Get Mystery Box with random crypto!

Spartak Subbota

Адреса каналу: @spartak_subbota
Категорії: Психологія
Мова: Українська
Передплатники: 51.22K
Опис з каналу

facebook.com/subbota.spartak
instagram: @spartaksubbota

Ratings & Reviews

4.00

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 6

2023-11-26 11:59:35 Добрий ранок


Я не поділяю вашого вибору, але мені доведеться з ним жити.
Чи знайоме вам таке відчуття? Думаю, що хоча б раз, але кожен з нас стикався із ситуацією, коли за вас вже зробили вибір. Тож, поговоримо про ілюзію вибору.

Ілюзія вибору — маніпулятивний прийом, при якому створюється лише ілюзія того, що людина зробила свідомий вибір. Класичний приклад ілюзії вибору: батьки пропонують дитині вибрати між миттям посуду і прибиранням кімнати.
Серед всіх варіантів маніпуляцій, ілюзія вибору відрізняється особливою наполегливістю та підступністю. Інші перебільшують, хитрують, залякують, створюють ілюзію глухого кута, а тут все прямо та відверто. Наприклад:
«Наш представник сьогодні прийде до вас для укладання договору. Коли вам буде зручніше його прийняти?»
Підступ у тому, що потенційного клієнта запитали тільки про час. Те, що він укладе договір, вже вирішили за нього і це навіть не обговорюється.

Ознаки ілюзії вибору:

Мета формулюється як незаперечний факт
Ціль подається як фон
Вибір зосереджується на другорядних деталях
Створюється ілюзія турботи про комфорт

Суть техніки уявного вибору полягає в тому, що людині дають кілька різних варіантів дій, але так, щоб непомітно подати в найбільш вигідному світлі саме такий варіант, який хочуть, щоб прийняли. Для цього зазвичай використовується кілька додаткових прийомів:

Двосторонні повідомлення. Така подача інформації вже містить аргументи «за» і «проти» певної позиції та не дає можливості прийняти рішення, опираючись на власну думку.
Дозування позитивних та негативних елементів. Щоб навʼязане рішення виглядало більш правдоподібним та створювало відчуття свідомого вибору, до навʼязуваної точки зору потрібно додати трохи критики, а ефективність засуджувальної позиції штучно збільшується.
Маніпуляція порівняннями. Відбувається оперування порівняннями для посилення важливості навʼязаної думки, демонстрація тенденцій і масштабності подій. Усі фактичні дані при цьому підбираються таким чином, щоб «необхідний» вибір був досить очевидним.

Ілюзію вибору можна зустріти в різних аспектах життя:

Маркетинг і реклама
Політичні системи
Стосунки вдома
Соціальні комунікації
Корпоративні відносини
Технологічні онлайн-платформи

Розуміння ілюзії вибору є вирішальним для того, щоб люди приймали обґрунтовані рішення. Це включає в себе усвідомлення зовнішніх впливів, підтвердження припущень і критичну оцінку варіантів, представлених у різних аспектах життя, від споживчого вибору до політичних рішень.
13.8K views08:59
Відкрити / Коментувати
2023-11-24 10:12:28 Добрий ранок

Як часто ви зустрічаєтесь зі знеціненням вас і ваших дій? А як часто ви позбавляли значущості інших? Чи чули ви критику та вказівки на недоліки, замість похвали та підтримки? Може ви самі, замість того щоб радіти успіхам інших, видавали саркастичні жартики? А можливо, ви все це робите по відношенню до самих себе?
Чи знаєте ви, що знецінення — один з видів емоційного насилля?

Емоційне насильство — поведінкова модель, спрямована на контроль, маніпулювання або применшення емоційного благополуччя іншої людини. Це жорстока форма поведінки, яка має серйозні та тривалі наслідки для психічного та емоційного здоров’я жертви. Емоційне насильство може відбуватися в різних стосунках, таких як романтичні, сімейні, дружні або робочі. На відміну від фізичного, емоційне насилля не завжди очевидне відразу, тому його важко розпізнати. Жертви емоційного насильства можуть відчувати тривогу, депресію, низьку самооцінку та низку інших проблем психічного здоров’я.

Чому люди знецінюють?

