АНТиКОР🔺судова практика

2021-05-11 20:25:29 ​УГОДИ ПО КОРУПЦІЙНИМ ЗЛОЧИНАМ та 75 КК: куди йде практика?
…все кончено, и я твоя добыча, и мне спасенья нет из западни.
Тогда вступает в силу наша сделка, тогда ты волен, — я закабален. Тогда пусть станет часовая стрелка…
И. В. Гете. Фауст

Інститут угод – ефектний процесуальний інструмент розвантаження слідства та суду, розкриття складних злочинів, виходу на кінцевих бенефіціарів корисливих злочинів та організаторів «схем» (big fishes), виявлення невідомих слідству тяжких злочинів, на розслідування яких можуть піти роки роботи. Угода про визнання винуватості може бути укладена у КП щодо особливо тяжких злочинів, підслідних НАБУ, за умови викриття підозрюваним (обвинуваченим) іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами (п.2 ч.4 ст.469 КК).
Законом «Про НАБУ» (14.10.2014) до КК були внесені зміни, якими застосування низки пільгових інститутів (ст.ст. 69, 75, 79, 81 КК) було унеможливлено щодо корупційних злочинів. В той же час на практиці різні суди, у тому числі ВАКС, затверджують угоди із узгодженим між сторонами покаранням із застосуванням ст.75 КК (звільнення від відбування покарання з випробуванням), посилаючись на відсутність такої заборони саме у ч.2 ст. 75 КК. Поширеною В той же час з цього приводу є і окремі думки судді ВАКС.
Деякі науковці вважають таку практику незаконною. В цій же публікації сформульовано і суть проблеми: чи встановлена у ч. 1 ст. 75 КК заборона звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, які вчинили корупційні злочини, є абсолютною, чи вона поширюється лише на випадки ухвалення вироків не на підставі угод.

За ч.2 ст.364 КК суд призначив обинуваченому основне покарання у виді 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (справа про безпідставне отримання народним депутатом понад 0,5 млн грн компенсації вартості оренди житла)
Вирок ВАКС від 30.04.2020 (справа № 991/2904/20)
В іншій справі ВАКС призначив за ч.4 ст.369 КК покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (справа про пропозицію $5 млн хабаря голові ФДМУ). Угодою передбачалось, зокрема, співпраця Х з прокурором у викритті злочинів за ч.4 ст.369 КК.
Вирок ВАКС від 28.05.2020 (справа № 991/3382/20)
ВАКС призначив за ч.3 ст.369 КК покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (справа про пропозицію $40тис. хабаря прокурору).
ВАКС зазначив, що на підставі ч.2 ст.75 КК (яка є спеціальним випадком щодо загального, передбаченого ч.1 ст.75 КК) суд вважає можливим у випадку затвердження угоди звільнення особи від відбування покарання із встановленням іспитового строку, в тому числі у разі її засудження за корупційне кримінальне правопорушення. При цьому суд посилався на постанову Пленуму ВССУ №13 від 11.12.2015 (п.12).
Вирок ВАКС від 23.09.2020 (справа № 991/7534/20)
Окрема думка судді ВАКС у цій справі
За ч.2 ст.28-ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК суд призначив основне покарання у виді 3 років позбавлення волю з іспитовим строком у 2 роки (справа про фіктивну закупівлю автокрану БФ ДП «АМПУ»).
ВАКС дійшов висновку, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів, а також зменшить навантаження на органи прокуратури і суд.
Вирок ВАКС від 05.03.2021 (справа № 991/9143/20)
Окрема думка судді ВАКС у цій справі
В іншій справі за ч.4 ст.369 КК суд призначив 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки (справа про спробу дати $20 тис. хабаря голові Держрезерву). В цьому рішенні розкриваються мотиви суспільного інтересу, які мають бути враховані при затвердженні угоди.
Вирок ВАКС від 20.04.2021 (справа № 991/2509/21)
#ВАКС #КПК #75КК #угода #судовапрактика Відкрити / Коментувати

2021-05-06 20:31:42 ​КАК ИЗБЕЖАТЬ НАКАЗАНИЯ ЗА…
(продовження… на замітку прокурорам, представникам потерпілих та Об'єднаній палаті ККС ВС )

Як і обіцяли, наводимо мотиви помилковості рішень ВАКС, АП ВАКС, ВС та багатьох інших судів, які закривали кримінальні провадження у зв’язку із несвоєчасним спрямуванням обвинувального акту прокурором до суду на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК.

