Псих в тобі

2022-02-08 11:01:52 Прийняття

Багато хто боїться прийняти себе і те, що з ними відбувається. Але постійні переживання та почуття провини майже ніколи не допомагають упоратися з проблемами. Прийміть те, що відбувається, без осуду, і подивіться, що буде. Відкрити / Коментувати

2022-02-07 21:15:52 Відкрити / Коментувати

2022-02-07 18:55:52 Як полюбити себе?

Любов до себе — це не про те, щоб…

Палко любити в собі абсолютно все
Уникати будь-яких неприємних відчуттів
Ні в кого ніколи не потребувати
Перестати брати до уваги почуття та думку оточуючих

Любов до себе дуже схожа на дружбу. Вона більше про згоду і мир із собою, ніж про метелика в животі або простий гедонізм і балування себе.

Як ми розуміємо, що любимо свого друга?

Ми знаємо цю людину максимально добре і приймаємо її такою, якою вона є. Так, у ньому може щось дратувати, але загалом ми знаємо, що він класний. Якщо з ним трапиться неприємність, ми запитаємо, чим допомогти, і в будь-якому разі намагатимемося надати підтримку. У конфліктах із зовнішнім світом, швидше за все, будемо на його боці. А ще знаємо «хворі точки» друга, але в жодному разі не тиснутимемо на них з метою зробити йому погано. З коханим другом цікаво і завжди є чим зайнятися.

Приблизно ті самі критерії можна застосувати і себе. Відкрити / Коментувати

2022-02-07 16:13:02 Токсичний позитив

Здавалося б позитив — це здорово та чудово. Багатьом він необхідний, часто не вистачає. Ну як він може бути токсичним та хворим. А от може виявляється. І зустрічається найчастіше, ніж нам здається.

Сказали нам щось гарне за формою. Підтримуюче та підбадьорювальне. А почуваєшся від цього ще гірше. Наче холодною водою облили.

Допустимо, обмовилися ви в розмові про щось, що вас турбує, засмучує, лякає, про проблему, а у відповідь

~ Не засмучуйся, все буде добре. Чого ти киснеш? Світ від цього не звалився ж. Подивися, скільки у твоєму житті хорошого!
~ Та забий, це не варте твоїх переживань.
~ Думай про хороше, налаштуйся на позитивний лад!
~ Напевно, і в цьому можна знайти щось хороше.
~ Ну чого ти розводиш сум-сум, молоко зараз скисне. Збадьорися!
~ Будь позитивнішим, частіше посміхайся.
~ Дивись на це простіше, ти все ускладнюєш.
~ Ти ж собі тільки гірше зробиш цими стражданнями, і вже точно не допоможеш.
~ Могло б бути й гірше, тобі пощастило.

Вислухавши це все, ми ніби опиняємось на білому килимі чужого уявлення про життя, та ще й стоїмо у брудних черевиках після дощу. І річ зовсім не в тому, що від співрозмовника очікується емоційне обслуговування. За такою поведінкою криється інше:

Уникнення труднощів та проблем: як своїх, так і чужих.
Внутрішня заборона на чужі та власні негативні емоції.
Бажання уникнути дискомфорту, спричиненого чужим болем.
Відмова стикатися з власними переживаннями.
Класичне знецінення можна без цукру.
Нерозуміння, як поводитися і як підтримати людину. Нестача навичок, олекситимія, низький рівень емпатії та емоційного інтелекту.
Культура та виховання, де не було прийнято підтримувати та відкрито говорити про проблеми.
Бажання транслювати картину благополуччя. Здаватися краще, ніж насправді.

Токсична позитивність може бути і стосовно самих себе. Виявляється це в забороні на негативні емоції, на можливість бути не в порядку, погано почуватися. Прагнення показати, що все гаразд, коли це не так.

Якщо вам це знайомо – рекомендую працювати з психологом чи психотерапевтом. При тривалому придушенні наших справжніх почуттів може виникнути депресія, проблеми із самооцінкою, підвищення тривожності, почуття сорому та провини, погіршення стосунків із близькими та багато іншого.