Люди знецінюють з різних причин і часто, це є складною взаємодією психологічних, соціальних і культурних факторів.

Невпевненість в собі. Іноді люди знецінюють, щоб подолати власну невпевненість. Така поведінка дає тимчасове відчуття підвищення самооцінки та слугує захисним механізмом для власної невпевненості.
Ревнощі та заздрість. Почуття ревнощів або заздрощів можуть спонукати до знецінення інших людей. Замість того, щоб визнати власні емоції, люди можуть виражати їх через негативні коментарі або дії щодо тих, хто володіє бажаними якостями, досягненнями чи вміннями.
Порівняння. Люди часто порівнюють себе з іншими та оцінюють власну цінність та вагомість. Знецінення інших може бути способом підвищити власну важливість та значущість, висвітлюючи передбачувані недоліки чи слабкості інших.
Відсутність емпатії. Іноді людям може бракувати емоційної емпатії та їм важко зрозуміти або оцінити почуття і досвід інших. Це може призвести до зневажливої ​​або знецінюючої поведінки без урахування впливу на інших.
Проекція. Люди можуть проектувати свою невпевненість, страхи чи негативні якості на оточення. Знецінення стає способом дистанціюватися від цих аспектів своєї особистості.
Влада та контроль. Знецінення може бути засобом встановлення домінування чи контролю у стосунках. Це може бути тактика, яку використовують люди, які прагнуть утвердити свій авторитет або зберегти почуття переваги.

Як проявляється знецінення?

Знецінення — це захисний механізм, який допомагає справлятися з тривогою, страхом, невпевненістю, провиною, соромом. Тобто самоповага підтримується не шляхом розвитку і самовдосконалення, а шляхом девальвації успіхів та почуттів інших.

Удавана байдужість, критика, насмішки, жорстокість та помста.
Не вміння захоплюватись та розділяти радість від успіху інших.
Відсутність підтримки та співчуття в часи гострого емоційного болю.
Применшення значущості та вартості людини.

Вирішення проблеми знецінення себе чи свого оточення передбачає розвиток емпатії, сприяння позитивному спілкуванню та формування середовища, яке заохочує співпрацю та взаємну повагу. Особистісний розвиток — це безперервний процес, тож важливо бути відданим самовдосконаленню та створенню позитивних взаємодій з іншими. Та памʼятайте, кожен заслуговує на повагу і має право постояти за себе.
12.7K views07:12
Відкрити / Коментувати
2023-11-23 11:47:05
Добрий ранок

Сьогодні говоримо про дітей, які стали серійними вбивцями.
Приємного перегляду.



13.1K views08:47
Відкрити / Коментувати
2023-11-22 11:32:30 Добрий всім ранок

Ефект Мандели — явище, коли велика група людей має спогади, які суперечать реальним фактам. Таким чином, це феномен, пов'язаний з помилковою колективною памʼяттю. Ці розбіжності в пам’яті часто пояснюють комбінацією факторів, включаючи помилковість людської пам’яті, вплив популярної культури та спосіб поширення інформації.

Виникненню ефекту Мандели сприяє кілька факторів:

Дезінформація та соціальний вплив. Люди отримують інформацію через різні джерела, зокрема ЗМІ, соціальні мережі та розмови з іншими. Якщо інформація широко обговорюється, це може вплинути на те, як люди запам’ятають її. Якщо багато людей спільно щось запам’ятовують неправильно, це створює спільну помилкову пам’ять.
Когнітивні упередження. Людина має певні упередження, які можуть впливати на те, як сприймається та запам’ятовується інформація. Наприклад, упередження підтвердження спонукає людей інтерпретувати та запам’ятовувати інформацію таким чином, щоб підтвердити попередні переконання. Це сприяє формуванню та зміцненню хибних спогадів.
Пропозиції та запитання. Спосіб формулювання запитань або подання інформації впливає на те, як люди запам’ятовують події. Особливо в ситуаціях, коли люди обговорюють і діляться спогадами з іншими.
Реконструкція пам'яті. Спогади не зберігаються, а реконструюються під час пригадування. Коли ми відновлюємо спогад, на нього можуть впливати наші поточні знання, переконання та досвід. Тож, процес реконструкції може внести неточності в наші спогади.
Конфабуляція. Конфабуляція — явище, при якому в людини утворюються спогади про факти, які насправді не відбувалися або ж відбулися в інший проміжок часу. Це сприяє створенню помилкових спогадів, які відповідають переконанням або очікуванням людини.

