2021-10-24 10:01:04
Як виховати дитину в здорових стосунках із їжею? Кожна мама прагне, аби її дитина була здоровою. Та часто в процесі виховання ми діємо несвідомо, ніби на автопілоті транслюючи те, що в нас вклали наші батьки. На жаль, не всі установки з тих, що закладали нам з дитинства є здоровими
Сьогодні хочу, щоб ви змогли подивитися на «невинні» фрази, якими нас виховували з іншого боку і зрозуміли що саме з ними не ОК
Якщо будеш себе гарно поводити в гостях — куплю додому чіпси.
Їжа перетворюється на винагороду і таким чином формується одразу дві асоціації:
⁃ якщо я десь постараюсь/потерплю/постраждаю — їжа (а це ніколи не броколі, зараз ми говоримо про шоколад, морозиво, снеки) стає моєю винагородою за старання;
⁃ формується розуміння «смачненького» і «несмачненького», тобто звичайної повсякденної їжі і «для винагороди».
Отже, ми не включаємо їжу в систему винагород.
День народження відзначимо тортиком, закінчення школи морозивом, перед фільмом сходимо на піцу. І взагалі, створимо побільше прив’язок, де радість і приємні емоції = їжа.
Тут проблема набагато глибше, ніж може здатися:
⁃ якщо в сім’ї конфлікти, а столова — це єдине місце, де їх немає, то у дитини буде формуватися розуміння їжі, як позитивної емоції;
⁃ якщо дитині цілий день сумно і нудно, то їжа буде перетворюватись на головну подію і головне джерело позитивних емоцій;
⁃ якщо батьки нічому не радіють, нічим не цікавляться, нікуди не ходять і похід в кафе на вихідних — єдина розвага, то звісно, їжа для дитини буде не просто джерелом енергії (хоч і смачним), а емоцією в першу чергу.
Не робимо з їжі головний привід для радості.
Поки не з’їси все — з-за столу не встанеш.
Сюди ж: їжу викидати не можна; доїж суп до квіточки на дні тарілки; в нас нема свиней, щоб за тобою доїдали; я старась-готувала, а ти невдячний такий навіть з’їсти не хочеш.
В чому тут проблема?
⁃ як результат, дитина не вчиться і не вміє відчувати сигнали організму про голод і ситість;
⁃ привчається доїдати все, що лежить в тарілці, навіть якщо не хоче переїдає;
⁃ їсть за компанію, їсть щоб не образити, їсть з якого завгодно приводу, але не тому що голодна.
Дозвольте дитині самій обирати порцію і самій вирішувати голодна вона чи ні. Навіть, якщо вона допуститься помилки і попросить вас перекус згодом — це краще, ніж не мати «гальм» в дорослому віці і проблеми з переїданням, вагою, здоров’ям
Ти мусиш з’їсти цю цвітну капусту. Я сказала.
Запихайте в дитину все, що вона не любить і все, що їй не смакує. Виросте — подякує. Броколі, шпинат, зелень, гречка, печінка, морква — байдуже смакує дитині чи ні, бо мама не могла обрати погане. Що тут не так?
⁃ дитина виростає з відчуттям відрази до певного продукту, хоча насправді це відраза до насильного загодовування;
⁃ коли вона отримує «волю», то може піти у повний відрив на батончках і чіпсах. Тепер вона може обирати і питання не в тому чи шоколадка смачна, а в тому що дитина не обере те, що бридке їй з дитинства.
Давайте куштувати, прислухайтесь до смакових вподобань дитини (у вас же вони також є), не заставляйте їсти те, що НЕ подобається, готуйте по-новому і по-різному, відкривайте для дитини великий світ смаків, а не запихайте те одне пюре з броколі.
Солодке/жирне/гостре — шкідливе, тому тобі його не можна.
Діліть продукти на заборонені та дозволені, шкідливі та корисні, смачні та несмачні. Забороняйте побільше, але тримайте вдома ті самі «заборонені, некорисні і несмачні», їжте у задоволення і кажіть що мамі можна, а тобі — ні.
В чому проблема «списку заборонених продуктів»?
⁃ так ви навчите дитину відчувати вину за кожну з’їдену некорисність і наповните її відносини з їжею сумнівами та упередженнями. Так-так, ноги відчуття провини за кожну цукерочку «на дієті» ростуть саме звідси, дівчата.
Не діліть їжу на хорошу і погану. А якщо ви прагнете обмежити вживання дитиною певного продукту — не зберігайте його вдома. Інакше, як дитині зрозуміти, чому печиво яке мама (головний авторитет) призначає поганим, спокійно собі лежить на столі?
5.0K viewsedited 07:01
Ш
