Konkretyka

2022-04-21 19:26:47 ВВП та інфляція.

Іноді можна зустріти таке хибне твердження: “Якщо зростання ВВП менше за інфляцію, то економіка не зростає”. Подібна хиба заснована на тому, що люди не розділяють два різних показники: номінальне ВВП, на яке дійсно впливають ціни, та реальне ВВП, де в розрахунках цього впливу немає.

Різниця між реальним (real GDP) та номінальним (nominal GDP) ВВП, як я вже зазначив, полягає в тому, що перший покликаний без впливу цінових шумів відповісти на питання: Чи зросла/зменшилась наша економіка, себто кількість створених товарів та послуг, чи ні?

Саме показник реального ВВП можна побачити у публікаціях МВФ, Світового банку чи на сайті Міністерства фінансів, яке на початку кожного нового року звітує про стан економіки у минулому році. Номінальний ВВП має цінність для розрахунку інших параметрів (дефлятор тощо), себто він є одним із важливих вхідних джерел даних для економістів/статистики, але не несе змісту для громадського загалу.
Примітка: Можна ще згадати про “дефлятор ВВП”, який показує загальний рівень цін в економіці, тобто на скільки зросли чи впали ціни в цілому. Однак цей параметр цінніший для фірм, які можуть, беручи до уваги його зміни, вносити корективи до своєї цінової політики.

Про критику ВВП. До слова, сьогодні ВВП критикують з боку того, наскільки змістовно він може передавати рівень якості життя. Зокрема, економістка Маріанна Мацукато у своєму блозі (публікував її блог у Княжій Шахівниці) звертає увагу на те, що варто виводити в основу саме параметри якості життя: доступність медицини, екологію, загальний розвиток соціальної інфраструктури тощо, а не абстрактну цифру у вигляді ВВП.

Про інфляцію. Ще одним економічним параметром, довкола якого ходить ще більше історій, є інфляція. Тут здебільшого праві економічні школи вибудували цілі конспірологічні теорії, що нібито ЦБ (Центральний банк) друкує гроші умисно, щоб таким чином зменшити наші з Вами заощадження. Втім, в реальності інфляція має як монетарну природу, коли ЦБ дійсно може «начудити» (таке можливо в бананових республіках), але й немонетарну, коли ціни на енергію чи товар/послугу зростають, в результаті чого загальний рівень цін в економіці теж йде вгору. Для прикладу, коли ціни на бензин значно зростають, товари, які привозять до Вашого супермаркету, також додають в ціні, бо зросла вартість самого перевезення.
До слова, про причину сьогоднішньої інфляції в США та ЄС я писав тут, з посиланням на блог МВФ та Бюро статистики США.

Висновок. Всі ці історії довкола ВВП та інфляції нагадали мені статті, де на повному серйозі стверджували, що римський імператор Феодосій заборонив математику в Римський імперії. Причина такої хиби полягала в тому, що публіцисти, а іноді й історики буквально сприймали назву указу імператора (Кодекс Феодосія): CTh.9.16.0. De maleficis et mathematicis et ceteris similibus («Про злодіїв, математиків та їм подібних»). Та якщо відкрити словник латинської мови, ми побачимо, що під терміном măthēmătĭcus римляни вбачали як математичні науки, так і астрологію, яка є псевдонаукою. Тому імператор Феодосій заборонив не математиків, а саме астрологів.

Важко знайти чорну кішку в темній кімнаті, особливо якщо її там немає. Відкрити / Коментувати

2022-04-19 18:37:25 Чи можна порівнювати Росію з Третім Рейхом? Росіяни (не)винні?

Приклад Путіна та Росії це той випадок, коли дешевий косплей Z може кинути тінь навіть на таке абсолютне зло, як режим Гітлера. Я все частіше зустрічаю порівняння російської армії із Вермахтом, і чи то мені здається, чи ця гра в аналогії вкотре пролітає повз реалії.

Росіяни (мова про ті 80+%, які за даними ВЦИОМ підтримують війну) та Путін - це звичайні, примітивні злочинці, які в певному сенсі неповторні.

