АНТиКОР🔺судова практика

2022-05-17 15:22:00 ​Отже, в цьому кримінальному провадженні на початковому етапі досудового розслідування до виключних повноважень прокурора належало вчинення ряду термінових процесуальних дій, що виправдовувало вчинення ним самостійно необхідних процесуальних та слідчих дій, спрямованих як на перевірку відсутності провокації, так і первісну перевірку та підтвердження отриманих відомостей (щодо статусу судді), в обсязі необхідному для прийняття рішення щодо ініціювання проведення НСРД. Наведені вище обставини з об`єктивних причин обумовлювали перебування матеріалів кримінального провадження у прокурора та направлення їх до органу досудового розслідування пізніше наступного дня з моменту реєстрації ним кримінального провадження. Однак це жодним чином не вплинуло та не впливає на достовірність отриманих доказів, а також не підриває загальну справедливість судового розгляду в розумінні Конвенції.
Крім цього, враховуючи стислі строки можливої зустрічі заявника з обвинуваченим та потребу у проведенні невідкладних слідчих дій, витрачання часу на фактичне передання матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування та очікування прокурором початку проведення відповідної перевірки повідомлених обставин слідчими, могло призвести до безповоротної втрати доказів у кримінальному провадженні.
При цьому основні слідчі дії (за виключенням невідкладних та тих, вчинення яких належить до виключної компетенції прокурора) проводились детективом або за відповідним дорученням працівником оперативного підрозділу, а тому не вбачається проведення прокурором самостійно досудового розслідування до такого рівня, що це поставило під сумнів ефективність та здійснюваність прокурорського нагляду.
Вимоги ч.7 ст.214 КПК не забороняють проводити досудове розслідування прокурору. Її мета - забезпечити невідкладність початку досудового розслідування. У цьому випадку прокурор невідкладно розпочав досудове розслідування самостійно, що відповідає ст.36 КПК. При цьому, виходячи зі змісту цієї статті, повноваження прокурора щодо вчинення процесуальних та слідчих дій не обумовлюються створенням слідчої групи, як на цьому наголошував захисник. Суд звертає увагу, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва саме досудовим розслідуванням, а не слідчими (абз.1 ч.2 ст.36 КПК).
З наведеного слідує, що прокурор для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень не вчиняв жодних процесуальних дій поза своїми повноваженнями, передбаченими КПК. З цих підстав Суд відхиляє наведений вище довід захисту щодо недопустимості доказів.
Ухвала АП ВАКС від 19.02.2021 (справа № 487/5684/19)
З наведеною позицію погодився ККС ВС
#АПВАКС #214КПК #36КПК #активністьпрокурора #недопустимістьдоказів #корупція #злочин #суд #доказ #САП #НАБУ #адвокат #захисник Відкрити / Коментувати

2022-05-17 15:21:00 АКТИВНІСТЬ ПРОКУРОРА НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ СЛІДСТВА: ЧИ СПРИЧИНЯЄ ЦЕ НЕДОПУСТИМІСТЬ ДОКАЗІВ?
/про самостійне проведення прокурором досудового розслідування до моменту визначення ним органу досудового розслідування в порядку ч.7 ст.214 КПК/
Надо просто делать всё, на что ты способен, а не гадать, как сложатся обстоятельства /Макс Фрай. Болтливый мертвец

Трапляються випадки, коли прокурор вносить відомості в ЄРДР та одразу після цього (протягом декількох днів) самостійно допитує заявника, проводить огляд його телефонів, приймає рішення про контроль за вчинення злочину, отримує у слідчого судді дозволи на проведення інших НСРД та навіть доручає оперативному підрозділу їх реалізацію. Лише після цього прокурор визначає орган досудового розслідування та фактично передає зібрані ним матеріали в порядку ч.7 ст.214 КПК.
На думку сторони захисту такі дії прокурор вчиняє поза межами своїх процесуальних повноважень, що є окремою підставою для визнання доказів недопустимими.
АП ВАКС не погодилась з такими твердженнями захисту, зазначивши наступне.