Сам по собі ефект Мандели не є небезпечним. Це когнітивний феномен, який включає колективне неправильне запам’ятовування подій або деталей. Проте, певна небезпека все існує і полягає в тому, як дезінформація та хибні спогади можуть вплинути на сприйняття реальності, переконання та поведінку людей. В деяких випадках це може призвести до увічнення неправдивих наративів або теорій змови.

Ефект Мандели в першу чергу впливає на спогади людей про певні події, деталі чи культурні явища. Це явище, коли значна кількість людей пам’ятає щось не так, як це було насправді. Розбіжності можуть стосуватися імен, дат, логотипів та інших елементів популярної культури чи історичних подій. Ось деякі приклади ефекту Мандели:

Смерть Нельсона Мандели. Чимало людей згадують, як Нельсон Мандела помер у в'язниці в 1980-х роках, хоча насправді він був звільнений у 1990 році і став президентом Південної Африки. А помер він в 2013 році.
Монокль монополіста. Поширена помилкова думка, що монополіст, талісман настільної гри «Монополія», носить монокль. Насправді у нього його немає.
Cause we are the champions. Фанати групи «Queen» переконані, що Фредді Мерк’юрі наприкінці пісні вимовляє фразу «Cause we are the champions… of the world!», але насправді пісня закінчується «Cause we are the champions» і все.
Люк я твій батько!. Легендарна фраза Дарта Вейдера звучала як «Ні, я твій батько». Причому в цьому випадку ефект Мандели поширився не лише українською, а й англійською мовою.
Дід Панас. Прикладом українського ефекту Мандели є історія про те, як Дід Панас у прямому ефірі підсумував казочку для дітей фразою: «Отака х…я, малята», – бо думав, що камера вимкнена. Насправді, не існує жодного документального підтвердження цієї історії, але багато людей стверджують, що самі чули це на власні вуха.

Ці приклади ілюструють, як ефект Мандели може проявлятися різними способами, впливаючи на те, як люди запам’ятовують і пригадують конкретні деталі. Тож, даний ефект є лише психологічним феноменом, пов’язаним із пам’яттю, і не вказує на альтернативні реальності чи паралельні всесвіти, як припускають деякі спекулятивні пояснення.
13.7K views08:32
Відкрити / Коментувати
2023-11-20 09:39:03 Добрісінький

Похвала — щире схвалення, інформування про правильність зробленої дії і позитивна оцінка цієї дії. Так, похвала може принести користь у різних сферах життя. Позитивне підкріплення у формі щирої та конструктивної похвали має чимало позитивних ефектів.
Кілька причин, чому похвала вважається корисною:

Заохочення та мотивація: Похвала служить позитивним підкріпленням, заохочуючи продовжувати свої зусилля та зберігати позитивне ставлення. Тож, це спонукає людей прагнути до кращого та докладати більше зусиль, оскільки вони відчувають визнання за свої досягнення.
Формування впевненості та самооцінки: Регулярна похвала сприяє розвитку самооцінки та впевненості людини. Позитивні відгуки допомагають усвідомити сильні сторони та здібності, зміцнюючи позитивний образ себе.
Зміцнення стосунків: Похвала сприяє зміцненню та розвитку позитивних стосунків, створюючи атмосферу підтримки та вдячності.
Сприяння навчанню та зростанню: Конструктивна похвала допомагає людям зрозуміти, що вони зробили добре та як можна покращитись. Це сприяє внутрішньому розвитку та зростанню.
Підвищення продуктивності: Визнання та похвала за хорошу роботу підвищує загальну продуктивність і ефективність.
Висловлення вдячності: Похвала — це спосіб вираження подяки та вдячності за зусилля та внесок інших. Це зміцнює відчуття цінності та важливості, змушуючи людей відчувати, що їх бачать і чують.
Покращення психічного здоров’я: Регулярні позитивні відгуки мають позитивний вплив на психічне здоров’я, зменшуючи стрес і тривогу.