Почнемо з того, що їхня армія і близько немає лютого образу дивізій Warffen-SS: Das Reich, Wiking, Division Großdeutschland та інших. Щоб це зрозуміти, достатньо прочитати про роль та стійкість есесівців в останній фазі битви за Москву чи виходу з Черкаського котла. Це були по-справжньому потужні військові з’єднання, якими веліла дисципліна та порядок. Якщо оцінювати виключно військову звитягу, за всю Другу світову цим дивізіям і близько не було рівних.

Російська армія - це класична Червона армія, якою вона була без підтримки західних союзників (ленд-ліз): відстала, недисциплінована, жорстока та безчесна. Ба більше, вона відрізнялась особливою жорстокістю щодо, здавалося б, «своїх». Чисельні злочини проти мирного населення на «звільнених» територіях лише показують справжню натуру російського солдата:

Югославские власти только через некоторое время со­брали данные о беззакониях красноармейцев: согласно заявлениям граждан, произошел 121 случай изнасилова­ния, из которых 111 — изнасилование с последующим убийством, и 1204 случая ограбления с нанесением пов­реждений — цифры не такие уж малые, если принять во внимание, что Красная Армия вошла только в северо- восточную часть Югославии.
Джерело: М. Джилас. Лицо тоталитаризма. 1992. С.67
Примітка: Злочини Гітлера та СС базувалися на ідеологічних засадах. Ба більше, якщо почитати спомини того ж генерала Манштейна, за зґвалтування він карав розстрілом.

Гітлер, на відміну від Путіна, прийшов до влади не демократичним шляхом, про що я писав в одному з минулих постів. Майбутній фюрер захопив владу шляхом перевороту і, на додаток, його партія не мала тої абсолютної підтримки серед німців, яку отримала «Єдина Росія» серед населення на вільних виборах 2003 року. Росія та росіяни це ледве не перший народ, який, маючи політичні права і свободи, свідомо обрав автократа абсолютною більшістю голосів.

Росіяни не винні? То все пропаганда? Коли проросійські сили у нас говорять, що росіяни знаходяться під дією пропаганди, хочеться нагадати, що ніякого аналогу «китайського фаєрволу» в Росії немає, навіть станом на сьогодні. Ба більше, кількість активних користувачів інтернету в Росії величезна - 124 млн. Офіси Навального, опозиційні ЗМІ та інші працювали майже без проблем до 2021 року, але ніякого зсуву в російському суспільстві так і не відбулося. Нагадаю, що в добу Третього Рейху у німців не те що доступу до Інтернету не було - тоді навіть радіо не могло зловити хвилі з країн Заходу.

Про що все це говорить? Що росіяни свідомо підтримують війну. Весь цей час вони мали доступ до всіх відкритих джерел в Інтернеті. Вони могли побачити розслідування Навального, могли ще в нульові не обирати Медведева чи у 2012 на Болотній площі досягти перелому і сказати "ні" авторитаризму. Та вони все одно пішли та проголосували за Путіна всупереч власній Конституції.

Висновок. Не варто порівнювати Третій Рейх та Росію, бо навіть зло має своєрідну гідність, яку воно не хотіло б змішати з настільки примітивним російським болотом. Росіяни не підпадають під колективну відповідальність, але як мінімум 80% їхнього населення є співучасниками злочину. Ба більше, історія останніх 30 років показує, що навіть якщо в Росії існують демократичні інститути, вони їх демонтують на користь автократії. Маю припущення, що Росія є першою європейською країною, яка не здатна зробити вибір на користь цивілізації.

Росія це дійсно не Європа і навряд чи колись стане її частиною. Відкрити / Коментувати

2022-04-19 12:24:51 Найбільші донори України або хто є нашим союзником.

Джерело Відкрити / Коментувати

2022-04-19 11:47:11 Росія починає шантаж ядерною зброєю.

Лавров о возможности использования ядерного оружия на Украине: на этой стадии мы рассматриваем опцию обычных вооружений

Джерело країни агресора: РИА Новости

Оновлення: ЗМІ з веж Барад-дура відіграли назад, тепер згадки про «стадії» немає… Відкрити / Коментувати

2022-04-17 18:38:53 Сергій Гурієв. Сила російського рубля.