Закон допускає процесуальну активність прокурора у кримінальному провадженні в частині самостійного проведення слідчих дій, а в окремих випадках визначає його як суб`єкта з виключними процесуальними повноваженнями щодо вчинення окремих процесуальних дій чи прийняття певних процесуальних рішень. Процесуальна активність прокурора повинна визнаватись неправомірною лише у разі, коли комплекс слідчих дій, проведений прокурором, настільки значний за обсягом, що це нівелює таку конституційну функцію прокуратури як нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (досудове розслідування проведене прокурором призвело до фактичної відсутності нагляду, як необхідного правового механізму контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування) та не викликана необхідністю, яку можна розумним чином пояснити.
З матеріалів провадження вбачається, що: (1) 18.03.2019 прокурор вніс відомості до ЄРДР та лише 26.03.2019 направив наявні у нього матеріали провадження до НАБУ; (2) протягом 18-20.03.2019 прокурор самостійно: допитав заявника, оглянув веб-сайти та роздрукував документи про обрання обвинуваченого суддею, заступник Генерального прокурора - керівник САП склав клопотання про дозвіл на проведення НСРД стосовно обвинуваченого, який обіймав посаду судді, та прийняв постанову про проведення контролю за вчиненням злочину; прокурор надав доручення оперативному підрозділу щодо виконання ухвал та постанови прокурора про проведення НСРД.
Зазначені дії, проведені прокурором, були необхідними та невідкладними процесуальними заходами з огляду на такі обставини кримінального провадження: (1) факти надходження до прокурора матеріалів УСБУ в Одеській області та особистого звернення до нього заявника із заявою про злочин; (2) стислі строки між початком досудового розслідування (18.03.2019) та ймовірною наступною зустріччю заявника з обвинуваченим щодо передання неправомірної вигоди (20.03.2019); (3) специфіку викриття корупційних злочинів, що обумовлює необхідність проведення синхронізованого комплексу НСРД, дозвіл на проведення яких мав надавати суд; (4) ініціювання перед судом питання щодо надання дозволу на проведення НСРД стосовно судді та прийняття постанови про проведення контролю за вчиненням злочину належить до виключної компетенції, зокрема, заступника Генерального прокурора. Відкрити / Коментувати

2022-05-17 10:50:55 Channel photo updated Відкрити / Коментувати

2022-03-01 20:22:29 Створили рішення для тих, в кого є родичі/знайомі в Росії и Білорусі, яким треба розкрити очі на війну.

Якщо у вас немає сил дзвонити їм самостійно та переконувати, ось вам інструмент, який дозволить дещо “автоматизувати” цей процес.

Як працює:
1 - Переходимо у бот «Дзвінок другу» https://t.me/DzvinokDruguBot.
2 - Тиснемо «Почати».
3 - Відправляємо до 10 номерів своїх родичів/друзів з РФ або РБ.
4 - Вони отримають дзвінок на телефон і СМС:
⁃ Дзвінок з таким аудіо:


⁃ СМС з посиланням на телеграм-канал «Правда о войне в Украине» https://bit.ly/3snIr1l

p.s. На відео — голос Марії, з якою ми, власне, робили оцінку населення у минулому мирному житті. Марія, Паша, Костя, Ілля та вся ІТ-команда — ви круті!

p.p.s. Поки що кількість каналів обмежена, тож дзвінки будуть іти із затримкою. Звісно, дзвінки будуть блокувати, але команда працюватиме над тим, щоб обходити це. Відкрити / Коментувати

2022-02-27 11:18:05 Відкрити / Коментувати

2022-02-27 11:04:40 Увага! Корисна інформація по виявленню ДРГ на блок постах!
У разі виявлення підозрілих осіб, додатково можна перевірити дані в боті:
інформацію по автомобільному номеру;
ввести номер телефону особи в боті та отримати її ім‘я та прізвище;
сфотографувати особу та відправити фото обличчя в бота для індетифікації;

Всім користувачам надано БЕЗЛІМ! БЕЗКОШТОВНО!
Включаючи пошук по фото!

Прохання проінформувати про це людей, які знаходяться на блок постах та показати, як користуватись ботом!

Зверніть увагу! Інформація в боті НЕ ОФІЦІЙНА, вона може бути застаріла або помилкова! Прохання перевіряти через інші джерела!

Вимагайте спілкуватись лише українською мовою, росіяни не можуть вимовити слово ПАЛЯНИЦЯ

Слава УКРАЇНІ Відкрити / Коментувати

2022-02-26 21:02:45 Трасса Борисполь – Киев.

