Біблійні розважання Скинії

2022-02-09 01:01:24 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

9 лютого
Середа
Перенесення мощей св. Івана Золотоустого

Послання апостола Павла до Євреїв 7,26 – 8,2

Браття, такого нам годилось мати первосвященика: святого, невинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, який не має потреби, як ті первосвященики, щодня приносити жертви перше за власні гріхи і потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. Закон бо настановляє первосвящениками людей, підлеглих немочі, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, досконалого навіки.

Головне ж з того, що ми сказали: ми маємо такого первосвященика, який возсів на небі по правиці престола Величчя, служителя святині і справжнього на мету, що Господь спорудив, не чоловік.

Євангеліє від Івана 10, 9-16

Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.

Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир. Відкрити / Коментувати

2022-02-08 01:22:33 Розважання від Скинії

Ліпше бо, − коли така вже воля Божа, − страждати, робивши добро, ніж зло творивши.

Ось логіка християнина. Дуже часто світ вважає її неприйнятною і протиставляє їй свою логіку: Краще вже зробити зло, якщо це необхідно, але вберегтись від страждання. Чому така різниця? Тому що позиції добра/зла і успіху/страждання в цих двох світоглядах лежать на різних полицях. А якщо бути ще точнішим, то можна сказати й по-іншому.

Світ вбачає справжнє добро в особистому успіху, а справжнє зло − в особистому стражданні. Тобто визначає сенсом, метою життя досягнення успіху, тому що не бачить нічого далі, не спроможний подивитись за поріг смерті. Світ вважає, що реальне є лише те, що відбувається за життя. Тоді не можна з ним не погодитись: справді, часу не так вже й багато, єдине, що може наповнити цей час сенсом, − це успіх, життєва перемога. Навіть якщо до цього прийдеться йти по трупах. Бо якщо проявиш слабкість, задрижать коліна, то інший пройде по твоєму трупові, а твій час життя так і не наповниться великими подіями. І в цьому світ вбачає справжнє зло.

Крайній індивідуалізм такого підходу робить цей світ досить таки неприязним місцем, де панує право джунглів, а сильніший допомагає слабшому лише тоді, коли це служить його інтересам. Тому і твориться зло в ім'я добра, тому і складаються жорстокі жертви на вівтар особистої перемоги.

Християнин натомість, навпаки, змінює перспективу. Він не вважає, що страждання є злом, але що зло є справжнім стражданням. І найвищим добром він не вважає успіх, лише вірить, що добро вже є само собою успіхом. Ось таке маленьке наведення чіткості, й усе життя зазнає величезних змін. Адже християнин пам'ятає про дальшу перспективу, він знає, що з моментом смерті життя лише починає набирати обертів. Вистачить лише добре придивитись, і все в твоєму житті стає на свої місця. Відкрити / Коментувати

2022-02-08 01:21:53 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

8 лютого
Вівторок

Перше соборне послання апостола Петра 3, 10-22

Улюблені, хто хоче життя любити
й бачити дні добрі,
хай береже язик від лихого,
уста від слів лукавих.

Хай ухиляється від зла й чинить добро,
шукає миру й побивається за ним.

Бо очі Господні на праведних,
і його вуха звернені до їхньої молитви,
лице ж Господнє проти тих, що лихо діють.

Та й хто вам заподіє лихо, коли ви стали ревнителями добра? Бо коли страждаєте за справедливість – ви щасливі! Погрози їхньої не бійтесь і не тривожтесь, але Господа, Христа святіте у ваших серцях, завжди готові дати відповідь кожному, хто у вас вимагає слова про вашу надію, однак, із скромністю та страхом, маючи добру совість, щоб саме тоді, коли вас обмовляють, були осоромлені ті, які роблять наклепи на вашу добру поведінку в Христі.

Ліпше бо, коли така вже воля Божа, страждати, чинячи добро, ніж зло чинити. Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник – за неправедних, хоч був убитий тілом, але оживлений духом, в якому він пішов проповідувати і тим духам, що в темниці; тим, що колись були неслухняні, яких Бог довготерпеливо чекав за часів Ноя, коли будувався ковчег, в якому мало, тобто вісім душ, урятувалися водою. Вас же тепер спасає прообраз цього, тобто хрищення, в якому позбуваєтеся не тілесної нечистоти, але отримуєте добру совість у Бога через воскресіння Ісуса Христа, який, зійшовши знову на небо, є по правиці Божій і якому підкорені ангели, власті й сили.

