АНТиКОР🔺судова практика

2021-08-27 14:22:00 ВАКС ДАВ СТАРТ ЦИВІЛЬНІЙ КОНФІСКАЦІЇ АКТИВІВ

Иной при месте так вздыхает,
Как будто рубль последний доживает:
И подлинно, весь город знает,
Что у него ни за собой,
Ни за женой,—
А смотришь, помаленьку,
То домик выстроит, то купит деревеньку.
Теперь, как у него приход с расходом свесть,
Хоть по суду и не докажешь,
Но как не согрешишь, не скажешь:
Что у него пушок на рыльце есть. / Крылов А. И. “Лисица и сурок”

ВАКС вперше застосував цивільну конфіскацію до необґрунтованих активів. Так, 28.11.2019 набрав чинності Закон, яким у ЦПК запроваджено інститут визнання необґрунтованими активів посадовців та стягнення їх на користь держави за межами кримінального провадження без обвинувального вироку суду (до цього з 2015 року витребування необґрунтованих активів в порядку ЦПК здійснювалось лише за наявності вироку суду за корупційний злочин чи легалізацію злочинних доходів і на практиці цей механізм жодного разу не був застосований). Наразі цивільна конфіскація застосовується, зокрема, до активів, набутих після 28.11.2019, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи сягає від ₴1.003.500 до межі, встановленої ст.368-5 КК (нині це ₴7.377.500).

По суті цей інститут є спрощеною позакримінальною формою відповідальності за незаконне збагачення. З одного боку він може стати дієвим інструментом зворотнього перерозподілу ВВП, зокрема, «виведеного» з бюджетів різних рівнів, назад в бюджетну систему. З іншого ж – в умовах тотальної корумпованості держави і суспільства та обмежених ресурсів правоохоронців – його застосування може стати вибірковим, що само по собі створює нові (корупційні ) ризики.

ЦПК встановлено ряд особливостей щодо розгляду справ цієї категорії: 1) розглядаються ВАКС за позовами прокурорів САП, за виключенням передбачених законом випадків (ч.4 ст.23, ч.3 ст.26, ч.1 ст.290); 2) діє стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів» - рішення виноситься на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою (ч.4 ст.89); 3) прокурор має довести зв’язок активів із посадовцем (юридичний чи фактичний) та їх необґрунтованість; 4) якщо прокурор це довів, то спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача (ч.2 ст.81); 5) суд задовольняє позов, якщо не доведено, що активи або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів (ст.291). Відкрити / Коментувати

2021-08-26 16:15:31 ​Схоже ВАКС віднайшов нову, раніше не відому, властивість доказів…
Наука снова отстаёт…?

Крім того, належними, допустимими та достовірними, однак такими, що не встановлюють взаємозв`язок між встановленими даними і подією, що підлягає доведенню у межах цього кримінального провадження, суд визнає документи, які були вилучені…
Вирок ВАКС від 14.06.2021 (справа № 991/3966/20) – пункт 4.4.
#цікавинки #ВАКС #85КПК #докази Відкрити / Коментувати

2021-08-20 13:25:32 ​ pro defensionis («концепція» правового вакууму)
У відповідності до ст.16 КПК обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
Очевидно, що ухвала, якою надається дозвіл на обшук, таким судовим рішенням, спрямованим на обмеження права власності, не є.
В свою чергу, тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном можливе внаслідок арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч.1 ст.170 КПК).
Отже, норми КПК передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч.5 ст.173 КПК).
За таких обставин судовий контроль під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку не може одночасно поширюватися і на вирішення питання про обмеження права власності особи, у якої цей обшук буде проведений. Адже предметом судового контролю в першому випадку є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), в той час як обмеження права власності потребує окремого судового вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
До цього слід додати правовий вакуум, в якому опиняється власник майна, вилученого під час обшуку, якщо дозвіл на відшукання відповідних речей і документів прямо наданий слідчим суддею в ухвалі. Адже КПК містить лише три процесуальні механізми, за допомогою яких володілець може ставити перед слідчим суддею питання про обґрунтованість обмеження права власності: 1)заперечення арешту майна при розгляді відповідного клопотання і обґрунтування своєї позиції в судовому засіданні; 2)звернення з клопотанням про скасування арешту майна з доведенням того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; 3)оскарження бездіяльності щодо повернення тимчасово вилученого майна.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 03.08.2021 (справа № 991/5144/21)