Реальная Война Відкрити / Коментувати

2022-02-21 10:59:00 ​Для Суду є аксіомою, що правові норми завжди мають мету, для досягнення якої власне і створюються. Норми права мають застосовуватися, у тому числі і тлумачитися, із врахуванням такої мети, тобто із врахуванням того результату, який за задумом законодавця повинен досягатися внаслідок реалізації такої норми.
Метою норми п.1 ч.1 ст.303 КПК є забезпечення судом початку досудового розслідування за кожною подією ймовірного вчинення злочину, про яку особа (потерпілий чи заявник) повідомила уповноваженого суб`єкта, але останній допустив бездіяльність щодо початку досудового розслідування за цими обставинами. Зазначена мета є досягнутою, зокрема, в разі постановлення за скаргою особи ухвали про зобов`язання уповноваженого суб`єкта внести до ЄРДР відомості про злочин за заявою особи.
КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про один й той самий злочин у зв`язку чим в разі самостійного припинення уповноваженою особою бездіяльності, яка оскаржується, провадження за скаргою підлягає закриттю (абз.2 ч.2 ст.305 КПК).
Водночас КПК не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про один й той самий злочин, яка [бездіяльність] вже була предметом судового контролю, за наслідками чого суд неодноразово виносив рішення про зобов`язання уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та ці судові рішення були виконані таким суб`єктом.
У зв`язку з чим суд вирішує цю ситуацію, виходячи із загальних засад кримінального провадження, з яких слідує, що реалізація особою права на звернення до суду зі скаргою на бездіяльність щодо внесення відомостей до ЄРДР має здійснюватися в межах та в порядку, передбачених КПК, відповідно до мети норми п.1 ч.1 ст.303 КПК.
Багаторазове подання до слідчого судді скарг особою, права якої вже захищені судом, може свідчити про зловживання нею правом на подання скарги, що має наслідком залишення скарги без розгляду.
Дійсною метою поданої скарги є зміна в неналежний процесуальний спосіб органу досудового розслідування зі слідчого відділу поліції на НАБУ та фактичне судове оскарження рішення прокурора САП [про визначення підслідності у вказаних провадженнях за відділом поліції], яке оскарженню в такий спосіб не підлягає.
Ухвала АП ВАКС від 21.10.2021(справа № 991/6670/21)
Ухвала АП ВАКС від 11.01.2022(справа № 991/8461/21)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 26.11.2021 (справа №991/7958/21)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 10.12.2021(справа № 991/8034/21)

Про сутяжництво з боку заявника ОСОБА_1 свідчить його систематичне, за короткий інтервал часу, багаторазове ініціювання судових проваджень за аналогічними скаргами та участь у цих судових провадженнях. Він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження в НАБУ/САП за тими ж самими фактами, тому його скарга підлягає залишенню без розгляду.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 17.12.2021 (справа №991/8505/21)

Повторне внесення відомостей до ЄРДР, які надійшли з різних джерел, але виходячи з одних і тих же підстав не є належним способом захисту, оскільки така заява у відповідності до Положення про ЄРДРреєструється як дублікат, окремо кримінальне провадження не обліковується та відповідно не розслідується.
Ухвала АП ВАКС від 24.12.2021 (справа №991/8505/21)

Аналогічна позиція наведена в інших ухвалах:
Ухвала АП ВАКС від 03.02.2022 (справа №991/8481/21)
Ухвала АП ВАКС від 14.01.2022 (справа №991/8462/21)

#ВАКС #АПВАКС #НАБУ #САП #захисник #адвокат #прокурор #зловживанняправом Відкрити / Коментувати

2022-02-21 10:58:00 КОЛИ ЗАСПАМИВ ЄРДР …
/ зловживання правом на подання скарги в порядку ст.303 КПК
Напишите о карманнике, судившемся тридцать раз, что он известный карманник-рецидивист — и он подаст на вас в суд за оскорбление личности, причем вы проиграете это дело. Карел Чапек

На відміну від інших процесуальних кодексів в КПК не передбачено принципу недопустимості зловживання процесуальними правами, а порядок дій суду регламентовано лише на випадок зловживання правом на відвід та правом на вступну промову.Однак це не означає, що суд позбавлений можливості реагувати на інші випадки зловживання процесуальними правами.
Так, в одній зі справ було встановлено, що скаржник подав до ВАКС щонайменше 28 скарг на бездіяльність САП та НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей за його ідентичними за змістом заявами про злочин після постановлення слідчими суддями на його користь відповідних ухвал та внесення до ЄРДР відомостей про повідомлений скаржником злочин.
Подання до суду чергової скарги слідчий суддя ВАКС оцінив як зловживання правом на подання скарги та залишив її без розгляду. З правильністю такого способу реагування на зловживання правом погодилась АП ВАКС.
Наразі ця практика у ВАКС та АП ВАКС є усталеною.