Євангеліє від Марка 12, 18-27

В той час прийшли до Ісуса садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і питають його, кажучи:

Учителю, Мойсей написав нам, що коли в кого помре брат і зоставить жінку, а дітей не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і дав потомство братові своєму. Сім братів було. Перший узяв жінку й помер, не лишивши потомства. Узяв її другий і помер, не лишивши потомства; так само й третій. Нікотрий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка. При воскресінні, вони як воскреснуть, котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку.

Ісус сказав їм:
– Чи не тому ви помиляється, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили? Бо як воскреснуть із мертвих, ні женитимуться, ні виходитимуть заміж, але будуть як ангели на небі. А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба ви не читали в книзі Мойсея місця про кущ, як Бог сказав до нього: Я – Бог Авраама, Ісаака й Бог Якова, Він – Бог не мертвих, а живих. Тому ви вельми помиляєтеся. Відкрити / Коментувати

2022-02-06 23:51:50 Розважання від Скинії

Ісус говорить як той, хто має владу. Його слова збурюють неспокій сумління, передусім у релігійної верхівки Храму, яка сприймає це як загрозу своїй владі й авторитету. Справді, Боже Слово прошиває як гострий меч і ранить, якщо не приймати його зі смиренням і любов'ю. Ось причина змови, яку задумують проти Христа Його противники, коли змушують Його зайняти чітку позицію в делікатних і складних політичних питаннях, що були гострими в той час. Ісус запрошує своїх співрозмовників бути послідовними й нагадує, що їхнє підпорядкування кесарю є фактом, бо вони приймають його монету.

Останній вислів, який назавжди ввійде у вжиток, став золотим правилом, що регулює відносини між Церквою й державою: Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові – що Боже. Завжди, незалежно від обставин, треба підкорятися спочатку Богу, а вже потім людям. Жодна людська влада чи закон не може перевищити Бога, якому належить абсолютна першість. Наші сучасні суперечки стосуються, по суті, тих проблем, що й завжди. Це або спротив тому, що Бог нам об'явив, або самотній і небезпечний шлях людських потуг, які претендують на повну автономність і незалежність не тільки від Церкви, але й від самого Бога.

Отже, відповідь Христа блискуча й вимагає таких наслідків: Віддайте кесареві, що кесареве. Тобто ви здатні оцінювати земні справи самостійно. Християнин не здобуде в якийсь магічний спосіб вирішення щоденних проблем громадянина, він покликаний випробувати ці рішення на сумісність із логікою Євангелія, обговорити їх з іншими. Щоб потім дати Богу те, що Йому належить: серце, любов, віру. Відкрити / Коментувати

2022-02-06 23:51:28 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

7 лютого
Понеділок

Перше соборне послання апостола Петра 2,21 – 3,9

Улюблені, Христос страждав за вас, даючи вам приклад, щоб ви йшли його слідами. Той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не найшлося, хто був злословлений, але сам не злословив, хто страждав, та не погрожував, але здався на того, який судить справедливо – він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на хрест, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; бо ми його ранами зцілились. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер вернулися до пастиря й наставника душ ваших.

Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб навіть, якщо деякі не вірять слову, їх привабило без слова поводження жінок, коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. Нехай ваша окраса буде не назовні – заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінній красі духа, лагідного та мовчазного; ось що многоцінне перед Богом. Бо колись святі жінки, які надіялися на Бога, приоздоблювали себе, корячися своїм чоловікам, як от, приміром, Сара слухала Авраама і «паном» його звала; а ви її діти, коли добре чините і не звертаєте уваги на ніякі побоювання.

Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співнаслідникам благодаті життя, і тим ваші молитви не матимуть перешкоди.

Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб унаслідити благословення.