Продовжую цикл постів відомих економістів. В минулих серіях:

Тома Пікетті:
Про слабкість Заходу та правильні санкції.
Переосмислення антиросійських санкцій.
Пол Кругман:
РФ переоцінює свій вплив на енергетику.
Чи може Німеччина відмовитися від російського газу?
Дарон Аджемоглу:
Сліпота західних еліт.
Каушик Басу:
Демократія повинна атакувати.

Сьогодні в рубриці колишній головний економіст ЄБРР Сергій Гурієв, який у своєму блозі розвінчує міфи російської пропаганди щодо укріплення рубля.

Гурієв починає свій блог з обнадійливих речень: Російський рубль повернувся до довоєнного рівня, але помилково сприймати се за знак сили чи стійкості. Валюта радше виграла від факторів, які в результаті стануть серйозним гальмом як для федерального бюджету, так і для економіки.

Автор відмічає, що завдяки санкціям Заходу російські фінансові керманичі були змушені запровадити контроль капіталу, обмежити торгівлю валютою та підвищити ключову ставку. Згодом уряд «рф» примусив експортерів продавати 80% своєї експортної виручки, а ЦБ впровадив комісію на купівлю валюти.

Пояснення щодо заходів.
Перше: обмеження руху капіталу означає, що іноземці не можуть продати свої активи в «рф» і пізніше вивести ці гроші за кордон. Таким чином «рф» власноруч закрила собі доступ на глобальний ринок капіталу, тобто ніхто інвестувати в скажену бензоколонку не буде. Ба більше, сама по собі Росія має досить токсичну ауру, яка пов’язана ще з подіями 1917 року, коли після приходу до влади більшовиків іноземці втратили своє майно в імперії. Зараз на горизонті знову замайоріла примара червоної чуми.

Друге: обмеження на торгівлю валюти означає, що не всі охочі можуть її придбати за біржовим курсом. Фактично «рф» живе в умовах багатоманітності курсів, коли готівку продають за одним курсом, а речі в інтернеті закуповують за іншим (на Аliexpress курс вищий на 8-10%).

Третє: продаж 80% валютної виручки в умовах високих цін на енергію сильно підтримує рубль. Тут грає той фактор, що Захід поки не запровадив повномасштабні санкції на нафту та газ. Сальдо торгового балансу «рф» (різниця між експортом та імпортом) лише за березень показало аж +20 млрд дол.

Додатково Гурієв зазначає, що повз увагу росіян та деяких спостерігачів промайнув той факт, що вихід західних компаній та санкції Заходу знизили попит рос. економіки на валюту, бо той самий імпорт до «рф» радикально знизився. Про що, до слова, я згадував в одному з минулих постів.

З усім тим, автор вказує, що сила торгового балансу і, як наслідок, значна залежність бюджету «рф» від нафти і є суттєвою слабкістю бензоколонки. Бо у разі запровадження повноцінного ембарго удар по бюджету буде колосальний.
Примітка: «рф» має фонди «національної стабільності», які можуть покрити дефіцит у цьому році, але що буде у наступному - велике питання, бо резерви не безкінечні.

Наприкінці свого блогу Сергій Гурієв підкреслює - ембарго на енергію з «рф» вкрай необхідне, бо його удар буде руйнівним для російської економіки. Також він нагадує, що за час війни ЄС заплатив «рф» вже понад 35 млрд євро. В той самий час Україна отримала допомоги всього на 1 млрд, що, на погляд, економіста є кричущою несправедливістю.

Висновок. Тема ембарго наразі є головною в колах академічних економістів та як не дивно політиків, тому ембарго на нафту цілком ймовірне. З газом, найвірогідніше, підуть шляхом впровадження спеціального мита, про яке я писав тут. Відкрити / Коментувати

2022-04-15 17:25:50 Шлях римської системи від республіки до диктатури.

Рим подарував світові слово "республіка" та систему, на основі якої зведені держави Заходу. Він на рівні з ідеями афінського реформатора Салона просував принцип змінності влади й саме він його згодом і порушив.

Історія римської системи державного управління це історія стрімкого злету і поступового згасання. Розквітлий на ідеях народовладдя, Рим згодом пав під владою диктатури імператорів та невгамовної бюрократії. Врешті-решт гасло міста - S.P.Q.R «Senatus Populusque Romanus» (“Сенат і народ Риму”) - стало лише красивою, але порожньою вивіскою.