Не може залишитися поза увагою те, що ОСОБА_1 використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження із тим, щоб ініціювати чергове кримінальне провадження в НАБУ за тими ж самими фактами. Ухвалами слідчих суддів ініційовано п`ять кримінальних проваджень за заявами ОСОБА_1 , які стосуються ідентичних обставин.
Виходячи із цього слідчий суддя змушений проаналізувати дії ОСОБА_1 на наявність в них ознак зловживання процесуальними правами.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: (1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; (2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; (3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Слід зазначити, що особи, які вважають себе потерпілими від кримінальних правопорушень, не повинні чинити дії, які спрямовані на досягнення цілей відмінних, від цілей компенсації заподіяної шкоди, притягнення до відповідальності винних осіб. Подання однотипних скарг, заяв про вчинення кримінальних правопорушень із тим, щоб штучним чином збільшити кількість кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування одних і тих ж обставин (із незначними відмінностями у переліку осіб, які є імовірними фігурантами вчинення кримінального правопорушення, або ж у кримінально-правовій кваліфікації) слідчий суддя сприймає як відсутність наміру домагатися реалізації своїх прав як потерпілого, здійснювати ефективну процесуальну взаємодію із органом досудового розслідування, яка була б спрямована як на відшкодування заподіяної шкоди, так і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, вчинення особою вказаних дій, на думку слідчого судді, є зловживанням особою своїми процесуальними правами та має наслідком постановлення судом рішення про залишення такої скарги без розгляду.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 07.10.2021 (справа №991/6670/21) Відкрити / Коментувати

2022-02-17 15:06:05 ​АСИМЕТРІЯ НЕДОПУСТИМОСТІ ДОКАЗІВ: favor defensionis
Ничто так не удручает, как симметрия. Симметрия — это скука, а скука — сущность печали.
/ Виктор Гюго «Отверженные»

ВАКС застосував асиметрічний підхід при оцінці допустимості доказів, а саме: визнав недопустимими докази сторони обвинувачення та застосував наслідки недопустимості лише для сторони обвинувачення, одночасно з цим вважав ці докази допустимими для сторони захисту. АП ВАКС підтримала зазначений підхід суду першої інстанції.

Під час огляду місця події у приміщенні кафе та у приміщенні ДП було вилучено мобільні телефони, які визнані недопустимими доказами через проведення слідчих дій без ухвали слідчого судді та з порушенням права на захист.
Прокурор не посилався на ці телефони як на докази винуватості обвинувачених, водночас, сторона захисту посилалася на них як на докази сторони захисту.
Зважаючи на відповідну позицію сторони захисту, суд уважає, що визнання відповідно до закону доказу недопустимим через порушення встановленого порядку одержання доказів та через істотне порушення прав людини – є кримінально-процесуальною санкцією, що застосовується до сторони, яка допускає таке порушення, в цьому випадку – до сторони обвинувачення. Ця санкція не може становити негативні наслідки до іншої сторони. Якби порушення стороною обвинувачення права на захист створювало б недопустимість для доказів сторони захисту, право на захист, гарантоване Конституцією України та ст.6 Конвенції, було б ілюзорним. Тому встановлена судом недопустимість телефонів як доказів є недопустимістю їх лише як доказів сторони обвинувачення. Тому суд уважає їх допустимими доказами сторони захисту.
Вирок ВАКС від 28.08.2020 (справа № 758/11219/16-к)
Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів. Вимога визнати докази, отримані з порушеннями, недопустимими спрямована на те, щоб сторона, що допустила порушення, не могла скористатися його результатами. Використання цих правил на шкоду стороні, яка жодним чином не відповідальна за порушення процесуальних правил, суперечить їх меті (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16 ).
Підтримуючи висновки суду першої інстанції щодо можливості застосування асиметричних правових наслідків в питанні визнання доказів недопустимими Суд виходить з такого: (1) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ч.3 ст.62 Конституції України), з чого випливає, що недопустимими повинні визнаватися докази, здобуті з порушенням закону, що можуть бути покладені в основу саме обвинувачення; (2) визнання доказу недопустимим є проявом процесуальної відповідальності для сторони, яка допустила порушення, що призвело до недопустимості доказу; (3) сторона захисту має право на використання доказів, при збиранні яких вимоги законодавства були порушені з вини сторони обвинувачення, адже обвинувачений не має нести негативні процесуальні наслідки через некомпетентність, недобросовісність чи порушення сторони обвинувачення.
Вирок АП ВАКС від 29.04.2021
#ВАКС #АПВАКС #недопустимістьдоказів #86КПК #87КПК #корупція #злочин #суд #доказ #САП #НАБУ #адвокат #захисник Відкрити / Коментувати