Євангеліє від Марка 12, 13-17

Одного разу послали до Ісуса фарисеї і старші юдейські декого з фарисеїв та іродіян, щоб його піймати на слові. Прийшли ті й кажуть до нього:

– Учителю, знаємо, що ти праведний і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на лице людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Личить давати данину кесареві чи ні? Маємо давати чи не давати?

Він, знаючи їхнє лукавство, сказав їм:
– Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.

Ті принесли. Він сказав їм:
– Чий це образ і напис ?
Ті йому відповіли:
– Кесарів.

Тоді Ісус промовив до них:
– Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові, що Боже.
І вони дивувались йому. Відкрити / Коментувати

2022-02-04 23:54:08 Розважання від Скинії

Ісус прийшов шукати і спасти те, що загинуло. Тільки Він має силу, щоб спасти людину. І Він не сидить на своєму троні в небі та не чекає, коли людина сама усвідомить свої проблеми, зрозуміє, що їй треба навертатися, і прийде просити про спасіння. Він йде шукати і рятувати. Як добрий пастир Він шукає усіх заблуканих овець, знає, скільки їх має бути, і знає кожну. Ісус не втомлюється шукати. Ні одну не вважає втраченою.

Такий підхід до грішників дивує, надихає і обнадіює. Метою Церкви як спільноти вірних є не тільки урочисте забезпечення богослужень, уділення таїнств, але і вихід із комфортного середовища в спільноті Церкви для пошуку тих, хто ще не зустрів Бога, не відкрився на Його любов, не отримав дар віри. Не можемо жити своїм християнським життям спокійно, поки є Божі діти, які не знають Отця. Часом можна почути таке: всюди є церкви – то хай приходять, Біблія доступна – то хай читають, хай каються і сповідаються. Вони все це знають, просто не хочуть. Такий пасивний підхід не виражає любові до ближнього, ані розуміння потреби внутрішнього навернення. Самого лишень знання для людини не достатньо, щоб прийти до Бога. І людина сама себе навернути не може.

Помилкою є також надто активний, а часом і агресивний підхід – коли віруючі використовують усі відомі їм засоби для навернення грішників. Заохочують благословеннями, лякають карами і пеклом, напоумляють, навчають, виховують, передають правду про Бога за кожної нагоди. У цьому теж бракує любові. І проявляється християнська зверхність та самовпевненість, які тільки шкодять наверненню. Зверхність у тому, що людей вважають гіршими, грішниками, недостатньо віруючими, ненавернутими. А самовпевненість – думати, що від моїх слів, від моїх зусиль залежить навернення людини. Насправді в нас є один Господь, один Спаситель. Тільки Він має силу навернути людину.

Він доброзичливий до всіх. Приходить до Закхея у дім, називає його сином Авраама, повертає йому гідність Божої дитини. Відкрити / Коментувати

2022-02-04 23:52:44 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

6 лютого
Неділя про Закхея

Перше послання апостола Павла до Тимотея 4, 9-15

Сину Тимотею, вірне це слово й повного довір'я гідне. Саме для цього трудимося та боремося, ми поклали нашу надію на живого Бога, Спасителя усіх людей, особливо ж вірних. Це наказуй і навчай.

Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі і чистоті. Заки я прийду, пильнуй читання, утішай та навчай. Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з покладанням рук збору пресвітерів. Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.

Євангеліє від Луки 19, 1-10

В тому часі проходив Ісус через Єрихон. А був там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями і був багатий. Бажав він бачити Ісуса, хто він, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього:
– Закхею, злізай швидко, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.

І зліз той швидко і прийняв його радо. Бачачи те, всі стали нарікати й казали:
– До чоловіка грішника зайшов у гостину.

Закхей устав і промовив до Господа:
– Господи, ось половину майна мого даю вбогим, і коли я чим кого покривдив, верну вчетверо.

Ісус сказав до нього:
– Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо чоловічий прийшов шукати й спасти те, що загинуло. Відкрити / Коментувати

2022-02-04 23:32:26 Розважання від Скинії

Зовсім не дивує, що Павло в тому місці, яке, як ти пам'ятаєш, постійно повторював (задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули у проповіді Євангелії правди, яка до вас прибула, і як у всьому світі дає плоди і зростає), вживає дієслово дає в теперішньому часі, хоча благовістування ще не охопило цілого світу. Але він каже, що Євангеліє приносить плід по цілому світу й зростає, щоби цим вказати межі поширення, призначені в майбутньому для зросту й плодів Євангелія. Отже, перед нами приховано, коли всю землю, від моря до моря, цілковито заповнить Церква, приносячи плід і зростаючи. Це означає, що перед нами приховано і те, коли настане кінець. Адже, безсумнівно, до того часу остаточного тріумфу він точно не настане. (...)

