Біблійні розважання Скинії

2022-01-29 02:09:50 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

30 січня
Неділя 32

Перше послання апостола Павла до Тимотея 1, 15-17

Сину Тимотею, вірне це слово й гідне всякого довір'я, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість як приклад тим, що мають увірувати в нього для вічного життя. Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки віків. Амінь.

Євангеліє від Луки 18, 35-43

В той час, як наближався Ісус до Єрихону, один сліпий сидів край дороги і просив милостині. Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути. Йому сказали, що то Ісус Назарянин проходить. Він став голосно кричати:
– Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною!

А ті, що йшли попереду, зупиняли його, щоб замовчав, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, змилуйсь надо мною!

Ісус зупинився й велів привести його до себе. Коли той наблизився до нього, спитав:
– Що хочеш, щоб я зробив тобі?
– Господи, – сказав той, – щоб я прозрів! Ісус сказав до нього:
– Прозри! Віра твоя спасла тебе.

І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. Ввесь народ, бачачи те, воздав хвалу Богові. Відкрити / Коментувати

2022-01-29 01:57:04 Розважання від Скинії

Без смирення марний кожен подвиг, кожний піст, кожний послух, кожне негрошолюбство, кожна вченість. Бо як початок і кінець добра – це смирення, так початок і кінець зла – це пиха. А цей нечистий дух спритний та має багато облич, тому він докладає всіх зусиль, щоби заволодіти усіма. Для кожного, хоч яким би шляхом той ішов, він ставить пастку на дорозі. Мудрого ловить мудрістю, сильного – силою, багатого – багатством, гарного – красою, красномовного – красномовством, власника гарного голосу – приємністю голосу, художника – мистецтвом, підприємливого – хитрістю. Так само він не припиняє спокушати й тих, хто веде духовне життя. Ставить пастку тому, хто зрікся світу, у зреченні, стриманому – у стриманості, мовчальнику – у мовчанні, негрошолюбному – у негрошолюбності, вченому – у вченості, благоговійному – у благоговійності, розумному – у знанні. Хоча ні, справжнє знання поєднане зі смиренням. Ось так пиха намагається посіяти в усіх свій кукіль. Тому, знаючи жорстокість цієї пристрасті (бо хоч де вона вкоріниться, всюди робить людину ні до чого не гідною, як і весь її труд), Господь дав нам для перемоги засіб – смирення. Він сказав: як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні. (...)

Що таке пиха? Виносити себе означає майже те саме, що й докоряти Богові своїми власними заслугами. Так і в побуті людей. Якщо хтось дасть ближньому дар, але почне перед ним вивищувати себе, тоді його доброта буде повністю знівечена, а він вб'є добру думку про себе у ближньому. Така людина гидка. Тому й Господь, що піклується про наше життя, бажаючи віддалити нас від цієї небезпечної пристрасті, вчить нас і каже: як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні. А якщо ми не робимо наказаного нам, тоді не маємо права називатися навіть непотрібними слугами. Тому що велик Господь наш і великі й непорушні Його дари.

св. Єфрем Сирієць Відкрити / Коментувати

2022-01-29 01:56:50 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

29 січня
Субота

Перше послання апостола Павла до Солунян 5, 14-23

Браття, благаємо вас, картайте ледачих, підбадьорюйте малодушних, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терпеливі. Уважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, але старайтеся робити добро один одному і всім. Завжди радійте, моліться безперестанку, за все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі. Духа не гасіте, пророцтвами не легковажте, усе провіряйте; тримайте те, що добре, і стримуйтесь від усякого роду лукавства.

Сам же Бог миру нехай вас зробить святими і досконалими і нехай уся ваша істота – дух, і душа, і тіло – буде збережена без плями на прихід Господа нашого Ісуса Христа.

Євангеліє від Луки 17, 3-10

Сказав Господь: Уважайте на самих себе!
Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. Коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз вернеться до тебе і скаже: каюсь – прости йому.

Апостоли сказали Господеві:
– Збільши нашу віру. Господь сказав:
– Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, сказали б цій шовковиці: вирвися з корінням і пересадися в море, і вона послухала б вас.