Отже, похвала не тільки мотивує та зміцнює стосунки, а й може справляти глибокий вплив на психіку людини, різними способами впливаючи на її думки, емоції та поведінку.

Заохочує позитивну поведінку
Зменшує стрес і занепокоєння
Сприяє стійкості
Сприяє соціальній взаємодії
Покращує когнітивні функції
Формує ідентичність і самосприйняття
Підвищує задоволеність роботою
Сприяє розвитку позитивного мислення

Окрім того, коли людина отримує похвалу, у мозку та тілі вивільняються різні гормони та нейромедіатори, які сприяють позитивним почуттям і фізіологічним реакціям, пов’язаним із похвалою.

Дофамін: Відіграє вирішальну роль у системі винагороди мозку. Похвала провокує вивільнення дофаміну, що призводить до відчуття задоволення, винагороди та підкріплення.
Окситоцин: Похвала, особливо коли вона надходить у соціальному контексті, стимулює вивільнення окситоцину, сприяючи зміцненню соціальних зв’язків.
Серотонін: Є нейромедіатором, який приймає участь в регуляції настрою. Позитивні соціальні взаємодії, включаючи отримання похвали, призводять до підвищення рівня серотоніну, сприяючи позитивному настрою.
Ендорфіни: Це нейромедіатори, які діють як природні болезаспокійливі та підвищують настрій. Похвала стимулює вивільнення ендорфінів, сприяючи відчуттю ейфорії.
Регулювання кортизолу: Кортизол - це гормон, пов'язаний зі стресом. Позитивний соціальний досвід, наприклад отримання похвали, допомагає регулювати рівень кортизолу, зменшуючи стрес.
Адреналін: Також відомий як епінефрин, є гормоном, який готує організм до реакції «бий або біжи». Хоча, похвала сама по собі не викликає викид адреналіну, але позитивні емоції, пов’язані з похвалою, можуть модулювати загальну реакцію на стрес.

Однак, ефективність похвали залежить від її щирості, конкретності та доречності. Не щира або надмірна похвала не матиме бажаного позитивного впливу і навіть буде контрпродуктивною. Крім того, визнання зусиль, а не просто зосередження на результатах, сприяє створенню більш значущої та комфортної ​​системи зворотного зв’язку.
14.6K viewsedited  06:39
Відкрити / Коментувати
2023-11-18 09:49:08 Доброго ранку всім

Повзучий детермінізм, також відомий як ефект «Я так і знав!», відноситься до ретроспективного сприйняття того, що події були неминучими або передбачуваними після того, як вони вже відбулися, навіть якщо в той час вони здавалися невизначеними або непередбачуваними. Це упередження заднім числом може вплинути на те, як люди розуміють минулі події та навчаються на них, потенційно призводячи до надто спрощеного погляду на фактори, які вплинули на їх результати.

Є декілька основних факторів виникнення повзучого детермінізму:

Валентність та інтенсивність результату. Упередженість ретроспективної думки більш ймовірно виникає, коли результат події негативний, а не позитивний.
Несподіванка. Здивування впливає на те, як розум реконструює попередні прогнози результатів, адже запускає навмисний процес формування сенсу.
Особистість. Поряд з емоціями здивування, особистісні риси особистості впливають на упередження заднього плану. 
Вік. Дорослі та діти з упередженням заднього числа поділяють основне когнітивне обмеження упередженості до власних поточних знань

Повзучий детермінізм виникає через поєднання психологічних і когнітивних факторів, які впливають на те, як люди сприймають і інтерпретують події, особливо заднім числом.