В дійсності, передбачена п.10 підстава для закриття КП стосується виключно стадії досудового розслідування та виключних повноважень прокурора на закриття КПК щодо підозрюваного. Суд на стадії судового провадження не має повноважень закривати КП з цієї підстави, що підтверджується змістом абз.2 ч.7 ст.284 КПК.
Cтаття 314 КПК містить вказівку на можливість закриття судом КП на підставі п.10 ч.1 ст.284 в редакції Закону № 2213-VIII від 16.11.2017, тобто з абсолютно іншої підстави – існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття КП (однак нині це вже не п.10, а п.9-1).
Зазначене обумовлено тим, що протягом 2017-2018 років нумерація пунктів частини 1 ст.284 КПК неодноразово змінювалась внаслідок чого – [зазначений в 314 статті] п. 10 став п.9-1, ч.1 було доповнено новим п.10 (в нинішній редакції), але відповідні зміни до ст.314 КПК внесені не були (Закон № 2213-VIII від 16.11.2017, Закон № 2147-VIII від 03.10.2017).

Нижче наводимо ще кілька рішень ВС, якими були залишені без задоволення скарги прокурора та залишені в силі судові рішення про закриття КП по п.10 ч.1 ст.284 КПК.
Постанова Першої СП ККС ВС від 26.05.2020 (справа № 556/1381/18)
Ухвала Другої СП ККС ВС від 13.10.2020 (справа № 243/11589/19)
Постанова Третьої СП ККС ВС від 25.11.2020 (справа № 201/10434/19)
Ухвала Третьої СП ККС від 15.03.2021 (справа № 676/6116/18)


Пропонуємо Вам наочно переглянути зміни пункту (пунктів) 10 ч.1 ст.284 і пов’язані з цим зміни до ст.314 КПК Відкрити / Коментувати

2021-05-02 16:50:39 ​А тепер власне мотиви... Прокурор, незважаючи на складання обвинувального акта в межах строку досудового розслідування, не звернувся з обвинувальним актом до суду в межах строку досудового розслідування: строк досудового розслідування закінчився 25.07.2020 (у суботу), а прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом, направивши його до суду, лише 29.07.2020 (у середу).
Оскільки ж у цій справі після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, цей строк не продовжувався і не зупинявся, а ОСОБА_1 не підозрювався у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягало закриттю.
Виходячи з такого, та з урахуванням положень ч. 2 ст.113, ст. 283 КПК, суд уважає, що після закінчення 25.07.2020 строку досудового розслідування прокурор не був управі звертатися до суду з обвинувальним актом, оскільки кримінальне провадження підлягало закриттю. Суд підкреслює, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного – якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування – є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
Тому суд переконаний, що застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування навіть на один або кілька днів не є зайвим формалізмом або "правовим пуризмом", оскільки: (1) строки досудового розслідування є граничними, (2) положення ч.5 ст.294 КПК виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.
Ухвала ВАКС від 24.09.2020 (№ 991/6516/20)

Зазначена ухвала залишена без змін АП ВАКС та ВС
Ухвала АП ВАКС від 03.11.2020 (№ 991/6516/20)
Постанова ВС від 21.04.2021 (№ 991/6516/20)


#ВАКС #АПВАКС #ВС #судовапрактика #314КПК #284КПК

Якщо Вам цікаво чому така практика, на нашу думку, не тільки сумнівна, але й помилкова, тобто така, що не ґрунтується на законі, - розповімо про це в наступному пості;) Відкрити / Коментувати

2021-05-02 16:48:20 ​КАК ИЗБЕЖАТЬ НАКАЗАНИЯ ЗА… нет, не убийство, но очень близко…
БУДЬ-ЯКИЙ ЗЛОЧИН, У ТОМУ ЧИСЛІ ТЯЖКИЙ ТА ОСОБЛИВО ТЯЖКИЙ, І НАВІТЬ КОРУПЦІЙНИЙ*
/історія про те, як ВАКС, АП ВАКС та ВЕРХОВНИЙ СУД підтримали сумнівну судову практику/

*за виключенням злочинів проти життя та здоров’я

це ще одна безкоштовна «чарівна пігулка» для сторони захисту на нашому каналі ( перша – в пості вище «Как тебе такое, Илон Маск?»).

