Прим. пер.

2022-04-18 15:49:15 Дорога редакція закрила гештальт і побувала в Крижополі, мальовничій столиці внутрішньої монголії. Вона існує. І дає знаки: на в’їзді волоцюг дхарми зустрічає глибокий філософський плакат — «Сортуй сміття заради чистого буття».

Де ви ще знайдете чисте, незасмічене сансарою буття? Відкрити / Коментувати

2022-04-16 11:46:04 Це тягне на World Press Photo Award. Життя дає фотошопу фору. Відкрити / Коментувати

2022-04-16 11:16:22 Хаг песах самеах

Виступає ребе перед солдатами:

— ...мотопіхота фараона вже доганяла євреїв, не було часу по берегу відступати. І тоді Мойсей велів саперам перекинути понтони через Суец. Євреї перейшли на Синай, але понтонів не прибрали. А коли єгипетські танки зайшли на середину, Мойсей сказав підірвати їх...

Підходить полковник:
— При всій повазі, ребе, хіба в Торі так написано?
— Так, як написано в Торі, моїм хлопчикам не згодиться. Відкрити / Коментувати

2022-04-14 12:32:47 Черноморские вечера
Новые песни о главном · 2

Муз. Соловьева-Седого, за роялем Ван Клиберн

Христианская реликвия — частица Креста Господня — будет храниться на флагмане Черноморского флота — ракетном крейсере «Москва». Это кусочек дерева размером всего несколько миллиметров. Он находится внутри металлического креста XIX века, а тот, в свою очередь, хранится в специальном ковчеге.

Сообщение ТАСС от 26 февраля 2020 года.

Стих на палубе шум и шорохи,
В трюме течь идет до утра.
Если б знали вы, как мне дороги
Черноморские вечера.

Киль то движется, то не движется,
Весь из лунного серебра.
Крест на камбузе не колышется
На носу сверкает дыра.

Что же ты, матрос, смотришь искоса,
Низко голову накреня?
В трюме течь идет. Как не высказать
Всё, что на сердце у меня?

А рассвет уже всё заметнее,
Разлетелась кругом молва,
Отдохни на дне в пору летнюю,
Дорогая моя «Москва». Відкрити / Коментувати

2022-04-08 10:09:33 Хотят ли русские войны

После обращения Роскомнадзора YouTube заблокировал на территории России видео с песней «Хотят ли русские войны» советского певца Марка Бернеса (1961 год).

Життя не тільки першокласний сценарист, а ще й стендапер. Пісню «Хотят ли русские войны» на вірші Євтушенка я вчив у школі.

Спросите вы у тех солдат,
Что под березами лежат.
И вам ответят их сыны,
Хотят ли русские войны.

Сини, може, й не хотіли, бо добре пам’ятали, що таке післявоєнне дитинство. А от онуки і правнуки тех солдат виявилися людожерами.

Потім був інститут, надворі гнилі дев’яності з усіма їхніми радостями.

В інституті ми з друзями, як і належить, зібралися в рок-групу, щоб на дівчат більше враження справляти. Я грав на бас-гітарі з поетичною назвою «Урал» (як жартував наш соліст про її немилосердну вагу: «сохраняет поражающую силу на всем протяжении полета»). Почалася перша чеченська війна. З гастролями приїжджав Корчинський, привозив якихось чеченських емісарів і вербував студентів в УНА-УНСО.

І тоді ми зробили на цю пісню панк-кавер — додали кілька своїх куплетів:

Поймет и докер, и рыбак,
Поймет рабочий и батрак,
Поймет народ любой страны
Хотят ли русские войны, — писав Євтушенко.

Ми повертали подачу:

Поймет Чечня, поймет Афган,
Поймут Корея и Вьетнам.
Поймут и спросят у вины,
Хотят ли русские войны.

Історичну неточність про В’єтнам пробачте заради рими, це на молодших курсах було. Пісня наша називалася «Котята русские больны».

Ще вчили Расула Гамзатова про «белых журавлей»:

Мне кажется порою, что солдаты,
С кровавых не пришедшие полей,
Не в землю эту полегли когда-то...

