних цілях (створюють в уяві населення, що воно отримує чи може отримати чистими 500 дол.).
Важливо: Коректним параметром повинна бути чиста медіанна ЗП (з вже врахованими податками).
Я навіть не згадуватиму, що в Україні медичного страхування не існує як такого і навіть формально «безкоштовна» медицина заганяє людей з низькими доходами на дно.

Як виміряти бідність, якщо Ви все-таки вірите у «величезні тіньові доходи»? Давайте тоді подивимось на структури сукупних витрат домогосподарств - там побачимо таке: в Україні 48% (2018 рік) від загальних витрат за даними держстату йде на харчові продукти, при цьому в Польщі - всього 24.2% (Budżety gospodarstw domowych w 2018 r.).

Скільки отримує вчитель? А тепер, напевно, найстрашніша статистика, а саме - заробітна плата тих, хто ледве не формує наш ринок праці (навчання у школі відіграє значну роль). За даними порталу Освіторія вчитель в середньому отримує 325 доларів.
Джерело: https://osvitoria.media/experience/vse-pro-zarplaty-ukrayinskyh-vchyteliv-u-2021-rotsi/
Хочу підкреслити, що школа - це не просто початок шляху майбутнього платника податків, а свого роду інститут, який повинен збалансовувати соціальні нерівності. Тобто давати можливість рівної та повної майбутньої реалізації учня, що, своєю чергою, потребує значних державних/приватних інвестицій чи програм.
Вдумайтеся: вчитель живе на межі зубожіння і взагалі невмотивований надавати високоякісні освітні послуги. Саме через це у нас так багато конспірологів (як-от, що МВФ хоче забрати землю чи що ВООЗ чіпує людей), електорату, який не вибирає, а просто заповнює бюлетень і таке інше.

Що робити? План дій давно відомий: інклюзивні інститути (роботи Норта, Асемоглу, Робінсона, Грейфа), податкова реформа, експортна стратегія (кейси азійських тигрів) та підтримка індустрій, які генерують середній клас (не чіпати ІТ індустрію). Без всього цього можна й далі запевняти себе, що офіційна статистика просто не враховує тінь, а так ми вже давно в Європі. Що ж, в ілюзії можна вижити - от тільки це ніяк не допоможе почати жити. Відкрити / Коментувати

2021-08-26 10:12:10 Праве лібертаріанство та кількісна теорія грошей.

Що таке кількісна теорія грошей? Один з її принципів досить простий - як казали монетаристи (Мілтон Фрідман): «Інфляція завжди є монетарним феноменом». Тобто, якщо перекласти на людську мову, зростання цін відбувається через збільшення кількості грошей в економіці (дуже поверхневий опис, але передає суть).
Витоки цієї теорії можна прослідкувати ще з ХVI століття, коли Жан Боден пов'язав зростання цін в Західній Європі зі зростанням кількості монет з дорогоцінних металів в обігу.
Праві лібертаріанці акцентують увагу на постулатах цієї теорії, напираючи на наступну «логіку» (дуже умовний приклад): в економіці між продавцями та покупцями оберталося 100 грн за певну кількість товарів/послуг. Відповідно, щойно до економіки потрапляють, наприклад, ще 100, і при цьому кількість товарів не зростає, то значить зростуть ціни, бо в економіку потрапили нові гроші (незабезпечені товарами гроші).
Цей «логічний принцип» відстоювали всі праві лібертаріанські мислителі - від Ротбарда до більш сучасного Хюльсмана (до слова, свого часу і я у це вірив). Частково звідси виводять теорії про «інфляцію фінансових активів» та навіть про «експорт інфляції».
Проблема, чому ці теорії досі користуються популярністю, полягає у відсутності знання того, як працює сучасна фінансова система. В першу чергу, нам треба розуміти, що гроші можуть створюватись банками та ЦБ (через створення кредиту) і так само знищуватись (погашенням кредиту тощо). Тобто гроші створюються разом з кредитом під потреби економіки. Спираючись на це, можна зрозуміти, чому ЦБ «друкує гроші» в добу кризи і таке інше. Спрощені приклади, які намагаються пояснити «небезпеку» емісії, насправді відірвані від реальності.
Більш детально механізм емісії описаний тут (дуже рекомендую):
Механізми НБУ по емісії гривні: https://konkretyka.net/ukraine/yak-zyavlyayutsya-groshi-v-ukrayinskij-ekonomiczi.html
Банк Англії - як створюються гроші: https://konkretyka.net/ukraine/shho-take-groshi-poyasnyuye-bank-angliyi-osnova-ekonomiky.html

Як можна перевірити кількісну теорію? Для цього нам треба звернутись до емпіричного методу. Що це таке? Емпіричний метод базується на досвіді, отриманому через аналіз даних або експеримент. Простими словами, ми беремо постулати теорії та перевіряємо їх на історичних даних.
Наприклад: праві лібертаріанці кажуть (не тільки вони), що зростання грошової маси (кількості грошей) завжди призводить до інфляції. Що ж, відкриваємо роботу, яку опублікував ЄЦБ (Європейський центральний банк), під назвою «Is Quantity Theory Still Alive?» (це не є оф. позицією ЄЦБ, але відтворює напрямки його досліджень) і дивимось на її висновки (автори: Pedro Teles та Harald Uhlig):

