Біблійні розважання Скинії

2022-02-13 23:42:18 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

14 лютого
Понеділок

Друге соборне послання апостола Петра 1,20 – 2,9

Улюблені, насамперед знайте, що ніяке пророцтво Писання не допускає особистого тлумачення. Бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, надхненні Святим Духом, промовляли святі люди послані від Бога.

Були, однак, у народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, що введуть погубні єресі і, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе наглу погибіль. Сила людей піде за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися. Вони зажерливо оманними словами торгуватимуть вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибіль не дрімає.

Бо коли Бог не пощадив ангелів, що були согрішили, але кинув у пекло й запроторив їх у темну безодню, тримати їх на суд, і коли він не пощадив старовинного світу, зберігши лише вісім душ, з яких був Ной, проповідник правди, і навів потоп на світ безбожних, і коли він, щоб дати приклад майбутнім безбожникам, міста Содому і Гомору спалив і засудив їх на збурення, і коли він вирятував праведного Лота, що уболівав над розбещеною поведінкою беззаконників, бо праведник, живучи між ними й чуючи та дивлячись на учинки беззаконників, мучився день-у-день праведною душею, – Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду

Євангеліє від Марка 13, 9-13

Сказав Господь своїм учням: Вважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями ради мене – їм на свідоцтво. Треба, щоб євангеліє проповідувалось спершу всім народам. І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам у ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий. Брат видасть на смерть брата, батько – дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють. І ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. Та хто витримає до кінця – той спасеться. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 23:43:39 Розважання від Скинії

Притча про фарисея і митаря викликає подвійні відчуття.
Разом із попередньою притчею про несправедливого суддю та вдову (див. Лк 18,1-8) вона є маленькою катехизою про молитву, що має бути настійливою, смиренною та довірливою. Своєю чергою, ці дві притчі поєднуються з короткою апокаліптичною промовою (див. Лк 17,20-37), що їм передує. Їх пов'язує тема приходу Господа та суду й справедливості. Це розширює значення притч – у ревній молитві вбачаємо відповідну поведінку для чуйного очікування повернення Господа.

Притча про надокучливу вдову зосереджена на витривалості у постійній молитві. Треба молитися завжди, невтомно, проявляючи терпеливість у вірі.

Та ось притча про надокучливого друга завершується довірливою молитвою: стукайте, і вам відчинять (Лк 11,9). Тому, хто так просить, Отець Небесний дасть, скільки той потребує (Лк 11,8), а передусім дасть йому Святого Духа, що приносить із собою всі інші дари. Зрештою, і сьогоднішня притча запрошує нас молитися зі смиренним серцем: Боже, змилуйся надо мною грішним!

Однак Лука не обмежується лише темою молитви, що має заповнити час чуйного очікування. Він порушує також тему оправдання, роблячи акцент на тому, що може допомогти отримати це оправдання. Він порівнює два протилежні типи поведінки, взяті з юдейського світу. Це порівняння не має на меті розпочати суперечки про стиль життя цих людей, принаймні не для цього ця притча наведена в тексті. Справді, фарисей та митар є лише двома образами, типовими персонажами, дуже спрощеними, майже двома карикатурами. Але саме завдяки такому спрощенню вони стають одразу зрозумілими для читача. Інколи ми потребуємо зробити перерву від глибоких розважань та поглянути на своє життя через призму дуже простої оповідки, щоби перестати розповідати собі байки про себе самого. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 23:43:10 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

13 лютого
Неділя про митаря і фарисея

Друге послання апостола Павла до Тимотея 3, 10-15

Сину Тимотею, ти пішов слідом за мною в моїй науці, моїй поведінці, моїй настанові, вірі, довготерпеливості, любові, постійності, у переслідуваннях, у стражданнях, які були спіткали мене в Антіохії, в Іконії та в Лістрі; всі ці переслідування я переніс на собі, і від усіх них Господь мене визволив. Та й усі, що побожно хочуть жити у Христі Ісусі, будуть переслідувані. А лихі люди й дурисвіти будуть дедалі більше поступати у злому, зводячи інших, і самі зведені.

Ти ж тримайся того, чого навчився і в чому переконався. Відаєш бо, від кого ти навчився, і вже змалку знаєш Святе писання, яке може тебе зробити мудрим на спасіння вірою у Христа Ісуса.

Євангеліє від Луки 18, 10-14

Сказав Господь притчу оцю:

– Два чоловіки увійшли в храм молитись: один був фарисей, а другий – митар. Фарисей, стоячи, молився так у собі:
– Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.

А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи:
– Боже, змилуйся надо мною грішним!