Власне сам рецепт: треба просто зробити так, щоб прокурор невчасно (тобто поза межами строку досудового розслідування) звернувся з обвинувальним актом (спрямував його) до суду. Так, мова не йде навіть про несвоєчасне його затвердження, бо в справі, про яку йтиметься, обвинувальний акт був затверджений вчасно. І кримінальне провадження можуть закрити…
Як це зробити – вже інша справа. Погрози, підкуп, затор, «локдаун» чи інший форс-мажор… Може просто підфартить і попадеться прокурор «рассеянный, с улицы Бассейной».
Наведені судові рішення, пронизані піклуванням про «права людини» підозрюваної як «особливо вразливої» категорії, мимоволі змушують замислитись над тим, а чи потрібен нам тоді взагалі Кримінальний кодекс? Чи коли суди вже будуть піклуватися про суспільство та жертв злочинів? Ми вже не кажемо про очевидний величезний корупціогенний фактор. Роль адвоката як професійного захисника, до речі, також пригнічується такими підходами.
Хочеться вірити, що вказана практика буде якнайшвидше викорінена.

**Ще один цікавий момент щодо самої справи – спочатку вона розслідувалась щодо чотирьох підозрюваних (троє з них посадовці стратегічного державного підприємства АМПУ), потім щодо одного з них кримінальне провадження було виділене в окреме, і саме щодо цього «любимчика фортуны» обвинувальний акт попав до суду з невеличким запізненням. Іншим його «товаришам» мабуть доведеться пройти усю процедуру до кінця.

Тож, колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання захисника та на підготовчому засіданні закрила кримінальне провадження на підставі п. 10 ч.1 ст.284 КПК. АП ВАКС І ВС підтримали це рішення. Відкрити / Коментувати

2021-04-26 18:42:11 ​Докази, передбачені ст. 87 КПК, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані (ч. 4 ст. 87КПК).
Словосполучення «під час будь-якого судового розгляду» означає розгляд справи судом, у тому числі слідчим суддею на стадії досудового розслідування. За іншого тлумачення ст.94КПК не містила би вимоги про оцінку слідчим суддею доказів в тому числі через призму їх допустимості.
Зазначене також підтверджується висновком ЄСПЛ, за яким до завдань цього суду не входить дослідження абстрактного питання про прийнятність доказів, ЄСПЛ вважає, що національні суди мають вирішувати це питання до розгляду справи по суті. Таке попереднє судове розслідування, безсумнівно, дало б змогу національним судам можливість засудити будь-які незаконні методи, що використовуються для одержання доказів обвинувачення (§ 91 рішення у справі Hulki Güneş v. Turkey від 19.09.2003, заява № 28490/95).
У той же час Суд вважає, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

Ухвали АП ВАКС від 30.01.2020 (справа № 991/425/20)
Ухвала слідчого суді ВАКС від 13.03.2020 (справа № 991/2105/20)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 29.10.2020 (справа № 991/8878/20)
Ухвала слідчого судді ВАКС від 14.12.2020 (справа № 991/10145/20)

Доводи сторони захисту щодо невагомості зібраних доказів внаслідок порушень закону про проведенні слідчих дій колегія відхиляє, оскільки очевидних ознак недопустимості докази сторони обвинувачення не містять, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, їх визнання недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Ухвала АП ВАКС від 13.02.2020 (справа № 991/979/20)

#КПК #ВАКС #АПВАКС #89КПК #докази #недопустимість #судовапрактика Відкрити / Коментувати

2021-04-26 18:34:54 ВИЗНАТИ ДОКАЗИ НЕДОПУСТИМИМИ НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ?
Можно… Но есть один нюанс...

«Цель не обязательно должна достигаться. Порой это просто направление для дальнейшего движения» (Брюс Ли).

На стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли: (1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.

Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами (які ще не зібрані, чи зібрані, але з тих чи інших причин не долучені до клопотання). Доводи апелянта не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість відповідних доказів.
Ухвала АП ВАКС від 04.12.2019 (справа № 760/14903/19)

На думку колегії суддів, на досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості. При цьому висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування. Водночас, оскільки збирання доказів здійснюється протягом усієї стадії досудового розслідування, то на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу саме на цій стадії кримінального провадження докази в повному обсязі не можуть бути зібрані та досліджені з причини надання до клопотання лише окремої їх частини.
Відтак, як вважає колегія суддів, оскільки при подачі клопотання про обрання запобіжного заходу детективом до нього було долучено лише частину матеріалів, зібраних на стадії досудового розслідування, яка ще не завершена, та за відсутності доказів, які б свідчили про явну і очевидну недопустимість доказів, на недопустимості яких наголошували підозрюваний і його захисник, то надавати оцінку відповідним доказам на предмет їх належності та допустимості передчасно.
Ухвала АП ВАКС від 12.12.2019 (справа № 991/2177/19) Відкрити / Коментувати

2021-04-22 19:27:26 ​РІШЕННЯ vs БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ
оскарження неналежного реагування прокурора на скаргу щодо недотримання розумних строків за ст.308 КПК

В осеннем лесу, на развилке дорог,
Стоял я, задумавшись, у поворота;
Пути было два, и мир был широк,
Однако я раздвоиться не мог,
И надо было решаться на что-то.
(Роберт Фрост. Другая дорога)

Поширеною є практика оскарження захисниками листів прокурора вищого рівня про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків за ст.308 КПК. Практика слідчих суддів ВАКС з цього приводу не є сталою. Іноді скарги на такі листи розглядаються в порядку п.9-1 ч.1 ст.303 КПК, в інших випадках – у відкритті провадження за скаргами в порядку п.9-1 відмовляють, оскільки лист не є рішенням (постановою) прокурора. Є й випадки відмови у відкритті провадження за скаргами на лист прокурора як бездіяльність щодо неприйняття ним постанови в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК з мотивів кваліфікації відповіді прокурора як процесуальної дії.
Правова позиція АП ВАКС з цього приводу є одностайною: (1) лист прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків є неналежним процесуальним реагуванням і, так само як і відсутність будь-якого реагування (відповіді), може бути оскаржений як бездіяльність в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК; (2) в порядку п.9-1 оскаржується лише постанова (а не лист) прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків.

Апеляційна палата ВАКС погодилась з доводами захисника про можливість оскарження в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК листа прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків як бездіяльності поркурора, що виявилась у неприйнятті відповідного рішення у формі постанови. Суд зазначив, що предметом судового розгляду за скаргою адвоката мало бути дослідження питань, чи прийнято рішення за скаргою, поданою в порядку ст.308 КПК, у строки, встановлені ч.2 зазначеної статті, та чи особа, що звернулась зі скаргою, повідомлена про результати її розгляду у спосіб, передбачений КПК.
Ухвала АП ВАКС від 12.06.2020 (справа № 991/4251/20)
З системного аналізу норм КПК вбачається, що кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язкове винесення постанови прокурором за результатом розгляду скарги особи на недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування, а отже у розумінні п. 9-1 ч. 1 ст.303 КПК під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення прокурора, прийняте лише у формі постанови, про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування.
Ухвала АП ВАКС від 06.11.2020 (справа № 991/6896/20)
КПК розрізняє такі поняття як «рішення» (прокурора) та «повідомлення» (прокурора), яке є процесуальною дією (ст. 110 та ст. 111 КПК відповідно). Лист прокурора не може підмінити саме процесуальне рішення, а тому не є предметом оскарження на підставі п. 9-1 ч.1 ст.303 КПК. Листи прокурора в кримінальному провадженні можуть бути лише формою письмового повідомлення про прийняті процесуальні рішення відповідно до ст.111 КПК.
Дійсно, положеннями ст.308 КПК прямо не передбачено обов`язок прокурора вищого рівня приймати за результатами розгляду по суті скарги рішення у формі постанови. Проте виходячи з аналізу ст.ст. 110, 303, 308 КПК та враховуючи те, що: (1) у провадженнях за скаргами на рішення прокурора в порядку п. 9-1 ч. 1 ст.303 КПК предметом оскарження є у тому числі обґрунтованість та вмотивованість рішення прокурора вищого рівня щодо розумності строків досудового розслідування; (2) відмова прокурора в задоволенні скарги потребує наведення мотивів відхилення доводів скарги; (3) іншої форми рішення, яке б містило відповідні мотиви, окрім постанови, КПК не передбачено - рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування має бути викладене у формі постанови.
Ухвала АП ВАКС від 01.02.2021 (справа № 991/318/21)
Ухвала АП ВАКС від 02.04.2021 (справа № 991/1866/21)
#КПК #ВАКС #АПВАКС #303КПК #308КПК #судовапрактика Відкрити / Коментувати