Тож, є декілька причин цього явища:

Упередження заднім числом: Люди схильні фільтрувати свої спогади про минулі події через знання, які вони мають зараз, завдяки чому результат здається більш неминучим, ніж був у той час.
Когнітивний дисонанс: Після того, як сталася подія, люди можуть відчувати когнітивний дисонанс, якщо фактичний результат суперечить їх переконанням чи очікуванням. Щоб зменшити цей дискомфорт, люди переконують себе, що вони весь час знали, що результат був неминучим.
Реконструкція пам'яті: Пам'ять підлягає реконструкції та спотворенню. Тож, люди можуть ненавмисно змінити свої спогади, щоб узгодити їх з реальним результатом, посилюючи сприйняття неминучості.
Помилка наративу: Розмірковуючи про минулі події, люди можуть побудувати розповідь, яка наголошує на логічній послідовності, що веде до відомого результату, применшуючи невизначеність і випадковість, які існували в той час.
Доступність інформації: Після події може стати доступною додаткова інформація, яка не була відома або не розглядалася під час процесу прийняття рішення. Ця нова інформація може забарвити ретроспективний погляд, зробивши результат більш передбачуваним, ніж це було під час прийняття рішень.
Бажання порядку та контролю: Людський розум часто прагне порядку та контролю, і в результаті люди можуть бути схильні сприймати події як більш детерміновані та передбачувані, ніж вони були насправді.

Термін широко використовується в різних областях, включаючи психологію, історію та дослідження прийняття рішень. Це підкреслює людську схильність створювати розповідь, яка пропонує більш прямий і передбачуваний шлях, ніж те, що було очевидно в момент прийняття рішень. При цьому, під час прийняття рішень повзучий детермінізм може бути проблемою, оскільки спонукає людей недооцінювати невизначеності та ризики, пов’язані з їх вибором.
Тож, розуміння цих когнітивних упереджень і усвідомлення обмежень ретроспективи може допомогти більш критично підійти до аналізу минулих подій і уникнути пасток, пов’язаних із повзучим детермінізмом.
12.8K views06:49
Відкрити / Коментувати
2023-11-17 10:02:06 Добрий ранок

Конфлікт — зіткнення протилежних інтересів та поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей. Ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Зазвичай, конфлікт асоціюють з агресією, погрозами, суперечками та ворожістю. Тому, існує популярна думка, що конфлікт — завжди негативне явище. Однак, це не лише небажана ситуація, яку потрібно як найшвидше вирішити, а й можливість виявити різні точки зору та альтернативні думки.

Конфлікти можуть виникати в особистих стосунках, на роботі, у спільнотах, а також у більш широкому суспільному чи міжнародному масштабі. Тому, конфлікти можна розділити на такі види:

Конфлікт цілей: Сторони по-різному бачать стан об'єкта в майбутньому.
Конфлікт пізнання (творчі конфлікти): вСторони мають різні погляди, ідеї та думки щодо вирішуваної проблеми.
Емоційні (чуттєві) конфлікти: З’являються, коли в основі міжособових стосунків лежать різні почуття та емоції людей.

Причин для виникнення конфлікту є чимало:

Відмінності в цінностях і віруваннях. Конфлікти часто виникають, люди мають різне походження, культуру та системи переконань. Ці розбіжності можуть призвести до непорозумінь, розбіжностей і зіткнень.
Обмежені ресурси. Конкуренція за обмежені ресурси, такі як гроші, земля чи влада, може призвести до конфліктів.
Комунікація. Люди інтерпретують інформацію по-різному та не завжди чітко висловлюються, що призводить до плутанини та непорозумінь.
Боротьба за владу. Конфлікти виникають, коли існує дисбаланс влади, реальний чи уявний. Окремі особи чи групи можуть чинити опір домінуванню чи пригнобленню, що призводить до боротьби за владу.
Брак знань. Недостатня обізнаність в різних сферах та напрямках сприяє конфліктам. Упередження та стереотипи можуть загострити ці проблеми.
Економічна нерівність. Різниця в фінансових та ресурсних можливостях може призвести до напруги.
Особисті відмінності. Індивідуальні риси особистості, такі як его, впертість і схильність до змагання, можуть сприяти конфліктам.
Страх і незахищеність. Люди можуть діяти агресивно, коли відчувають загрозу або невпевненість. Страх перед невідомим, змінами або втратою може сприяти конфлікту.