#ВАКС #168КПК #обшук #236КПК #арештмайна #171КПК Відкрити / Коментувати

2021-08-20 13:24:09 МАЙНО, ВИЛУЧЕНЕ НА ПІДСТАВІ УХВАЛИ ПРО ОБШУК: ЧИ НЕОБХІДНА УХВАЛА ПРО АРЕШТ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ЙОГО УТРИМАННЯ?
верните все взад / устоявшееся выражение

Судова практика з цього питання неоднозначна.
Більшість суддів дотримуються логіки, що слідує зі змісту ч.7 ст.236 КПК (pro prosequendo), а саме: речі та документи, які ВХОДЯТЬ до переліку, щодо якого ПРЯМО НАДАНО ДОЗВІЛ НА ВІДШУКАННЯ в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, НЕ ВВАЖАЮТЬСЯ тимчасово вилученим майном, і відповідно для їх подальшого утримання для цілей кримінального провадження НЕМАЄ ПОТРЕБИ накладати на них арешт чи повертати власникам після припинення режиму тимчасового утримання (ч.1 ст.169, ч.5 ст. 171, ч.3 ст. 172, ч.6 ст.173 КПК).
Звичайно, по-різному можна трактувати які вказівки в ухвалі про дозвіл на обшук вважати такими, що свідчать про те, що слідчим суддею таки прямо надано дозвіл на відшукання, але сьогодні не про це.
Останнім часом з’являється і протилежна правова позиція, за якою судовий контроль, здійснений на етапі надання дозволу здійснення обшуку, в жодному випадку не може підміняти судовий контроль з метою обмеження права власності, для цього необхідна ухвала про арешт майна (pro defensionis). Ми її умовно назвемо концепцією «правового вакууму» Чому? Читайте уважно нижче.

pro prosequendo
Наявність судового контролю при отриманні дозволу на відшукання речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, в сукупності з дотриманням встановлених законом правил отримання і фіксування доказової інформації із вилучених під час обшуку речей і документів, обумовлює правомірність утримання їх органом досудового розслідування без накладення арешту.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 14.01.2021 (справа № 991/38/21)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 14.01.2021 (справа № 991/37/21)
З аналізу положень ч.7 ст.236 КПК вбачається, що у разі, якщо вилучене під час обшуку майно було включено до переліку майна, щодо якого проводився обшук, то в такому випадку такі речі та документи не можуть вважатися тимчасово вилученим майном.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 01.07.2021 (справа № 991/4351/21)
Слідчим суддею встановлено, що на вилученому під час обшуку жорсткому диску виявлено документи, які зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, тому жорсткий диск входить до переліку майна, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання.
Таким чином, доводи представника ПАТ про те, що вилучений жорсткий диск має статус тимчасово вилученого майна, слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 7 ст. 236 КПК, розцінює критично.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 04.03.2021 (справа № 991/1335/21)
Ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не було надано дозволу на відшукання сім-картки. Під час обшуку не було встановлено ознак наявності на вилученій сім-картці відомостей, які мають значення для кримінального провадження. Протоколу огляду (якщо відповідний огляд проводився після обшуку), в якому було б зафіксовано стосунок сім-картки до кримінального правопорушення, слідчому судді детективом не надано. Отже, вилучена сім-картка має статус тимчасово вилученого майна.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 30.12.2020 (справа № 991/10353/20)
…детектив не надав слідчому судді переконливих доказів того, що вказані пристрої містять ознаки майна, на відшукання якого надано дозвіл при вирішенні питання про обшук.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 17.11.2020 (справа № 991/9170/20) Відкрити / Коментувати