Хто з вас, маючи слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: ходи мерщій та сідай до столу? Чи не скаже йому скорше: зготуй мені що на вечерю, підпережись і услуговуй мені, поки я буду їсти й пити; потім ти будеш їсти й пити? Чи буде дякувати слузі за те, що той зробив все по наказу? Отак і ви зробите все, що вам наказано, кажіть: ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити. Відкрити / Коментувати

2022-01-28 00:08:17 Розважання від Скинії

У Євангелії від Луки ми бачимо, як отець каже: Що мені робити? Послати хіба що мого улюбленого сина? Може, його пошанують? (Лк 20,13). З іншого боку, у Матея й Марка ми читаємо, як батько посилає свого єдиного сина зі словами: Матимуть пошану до мого сина. В одній книзі батько каже: Може, його пошанують, – наче сумнівається, оскільки такий зворот вживають при сумнівах. У двох інших книгах він каже: Матимуть пошану до мого сина, – а це ствердження того, що сину буде віддано належну пошану. Одначе Бог не сумнівається й не обманюється. Адже ніхто не знає, що буде. А помиляється той, хто не зміг передбачити того, що потім станеться.
Хіба не очевидно, що в Писанні Отець каже про Сина одне, а насправді відбувається геть інше, і це навіть саме Писання підтверджує? Він сказав, що матимуть пошану до Сина. Але ж Сина побили, висміяли, розіп'яли й умертвили. Він плоттю постраждав значно більше від тих слуг, що були послані до Нього. Чи це означає, що Отець обманув або що Він не знав чи не зміг прийти на допомогу? (...) Ні, не обманюється Отець і не обманює Син. Справді, у Писанні так прийнято, що Бог наче не знає того, про що насправді знає. Це підтверджують і наведений вище приклад, і багато інших прикладів. За цим усім стоїть єдність Божественної сутності та єдність прикмет Отця і Сина. Як Бог Отець не відкриває того, що знає, так і Син (і в цьому Він – образ Отця, пор. 2Кор 4,4; Кол 1,15) те, що знає, не відкриває.

св. Амвросій Медіоланський Відкрити / Коментувати

2022-01-28 00:07:36 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

28 січня
П’ятниця

Перше cоборне послання апостола Петра 1,1-2.10-12; 2,6-10

Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії, згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир хай у вас росте дедалі більше.

Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували. Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті і ту велику славу, яка по них мала настати. І їм було об'явлено, що не для них самих, але для вас вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували, і на що навіть ангели гаряче прагнуть глядіти.

Бо в Писанні стоїть:
Ось я кладу в Сіоні камінь
вибраний, наріжний, дорогоцінний;
хто вірує в нього, не осоромиться.

Вам, отже, що віруєте, він честь; а тим, що не вірять,
камінь, що відкинули будівничі,
став каменем наріжним

і каменем спотикання
і скелею падіння.
Вони об нього спотикаються, бо не вірують у слово, на те ж бо вони й були призначені. Ви ж рід вибраний, царське священство, народ святий, люд придбаний на те, щоб возвіщати діла великі того, хто вас покликав з темряви у своє дивне світло:

ви, колись не народ,
тепер же народ Божий,
колись непомилувані,
тепер же помилувані.

Євангеліє від Марка 12, 1-12

Сказав Господь притчу оцю:

– Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, найняв його виноградарям і від'їхав на чужину. І послав він у свій час до виноградарів слугу, щоб узяти у них свою частину плодів виноградних. Вони його схопили, побили і відослали ні з чим. І знов послав до них іншого слугу, але і тому побили голову і зневажили. Ще іншого послав він, та вони того вбили. Та багато інших послав він, і їх вони або побили, або повбивали. Мав він єдиного сина возлюбленого, і його послав до них наостанку кажучи: матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі ті казали між собою: це спадкоємець, ходіть уб'ємо його, і спадщина буде наша. І схопивши його, вбили і викинули з виноградника.

Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, і виноградник віддасть іншим. Чи ви не читали цього Писання:
Камінь, який відкинули будівничі,
став каменем наріжним.

Господь зробив це,
і воно дивне в очах наших.

І шукали його піймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. І зоставили його й відійшли. Відкрити / Коментувати