Якщо у спілкуванні з вами використовують токсичний позитив — сміливо кажіть, що ви цінуєте допомогу цієї людини, але вам було б набагато краще від будь-якого іншого її типу. І розкажіть, як вам підходить. Поділіться, чому вам неприємно чути щось на кшталт «зберись, все буде добре». Відкрити / Коментувати

2022-02-07 13:59:01 ​​Як зрозуміти, що для вас є любов до себе

Ми часто говоримо, що з любов'ю до себе або бодай турботою у багатьох бувають труднощі. Постараємося розібратися, як можна допомогти собі, подбати про себе або навіть наблизитися до любові та прийняття.

Вам знадобиться аркуш паперу, розділений на дві колонки. Приклад оформлення у прикріплених фото. Напишіть, якою особисто ви бачите людину, яку не люблять, її особливості, вчинки, зовнішність, особливості життя тощо. Це образ абстрактної людини, в яку ви можете включати дані ваших знайомих чи персонажів із фільмів, а, може, і свої власні.

Зверніть увагу на різні аспекти: тіло, психіка, потреби, поведінка, особливості повсякденного життя і т.д.

Як зазвичай люди дбають про тіло?

Або своєчасно звертаються за медичною допомогою, або тягнуть до останнього.

Доглядають за ним, підтримують гігієну.

Дотримуються необхідного балансу сну, відпочинку та фізичних навантажень.

Збалансовано харчуються, приймають медикаменти, якщо це потрібно. Відмовляються від шкідливої ​​їжі та інших препаратів.

Не обмежують себе у реалізації своїх потреб та бажань.

Носять зручний одяг за погодою.

Не терплять фізичного дискомфорту, якщо його можна усунути.
І багато іншого.

Психічний та психологічний стан

Уміння знаходити щось хороше, радіти.

Розуміння своїх кордонів та здатність їх відстояти за необхідності.

Здатність піти звідти, де вам погано, чи це стосунки, робота, захід, компанія людей і т.д.

Відкритість до діалогу.

Розширення кругозору.

Інтерес до себе та свого потенціалу.

Розуміння та привласнення своїх досягнень та переваг.

Відмова від самоїдності, важкої самокритики, самозвинувачень.

Знання своїх загальнолюдських прав.

Почуття «зі мною так не можна» і багато іншого.

Життєві обставини

Відмова від невідповідних умов, колективів, нездорової атмосфери, великих навантажень, чужих обов'язків. Припинення поганого ставлення себе, грубості, хамства тощо.

Це зразковий та неповний варіант. Ви можете скласти щось своє або доповнити список, що є. Поставте питання, за яких даних і умов ви б подумали, що людина себе не любить і не цінує.

Підведіть під списком межу і напишіть «ось так зі мною не можна поводитися».

Тепер інший стовпець назвіть «людина, яка любить себе». Він буде противагою першому списку, його протилежності. Наприклад: терпіти грубість — позначити, що подібне неприйнятне або піти із ситуації, де це відбувається.

Далі відзначте, що зі списку «людини, яка не любить себе» присутня у вашому житті. І як це можна виправити. А також що вам потрібно включити в своє життя зі списку «людина, що любить себе».

Тепер у вас готовий план, завдяки якому ви зможете, якщо не полюбити, то суттєво підвищити свій добробут. Відкрити / Коментувати

2022-02-04 13:41:16 Заперечення зобов'язань

Ми часто переконані, що повинні робити те й те. Навіть якщо це нам не подобається, не підходить і навіть завдає шкоди. Іноді такі переконання пронизують усю ціннісно-смислову сферу. Звичайно, далеко не всі зобов'язання та переконання погано впливають на наше життя, але говорити сьогодні ми не про них.

Наведемо кілька прикладів:
Я завжди маю виглядати ідеально.
Мені не можна виражати гніву.
Я повинен бути дружнім, навіть якщо мені цього не хочеться.
У мене мають бути лише високі оцінки та червоний диплом.
Не варто вимагати кращих умов праці, щоб не втратити те, що є.

