2022-04-28 13:12:43
Щоб не впадати в doomsday scrolling і зберегти психіку на довшу дистанцію, я виробив метод. 99 % нескінченного потоку новин складає шум, 1 % сигнал. Так і в мирний час було, а війна тільки увиразнила явище. Немає ніякого смислу «стежити» за новинами, вони самі тебе вистежать.
Так от, я читаю одне українське джерело і одне вороже. Українське — Портніков. Він добре і для мене переконливо пояснює, що відбувається у стратегічній площині.
Вороже — Гіркін-Стрєлков. Він у забавній фронді до «зрадника російських інтересів» Путіна і коментує події на фронті з тактичного погляду.
Там, де офіційний Кремль переможно цитує Єгора Лєтова — «всё идет по плану» — і нас, українських нацистів, уже тричі розбито, Гіркін пише про фронт на Донбасі: «В целом противник обороняется грамотно, упорно, владеет обстановкой и своими войсками. Никакой паники в рядах ВСУ не наблюдается». От і добре.
Про це був анекдот, як під час війни Судного дня зустрічаються два євреї. Один сумний, а другий веселий. Веселий питає:
— Яша, шо? Ти чого такий кислий?
— Так війна ж, Абрам! Армія ні к чорту, командують ідіоти...
— А ти які газети читаєш?
— Наші, які ж іще.
— Так читай арабські, шлімазл! «Міжнародний сіонізм, озброєний до зубів, веде нещадний наступ на останні бастіони бідолашних арабів...»
673 viewsedited 10:12