2021-08-12 08:45:00 ​Досліджуючи заяву про відвід, яка була заявлена детективами НАБУ, виникло одне із ключових запитань, чи можуть детективи заявляти прокурору у кримінальному провадженні відвід. Правовий аналіз ст. 77 - 81 КПК не містить переліку осіб, які можуть заявити відвід. Єдина норма, яка в загальних рисах розкриває суб`єктів звернення, які мають право звернутися із заявою про відвід, міститься у ч.1-2 ст.80 КПК. Із змісту цих норми вбачається, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні зазначені у п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК. Серед зазначеного переліку із посиланням на сторін (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК) наявні слідчі. Отже норми КПК не виключають можливість звернення із відводом детективам. У зв`язку із тим, що і детективи, і прокурор приймають участь у тому самому кримінальному провадженні, зазначені особи наділені правом заявляти відвід. Ця позиція підтверджується і ст. 37 КПК, яка передбачає заміну прокурора у випадку неможливості здійснювати повноваження через задоволення заяви про його відвід. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що детективами може бути подана заява до слідчого судді про відвід прокурора за наявності обставин передбачених ст.77 КПК, так як закріплений нормами КПК порядок заміни прокурора, що закріплений ст.37 КПК, не передбачає такого випадку заміни прокурора, як наявність лише підстав для відводу (на відміну від заміни слідчих, що визначено у п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК).
Ухвала слідчого судді ВАКС від 11.11.2020 (справа № 991/9033/20)
#ВАКС #відвід #прокурор #37КПК #судовапрактика Відкрити / Коментувати

2021-08-12 08:43:00 ВІДВІД ПРОКУРОРА ЗА ЗАЯВОЮ СЛІДЧОГО (ДЕТЕКТИВА):
это вообще законно?
Союзники — это враги, у которых есть общий враг / Стас Янковский

У справі «Роттердам +», де прокурори САП наполегливо закривають кримінальне провадження, виникла доволі унікальна ситуація, в якій детективи (слідчі) неодноразово заявляли відвід прокурору з мотивів його упередженості, яка проявлялась у «порушенні принципу оцінки доказів», «самоусуненні від належної оцінки доказів», «застосуванні прокурором політики «подвійних» стандартів під час застосування норм процесуального права», здійснених прокурором висловлюваннях під час судових засідань тощо.
Неординарність ситуації полягає в тому, що прокурори і слідчі представляють одну сторону – сторону обвинувачення. У цій же справі адвокати «міцно» стояли на позиції сторони обвинувачення, заперечуючи проти відведення прокурора, стверджували про недопустимість прояву неповаги до нього . Так, одна з адвокатів просила відмовити у задоволенні заяви про відвід, зауважила, що детективи позбавлені права, на звернення із заявою про відвід прокурора. Слідчий суддя позбавлений повноважень змінювати групу прокурорів у кримінальному провадженні. Вважає, що аргументи неналежного виконання повноважень та упередженості прокурора надумані та безпідставні, крім, того містять прямі звинувачення та неповагу до прокурора, складової всієї системи правоохоронних органів, що є недопустимим.
Слідчий суддя ВАКС вирішив, що розгляд такого питання (заяви про відвід детективом прокурора) не суперечить КПК, в той же час відмовив по суті заяви. Одним з головних мотивів зазначено, що «неповнота дослідження матеріалів кримінального провадження, невитребовування матеріалів кримінального провадження для їх вивчення, за наявністю достатніх підстав, які свідчитимуть про неефективніть здійснення прокурорм нагляду за дотриманням законів під час досудового розслідування, є підставою для покладання повноважень на іншого прокурора, а не відведення прокурора в порядку ст. 77 КПК».
В цьому світлі виникає питання, чи може за тією ж логікою, наприклад, захисник заявляти відвід іншому захиснику чи суддя іншому судді з членів колегії суддів? Відкрити / Коментувати