Будь-яке зобов'язання, якщо є необхідність, можна легко оскаржити. Для цього поставте собі такі питання:

Які обґрунтування або докази я можу привести на користь того, що я повинен робити/бути..?
Коли і за яких умов у мене сформувалося це правило? Яка людина чи соціальний інститут делегувала вам це зобов'язання? Хто вам сказав, що ви повинні бути? Хто ввів це правило?
Чи розповсюджую я це правило на інших людей?
Чому ви вибираєте для себе та інших різні правила та стандарти?
Чи можна зробити висновок, що це правило скоріше перевага, ніж непорушне зобов'язання та догма?
Коли ви розглядаєте справи повсякденного життя як якісь непорушні істини, ви використовуєте форми «потрібно», «повинен» і що з ними. Цим ви підживлюєте самокритику та засудження себе. Чи є від цього користь у вашому житті? Відкрити / Коментувати

2022-02-03 17:59:07 Почуття провини не можна назвати приємним почуттям, але без нього нам було б дуже складно орієнтуватися у цьому житті.

Заради того, щоб не відчувати його ще раз, ми коригуємо свою поведінку в майбутньому, вибачаємося за нанесену образу, зав'язуємо міцні соціальні зв'язки. Відкрити / Коментувати

2022-02-02 18:42:19 Ми часто зустрічаємо історії, коли людина дійшла до певного віку або етапу розвитку, але поки не змогла або не встигла освоїти що-небудь. Так сталося, життя в кожного складається по-різному. Особливо, якщо йдеться про soft skills, соціальні навички, аспекти психологічного розвитку і т.д.

Такий недолік умінь може сприяти розвитку депресії, що уникає поведінки, сорому, комплексам, нелюбові до себе, відходу в себе та замкнутості… Це дуже сумно та несправедливо. Ми вважаємо, що ніхто не заслуговує на подібні страждання.

Ви не стаєте гірше від того, що вам не вдалося навчитися спілкуватися з людьми так, щоб вам це приносило користь радість, а не неприємні переживання.
Ваше життя не приречене, якщо ви ніколи не бачили благополуччя.
Не біда, якщо ви жили, не знаючи про те, як встановлювати та відстоювати свої межі.
Немає нічого непоправного, якщо ви не знали або не знаєте, як і навіщо вам жити.
Не страшно, якщо ви не знали, як правильно піклуватися про себе та любити себе.
Ви так само чудові, якщо вас ще не любили або не любили ви самі.
Вас не робить менш значущими і здатними те, що вам важко дається доросле життя.
Ви прекрасні, навіть якщо виросли в культурі, де прищеплюють сором до свого тіла та його природних проявів, а також осуджують за прояви чуттєвості.
Ви не менш чудові, ніж інші, якщо вам складно працювати та перебувати у колективі.
З вам все буде в порядку, якщо ви так і не змогли відчути себе безпекою в цьому світі.
Якщо ви не навчилися самопрезентації – у вас ще все попереду.
Якщо ви не знали, як привласнити собі всі базові загальнолюдські права — ви все ще їх заслуговуєте.
Нічого страшного в тому, що у вас не було відповідних умов, щоб навчитися розуміти свої та чужі емоційні реакції.

Ми можемо дуже довго вести цей перелік і у кожного знайдеться щось своє. Суть одна: ви не винні в тому, що не отримали необхідних соціально-психологічних навичок у дитинстві чи підлітковому віці. Так буває. І потім із цим важко жити. Далеко не у всіх на шляху розвитку та дорослішання все гладко і благополучно, коли обстановка сприяє розвитку тих чи інших якостей, здібностей, умінь і т.д.

Я тебе обіймаю . Ви, як і раніше, неймовірні. І можете заповнити всі дефіцити, якщо вам це потрібно. Навички завжди можна розвинути. В будь-якому віці. Головне — не дорікати собі за індивідуальний темп розвитку та власну історію життя. І не соромитися, якщо вам доводиться робити те, що хтось інший навчився ще в початковій школі. Це теж нормально, гідно і чудово, що ви знаходите сили, продовжуєте намагатися. Немає нічого соромного в тому, щоб освоїти щось у 30 років, а не в 10. Пам'ятайте про це Відкрити / Коментувати

2022-02-02 14:54:59 Література про співзалежність

І. Млодик «Життя в борг. Як позбутися психологічної залежності». Частина книги - історія подолання психологічної залежності героїні оповідання, інша частина - професійний аналіз явища співзалежності від психолога.

Робін Норвуд «Жінки, які люблять дуже сильно». У книзі розглядаються причини, через які деякі жінки щоразу вибирають партнерів, які відповідають їх емоційним потребам, які відповідають їм взаємністю, виявляються холодні, жорстокі тощо. І чому із цих відносин буває важко вийти.