Початок. Після того, як люди скинули царів Риму, “вічне місто” жило за правилами “прямої демократії”, коли мешканці міста або громадяни безпосередньо брали участь у законотворчості (свого роду Віче). Себто закони та важливі рішення про війну та мир буквально ухвалювали, збираючись на площі (коміції).

Одначе згодом Рим завойовував усе більше земель і суспільство почало розколюватись - з'явилися патриції та плебеї. Умовно перші мали право приймати закони, а другі були позбавлені відповідного права. Щоправда, і тоді після довгих перипетій система знайшла вихід - була створена посада “Народних трибунів”, які захищала права плебеїв.

Фактично римська система досить довго вправно підлаштовувалася під зміни, що давало їй можливість працювати ефективно. Проте нічого вічного не існує і з розмахом територіальної експансії “пряма демократія” на завойованих землях стала неможливою.

Зокрема, мандрівка з Галії чи тим паче з Британії забирала значну кількість часу, тому римляни чи мешканці тих земель явно не змогли б взяти участь у механізмах прямої демократії. А про “представницьку демократію”, коли люди з певної провінції обирають представника, який говоритиме від їхнього імені в Римі, тоді ще не знали.

Римляни, своєю чергою, не особливо довіряли підкореним племенам, тому почали процес формування імперської бюрократії. Зокрема, з Риму просто призначали намісника та “комісії” для завойованих територій.

Самі ж новостворені чиновники корилися імператору чи його бюрократії. Втім, тут-таки з'явилася проблема - контролювати дії таких ставлеників було вкрай важко. В результаті, все почало залежати від особистих чеснот того чи іншого намісника і горе тим жителям, де намісник виявився кровопивцем.

Тут одразу згадується крилата фраза: “Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно”. Намісники, прагнучи вислужитися перед Римом, починали збирати більше податків, ніж було потрібно, а часто процвітала банальна корупція. Неможливість справжнього контролю все частіше призводила до того, що поневолені народи ставали заручниками жорсткого режиму. Дослідник Чарльз Адамс у своїй книзі “Вплив податків на становлення цивілізації”, описав цей період так (с. 141): “Жорстокість римської влади призводила до повстань”.

Звісно, Рим намагався стимулювати вправних намісників, зокрема, за хороші результати можна було піднятись влаштованою ієрархією бюрократії. Втім, стимули не завжди працювали так, як задумувались.

Зокрема, один римський чиновник Британії вирішив вислужитися - ось що пише Діон Касій (Касій, LXII.1): “Приводом для війни стало те, що були відібрані гроші, які роздав імператор Клавдій британській знаті, але прокутор острова Декіан Кат забажав, щоб британці одномоментно повернули ці гроші.”

Пустоголова ініціативність Декіана та його відверте варварство призведе до того, що кельтська королева та войовниця Боудіка спалить римські міста Британії, а її ім'я стане заголовком найхимернішої сторінки історії Риму з часів розгрому римських легіонів Армінієм. Відкрити / Коментувати

2022-04-13 20:23:01 Символіка «Нової Росії».

В минулих постах я досить критично висловився щодо ідеї антипутінського руху використати знамено Новгородської республіки як символ свого опору. Це має велике значення в силу того, що Новгород у XIV столітті був окупований Московією.

Проте поява цього прапору в руках легіону «Свобода России» (у складі ЗСУ), змусила під іншим кутом подивитися на сенс цього забутого знамена.

Що таке Московія, а що - Новгород? Московія наслідувала Золоту орду та її репресивну систему, в якій не існує людських прав, а громадянин є «підданим» царя.

Новгород одним з перших на Русі окреслив образ республіки, в якій громадянин вирішував, хто керуватиме містом. Новгородці не приймали абсолютизму царів та мали право прогнати обраного ними ж Князя. Новгород та Москва це не просто лінгвістично дві різні території - це два різні світи.

Тому, якщо Росія майбутнього дійсно бажає наслідувати цінності Новгорода, знищення цінностей кривавої Московії та її кольору на прапорі є першим правильним кроком. Відкрити / Коментувати

2022-04-12 17:52:28 Чому західні компанії пішли з «рф»? Чому бомбардували Югославію?