У всьому світі дає плоди і зростає, – сказав Бог вустами апостола. (...) Будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі (Діян 1,8), – каже сам Син Божий. (...)

І добрі, й погані існують в Католицькій Церкві, яка присутня поміж усіх народів. І шириться по всьому світу, як каже апостол, дає плоди і зростає. (...)

Любіть і проповідуйте святу Церкву, вашу Матір, шануйте її, наче небесний Єрусалим, святе Місто Боже. Вона є у вірі Церква Бога живого, стовп та основа правди (1Тим 3,15), яка у причасті Таїнств терпелива до злих. Наприкінці вони будуть відокремлені, а зараз вони поки що самі віддаляються від Церкви через її невідповідність їхнім вподобанням. Вона приймає ключі Царства Небесного заради своєї пшениці, що тепер пригноблена дещо половою. Але справедлива частина пшениці, що надійде до житниці, об'явиться в останній час, коли її просіють.

св. Августин Відкрити / Коментувати

2022-02-04 23:31:32 Редакція Журналу Скинія наполегливо просить не поширювати це повідомлення без згоди редакції. Підписатись на розсилку тут: t.me/skynia_biblia

5 лютого
Субота

Послання апостола Павла до Колосян 1, 2-6

Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.

Дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячися за вас, відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих задля надії, що вам збережена на небі, яку ви перше чули у проповіді правди, у євангелії, що до вас прибуло і що у всьому світі дає плоди і росте так, як і у вас, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу у правді.

Євангеліє від Луки 16, 10-15

Сказав Господь: Хто вірний у найменшому, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшому, той і в великому нечесний. Коли ви, отже, з нечесним багатством не були вірні, то хто довірить вам чесне? І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?

Ніякий слуга не може двом панам служити, бо або одного зненавидить і другого полюбить, або буде триматися одного і другого занедбає. Не можете служити Богові й мамоні.

Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього. Він же до них промовив:
– Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне. Відкрити / Коментувати

2022-02-04 00:40:52 Розважання від Скинії

Багатий юнак, про якого йдеться у попередньому уривку, хоч і відчув на собі погляд Бога, не піддався йому, не дав собі захопитися ним. Слова, сказані після цього погляду, були як двосічний меч, про який згадує Послання до Євреїв (див. Євр 4,12). Цей меч викрив те, що було у глибині серця: Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства (Мк 10,22). Як бачимо, спадок вічного життя несумісний зі спадком цього світу. Кажучи словами Ісуса, як неможливо одночасно любити Його і багатства цього світу, так само неможливо одночасно покладати свою надію на Нього та на щось іще. Ось чому слова Ісуса завжди засмучуватимуть того, хто прив'язався до скарбів цього світу. І будуть джерелом радості для того, хто відважився любити Його та все, що любить Він!

Зустріч із цим юнаком дала нагоду Ісусу нагадати про непереборні труднощі на шляху багатих до брам Божого Царства. Учні стривожені та навіть сумніваються у власному спасінні: хто ж тоді може спастися? Але Бог на те і є Богом, що об'являє себе посеред людської неспроможності. Тому Ісус заохочує всіх в першу чергу дозволити Богу робити свою справу в нашому житті. Слова Петра отримують у відповідь урочисту обіцянку Ісуса для тих, хто закохається в Ньому та його Євангелії. Їхній досвід буде подібний до досвіду батьків, які примножать все, від чого відмовилися задля дитини. В цей досвід входять також неуникненні страждання та певність життя майбутнього віку. Просімо у Господа сьогодні благодаті вміти обирати справжнє багатство: Божу любов, що перевищує будь-яку іншу любов та здатна по-справжньому наповнити людське серце. Відкрити / Коментувати