Робін Норвуд «Чи треба бути рабом кохання?». Психотерапевт розглядає способи терапії схильності до співзалежності та виходу з таких відносин.

Мелоді Бітті «Рятувати чи рятуватися? Як позбавитися бажання постійно опікуватися іншими і почати думати про себе». Автор - одна з провідних спеціалісток у темі залежних відносин. У книзі ви знайдете близькі життєві історії та рекомендації, як допомогти собі у таких непростих стосунках.

Беррі Уайнхолд, Дженей Уайнхолд «Звільнення від співзалежності». Автори-психотерапевти розкривають способи роботи із співзалежністю, які підійдуть як у скарбничку для психологів, так і для самостійної роботи.

Стентон Піл, Арчі Бродські «Кохання та залежність». У книзі проводять зрозумілий вододіл між станом залежності та любов'ю, закоханістю та іншими теплими почуттями. Також тут дуже багато інформації про схильність до залежностей (адикції), причини її формування та способи упоратися з таким станом.

К. Деліс, К. Філіппс. «Парадокс пристрасті: вона його любить, а він її ні». Можна розглядати і читати всі статеві та гендерні рамки. Автори — психіатр та журналістка розповідають про стосунки, які приносять страждання. У яких хтось залучений набагато більше, а інший дозволяє любити себе. Про емоційно нерівноправні відносини. А також, звичайно, ви знайдете інформацію про те, як вирішувати такі проблеми, якщо вони є актуальними для вас.

Ірвін Ялом "Ліки від кохання", в оригіналі книга називається «Кат кохання» («Love's Executioner»). (А взагалі рекомендуємо всі книги Ялома. Він не тільки професіонал у справі психотерапії, але й має явний письменницький талант, тому всі його праці читаються легко і цікаво). під «катом» І. Ялом має на увазі самого себе — психотерапевта, що розвінчує ілюзії у відносинах. У цій книзі, як і більшості своїх творів, доктор Ялом описує випадки з особистої практики.

Майєр П., Мінірт Ф., Хемфелт Р. «Вибираємо кохання (Як перемогти співзалежність)». Тут ви знайдете інформацію про формування залежності від чогось і від будь-кого, а також про способи її подолання. Про те, як перестати заповнювати порожнечу всередині речами, їжею, різними в-ми, людьми, роботою тощо.

Макова Е., Ізраельсон С. «Синдром Мерилін Монро». На підставі фактів із біографії прекрасної актриси автори розповідають про деструктивні стосунки, співзалежність, а також дають практичні рекомендації.

Д. Селані «Ілюзія кохання. Чому жінка повертається до свого кривдника». Розкривається суть та структура співзалежності, яка пов'язана з домашнім насильством. Які особливості, психотравми, складності розвитку спричиняють можливості жити в умовах деструктивної сім'ї, а які бути автором насильства.

Ланді Бенкрофт «Чому він робить це». Автор книги працює з людьми, яких за рішенням суду направили на проходження психокорекції після насильства (найчастіше на адресу партнерок). На підставі свого багаторічного досвіду він розповідає про причини жорстокості стосовно близьких і про те, як бути в таких ситуаціях. Відкрити / Коментувати

2022-02-01 18:59:09 Сором – це соціальне почуття, воно про те, що в чиїхось очах я не такий, поганий, зі мною щось не так, з моїм тілом щось не так. Він сигналізує про відсутність прийняття та можливості бути собою.

Сором у токсичній формі здатний буквально зупиняти життя. Людина відмовляє собі у будь-яких бажаних проявах себе, у заняттях, тому що боїться цих засуджуючих очей і зіткнення з нестерпним почуттям.

Але... у нашій психіці немає нічого непотрібного та зайвого, у кожного переживання є важлива функція. Яка вона у сорому?

Він є нашим регулятором, механізмом, що дозволяє адаптуватись у суспільстві. У здоровому варіанті з його допомогою ми не порушуємо соціальні правила, чужі кордони, поводимося екологічно до оточуючих. Тому, як і у випадку з усіма іншими переживаннями, зовсім позбавлятися сорому все ж таки не варто.

Важливо вміти визначати міру його адекватності, вміти знижувати та брати під контроль. Відкрити / Коментувати