Кажу вам: цей вернувся до свого дому виправданий, але не той; бо кожний, хто несеться вгору, буде принижений, а хто принижується, буде вивищений. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 23:08:00 Розважання від Скинії

Ісус відкриває своїм учням щось нове й дивовижне. Землю успадкують тихі, а не галасливі, наполегливі, амбітні, ті, які досягають вершин; не яскраві й помітні, а тихі, сумирні, невидимі для цього світу.

Наситяться, досягнуть справедливості не сильні та вправні, не ті, хто мають владу, вплив та керують цим світом, не ті, хто можуть за себе постояти, а голодні й спраглі, нужденні, кому бракує, слабкі у своїй потребі. Господь наситить їх, втамує їхню спрагу.

Зазнають милосердя ті, хто вміє бути милосердним до своїх ближніх. Тільки простивши своїм винуватцям їхні провини, можна отримати прощення від Бога.
Побачать Бога чисті серцем. Не ті, хто довго молиться чи часто буває в церкві. Господь не дивиться на обличчя чи досягнення людини, Він дивиться на серце. Добрі вчинки, духовні подвиги не є ціллю, а лиш знаряддям для очищення серця. Так само як страждання та випробування, пережиті в довірі до Бога. Хто знає, наскільки чистим є людське серце? Якою шкалою це можна виміряти? Як можемо порівнювати людей та оцінювати їхню святість?

Миротворці назвуться синами Божими. Ісус навчав, що ми всі є Божими дітьми. А отже покликані бути миротворцями. Ісус залишив нам свій мир. Цей мир народжується з довіри до Бога, з надії на Його допомогу. Мир приходить, коли страхи й сумніви щезають, коли труднощі перестають бути турботами, проблемами, а перетворюються на завдання, які з Божою допомогою можна виконати.

Блаженні переслідувані за віру. Зневаги та обмови не засмучують Божих дітей, а навіть можуть стати причиною радості, бо за ці терпіння чекає велика нагорода на Небі.

Бути сіллю землі та світлом для світу – важке завдання. Це покликання кожного християнина, виконати яке можливо тільки в співпраці з Богом – творцем солі та джерелом світла. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 23:07:43 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

12 лютого
Субота
Трьох святителів

Послання апостола Павла до Євреїв 13, 7-16

Браття, пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.

Не дайте себе звести різними та чужими науками; воно бо добре укріпити серце благодаттю, не стравами, які не принесли ніякої користи тим, що їх тримались. У нас є жертовник, з якого не мають права їсти ті, що при наметі служать. Бо м'ясо тих звірят, кров яких первосвященик вносив у святиню за гріхи, палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною кров'ю, страждав поза містом. Вийдімо, отже, до нього поза табір, несучи наругу його, бо ми не маємо тут постійного міста, але майбутнього шукаємо. За його посередництвом приносімо завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім'я. Добродійства та взаємної щедроти не забувайте: такі бо жертви Богові приємні.

Євангеліє від Матея 5, 14-19

Сказав Господь своїм учням:
Ви – світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори. І не запалюють світла і не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті. Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.

Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити. Істинно бо кажу вам: доки мине небо й земля, ні одна йота, ні одна риска з закону не перейде, поки все не здійсниться.

Хто, отже, порушить одну з оцих найменших заповідей і навчить інших так робити, той буде найменшим у царстві небеснім. А хто виконає їх і навчить, той буде великим у царстві небеснім. Відкрити / Коментувати

2022-02-11 01:47:43 Розважання від Скинії

Зараз євреї не мають ані Ісуса, ані Царства Божого, бо вони лишилися немов у винограднику халупа, немов курінь на баштані, немов обложене місто (Іс 1,8) з приводу переступу, який вчинили щодо Христа. Тоді як кожний, хто приймає Слово Боже, є святинею Бога (...). Якщо такий згрішить – стає причиною свого упадку. Бо Христос виходить з нього, і той, хто до цього був святинею Божого Сина, опісля стає порожнім домом. А з усіх наук і будівель доброго життя в ньому не лишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано (...).

Гадаю, не тільки Слово – це Христос, а те, що здається словом, – це Антихрист. Не тільки Істина – це Христос, а те, що здається правдою, – це Антихрист. Не тільки Премудрість – це Христос, а те, що є лукавим мудруванням, – це Антихрист. Але також усі чесноти є Христом, а все, що лише виглядає як чесноти, є Антихристом. Тому що всі прояви добра, які тільки має в собі Христос в істині для укріплення людей, усі їх, як здається на перший погляд, має в собі й диявол для спокуси святих (...).