2021-04-22 18:46:43 комусь дуже не сподобались наші останні публікації Відкрити / Коментувати

2021-04-21 18:58:40 ​Как тебе такое, Илон Маск? (ВРП)

АДВОКАТИ, ВИ ДОВГО ЦЬОГО ЧЕКАЛИ… І ОСЬ НАРЕШТІ… ЧАРІВНА ПІГУЛКА!!!

Прощавайте сотні дорогих курсів підвищення кваліфікації, вони тепер не потрібні.
Даруємо вам універсальний рецепт, тільки сьогодні і абсолютно безкоштовно!
Має спрацювати в будь-якому (!) кримінальному провадженні, в якому мало місце виділення (об’єднання) матеріалів щодо підозрюваного (одного чи кількох) без перепред’явлення підозри у новому провадженні. Тепер можна на раз-два скасувати майже будь-який запобіжний захід чи арешт майна підозрюваного (колишнього підозрюваного).

СУТЬ ПОЗИЦІЇ:
Особа є підозрюваною лише у кримінальному провадженні з конкретним номером. В разі зміни номеру кримінального провадження (при виділенні чи об’єднанні КП) підозрюваному необхідно заново повідомляти про підозру, оскільки номер КП є невід’ємною складовою змісту повідомлення про підозру. В протилежному випадку особа втрачає статус підозрюваного.

До такого висновку дійшли члени Першої Дисциплінарної палати ВРП у рішенні № 646/1дп/15-21 від 17.03.2021 про притягнення до дисциплінарної відповідальності одного з суддів, який продовжив строк досудового розслідуванні у виділеному (й об'єднаному) кримінальному провадженні.

Як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи та не заперечував у своїх поясненнях слідчий суддя, після виділення з кримінального провадження №X матеріалів за підозрою ряду осіб та об’єднання із кримінальним провадженням №Y вказані матеріали стали частиною кримінального провадження №Z.
Зазначене, на переконання Дисциплінарної палати, є додатковим підтвердженням того, що передані для розгляду слідчого судді матеріали не давали підстав для висновку, що у кримінальному провадженні №Z повідомлено про підозру, зокрема, ОСОБА1, оскільки найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення про підозру, та найменування (номер) кримінального провадження, у якому подано клопотання про продовження строку досудового розслідування, є обов’язковими відомостями, що зазначаються у змісті підозри та клопотанні, відповідно, які з огляду на положення статей 277 та 295-1 КПК України мали би бути ідентичними.

До речі, за результатами перегляду ВРП залишила без змін вказане рішення про застосування дисциплінарного стягнення

Вас мабуть цікавить: 1) хто ж автор цієї новітньої, прогресивної і по-своєму геніальної концепції, спроби переосмислення питань набуття (та втрати) статусу підозрюваного в кримінальному процесі і 2) яке це все має відношення до практики ВАКС?
Що ж, не будемо вас томити.
По першому питанню: члени 1ї Дисциплінарної палати ВРП - судді адміністративної, господарської та цивільної юрисдикції.
По другому питанню: дисциплінарне стягнення застосоване до слідчого судді ВАКС, який не був знайомий з такими неординарними підходами до трактування норм КПК.

*На переконання самого слідчого судді, такі доводи спростовуються приписами КПК України, оскільки положення статей 276–279 КПК України до підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри не відносять зміну номера кримінального провадження у разі об’єднання / виділення матеріалів досудового розслідування. Також процесуальний закон не передбачає обов’язку повторного чи будь-якого іншого повідомлення про підозру у разі зміни номера кримінального провадження.
#ВРП #підозра #КПК #ВАКС #277КПК #судовапрактика Відкрити / Коментувати