2021-08-10 19:14:00 ​СТОРОНА ЗАХИСТУ НАМАГАЄТЬСЯ КОНТРОЛЮВАТИ МОТИВИ ЗМІНИ ГРУПИ ПРОКУРОРІВ

Незаменимых нет, но есть неповторимые…/ Маргарита Эскина

Захисники іноді заявляють відвід прокурору (чи звертають увагу на такий факт як на порушення КПК при апеляційному оскарженні вироку) з тих підстав, що рішення керівника прокуратури про зміну складу прокурорів на їх думку неналежно мотивовано. В наведених нижче рішеннях вказані заяви (доводи) залишені без задоволення.

Під час судового засідання захисник обвинуваченого подала заяву про відвід прокурора, посилаючись на те, що його було включено до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні вже під час судового провадження шляхом заміни складу групи прокурорів постановою Генерального прокурора, однак, при цьому не було зазначено підстав для заміни прокурора, які визначені ч.2 ст.37 КПК, в мотивувальній частині цієї постанови не розкрито, за наявності яких обставин одних прокурорів було замінено іншими. Вважає, що оскільки було грубо порушено визначений КПК порядок заміни прокурорів, то ця обставина викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора.
Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення. За ч.1 ст.36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. За ч.2 ст.36 КПК прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Пунктом 15 ч.1 ст.3 КПК визначено, що прокурор - це особа, яка обіймає посаду, передбачену ст.15 Закону України «Про прокуратуру», та діє в межах своїх повноважень.
Суд виходить з того, що сумнів у неупередженості прокурора повинен бути обґрунтованим та розумним. На думку суду, незгода учасника провадження з процесуальним рішеннями керівника органу прокуратури через його недостатню обґрунтованість та вмотивованість не може бути підставою для відводу, оскільки не є об`єктивною обставиною, яка може вказувати на упередженість прокурора.

Ухвала слідчого судді ВАКС від 02.08.2021 (справа № 236/1283/16-к)

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що керівником САП винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №ХХХ, якою внесено зміни до складу групи прокурорів та включено до складу групи прокурорів М.
Вимоги апеляційних скарг з цього приводу обґрунтовані порушенням вимог ч.2 ст.37 КПК, що виразилось у незаконній, на думку апелянтів, заміни прокурора у кримінальному провадженні без наявних підстав, внаслідок чого прокурор М не наділений повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво та підтримувати державне обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
З аналізу ст.37 КПК вбачається, що незмінність прокурора, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та можливість його зміни у виключних випадках, визначених КПК , стосується випадків, коли керівником органу прокуратури визначено лише одного процесуального керівника у кримінальному провадженні. При цьому, жодних обмежень щодо зміни у групі прокурорів діючим кримінальним процесуальним законодавством не встановлено.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не наділяє суд повноваженнями щодо надання вказівок керівнику прокуратури, його першим заступникам і заступникам, які діють у межах своїх повноважень, на вчинення процесуальних дій щодо участі того чи іншого прокурора у конкретному кримінальному провадженні.

Ухвала АП ВАКС від 15.03.2021 (справа № 766/16775/17)

#ВАКС #АПВАКС #відвід #прокурор #37КПК Відкрити / Коментувати

2021-08-06 16:15:00 ​ В справі ж ВіЕйБіБанку АП ВАКС обрала заочний арешт бенефіціару цього Банку, який повідомив про місце свого перебування за кордоном, зазначивши наступне.
Враховуючи, що виклик підозрюваного з-за кордону, а саме з адреси зазначеної в наданому стороною захисту витязі, є тривалою процедурою, з метою забезпечення участі ОСОБА_1 в розгляді поданої прокурором апеляційної скарги, оперативності судового провадження, а також недопущення порушення розумних строків розгляду такої скарги, судом неодноразово вживалися заходи для виклику підозрюваного в судові засідання за допомогою його захисників, які з огляду на представлення його інтересів в суді мають підтримувати з ним зв`язок для обговорення правової позиції та вирішення інших питань пов`язаних з розглядом справи.
Ухвала АП ВАКС від 28.05.2021 (справа № 991/2607/20)
В так званій «справі Золотого мандарину» слідчий суддя ВАКС за наявності даних про перебування підозрюваної за конкретною адресою за кордоном постановив ухвалу про заочний арешт, яка наразі переглядається АП ВАКС.
Ухвала слідчого судді ВАКС від 12.10.2020 (справа № 991/2461/20)
#АПВАКС #ВАКС #заочнийарешт #193КПК #судовапрактика Відкрити / Коментувати