2022-01-27 01:08:49 Розважання від Скинії

Підійшли до Нього первосвященики й книжники та старші й кажуть до нього: Якою владою чиниш таке? Книжники й старші із сьогоднішнього Євангелія поводяться як заздрісні бізнесмени, стривожені відкриттям нового магазину поруч, що насилають туди податкову та санстанцію з усіма можливими перевірками. Справжнім мотивом таких дій є не турбота про законність, а заздрість та страх, що хтось може позбавити їх популярності, заробітку, клієнтів. Такі ділки не будуть слухати Ісуса. Його слово вони не сприйматимуть за чисту монету. Такий тип людей є надто наляканим та надто заздрісним, щоби почути Ісуса. А найсумніше те, що коли їхню мотивацію викрито, вони продовжують хитрувати. Ісус же відказав їм: Спитаю Я вас одну річ; дайте Мені відповідь, то і Я скажу вам, якою владою Я це чиню. Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте Мені. Ісус добре знає, що вони ніколи не визнають надприродного покликання Івана, для цього їм треба було б визнати власну помилку. Але якщо хтось не вміє чинити справедливо, той не спроможний прийняти правду. Справді, можливо, це проблема усіх нас. Адже нам важко упізнати в поведінці тих книжників і старших нашу власну ментальність. У більшості випадків ми переймаємося тим, як би виплутатися без втрат із ситуації, в якій ми були неправі, а не тим, щоби витлумачити серйозно правду, яку Христос нам об'являє у такі моменти. Натомість справді християнська віра передусім є досвідом згоди на кризу, яку провокує в нас послання Христа. Це досвід чути Його слова, наче звернені особисто до мене, а не до книжників чи фарисеїв. Це досвід не піддаватися спокусі маніпулювати Євангелієм, інтерпретуючи його так, як потрібно мені зараз. А передусім це згода на те, що Ісус прийшов забрати у мене те, що не гідне Його. Християнство народжується в мені не тоді, коли я вже не помиляюся, а коли я починаю справедливо визнавати власні помилки. Просімо сьогодні у Господа благодаті бути чесними у власному серці, чесними в наших пошуках Христа, щоби спромогтися Його зустріти та почути. Відкрити / Коментувати

2022-01-27 01:08:18 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

27 січня
Четвер

Соборне послання апостола Якова 4,7 – 5,9

Улюблені, коріться Богові; противтеся дияволові, і він утече від вас. Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Освятіть серця, двоєдушники. Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте. Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість – у смуток. Смиріться перед Господом, і він вас підійме.

Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і судить закон. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього?

Нумо тепер ви, що говорите: сьогодні або завтра ми підемо в те місто й будемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти. Ви, що не відаєте, що буде завтра! Яке бо життя ваше? Ви – пара, що з'являється на хвильку і зникає по тому. Чому б вам радше не сказати: коли на те Господня воля, будемо жити і це чи те робити. Тепер, ви хвалитеся вашими хвастощами. Усяка така хвальба погана. Хто, отже, знає добро чинити і його не чинить – грішить.

Нумо, отже, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль з'їла. Золото ваше та срібло зоржавіло, і їхня іржа буде проти вас свідчити і з'їсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. Ось платня, що ви затримали у робітників, які жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини. Ви засудили праведного й убили: він вам не противився.

Будьте, отже, брати, довгорпеливі аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо дорогоцінного плоду землі аж до дощів осінніх та весняних. Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький. Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.

Євангеліє від Марка 11, 27-33

В той час прийшов Ісус у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики, книжники та старші й кажуть до нього:
– Якою владою чиниш це? Хто дав тобі владу це робити?

Ісус відповів їм:
– Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, і я скажу вам, якою владою я чиню. Іванове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені.

Вони почали міркувати між собою й говорити: як відповімо: з неба, – скаже: чому ж ви не повірили йому? А скажемо: від людей, – боялися народу, бо всі вважали Івана за пророка. І відповіли Ісусові:
– Не знаємо.
Ісус же сказав їм:
– І я вам не скажу, якою владою я це чиню. Відкрити / Коментувати

2022-01-26 00:18:50 Розважання від Скинії

Питання: Що означають слова Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, – і буде вам так? Як хтось може вірити, що отримає повністю все, що попросить, коли лише Бог один знає, корисне це для нього чи ні? І якщо хтось, через незнання, попросить щось некорисне для нього, то що отримає? А якщо тоді це не дається, то як можна вірити кожного разу в проханні, що все отримаєш і будеш мати?

Відповідь: На всі ці питання я вже коротко відповів раніше. Адже лише той, хто пізнав, як треба вірувати, знає і те, про що і як треба просити в молитві. Бо не в усіх – віра (2Сол 3,2). Крім того, Господь сказав: Шукайте перше Царство Боже та його справедливість (Мт 6,33). Тобто повчаючи про першочерговість спізнання правди (Євр 10,26) і про відповідні способи вправлятися у вірі, Він ясно дав зрозуміти, що віруючі мають шукати лише божественне знання та чесноту, яка прикрашає це знання вчинками.