Щодо компаній відповідь елементарна: ніхто на Заході не хоче бути звинувачений у тому, що армія, яка веде агресивну війну, фінансується з їхніх податків. До слова, цю просту істину не розуміють росіяни, вбачаючи у рішеннях компаній якусь «русофобію».
Примітка: Варто розуміти, що громадян «рф» на Заході після війни ніхто кенселити не буде, бо Європа виступає проти колективної відповідальності.

За що бомбардували Югославію, Афганістан чи Лівію? Це, напевно, найулюбленіше питання російських громадян, яке має просту відповідь - відверті злочини проти людства. Втім, існує й складніша - їх важко назвати державами у цивілізованому розумінні.

В першу чергу, це держави, де й поруч не було народовладдя (це підтверджують рейтинг Polity IV та організація Freedom House). Відповідно, легітимність влади під великим сумнівом. Цей момент необхідно розуміти, бо ми говоримо про війну проти режимів, які контролювали певну територію, а не проти народів, які там проживали. Фактично всі три держави звели свою владу на насиллі, що показують міжнародні організації на кшталт Amnesty Іnternational чи Human Right Watch (звіт по Югославії).
Примітка: Позаяк організації функціонують в демократичних країнах, вони навіть критикували дії Заходу за смерті мирних жителів, проте всі визнають режим тої ж Югославії як протилюдяний.

Підкреслю, що ці режими не проводили вільних демократичних виборів, не було обрано реальних представників народу. Все це - авторитарні людоненажерні режими:

- Режим Мілошевича в Югославії: до операції НАТО вчиняв задокументовані акти геноциду. Факти доведені міжнародним трибуналом: https://www.icty.org/x/cases/krstic/tjug/en/krs-tj010802e.pdf#page=179

- Лівія, диктатор або міжнародний терорист Каддафі: існує декілька фактів вчинення спецслужбами режиму терактів у Європі:
Теракт на літаку Pan Am Flight 103: https://en.wikipedia.org/wiki/Pan_Am_Flight_103_bombing_trial
Теракт на літаку UTA Flight 772:
https://en.wikipedia.org/wiki/UTA_Flight_772

В обох випадках Каддафі виплачував грошову компенсацію та навіть потрапляв під санкції Радбезу ООН. Але каталізатором операції НАТО стали події 2010-11 років, коли в Лівії розпочалися народні протести проти режиму Каддафі, який, нагадаю, не був обраний демократичними виборами:
https://en.wikipedia.org/wiki/Timeline_of_the_2011_Libyan_Civil_War_before_military_intervention

Диктатор намагався придушити їх силою і це призвело до кривавих наслідків. Зрештою, НАТО вирішило допомогти лівійському народові у його боротьбі з жорстоким режимом.

Режим Афганістану під управлінням Талібану: підтримував терористів Аль-Каїди, які 11 вересня 2001 вчинили агресію проти США:
https://en.wikipedia.org/wiki/September_11_attacks#Government_policies_toward_terrorism

Після того, як Талібан відмовився видавати терористів владі США, НАТО вперше в історії застосувало 5 статтю (напад на одного члена організації вважається нападом на всіх). Відтак, була розпочата військова операція проти режиму Афганістану.

Як ми бачимо, критика росіянами операцій НАТО абсолютно беззмістовна. Ба більше, вони намагаються співставляти війну в Україні з діями НАТО. Тільки от в усіх випадках демократичний Захід здійснював операції проти автократій, які вчиняли злочини проти людяності. Режим Югославії був нічим не кращий за Третій Рейх і якби НАТО його не зупинило, ми побачили б не одну Серебряницю (селище, де режим Югославії провів етнічну «чистку»).

Сьогодні автократія «рф» вчиняє агресію проти України, яка стоїть на шляху до зведення демократичних інститутів. Наша влада з усіма її корупційними мінусами є обраною на вільних демократичних виборах. Ба більше, за нами немає жодного акту геноциду проти росіян чи російськомовних, до того ж, особовий склад ЗСУ значною мірою складається з російськомовних чи етнічних росіян. Простими словами, автократії примітивні не тільки у своєму політичному устрої, але й у грі в аналогії. Відкрити / Коментувати

2022-04-11 10:12:41 Дефолт, провали ринку та промисловість «рф».