Для ефективного вирішення конфліктів потрібен продуманий і конструктивний підхід. Всього, є декілька шляхів для ефективного подолання напруження та негативних наслідків конфліктної ситуації:

Зберігати спокій та врівноваженість
Визначити проблему, яка викликає конфлікт
Активне слухання та спілкування
Генерація варіантів, враховуючи потреби всіх сторін
Використання основних методів вирішення конфліктів:
Суперництво. Головна мета - нав'язати свою точку зору, вигідне для себе рішення іншою стороною.
Компроміс. Обидві сторони йдуть на поступки один одному, частково відмовляючись від своїх умов і претензій.
Пристосування. Відмова від своїх вимог у вимушеній або добровільній формі.
Відступ. Уникнення конфлікту, спроба вийти з нього при мінімальних втратах.
Співробітництво. Найбільш ефективний метод вирішення конфліктної ситуації. Полягає в конструктивному розборі проблеми, відношення до іншої сторони не як до суперника, а як до колеги.

Трохи цікавої статистики:

80% конфліктів виникає без бажання їх учасників.
Приблизно 30% конфліктів між керівником і підлеглим закінчуються компромісом.
Близько 68% підлітків потрапляють в конфліктні ситуації в соціальних мережах.
12.6K views07:02
Відкрити / Коментувати
2023-11-16 10:03:29
Добрий ранок

Випуск по серійним вбивцям.
Гарного перегляду



13.8K views07:03
Відкрити / Коментувати
2023-11-15 11:32:58 На потреби ГУР МО!

Для мого близького товариша.

На потреби спецпідрозділу, які виконують бойові завдання в найгарячіших точках! Підготовка до зими!

Ціль: 300 000.00 ₴

Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/cPVgAusF5

Номер картки банки
5375 4112 1049 0210
13.8K views08:32
Відкрити / Коментувати
2023-11-15 10:03:38 Добрий ранок

Дружба
— складне та багатогранне явище, що характеризується формуванням стійких міжособистісних стосунків, взаємною прихильністю та посиленням афіліації. Дружба відіграє значну роль у соціальному та емоційному благополуччі людини.
Основою дружби є:
Підтримка
Спільні інтереси
Близькість
Добровільність
Безкорисливість
Щирість

На відміну від товаришування, дружба — більш глибоке явище, що базується на серйозній зацікавленості життям один одного, привʼязаності та відвертості. Від симпатії та кохання дружба відрізняється прагматичністю та усвідомленістю. Окрім того, дружба не може бути односторонньою, але може повністю задовільнити емоційні потреби людини.

З однієї сторони, дружба сприяє розвитку самосвідомості, процесам самоідентифікації, здатності співпереживати, вливає на самопізнання та спонукає формуванню рефлексивних механізмів та комунікативних навичок.
При цьому, відсутність дружби негативно впливає на емоційну сферу та соціальне життя людини.
Загалом, є декілька причин, чому люди дружать:

Соціальні потреби
Надбання актуальних знань та досвіду
Подібні цінності та переконання
Розділення власних почуттів, емоцій, переживань
Довіра та надійність
Відчуття комфорту
Підтримка психологічного здоров'я
Розширення кругозору
Створення особистих та професійних зв'язків
Ефективний трудовий процес
Для розваг

Зазвичай, люди в дружні стосунки вкладають власний життєвий досвід, як позитивний, так і негативний. Тому, не дивлячись, на глибину цих стосунків, емоційну привʼязаність та відвертість, дружба вимагає певного такту та встановлення здорових меж спілкування.
Тож, вибір друзів — це складний процес, на який впливають різноманітні фактори, як свідомі, так і не свідомі.

Спільні інтереси та хобі
Подібні цінності, переконання та принципи
Схожі життєві етапи
Характер та особистість
Почуття гумору
Емоційна підтримка та розуміння
Взаємність
Вірність
Культурні та соціальні фактори
Відкритість до різноманіття

Ще декілька фактів про дружбу:

Чоловіки ставляться до своїх друзів набагато лояльніше, ніж жінки.
Часте спілкування з друзями підвищує в організмі рівень прогестерону, що сприяє зниженню тривожності та емоційній розрядці.
Сучасні підлітки обирають собі друзів, орієнтуючись на три  показники: наявність почуття гумору, чесність і доброта.
Близько 67% людей зізнавалися в тому, що мали секс із другом протилежної статі.
Біля 90% користувачів соціальних мереж впевнені в тому, що справжня дружба можлива тільки в реальному житті при наявності особистих зустрічей і живого спілкування.
13.2K views07:03
Відкрити / Коментувати