Як перед смертю хворіють тіла тих, що терплять від дії різних сил зсередини, і як усім через хворобу пролягає шлях до відлучення душі від свого тіла, так і велике створіння світу. Коли воно почне псуватися, адже має початок і кінець, видиме бо – дочасне (2Кор 4,18), й оскільки небо й земля перейдуть (Мт 24,35), то мусить воно перед зіпсуттям ослабнути. Мусять надходити часті землетруси, а повітря, наповнюючись якоюсь силою, що несе заразу, мусить ставати моровим. Але спершу життєдайна сила землі, раптом зникнувши, має втратити врожай, а всі природні властивості дерев мають, зникаючи, знищити силу, яка їх створила. Внаслідок цих подій також непостійна природа, становлячи окреслену частину цілого світу, мусить піддатися змінам усіх речей. Наприклад, не відновлюючи звичайних засобів поживи, вона марніє й виснажується остаточно.

Оріген Відкрити / Коментувати

2022-02-11 01:47:27 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

11 лютого
П’ятниця

Друге послання апостола Павла до Євреїв 1, 1-10

Симон Петро, слуга й апостол Ісуса Христа, тим, що через справедливість Бога нашого й Спаса Ісуса Христа отримали віру, рівноцінну нашій: благодать вам і мир хай збільшується через пізнання Бога й Ісуса, Господа нашого.

Бо його Божа сила дала нам усе, що потрібно до життя та побожности,. завдяки пізнанню того, хто нас покликав своєю славою та силою. Завдяки їм нам були даровані цінні й превеликі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої природи, уникнувши зіпсуття, яке через похоть розповсюднилось у світі. Тому докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, у пізнанні – стриманість, у стриманості – терпеливість, у терпеливості – побожність, у побожності – братолюбство, в братолюбстві – загальну любов. Бо коли все це буде у вас і коли буде його багато, воно не лишить вас без діла й без плоду для глибшого пізнання Господа нашого Ісуса Христа. Хто ж цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув очищення від своїх колишніх гріхів. Тому, брати, тим більше старайтесь утвердити ваше покликання й вибрання; бо чинячи це, ніколи не спотикнетеся.

Євангеліє від Марка 13, 1-8

В той час, як виходив Ісус із храму, каже йому один з його учнів:
– Учителю, глянь, яке каміння, яка будівля!

Ісус сказав до нього:
– Бачиш оці великі будівлі? Камінь на камені не лишиться тут, якого б не перевернули.

Як він сидів на Оливній горі, проти храму, Петро, Яків, Іван та Андрій спитали його на самоті:
– Скажи нам, коли це буде і який буде знак, коли все те має сповнитися?

Тоді Ісус почав до них промовляти:
– Вважайте, щоб ніхто не обманув вас. Багато прийде під моїм ім'ям і казатимуть вам: це я! – і багатьох зведуть. Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець. Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя. Відкрити / Коментувати

2022-02-10 01:38:56 Розважання від Скинії

Сьогодні Євангеліє розповідає нам про одну вдову. В ті часи вдови не могли отримати у спадок нічого з майна померлого чоловіка і не могли повернутися до своєї родини, тому що від дня шлюбу належали до родини чоловіка. Суспільне становище вдови було нічого не варте, якщо її інтереси не захищав жоден чоловік. Вдова не могла самостійно вирішити вдруге вийти заміж, хіба що за брата померлого чоловіка. Також часто вдова мала самостійно піклуватися про малих дітей, поки вони не виростуть та не стануть спроможними себе забезпечити.

Часто на телебаченні чи в соцмережах можна побачити, як знаменитості чи зірки роблять якусь пожертву. Зазвичай цей дар супроводжується цілою медіа-кампанією, щоби про це знало якомога більше людей, бо це дозволить розширити вірну аудиторію фанатів. Та й ми самі, коли робимо пожертву, частенько потайки сподіваємося, що інші це побачать чи дізнаються про це та будуть нас поважати. Дехто навіть перед пожертвою уважно прораховує всі наслідки, кажучи собі, що жертвувати добре, але не хотілося б марно витратити ці кошти. А ще ми обов'язково очікуємо від обдарованих вдячності, а може, навіть послуху нашим побажанням та намірам пожертви, нам байдуже до їхніх історій, прагнень, потреб!

А ця євангельська вдова поводиться всупереч здоровому глузду, якому підпорядковане наше життя. Її вчинок, мабуть, є дуже спонтанним, продиктованим серцем, а не зробленим із розрахунку. Тут промовляє її чутливість до потреб іншого, через яку вона забуває навіть про власні потреби. Вдова у Храмі віддає всю ту малість, що має, не турбуючись про себе. Такі вдови нагадують нам, що пожертва вимірюється не кількістю, а щедрістю без розрахунків, яка надає цінність навіть малому дару!