У своїй Нобелівській промові Лукас (1996 (прим. стаття Лукаса 1980 року про кількісну теорію грошей) стверджує, що немає точніших доказів у монетарній системі. Але докази аж ніяк не вдосталь чіткі, якщо у вибірку включені країни з дуже високою інфляцією. Для країн з помірною інфляцією неспростовних доказів просто не існує.
Важливо: Автори не спростували теорію, але підкреслили, що не всі її постулати вірні. Економісти зазначили, що певна залежність між грошовою масою та інфляцією існує в країнах з високою інфляцію, але там присутня значна примітивна специфіка економік цих країн.
Важливо 2: з 2008 по 2016 грошова база США (агрегат входить в грошову масу) зросла на 3.2 трлн. дол, інфляції це не викликало.

Простими словами, дії ЦБ сьогодні - це не змова рептилоїдів, а політика, яка спирається на особливості сучасної системи. Відповідно, тези лібертаріанців про інфляцію не тільки емпірично не доведені, але і йдуть всупереч із результатами криз 2008 та 2020 років (коли ми не бачимо сплеску гіперінфляції). Звісно, це не означає, що вже завтра можна друкувати трильйони - це означає, що інструмент емісії набагато складніший, щоб простими “логічними” прикладами його пояснити.
Стаття про Джона Мейнарда Кейнса: https://konkretyka.net/articles-ukr/velyki-imena-dzhon-mejnard-kejns.html Відкрити / Коментувати

2021-08-24 13:19:57 ​​Сікорський, Корольов та Терещенко, або чесноти для побудови нашого майбутнього. Найкрутіші арти Укрнету від Конкретики.

Ідеалізовані образи - улюблена забавка для історії, а вибірковість - уподобаний метод для створення потрібного уявлення про минуле.
Чи є протиотрута від такої напасті? Звісно, і вона називається чесноти, які супроводжують людство з моменту його з'яви на цій планеті. Історичні постаті в цьому випадку є лише яскравими уособленнями цих чеснот, які допомагають зрозуміти чи переосмислити їхню важливість.
Саме тому я обрав трьох героїв минулого, які на мій погляд володіють якостями, необхідними для нашого майбутнього.

Чому саме ця трійка? Перше: двоє з них - підприємці, а якщо хтось пам’ятає роботу Алана Грінспена «Капіталізм в Америці», саме бізнес виступає двигуном, який «не відкрив Америку - він побудував її». Я не стану зупинятись на темі, що все там було не так просто. Однак підприємницька ініціатива за відповідних умов дійсно відіграє ключову роль у зростанні добробуту.
Друге: вони інноватори - не даремно сьогоднішню епоху або систему все більше хочеться назвати не застарілим терміном «доба капіталізму», а радше «добою інноваціонізму». Сьогодні, окрім нафтових автократій, усі країни високого достатку є так чи інакше столицями технологій. Просте накопичення капіталу не веде до успіху. Потрібні умови: державні та приватні інвестиції в освіту (парадоксально, але КПІ доби Сікорського був в рази потужніший за його тінь сьогодні), побудова інклюзивних інститутів та багато, багато чого іншого.
Третє: образи тих, хто створює добробут в державі, відійшли на задній план - все частіше у заголовках можна побачити історичні військові образи. Ми пішли до змішування цінностей, які повинні надихати армію, і тих, що повині створювати образи для суспільства. Тому на День Незалежності ми маємо військовий парад, а на 14 Жовтня - лише його імітацію (і не варто тут наводити аналогії з іншими країнами).
День Незалежності - це день демократичних та ліберальних свобод, день, коли вперше за всю історію ми отримали право обирати свій шлях самостійно. 24 серпня 1991 року (не менш цінне за 1 грудня 1991) дало шанс досягнути економічного процвітання, якого ніколи не знали наші землі. Тому в цей день я б хотів згадати тих, хто міг би стати архітектором демократичних інститутів України.

Анонс №1: Статті про Сікорського, Корольова та Терещенка будуть доступні вже скоро.
Анонс №2: Світ Княгині Ольги, мій художній проект, опублікував промо роману, тому всіх зацікавлених ласково прошу для ознайомлення. Це по-справжньому перероблена та крута фентезі історія, яку можна завантажити за посиланням нижче (поки PDF формат, EPUB скоро).

Шпалери Конкретики, Світу Княгині Ольги та роману для телефону можна завантажити тут (Шпалери проекту): https://linktr.ee/knyagynya_olga_world

Арти створені завдяки Патронам (особливо велика подяка Брюсу Уейну). Підтримати Конкретику можна тут: https://www.patreon.com/oleksandr_ant

З Днем Незалежності, Україно! 30 років виявилися важкими, але хочеться вірити, що ми просто довго збирались, щоб нарешті почати прогресувати. Відкрити / Коментувати