Чи боїться «рф» дефолту? Ні, бо жодних катастрофічних наслідків для неї не буде. Дефолт небезпечний лише для тих країн, чиї бюджетні витрати (частина) фінансуються з нових запозичень.
Примітка: Про втрату репутації навіть згадувати не буду, бо авторитарні режими її апріорі не мають.

Російський бюджет давно позбавився боргової залежності, що не є, як може здаватися, якимось “крутим” досягненням. Боргові ринки потрібні не тільки для того, щоб в добу кризи, коли бюджет втрачає доходи, він міг фінансувати витрати держави, але й для того, щоб держава інвестувала у свою інфраструктуру, освіту тощо.

Кредити допомагають державі розв'язувати її проблеми. Ринкова економіка без втручання держави породжує “провали ринку”, про що можна прочитати в кожному сучасному підручнику з економіки (для прикладу: Principles of Economics від професорів Sharon E. Oster, Karl E. Case, Ray C. Fair). Відповідно, держава, користуючись з податків та залучення кредитних коштів, виправляє їх:

- public goods (ринок не фінансує соціальні проекти в потрібних державі об’ємах): інвестиції в освіту та інфраструктуру, доступна медицина;
- imperfect competition: меритократична бюрократія, яка бореться з монополіями в економіці;
- imperfect information: держава забезпечує рівний доступ до інформації (зобов'язує фірми надавати повну інформацію про продукти своїм споживачам тощо);
- externality: держава захищає екологію та ініціює міжурядові угоди зі зменшення викидів CO2 тощо.

З усіма цими проблемами стикаються всі капіталістичні держави. Відповідно, для подолання цих проблем, особливо в освіті та інфраструктурі, держави залучають кредитні кошти. Тож контрольований дефіцит бюджету та системні позики є нормальною практикою. Тим паче, що в повноцінних демократіях громадяни контролюють та скеровують державні видатки.

Тому боргова політика «рф» це банальний рух в стилі царя Александра ІІІ: “Чтоб русский царь присягал каким-то скотам?!”, а якщо перефразувати на сучасний лад: “Чтобы русский автократ помогал каким-то гражданам?!”.

Цікава стаття: Як держава успішно трансформувала відсталу економіку проводячи реформи та залучаючи кредити, можна прочитати в циклі статей про Корею.

Рубль укріплюється? Рубль вже не є вільноконвертованою валютою (welcome to the USSR). Більш детально про курс рубля тут: https://t.me/Konkretyka/1114

Російська промисловість була мертва ще до санкцій. В минулих постах я посилався на роботу 1989 року, яку публікувало ЦРУ: “The Soviet Microelectronics industry: Hitting a Technology Barrier”. З неї ми дізналися, наскільки погані справи були в мікроелектроніці СРСР - фактично вона відставала від США на цілі покоління. Ще й надто, основою її розвитку була банальна крадіжка західних технологій. На фоні цього питання: “А як справи в «рф»?

Гадаю, відповідь очевидна - її не треба шукати на сайтах ЦРУ, а можна побачити в банальних новинах окупантів. Зокрема, почнемо з танка Т-14 (Армата), який був продемонстрований ще у 2015 році, а станом на початок 2022 року він так і не був запущений у серійне виробництво (дата постачання постійно переноситься). Аналогічна історія з їхнім винищувачем СУ-57, який також був презентований лише для зовнішнього ефекту.

Вся нова техніка «рф» (Т-14 чи СУ-57) має гігантські проблеми з технологіями, себто для серійного випуску окупанти не має ані необхідних верстатів, ані комплектуючих. Зібрати щось одиничне вони ще можуть, а от запустити в серію - е ні, бо така ціна «вєлічія».
Примітка: Про кризу комплектуючих та загалом технологій говорять складові того ж безпілотника «Орлан» (відео є в мережі).

Висновок. Деградація економіки та нехтування інтересами громадян є прямим наслідком автократії, яку так люблять росіяни. Відкрити / Коментувати

2022-04-08 18:18:15 Чи запровадить ЄС ембарго на російські нафту та газ?