Але на шляху до пізнання Бога і чесноти багато що відбувається з віруючими. Вони мають справу з визволенням від пристрастей, зі стійким випробуванням спокусами, з розумінням суті чеснот та способів утілити їх у життя, віддаленням від душевного потягу до тіла, розірванням зв'язку між почуттями й чуттєвими речами, повним відходом розуму від усього створеного. Простіше кажучи, нема числа тому, що стосується стримання від зла й невідання, і тому, що стосується успіхів у здобутті пізнання та чесноти. Саме тому Господь і сказав: все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите (Мт 21,22). Він каже, що доброчесним людям треба шукати та просити з вірою і знанням лише те, що має за мету пізнання Бога і чесноту.

Адже тільки це й приносить користь і тільки це Господь дає тому, хто просить. І хто самою лишень вірою, тобто безпосередньо єднаючись із Богом, шукає все те, що стосується цього з'єднання, той обов'язково все це отримає. А хто, не маючи такої основи, шукає щось із перерахованого вище чи ще щось інше, той і не отримає. Тому що він не вірить, а як невіруючий піклується лише про здобуття власної слави коштом божественного.

св. Максим Ісповідник Відкрити / Коментувати

2022-01-26 00:18:38 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

26 січня
Середа

Соборне послання апостола Якова 3,11 – 4,6

Браття, хіба криниця з одного джерела б'є водою солодкою й гіркою? Хіба смоківниця, брати мої, може родити оливки, або виноград родити смокви? Ні солонець не може дати води солодкої.

Коли хто мудрий і досвідчений між вами, нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності. Коли ж у вашім серці гірка заздрість та свари, не хваліться і не говоріть брехні проти правди. Це не мудрість, що сходить з висоти, а земна, тілесна, диявольська; бо де заздрість та чвари, там безлад і всяке лихо. Мудрість же, що походить з висоти, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння, нелицемірна. Плід праведности сіється в мирі тими, що мир чинять.

Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси: з похотей ваших, які воюють у ваших членах? Ви пристрасно жадаєте і не маєте. Ви убиваєте, завидуєте і не можете осягнути. Ви б'єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите. Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоб розтратити на ваші втіхи. Перелюбники! Хіба не знаєте, що любов цього світу – ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, стає ворогом Божим. Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе у нас»? І більша дається благодать, тому й сказано:
Бог противиться гордим,
смиренним же дає благодать.

Євангеліє від Марка 11, 23-26


Сказав Господь своїм учням:

Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так.Тому й кажу вам: усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте що проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших. Відкрити / Коментувати

2022-01-25 00:43:35 Розважання від Скинії

Те, чого ви дошукуєтесь, на мою думку, має двояке тлумачення: одне більш поблажливе, друге більш строге. І язик – вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування… і доволі легко каже багато поганого, і звинувачує, і злословить, і брехливо клянеться, і обманює, і дає неправдиві свідоцтва, багатьох несправедливо вкидаючи у вогонь, жене під меч і в море. Світ у Писанні зазвичай означений поняттям більшість. Сказано: світ, тобто більшість, Його не пізнав (пор. Ів 1,10). Тому й каже Апостол – язик є або вогнем, який несправедливо спалює більшість, або вмістилищем великої кількості неправедного вогню.

Багато людей, сприяючи гріху, прикрашають неправду, при великій здатності красномовно говорити про лукаві та беззаконні вчинки, не маючи труднощів з потрібними словами, самі не знаючи того, вимовляють проти себе вирок, і в цих словах подають докази свого свавілля, зі схильністю до поганого. Їх же, можливо, виставив напоказ Апостол, кажучи: І язик – вогонь, світ неправди, так ніби висловлюючи цим, що полум'яне красномовство, коли прикрашає тих, які зазнали великого падіння, видається прикрасою істини. Тому даром слова належить користуватися не для того, щоб прикрашати гріхи, а щоб величати чесноту, яка й без слів є найпрекраснішою. (…)
Божественне Писання, найдорожчі мої, не тільки не збігається зі звичними для вас поняттями, але здебільшого їм суперечить. Ви кажете, що язик спричиняється до руху і сум'яття долею, а Священне Слово каже, що язиком приводиться в сум'яття час нашого життя, тому що час як колесо, само на себе повертається.

Але найкраще вислухати саме Писання. Отож що воно говорить? Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює коло нашого існування. Не сказано, що коло бруднить язика, але що язиком брудниться увесь коло, тобто мінливий час, тому що Писання звинувачує свавілля, і приборкує необачність, від яких наше життя робиться гірким і піддається великій кількості неправильного. Тому й в Писанні додано: запалений і сам вогнем пекельним, чого, однак, не було б додано, якщо би язик невільно рухався.

св. Ісидор Пелусіотський Відкрити / Коментувати