2021-08-06 16:13:00 ПОВІДОМ МЕНЕ, ЯКЩО ЗМОЖЕШ:
спосіб блокування розгляду клопотань про заочний арешт підозрюваного, оголошеного у міжнародний розшук (ч.6 ст.193 КПК)
Ванька свернул вчетверо исписанный лист и вложил его в конверт, купленный накануне за копейку... Подумав немного, он умокнул перо и написал адрес: На деревню дедушке. Потом почесался, подумал и прибавил: "Константину Макарычу" / Чехов А. П. «Ванька»

Нещодавно АП ВАКС прийняла рішення, яке фактично може заблокувати на невизначений час розгляд в порядку ч.6 ст.193 КПК клопотань про заочний арешт підозрюваних, які перебувають у міжнародному розшуку.
Так, колегія суддів скасувала ухвалу слідчого судді про заочний арешт колишнього голови правління ПриватБанку та направила справу на новий розгляд з підстав нездійснення судового виклику підозрюваного, оголошеного у міжнародний розшук, який повідомив про місце свого перебування за кордоном, в засідання з розгляду щодо нього клопотання про заочний арешт.
На думку колегії суддів, такого підозрюваного треба викликати повісткою на підставі запиту про міжнародну правову допомогу в порядку ст.566 КПК.
Зазначений висновок колегії АП ВАКС йде врозріз з попередньою практикою суду, за якою повідомлення даних про місце перебування підозрюваного за кордоном не мали наслідком вимогу про виклик такого підозрюваного за допомогою засобів міжнародно-правової допомоги.
Крім цього, виникають обґрунтовані сумніви щодо можливості виконання слідчим суддею вказівок АП ВАКС щодо обов’язкового виклику підозрюваного в порядку ст.566 КПК та відповідність такого висновку колегії суддів вимогам КПК щодо: 1) розгляду клопотання про заочний арешт за відсутності підозрюваного, оголошеного у міжнародний розшук; 2) скорочених строків розгляду клопотань та апеляцій на досудовому розслідуванні (3 дні), адже запит про виклик в порядку міжнародної правової допомоги за ст.566 КПК має направлятись не пізніше 60 діб до дати явки; 3) відсутності у слідчого судді права складати запит про міжнародну правову допомогу відповідно до ст.551 КПК; 4) наявність даних про місце перебування підозрюваного за кордоном не припиняє його міжнародного розшуку.

Відповідно до ч.6 ст.193 КПК слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Однак у даній нормі закону не зазначається, що слідчий суддя може розглянути це клопотання без належного виклику підозрюваного в судове засідання.
Згідно з ч.1 ст.566 КПК особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальний дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу. Підозрюваний офіційно перебуває за кордоном (перебуває на тимчасовому консульському обліку України у Державі Ізраїль), а тому повинен викликатися та повідомлятися про судові засідання у відповідності до ч.7 ст.135 КПК, виходячи із ч.1 ст.566 КПК. При цьому існує реальна можливість отримання підозрюваним як клопотання з додатками, так і повістки про його виклик, оскільки він зазначив точну адресу місця перебування із наданням належних доказів про це. Разом з тим, матеріали провадження не містять жодних даних про належне повідомлення підозрюваного про судові засідання, що є порушенням КПК.
Ухвала АП ВАКС від 20.07.2021 (справа №991/3350/21) Відкрити / Коментувати