Після ухвалення п'ятого пакету санкцій ЄС стало ясно, що погрози щодо відмови від російських енергоносіїв нарешті отримують форму. В новому пакеті, крім заборони російським суднам входити до європейських портів (зачепить поставки нафти через танкери), міститься заборона імпорту вугілля з «рф».

За припущенням Bloomberg бан на імпорт вугілля для ЄС може пройти відносно безболісно, бо США можуть наростити свої поставки до Європи.
Примітка: Всі закупівлі російського вугілля припиняться лише в серпні.

З усім тим, питання газу буде найболючішим. Зазначу, що сьогодні ЄС вже витрачає майже 9%+ ВВП на енергію (газ+нафта). Зростання цін відбулося ще до війни, про що ми можемо прочитати в аналізі від The European Union Institute for Security Studies:

Середнє зростання оптових цін на газ та електроенергію з 2019 по 2021 рік (вересень) склало 429% та 230% відповідно.
Примітка: До слова, саме немонетарні чинники (ціни на енергію та розрив логістичних ланцюгів) сьогодні розганяють інфляцію в США та ЄС.

З іншого боку, залежність експорту «рф» від ЄС значна. Нагадаю, що у 2021 році за даними Міжнародного енергетичного агентства 60% нафтового експорту «рф» прямувало до Європи (+Туреччина).

Очікувано, що найболючішою санкцією стане саме ембарго на нафту та газ. Особливо, коли нам відомо, що на сьогодні сальдо торгового балансу «рф» у березні склало понад 20 млрд дол.

Звісно, падіння імпорту в «рф» та зростання цін на енергію сприяє величезним валютним доходам «рф». Втім, значна частка цих доходів надходить з ЄС.

Спеціальний тариф чи ембарго? Нагадаю, що суть такого тарифу досить проста. На весь імпорт газу з «рф» впроваджується тариф, умовно 30%. Тобто коли європеєць купує в «рф» енергію, він буде переплачувати за газ, який умовно можна придбати в інших постачальників. Таким чином ініціатори тарифу хочуть запустити ринкові стимули, щоб учасники ринку налагоджували логістику по газу з інших країн.

Саму ідею висвітлювали такі відомі економісти як Пол Кругман та Тома Пікетті, посилаючись на німецьке дослідження. Нещодавно опублікував статтю і Даніель Грос (голова Centre for European Policy Studies), зокрема, засновуючи свої розрахунки на лінійній моделі (економетрика), він зазначає:

За нинішніх високих світових цін на природний газ 30-відсотковий тариф від вартості російського газу може легко принести 30–50 млрд євро (на рік) доходів для ЄС. Це дозволило б ЄС надавати допомогу вразливим групам, які постраждали від підвищення цін на газ, подальшу допомогу уряду України (…)

Також від додає, що подібний тариф значно знизив би доходи «рф», хоча фактично тарифом обкладають себе європейці. Причина, як я й зазначав вище, вельми проста: газ з «рф» буде найдорожчим, а тому його покупці будуть змушені шукати заміну (інвестувати в термінали для ЗПГ, наприклад).

І тепер найголовніше питання: чи зупинять санкції «рф»? І так, і ні. З одного боку, «рф» втрачає найкращий свій ринок - ЄС, на якому не просто вибудувана розвинена інфраструктура, але до недавнього часу була ще й певна “репутація”, бо ще з часів СРСР держава-терорист майже безперебійно забезпечувала Європу енергією. Одначе тепер можна точно сказати, що цьому ринку якщо не настав кінець, то він, як мінімум, зазнає значних втрат обсягів.

«рф» має доступ до ринків Азії: КНР (20% від експорту рос. нафти) та Індія. Так, багато нафти в КНР прямує “безкоштовно”, себто вони постачають сировину як оплату за кредити “Роснєфті”. Одначе для жебрацького існування потоків з Азії та урізаних обсягів ЄС може вистачити.

Також не варто забувати, що світ має справу з автократією, яка володіє ядерною зброєю, тому з політичних та економічних причин ЄС точно не буде остаточно зачиняти двері для «рф». Відкрити / Коментувати