Тільки життя тепер точніший панчлайн підказує:

...А превратились в черных упырей. Відкрити / Коментувати

2022-04-07 23:29:49 С кем вы, «мастера культуры»?

Риторично питався сто років тому Максім Горький. Той самий, що не розумів, навіщо його твори перекладати українською, і під кінець життя зіпсував собі некролог.

А «мастера культуры» з нами. Ставки в символічній підтримці України виросли до легендарних значень. «Пінк Флойд» записали «Ой у лузі червону калину»: взяли вокал Хливнюка з «Бумбокса» і наклали свій саунд. Той самий «Пінк Флойд» — з Ніком Мейсоном і Девідом Гілмором. Їхній великий альбом «Стіна» був першою аудіокасетою у моєму житті.

Вишенька на торті: «Опубликованный на YouTube клип нельзя посмотреть из России: “Видео недоступно. Владелец видео запретил его просмотр в вашей стране”». Бо хуй вам, людожерам, а не «Пінк Флойд».

Тепер за «Лед Зепелін» хід.



Відкрити / Коментувати

2022-04-07 10:57:10 З вами рубрика «Життя наслідує літературу». Іноді такі промовисті фотографії трапляються, що здається, ніби художники новий жанр придумали на стику лендарту і батального живопису. Відкрити / Коментувати

2022-04-04 18:41:52 «Машина стиральная. Три»

Дивлюся на фронтові фотографії і думаю... Був такий великий американський антрополог Кліфорд Гірц. Спостерігав він тубільні культури, спостерігав і запропонував термін «насичений опис» (англ. thick description). Ідея в тому, що треба максимально докладно описувати явище (фарби, звуки, послідовність подій і т. ін.) плюс враховувати якнайширший контекст. Мовляв, тільки так можна видобути смисл, який вкладають дієвці у свою дію.

Що ми бачимо на цій фотографії? Друга армія світу звільняє братський народ від непотрібних речей. Автомобіль «Урал» віз три денацифіковані пральні машини. Не довіз.

Уявіть, яка нетривіальна логістична задача стояла перед звитяжними героями. Пралка важка, пів центнера мінімум. Її треба від’єднати від труби, перенести в машину, довезти в безпечне місце, відправити додому або комусь збути. Це вам не міксер чи тостер. Але то таке, в житті є місце подвигу.

Кліфорд Гірц учить дивитися на повний цикл прання. І попри всі старання феміністок, пральна машина в архаїчній культурі — «жіночий» предмет. Той, хто здобув її в нерівному бою, і той, хто нею користується, — різні люди. Кінцевий бенефіціар цієї пралки — жінка. І далі моя уява закінчується.

— Любимая, я тебе стиралку привез.
— Ой, спасибо, родной! А то я заебалась к проруби ходить. Відкрити / Коментувати

2022-04-04 18:41:21 Відкрити / Коментувати

2022-04-03 12:16:32 Грачи прилетели
Новые песни о главном

Муз. Исаак Блантер, исп. Иосиф Кобзон

«Американская сторона планировала вести на Украине в 2022 работы по патогенам птиц, летучих мышей и рептилий с дальнейшим переходом к изучению возможности переноса ими африканской чумы свиней и сибирской язвы».

Минобороны Роccии

Летят перелетные птицы
С далекого юга домой,
Спешат на родные гнездовья —
Хохол заразил их чумой.

Немало он дум передумал,
Скрывая пробирку в руке,
Пока не увидел Хичкока
И стайку грачей вдалеке.

Надежды свои и желанья
Связали хохлы с тем грачьём,
И нету от них избавленья,
И всё им, грачам, нипочём.

«Грачи прилетели!». Наивно
Ликует в дворе детвора.
Художник напишет картину,
Солдаты воскликнут «Ура!»

Летят перелетные птицы
Уставшее лето искать.
Летят, только в жаркие страны
Грачи не спешат улетать.

Грачи остаются с тобою,
Чумная навеки страна.
Не нужен им берег турецкий,
И Африка им не нужна. Відкрити / Коментувати