Уважний погляд Ісуса помічає бідну вдову. Він не засуджує її за те, що та не зупинилася для молитви, не гордує малою краплиною, яка вплинула від неї до Храму. Якщо ми уважно прочитаємо початок цього уривка, Він вказує пальцем на частих відвідувачів Храму, які проводять багато часу на молитві. Вони вдягаються так, щоб їх помітили, займають перші місця, де всі їх можуть побачити. А інколи, під приводом необхідності пожертв, витискають останню копійку з вдів, бідних та нещасливих. Відкрити / Коментувати

2022-02-10 01:38:35 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

10 лютого
Четвер

Перше послання апостола Павла до Євреїв 4,12 – 5,5

Улюблені, не дивуйтеся тій пожежі, що постає проти вас, вам на пробу, немов би з вами діялось що дивне, але радійте, оскільки берете участь у Христових стражданнях, щоб і під час славного його об'явлення радіти та веселитися. Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім'я, бо славний Дух Божий на вас почиває. Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. Коли ж страждає як християнин, нехай не соромиться, але прославляє Бога цим ім'ям. Бо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті?

І коли праведник ледве, спасеться,
безбожник і грішник де явиться?

Тому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі.

Тож пресвітерів з-між вас заклинаю, я сам теж пресвітер і свідок страждань Христових і співучасник слави, що має об'явитись: пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, але добровільно, по-Божому; не ради брудного зиску, але доброхіть, і не як пануючі над вибраними, але будьте зразком для стада. І як явиться архипастир, отримаєте нев'янущий вінець слави.

Так само ви. молоді, коріться старшим. І всі ви вдягніться в покірливість один супроти одного,
Бог бо гордим противиться,
але покірливим дає благодать.

Євангеліє від Марка 12, 38-44

Сказав Господь своїм учням:
– Остерігайтесь книжників, що люблять ходити собі у довгих шатах, вітання на майданах, перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах, що з'їдають доми вдовиць і довго моляться на показ. Вони матимуть тяжкий засуд.

І, сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидав гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато. І ось прийшла одна вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант. Прикликавши своїх учнів, сказав їм:
– Істинно кажу вам, що та вбога вдовиця кинула більш від усіх, які кидали у скарбоню. Усі бо кидали зо свого зайвого, вона ж зо свого убозтва вкинула все, що мала, увесь свій прожиток. Відкрити / Коментувати

2022-02-09 01:01:54 Розважання від Скинії

Ісус у сьогоднішньому Євангелії називає себе дверима. Перед тим як назвати себе добрим пастирем, Він окреслює себе як двері для овець, і то двічі. Справді, двері дозволяють вхід або заброняють його до помешкання і одночасно оберігають безпеку мешканців, охороняють їхнє життя від зловмисників. Ось чому такими дверима є Ісус. Це Він захищає вхід і вихід дому. Ними не може пройти той, хто має ниці наміри – можливо, навіть хоче зруйнування дому, тобто смерті. Натомість, щоби жити там, потрібне вміння слухати, готовність увійти і вийти, щоби знайти пашу, готовність зустріти навіть ризики, що їх несуть зі собою пошук правди і свідоцтво віри. Не бійся! Адже Ісус є дверима і досвідченим пастирем. Він є тут, щоби ми мали життя. Крім того, Ісус є добрим пастирем, грецькою дослівно: гарним пастирем. Термін гарний є важливим, адже означає щось, що подобається й приваблює. А краса Ісуса складається з трьох аспектів, що мають відношення до Його життя. Перший – Він захищає овець своїм власним життям. Другий – Ісус дає нам своє пізнання Отця, єдність із Отцем, робить нас Божими дітьми. Третій – Він жертвує своїм життям за стадо. Отже, краса ситуації, в яку поставив себе Ісус, полягає ось у чому. Замість красти життя Він дає його іншим. Замість розпорошувати і вбивати життя інших Він є тим, хто керується лише одним наміром – любити любов’ю, сильнішою за смерть. Існує глибока знайомість, тобто любов, взаємна любов між Пастирем Ісусом та кожним із нас. Тому ми вже не просто стадо – кожного з нас Він знає і любить. Але якою любов’ю Він полюбив нас? Як Отець мій мене знає і любить, і я знаю й люблю Отця. Ось яку любов Бог має до нас. Відкрити / Коментувати